Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25., 3635.02kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1956.77kb.
- Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році, 1815.22kb.
- Програма стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня, 68.98kb.
Характеристика річок на території області
Таблиця 4.1.
| Назва | Протяжність на території області, км | Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги | Кількість гребель (водосховищ) | Кількість трубопроводів, які проходять через річку | Кількість мостів | ||||
| Газо | Нафто | Аміако | Продукто | ||||||
| Великі річки | |||||||||
| Дністер | 207 | 25 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | 19 | |
| Західний Буг | 195 | 19 | 2 | 1 | 1 | - | 1 | 6 | |
| Всього | 402 | 44 | 3 | 2 | 2 | - | 2 | 25 | |
| Середні річки | |||||||||
| Стрий | 232 | 21 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | 22 | |
| Серет | 5 | 1 | - | - | - | - | - | 1 | |
| Сян | 56 | - | - | - | - | - | - | - | |
| Іква | 17 | 4 | - | - | - | - | - | 6 | |
| Стир | 91 | 8 | - | - | 1 | | 1 | 10 | |
| Всього | 410 | 34 | 1 | 1 | 2 | | 2 | 39 | |
| Всього в області | 812 | 78 | 4 | 3 | 4 | | 4 | 64 | |
| Малі річки | |||||||||
| Загальна кількість – 235 шт. сумарною протяжністю – 4732 км. | |||||||||
Поверхневі води на даний час продовжують належати до числа найбільш забруднених природних ресурсів.
На екологічний стан поверхневих вод Львівської області впливають різноманітні фактори, які тісно взаємопов’язані, а саме: забруднення ґрунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території, неефективна робота каналізаційно-очисних споруд, не винесення в натуру і картографічний матеріал прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, а також їх недодержання, насамперед в населених пунктах. Забруднення і засмічення річок побутовими та іншими відходами, тралювання лісу по потоках у гірській місцевості.
Загальна потужність існуючих комунальних очисних споруд складає 806,9 тис. м3 на добу, у тому числі 490,0 тис. м3 на добу у м. Львові, які забезпечують очистку стоків у 40 містах та 17 селищах.
Між подачею води і очисткою стічних вод існує дисбаланс, оскільки у ряді населених пунктів області з централізованим водозабезпеченням відсутнє централізоване водовідведення. Зокрема, в 3-х містах та 17 селищах міського типу, з них 7 селищ з централізованим водопостачанням відсутня каналізаційна мережа та очисні споруди. Це міста Белз, Угнів і Судова Вишня та селища – Бориня, В. Синьовидне, Гніздичів, Дубляни, Жвірка, Запитів, Краковець, Куликів, Меденичі, Нижанковичі, Н.Стрілища, Олесько, Підбуж, Під камінь, Поморяни, Рудно і Стара Сіль.
В більшості населених пунктів не облаштований централізованою каналізацією приватний сектор, який скидає фекальні стоки у вигреби, а в окремих випадках у канави або на рельєф, що призводить до погіршення екологічної безпеки відповідної території та забруднених водних ресурсів.
Очисні споруди в сільських населених пунктах безгосподарні і як правило, зруйновані і не виконують свого функціонального призначення.
98,8 % очищених та недостатньо очищених стоків попадають в басейн прикордонних річок Дністер, Західний Буг та Сян і лише 1,2 % в басейн річки Дніпро.
Загальна протяжність каналізаційної мережі складає 1700,7 км, в тому числі 683,9 км замортизованих та 313,9 км аварійних.
Перекачка стоків здійснюється 60-ма каналізаційними насосними станціями, які вимагають реконструкції та технічного переоснащення.
Практично всі очисні споруди каналізації збудовані до 1990 року на технологіях, розроблених у 60-70-х роках минулого століття і на даний час вимагають реконструкції, а в окремих населених пунктах будівництва нових.
Спостереження за станом поверхневих вод Львівської області здійснюють:
- Державна екологічна інспекція в Львівській області;
- Львівське обласне виробниче управління водного господарства;
- Обласна санітарно-епідеміологічна станція;
- Волинський обласний центр з гідрометеорології;
- Рівненський обласний центр з гідрометеорології.
Рис. 4.1. Точки спостережння за якістю поверхневих вод
Екологічний стан басейну р. Західний Буг
р. Полтва
р. Полтва, гирло м. Буськ:
Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 6 ГДК, нітритах – 6,13 ГДК; фосфатах – 17,65 ГДК; залізу заг. – 2,3 ГДК; марганцю – 11 ГДК; міді – 20 ГДК;
р. Полтва, біля мосту перед впадінням в р. Західний Буг (м. Буськ):
На протязі року якість поверхневої води в цілому відповідає затвердженим нормативам рибогосподарського водокористування, тільки залізо перевищує норму у І та ІІ кварталах відповідно по 3 ГДК.
-р. Полтва, с. Ямпіль.:
Якість поверхневої води не відповідає затвердженим нормам рибогосподарського водокористування, згідно ОБУВ 1990 по таких показниках: іонах амонію – 18,8 ГДК; нітритах – 2,13 ГДК; фосфатах – 28,24 ГДК; залізу заг. – 7,1 ГДК.
-р. Полтва, м. Львів, 3,5км нижче міста:
На протязі року зафіксовані перевищення по: БСК5 – 6,87 ГДК; азоту амонійному – 14,02 ГДК; азоту нітратному – 6,9 ГДК; залізу заг. – 2,4 ГДК; міді – 20 ГДК; хрому шестивалентному – 10 ГДК; СПАР – 2,6 ГДК; фенолах – 2 ГДК; марганцю – 8,13 ГДК.
р. Рата
-р. Рата, с. Межиріччя:
Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: фосфатах – 7,24 ГДК; залізу заг. – 4,3 ГДК; СПАР – 3,93 ГДК.
-р. Рата, м. Великі Мости:
Зафіксовано перевищення по: залізу заг. – 1,3 ГДК; фосфатах – 1,41 ГДК; сульфатах – 1.05 ГДК;
р. Солокія - лівобережна притока Бугу. Через вплив ріки Львівська область отримує транскордонне забруднення з Польщі.
Перевищення показників в 2007 році для водойм рибогосподарського призначення на р. Солокія (м. Червоноград) в межах міста спостерігається за такими показниками – азоту амонійному – 2,05 ГДК; азоту нітритному – 2,55 ГДК; залізу заг. – 1,4 ГДК; міді – 10 ГДК; хрому шестивалентного – 7,7 ГДК
р. Кам’янка
-р. Ка’мянка, гирло:
Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 4,88 ГДК; нітритах – 12,5 ГДК; фосфатах – 15,88 ГДК; залізу заг. – 3 ГДК.
р. Західний Буг
р. Зах. Буг, Радехівський міст:
Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по іонах амонію – 14,28 ГДК; нітритах – 8,75 ГДК; фосфатах – 24,12 ГДК; залізу заг. – 5,6 ГДК; СПАР – 1,29 ГДК
-р. Зах. Буг, с. Гайок, вхід у водосховище:
Виявлено перевищення по: фосфатах – 16,76 ГДК; залізу заг. – 3,7 ГДК; СПАР – 15 ГДК; нафтопродуктах – 644 ГДК.
р. Зах. Буг, с. Старий Добротвір (витік з водосховища):
Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по іонах амонію – 12 ГДК; нітритах – 5 ГДК; фосфатах – 11,76 ГДК; залізу заг. – 1,95 ГДК;
р. Зах. Буг, с. Тадані:
Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 10,4 ГДК; нітритах – 4,5 ГДК; фосфатах – 19,95 ГДК; залізу заг. – 4,5 ГДК;
р. Зах. Буг, м. Кам’янка-Бузька:
Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 11,1 ГДК; фосфатах – 18,71 ГДК; залізу заг. – 9,5 ГДК;
р. Зах. Буг, вище м. Буськ:
Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 3,96 ГДК; нітритах – 2,38 ГДК; фосфатах – 2,82 ГДК; залізу заг. – 3,5 ГДК;
- 17.07.2007р. Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 4,94 ГДК; фосфатах
р. Зах. Буг, нижче м. Буськ:
Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 15,42 ГДК; нітритах – 1,86 ГДК; фосфатах – 6,53 ГДК; залізу заг. – 4,3ГДК; СПАР – 5,36 ГДК; нафтопродуктах – 8,4 ГДК.
р. Зах. Буг, 0,5км нижче впадіння р. Полтва:
Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 4 ГДК; нітритах – 5,89 ГДК; фосфатах – 11,06 ГДК; залізу заг. – 3,5 ГДК; марганцю – 5,8 ГДК; міді – 17 ГДК.
-р. Зах. Буг, 3км вище впадіння в р. Полтва:
Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: фосфатах – 7,06 ГДК; залізу заг. – 3,6 ГДК; марганцю – 2 ГДК; міді – 8 ГДК.
р. Зах. Буг, нижче м. Сокаль, гребля:
Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 1,02 ГДК; нітритах – 1,19 ГДК; фосфатах – 5,29 ГДК; залізу заг. – 3,4 ГДК.
р. Зах. Буг, вище м. Сокаль:
р. Зах. Буг, с. Городище, вхід в Сокальський район:
Зафіксовано перевищення по залізу – 2,7 ГДК;
р. Зах. Буг, с. Тудорковичі, вихід з Сокальського району, межа області:
Зафіксовано перевищення по залізу – 3 ГДК;
р. Зах. Буг, нижче с. Бужок, вихід з Золочівського району:
Зафіксовано перевищення по сульфатах – 1,1 ГДК;
р. Зах. Буг, м. Соснівка, вище скиду з КОС:
Зафіксовано перевищення по азоту аміаку (амонійному) – 2,36 ГДК;
р. Зах. Буг, м. Червоноград, нижче скиду з КОС:
Зафіксовано перевищення ГДК по азоту аміаку (амонійному) – 2,22 ГДК;
Екологічний стан басейну річки ДНІСТЕР
Характеристика басейну річки Дністер
Дністер - найбільша ріка Львівської області. Річка бере початок з джерел, які виходять на поверхню на північно-західному схилі гори Розлуч біля села Середи (Вовчого) в Турківському районі на висоті 760 метрів н.р.м. Довжина Дністра складає 1362 кілометри. Площа басейну — 72 100 квадратних кілометрів. Річкова сітка Дністра є найгустішою в Карпатській частині басейну. Русло дуже звивисте. Дністер має 386 приток, з яких найголовніші Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут, Бик, Золота Липа, Гнила Липа, Сірет (Серет), Збруч, Смотрич, Ушиця, Мурафа.
Для гідрологічного режиму Дністра характерно те, що найвищі його рівні спостерігаються під час літніх повеней, але в окремі роки вони можуть бути найвищими під час осінніх і навіть зимових паводків. Під час повені вода піднімається від 8 до 166 сантиметрів, а в окремі роки — й до 3,5—5,5 метра на добу. В літньо-осінній період спостерігається 3—5 повеней, а в окремі роки 12—15. Середня тривалість повеней 10—25 днів, максимальна — 55. Рівень води піднімається до 0,5—2,1, навіть 6 метрів за добу й більше.
Спостереження за якістю поверхневих вод басейну р. Дністер проводить:
- Державна екологічна інспекція в Львівській області;
- Львівське обласне виробниче управління водного господарства;
- Обласна санітарно-епідеміологічна станція;
- Рівненський обласний центр з гідрометеорології.
Результати спостережень р. Східничанка
-р. Східничанка, вхід в селище вище пансіонату «Верховина» (перед мостом):
Якість поверхневої води на протязі 2007 року відповідала затвердженим нормам рибогосподарського водокористування;
-р. Східничанка, перед центральними очисними спорудами «Біотал», вул. Шевченка.
Зафіксовано перевищення по залізу – 2,6 ГДК; СПАР – 1,07 ГДК;
-р. Східничанка, вихід з селища (після КОС готелю ДІАнна).
Зафіксовано перевищення по залізу – 2,7 ГДК; СПАР – 2,14 ГДК;
р. Тисмениця
р. Тисмениця, м. Дрогобич:
Виявлено перевищення по: залізу заг. – 4,3 ГДК; нітритах – 2,13 ГДК; фосфатах – 8,24 ГДК; сульфатах – 1,09 ГДК;
-р. Тисмениця, м. Дрогобич, 1км. вище міста:
Зафіксовано перевищення по: нітритах – 3,4 ГДК; залізу – 28 ГДК; нафтопродуктах у І віпріччі 2007р. – 5,6 ГДК; 4 ГДК; 4,4 ГДК;
-р. Тисмениця, м. Дрогобич, 1км. нижче міста, 0,5км. нижче скиду стічних вод ВУВКГ:
Зафіксовано перевищення по: нітритах – 3,1 ГДК; міді – 6,7 ГДК; нафтопродуктів у І та ІІ кварталах 2007р. – 7 ГДК; 4,8 ГДК; 8 ГДК;
р. Стрий
-р. Стрий, с. Крушельниця:
Зафіксовано перевищення по залізу заг. (1,8 ГДК).
-р. Стрий, с. Верхнє Синьовидне:
Зафіксовано перевищення по залізу заг. - 1,8 ГДК;
-р. Стрий, м. Жидачів:
Спостерігалося забруднення по залізу заг. – 5,33 ГДК.
-р. Стрий, гирло ріки:
Виявлено перевищення по нафтопродуктах (0,3 ГДК), міді (7,3 ГДК) та залізу (2,8 ГДК); азоту амонійному – 6,28 ГДК; азоту нітритному – 1,9 ГДК; хрому – 4,2 ГДК; фенолах – 7 ГДК;
р. Стрий, м. Стрий, 1км вище міста Стрий в створі водопостачання:
Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах – 3,8 ГДК та залізу – 13 ГДК; азоту амонійному – 4,28 ГДК; хрому – 2,1 ГДК;
р. Стрий, м. Стрий, 2км нижче міста, 1,5км нижче скиду стіч. вод ВУВКГ:
Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах – 5,4 ГДК, міді – 11,0 ГДК, цинку – 3,0 ГДК та залізу – 1,4 ГДК; азоту амонійному – 2,21 ГДК; фенолах – 7 ГДК; хрому – 4,2 ГДК;
р. Свіча
р. Свіча, с. Зарічне
Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах (2,8 ГДК) та по залізу (3,8 ГДК). азоту амонійному – 3,13 ГДК; нафтопродуктах – 4,4 ГДК; хрому – 10 ГДК, міді – 20 ГДК; цинку – 2,7 ГДК.
р. Славське
р. Славське в межах смт. Славське,.
Виявлено перевищення по таких показниках як: нафтопродукти – 10,0 ГДК; мідь – 26 ГДК; цинк – 1,2 ГДК; залізо – 1,8 ГДК; азоту амонійному – 1,38 ГДК; азоту нітритному – 1,3 ГДК; нафтопродуктах – 9 ГДК; хрому – 2,1 ГДК;
р. Опір
р. Опір, с. Сколе:
Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах – 2,4 ГДК; азоту амонійному – 1,92 ГДК; фенолах – 7 ГДК; хрому – 4,2 ГДК;
р. Дністер
р. Дністер, м. Самбір:
Перевищення згідно рибогосподарських норм водокористування зафіксовано по: іонах амонію – 0,28 ГДК; фосфатах – 5,53 ГДК; залізу заг. – 1,7 ГДК;
-р. Дністер, м. Самбір, 1км вище міста:
Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 6,4 ГДК; 0,2 ГДК; азоту амонійному – 1,66 ГДК; фенолах – 4 ГДК; хрому – 5,2 ГДК;
р. Дністер, м. Самбір, 1км нижче міста:
Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 9,2 ГДК; 1,4 ГДК; азоту амонійному – 3,5 ГДК; хрому – 4,2 ГДК;азоту амонійному – 1,7 ГДК; фенолах – 8 ГДК;
-р. Дністер, м. Самбір, вище водозабору для міста:
- На протязі 2007р. перевищень гранично допустимих норм не виявлено;
-р. Дністер, с. Розвадів:
Перевищення виявлено по: нітритах – 1,25 ГДК; фосфатах – 8,35 ГДК; залізу заг. – 1,4 ГДК; сульфатах – 1,8 ГДК;
-р. Дністер, с. Березино:
Перевищення виявлено по: нітритах – 1,38 ГДК; фосфатах – 12.91 ГДК;
-р. Дністер, с. Журавно:
Перевищення виявлено по: іонах амонію – 1,37 ГДК; нітритах– 1,03 ГДК; фосфатах – 1,65 ГДК; залізу заг. – 4,15 ГДК, сульфатах – 1,08 ГДК; марганцю – 1,5 ГДК; свинцю – 1,5 ГДК;
-р. Дністер, м. Старий Самбір, вище підруслового водозабору для міста:
У 2007р. перевищень гранично допустимих норм не виявлено.
-р. Дністер, с. Лімна, Турківський район:
У 2007р. перевищень гранично допустимих норм не виявлено.
-р. Дністер, Миколаївський район, вище водозабору для м. Миколаєва:
Зафіксовано перевищення по марганцю – 1,5 ГДК.
-р. Дністер, с. Стрілки, 0,5км вище села, 0,5км нижче впадання р. Ясениця:
Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 6 ГДК, 3,2 ГДК, цинку – 1,7 ГДК, 1,5 ГДК, залізу – 1,8 ГДК, 3,1 ГДК; мідді – 11 ГДК;
р. Дністер, м. Розділ, 1км вище м. Розділ, 0,2км нижче впадання р. Колодниця:
- Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 5,6 ГДК; 2,2 ГДК; азоту нітритному – 3 ГДК; фенолах – 4 ГДК; залізу – 3,8 ГДК; хрому – 8,3 ГДК;
-р. Дністер, м. Розділ, 1км нижче міста. 0,2км нижче впадання р. Купа:
- Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 6,4 ГДК; 5,4 ГДК; азоту нітритному – 1,4 ГДК; фенолах – 10 ГДК; залізу – 2,8 ГДК; хрому – 5,2 ГДК;
Екологічне навантаження на поверхневі води у 2007 році по районах
Таблиця 4.2.
| Район | Кількість відібраних проб | Кількість проб з перевищенням | % проб з перевищеням від кількості проб в районі |
| Бродівський | - | - | - |
| Золочівський | - | - | - |
| Буський | 11 | 10 | 90,9 |
| Радехівський | 2 | 2 | 100 |
| Кам.Бузький | 15 | 14 | 93,3 |
| Сокальський | 11 | 10 | 90,9 |
| Жовківський | - | - | - |
| Яворівський | 21 | 21 | 100 |
| Городоцький | - | - | - |
| Миколаївський | 16 | 15 | 93,8 |
| Пустомитівський | 1 | 1 | 100 |
| Перемишлянський | 6 | 6 | 100 |
| Мостиський | 8 | 7 | 87,5 |
| Самбірський | 32 | 30 | 93,8 |
| Жидачівський | 13 | 12 | 92,3 |
| Стрийський | 8 | 8 | 100 |
| Дрогобицький | 22 | 20 | 90,9 |
| Ст.Самбірський | 9 | 9 | 100 |
| Турківський | - | - | - |
| Сколівський | 11 | 9 | 81,8 |
| Разом по області | 186 | 174 | 93,5 |
Рис. 4.2. Екологічне навантаження на поверхневі води у 2007 році
Результати спостереження за поверхневими водами
Таблиця 4.3.
| № з/п | Басейн | Річка | Район | К-ть відібраних проб | % від усіх проб в межах басейну | Кількість компонент-товизначень | Кількість проб з перевищеннями ГДК | % про з переви-щенням від загальної кількості проб | ||
| 1. | Західний Буг | Західний Буг | Кам’янка-Бузький | 14 | 35 | 352 | 13 | 92,8 | ||
| 2. | Буський | 8 | 20 | 223 | 7 | 87,5 | ||||
| 3. | Сокальський | 6 | 15 | 147 | 5 | 83,3 | ||||
| 4. | Радехівський | 2 | 5 | 56 | 2 | 100 | ||||
| 5. | Рата | Сокальський | 5 | 12,5 | 122 | 5 | 100 | |||
| 6. | Полтва | Буський | 3 | 7,5 | 72 | 3 | 100 | |||
| 7. | Пустомитівський | 1 | 2,5 | 20 | 1 | 100 | ||||
| 8. | Кам’янка | Кам’янка-Бузький | 1 | 2,5 | 26 | 1 | 100 | |||
| 9. | Всього по басейну | 40 | 100 | 1018 | 37 | 92,5 | ||||
| 10. | Дністер | Дністер | Самбірський | 18 | 16,2 | 353 | 17 | 94,4 | ||
| 11. | Жидачівський | 5 | 4,5 | 121 | 4 | 80 | ||||
| 12. | Миколаївський | 16 | 14,4 | 311 | 15 | 93,8 | ||||
| 13. | Перемишлянський | 6 | 5,4 | 94 | 6 | 100 | ||||
| 14. | Стрв’яж | Самбірський | 14 | 12,6 | 370 | 13 | 92,9 | |||
| 15. | Старосамбірський | 3 | 2,7 | 43 | 3 | 100 | ||||
| 16. | Свіча | Жидачівський | 3 | 2,7 | 43 | 3 | 100 | |||
| 17. | Стрий | Жидачівський | 5 | 4,5 | 89 | 5 | 100 | |||
| 18. | Сколівський | 5 | 4,5 | 122 | 3 | 60 | ||||
| 19. | Стрийський | 8 | 7,2 | 110 | 8 | 100 | ||||
| 20. | Тисмениця | Дрогобицький | 22 | 19,8 | 240 | 20 | 90,9 | |||
| 21. | Славське | Сколівський | 3 | 2,7 | 43 | 3 | 100 | |||
| 22. | Опір | Сколівський | 3 | 2,7 | 43 | 3 | 100 | |||
| 23. | Всього по басейну | 111 | 100 | 1982 | 103 | 92,8 | ||||
| 24. | Сян | Ретичин | Яворівський | 6 | 17,1 | 147 | 6 | 100 | ||
| 25. | Шкло | Яворівський | 15 | 42,9 | 327 | 15 | 100 | |||
| 26. | Вишня | Мостиський | 8 | 22,9 | 205 | 7 | 87,5 | |||
| 27. | В’яр | Старосамбірський | 6 | 17,1 | 166 | 6 | 100 | |||
| 28. | Всього по басейну | 35 | 100 | 845 | 34 | 97,1 | ||||
| ВСЬОГО ПО ОБЛАСТІ | 186 | | 3845 | 174 | 93,5 | |||||
4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
Основним джерелом водопостачання в області є підземні води. Поверхневі води використовуються в обмеженій кількості, в основному для рибоводних ставів, технічного водопостачання підприємств та в гірських районах – для господарсько-питного водопостачання.
Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених у господарствах колишніх колгоспів, на даний час не використовується, є безгосподарською та безконтрольною і тому стала джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів через відсутність ліквідаційного тампонажу. Іншими джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є діяльність гірничо-видобувних підприємств області (гірничохімічні, вугледобувні, озокеритові та нафтові родовища Борислава). Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, належної інформації з цього питання немає. Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають верхні водоносні горизонти, не захищені від забруднення поверхневими та дощовими стоками. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами райСЕС.
Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст, їх основна частина витрачається на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (крім Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і визначає якісний стан. На станції водопідготовки води доводяться до необхідної якості і направляються споживачам.
Прісні води в північній частині області приурочені до верхньокрейдових, девонських і неогенових відкладів, в центральній – переважно до неогенових відкладів, в південній – до неогенових і четвертинних відкладів.
Львівські водозабори західної групи, що експлуатують верхньокрейдовий і нижньобаденський водоносні горизонти мають підвищений вміст природного стронцію, тому необхідна очистка води від стронцію.
Динаміка водокористування
Таблиця 4.4.
| Показники | Одиниця виміру | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Забрано води з природних джерел, усього | млн. м3 | 255.8 | 248,2 | 241.80 |
| у тому числі: | | | | |
| поверхневої | млн. м3 | 65.13 | 57.16 | 59.26 |
| підземної | млн. м3 | 190.7 | 191.1 | 182.6 |
| морської | млн. м3 | | | |
| Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу | м3 | | | |
| Використано свіжої води, усього | млн. м3 | 208.9 | 195.4 | 191.2 |
| у тому числі на потреби: | | | | |
| господарсько-питні | млн. м3 | 99.50 | 93.61 | 90.80 |
| виробничі | млн. м3 | 62.62 | 55.51 | 54.04 |
| сільськогосподарські | млн. м3 | 32.08 | 31.55 | 30.65 |
| зрошення | млн. м3 | - | - | - |
| Використано свіжої води у розрахунку на одну особу | м3 | | | |
| Втрачено води при транспортуванні | млн. м3 | | 49.23 | 47.14 |
| % до забраної води | | | 19.83 | 24.69 |
| Скинуто зворотних вод, усього | млн. м3 | 294.80 | 271.10 | 265,10 |
| у тому числі: | | | | |
| у підземні горизонти | млн. м3 | 2.657 | 0.177 | - |
| у накопичувачі | млн. м3 | 13.15 | 12.20 | 11,89 |
| на поля фільтрації | млн. м3 | | | |
| у поверхневі водні об’єкти | млн. м3 | 274.50 | 258.70 | 252.70 |
| Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, | | | | |
| усього | млн. м3 | 274.50 | 258.70 | 252.70 |
| з них: | | | | |
| нормативно очищених, усього | млн. м3 | 53.44 | 49.60 | 41.76 |
| у тому числі: | | | | |
| на спорудах біологічного очищення | млн. м3 | | 48.75 | 41,29 |
| на спорудах фізико-хімічного очищення | млн. м3 | | | |
| на спорудах механічного очищення | млн. м3 | | 0.847 | 0.764 |
| нормативно (умовно) чистих без очищення | млн. м3 | | 29.55 | 22.10 |
| забруднених, усього | млн. м3 | | | 188.5 |
| у тому числі: | | | | |
| недостатньо очищених | млн. м3 | 193.30 | 175.20 | 188.80 |
| без очищення | млн. м3 | | 4.379 | 11.79 |
| Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу | м3 | | | |
Спостереження та контроль за скидами стічних вод у 2007 року проводилися Державною екологічною інспекцією в Львівській області та Львівським обласним виробничим управлінням водного господарства.
Скид стічних вод (млн. м3)
Таблиця 4.5.
| Район | Скид всього | Не відповідають нормам | Відповідають нормам |
| Бродівський | 1,321 | 0 | 1,321 |
| Буський | 0,102 | 0,102 | 0 |
| Городоцький | 4,503 | 4,044 | 0,459 |
| Дрогобицький | 31,757 | 2,28 | 29,478 |
| Жидачівський | 10,56 | 1,886 | 8,675 |
| Жовківський | 0,526 | 0,526 | 0 |
| Золочівський | 0,805 | 0,772 | 0,033 |
| Кам.Бузький | 1,411 | 1,278 | 0,133 |
| Миколаївський | 1,891 | 1,834 | 0,057 |
| Мостиський | 0,209 | 0,068 | 0,141 |
| Перемишлянський | 0,163 | 0,163 | 0 |
| Пустомитівський | 0,235 | 0,229 | 0,005 |
| Радехівський | 0,603 | 0,241 | 0,362 |
| Самбірський | 1,124 | 1,124 | 0 |
| Сколівський | 0,182 | 0,162 | 0,02 |
| Сокальський | 6,368 | 6,176 | 0,192 |
| Ст.Самбірський | 0,021 | 0 | 0,02 |
| Стрийський | 5,469 | 5,403 | 0,066 |
| Турківський | 0,007 | 0,007 | 0 |
| Яворівський | 3,795 | 2,173 | 1,083 |
| м. Львів | 159,5 | 159,5 | 0 |
| Разом по області | 230,6 | 186,968 | 42,045 |
Рис. 4.3. Якість очистки стічних вод
Найбільші показники скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод підприємств у водні об’єкти Львівської області займає м. Львів – 159,5 млн. м3 (з них не відповідають нормам – усі 159,5 млн. м3). На другому місці за кількістю скинутих вод знаходиться Дрогобицький район – 31,757 млн. м3, однак 92,8 % складає скид нормативно очищеної води. Жидачівський район знаходиться на третьому місці за скидами і складає 10,56 млн. м3, з них 8,675 млн. м3 (82 %) відповідають нормам (рис. 4.3.).
Кількість забруднюючих речовин в стічних водах у 2007 році
Таблиця 4.6.
| Район | Загальна кількість забруднюючих речовин, тонн |
| м. Львів | 130575,704 |
| Бродівський | 1156,452 |
| Буський | 314,483 |
| Городоцький | 3143,972 |
| Дрогобицький | 26583,563 |
| Жидачівський | 11124,823 |
| Золочівський | 617,742 |
| Кам'янка-Бузький | 1363,009 |
| Мостиський | 168,249 |
| Жовківський | 651,86 |
| Миколаївський | 1644,448 |
| Перемишлянський | 181,477 |
| Пустомитівський | 401,588 |
| Радехівський | 769,857 |
| Самбірський | 1896,085 |
| Сколівський | 166,451 |
| Сокальський | 6454,793 |
| Старосамбірський | 14,037 |
| Стрийський | 6602,202 |
| Турківський | 4,003 |
| Яворівський | 2387,187 |
| Всього по області | 196221,985 |
Рис. 4.4. Екологічне навантаження на райони за скидами стічних вод
Згідно з даними Держекоінспекції, якість скинутих стічних вод у розрізі басейнів наведена у таблиці:
Басейн річки Західний Буг. За звітний період було відібрано 107 проб (39,19 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 1787 компонентовизначень. Загальна кількість проб із перевищенням ГДК у басейні річки становить 50 проб (46,7 % від відібраних).
Основне забруднення потрапляє в басейн при скиді стічних вод з Львівських очисних споруд, а також з шахт вугільного басейну.
Басейн річки Дністер: відібрано 144 проби (52,74 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 2944 компонентовизначень. Загальна кількості проб з перевищенням ГДК у басейні річки становить 122 проби (84,7 % від відбраних).
Басейн річки Сян: відібрано 19 проб (6,96 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 389 компонентовизначень. Загальна кількості проб з перевищенням ГДК у басейні річки становить 8 проб (42,1 %).
Забруднення басейну пов’язане з неефективною роботою о/с м. Яворів.
Басейн річки Дніпро: відібрано 3 проб (1,1 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 61 компонентовизначень. Загальна кількості проб з перевищенням ГДК у басейні річки становить 3 проби (100 %).
Якість стічних вод визначається за такими показниками: колір, запах, прозорість, активна реакція рН, твердість, лужність, гідрокарбонати, сульфати, кальцій, натрій+калій, магній, хлориди, мінералізація, сухий залишок, завислі речовини, іони амонію, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, БСК5, ХСК, залізо заг., СПАР, електропровідність, нафтопродукти, феноли.
Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами – найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів
Таблиця 4.7.
| Назва водокористувача-забруднювача | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |||
| об’єм скидання зворотних вод, млн. м³ | обсяг забруд-нюючих речовин, т | об’єм скидання зворотних вод, млн. м³ | обсяг забруд-нюючих речовин, т | об’єм скидання зворотних вод, млн. м³ | обсяг забруд-нюючих речовин, т | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Басейн р. Дністер | ||||||
| ТОВ "Трускавецький водоканал", м.Трускавець, вул. I.Франка, 59 | 1,028 | 959,0 | 1,812 | 2273,2 | 1,839 | 1959,27 |
| ВАТ ЖЦПК, м. Жидачів, вул.Фабрична, 4 | 15.08 | 11793,9 | 9,39 | 8881,0 | 9,3 | 979,9 |
| Самбірське ВУВКГ, м. Самбір, вул. Шевченка, 59А | 0,796 | 831,7 | 0,794 | 761,4 | 0,853 | 919,86 |
| КП Стрийводоканал, м.Стрий, вул.Нижакавського, 49 | 6,187 | 7088,7 | 5,519 | 27730,0 | 3,451 | 4277,09 |
| МДКП Розділтеплокомуненерго, м. НОВ. Розділ, вул. Грушевського, 37 | 1,401 | 829,5 | 1,161 | 871,9 | 0,970 | 632,52 |
| Басейн р. Західний Буг | ||||||
| ВАТ Радехівський цукровий завод, с.Павлів, Радехівський район | 0,532 | 462,3 | 0,385 | 335,3 | 0,299 | 241,89 |
| ДКП Кам`янко-Бузьке ВКГ, м.Кам`янка-Бузька, вул.Незалежності, 34 | 0,231 | 366,3 | 0,212 | 286,1 | 0,2 | 274,03 |
| Сокальське МКП ВКГ, М.Сокаль, вул. Героїв УПА, 23 | 1,132 | 1428,4 | 0,963 | 12314,8 | 1,041 | 1385,73 |
| ЛМКП Львівводоканал, м.Львів, вул. Зелена, 64 | 168,0 | 120445,9 | 159,6 | 125800,2 | 159,5 | 130346,7 |
| КП "Червоноградводоканал", м.Червоноград, вул. Л.Українки, 1 | 5,777 | 5647,2 | 5,299 | 5229,9 | 5,05 | 4834,64 |
| Басейн р. Сян | ||||||
| Яворівська КЕЧ, м. Яворів, вул. Львівська, 19 | 0,341 | 513,6 | 0,324 | 321,9 | 0,324 | 536,7 |
| МКП "Новояворівськводоканал", м.Новояворівськ, вул.Пасічника, 4 | 1,230 | 705,7 | 1,103 | 809,1 | 1,076 | 420,28 |
Однією з причин незадовільного стану вод є самовільний скид підприємствами неочищених стоків (табл.), а також забруднення від приватного сектора. Складається парадоксальна ситуація: покращення водопостачання приватного сектору в містах та селах погіршує санітарний та екологічний стан річок через прихований скид стічних вод безпосередньо в річки. За останній рік такі факти виявлені майже в усіх районах області.
Охорону водних ресурсів від забруднення та виснаження у відповідності до діючого законодавства повинні здійснювати організації-водокористувачі та підприємства, з діяльністю яких пов’язаний негативний вплив на водні ресурси. Це найважливіше і принципове положення є основою, на якій повинно базуватися здійснення водоохоронних заходів.
Використання водних ресурсів Львівської області
Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст, їх основна частина витрачається на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (крім Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і визначає якісний стан. На станції водопідготовки води доводяться до необхідної якості і направляються споживачам.
Прісні води в північній частині області приурочені до верхньокрейдових, девонських і неогенових відкладів, в центральній – переважно до неогенових відкладів, в південній – до неогенових і четвертинних відкладів.
Львівські водозабори західної групи, що експлуатують верхньокрейдовий і нижньобаденський водоносні горизонти мають підвищений вміст природного стронцію, тому необхідна очистка води від стронцію.