Geum.ru

Економічне виховання дітей в сім’ї

Вид материалаДокументы

Содержание


Проблеми економічного виховання
Випуск 87 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
Наукові записки СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Випуск 87
Випуск 87 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
Подобный материал:








Економічне виховання дітей в сім’ї.

Основне завдання сімейного виховання - підготовити дітей до життя в існуючих соціальних умовах. Вихователь повинен вміти визначати статус сім’ї, склад, економічний рівень підготовки батьків. Педагогу, як переконує практика, краще проводити роботу з сім'ями, якщо він знає тип цієї сім’ї. В наш час спеціалісти розрізняють два основних типи сім’ї - домінаторна (тоталітарна) і партнерська (демократична). Експерти ООН з проблем сім’ї, американські психологи Беррі і Дженей Уайнхолд провели за завданням ООН спеціальне аналітичне дослідження і виділили ознаки домінаторної й партнерської сім’ї. Наводимо основні характеристики обох типів сімей, які допоможуть визначитись педагогам у проведенні економічного виховання дітей.

Для тоталітарної сім’ї характерно: зловживання владою; відсутність рівноправності всіх членів сім’ї, а особливо дітей; наявність в сім’ї суворих правил, які носять примусовий характер; кожному члену сім’ї відведена відповідна роль, в тому числі у відповідності з його статтю, тобто дівчинці можна і необхідно робити це і те, а хлопчику — зовсім інше, тому що він - хлопчик; відсутність розподілу обов'язків, пов'язаних з життям сім’ї; економічні труднощі не розподіляються між членами сім’ї; відсутність поваги до приватного життя членів сім’ї та інших людей; конфлікти вирішуються за принципом : “один виграв - інший програв„ члени сім’ї беруть участь у прийнятті рішень; батьківські обов'язки не розподіляються; дисципліна підтримується за рахунок сили і приниження; допущених помилок не визнають, вибачення не просять тощо.

Порівняйте інший, демократичний тип: кооперативна структура, рівні можливості; відсутність секретів і таємниць; гнучкі правила


розпорядку; розподіл економічної відповідальності; домашня робота і обов’язки розподіляються на основі рівноправності; повага до приватного життя членів сім’ї; основою дисципліни є повага і довіра; батьківські обов'язки рівномірно розподілені; допущені помилки визнаються; члени сім’ї відчувають себе в небезпеці; конфлікти вирішуються; члени сім’ї беруть на себе відповідальність за проблеми, які виникають; сім’я - це джерело радості; діти плануються і бажані.

Розбудова держави на принципово нових економічних засадах ускладнила умови сімейного виховання дітей. Серед багатьох проблем, викликаних цим процесом, є помітні зміни в економічному становищі сучасної сім’ї, характері праці її членів, становищі дітей в силу цих змін.

Якщо раніше діти не мали можливості спостерігати за трудовою діяльністю своїх батьків, як вони спішать “ на роботу або приходять з неї, приносять зароблену платню, то сьогодні вже значна частина дошкільнят не тільки спостерігає за трудовою діяльністю своїх батьків у приватних підприємствах, а й певною мірою залучається до цієї діяльності. На жаль, вони мають можливість спостерігати і такий супутник нашого життя, як безробіття батьків. Це вимагає посиленого економічного виховання дітей в сім’ї й зокрема ролі вихователя, вчителя трудового навчання у цьому процесі.

Важливим питанням у плані економічного виховання дітей в сім’ї є організація господарсько-побутової праці в домі, квартирі, саду тощо. Ця праця має бути раціонально організована, тобто корисна, ефективна, якісна. Її варто планувати як в рамках кожного дня(приготування їжі, допомога у прибиранні квартири, іграшок), так і на більш тривалий час (ремонт квартири, домашньої техніки). До такого планування батькам пропонували залучати і дітей.


Важливим питанням економічного виховання дітей в сім’ї є формування в них ощадливого ставлення до бюджету часу, вміння його планувати, економити, аналізувати його витрати. Дітей слід привчати вишукувати шляхи економії часу. Цьому має сприяти організація навчальної і побутової діяльності вихованців в сім’ї. Як зауважує А.С.Нісімчук, головна умова ефективності економічного виховання дітей у навчальній діяльності – це її наукова організація. У домашніх умовах це передбачає раціональне і суворе дотримання режиму дня, доцільного порядку на робочому місці, систему виконання домашніх завдань, використання раціональних прийомів навчальної діяльності в роботі з книгою, підручником, словником, під час ведення записів, конспектів, уміннями та навичками планування, самоконтролю, аналізу ефективності своєї діяльності.

В економічному вихованні дітей дошкільного віку та школярів не можна обходити питання використання ними грошей, що виділяються батьками або зароблені самостійно. Кишенькові гроші сприяють економічному вихованню лише за умови, що їх навчили розумно користуватися коштами. Тому батьки повинні володіти певною сумою економічних знань, знання методики економічного виховання дитини в сім’ї, залучення її до економічних аспектів сімейного життя і діяльності. Педагогічна підготовленість батьків до такої діяльності вимагає відповідних конкретних знань з психології, педагогіки і економіки, вмінь і навичок виховної роботи. А школа та педагоги всіляко допомагати їм в цьому. Саме тому вихователь повинен мати такі напрямки діяльності:

а) ознайомлення батьків зі змістом і методикою економічного виховання дітей;

б) психолого-педагогічна і економічна просвіта батьків з питань економічного виховання дітей;


в) залучення батьків у спільну діяльність економічного плану вдома і в дитячому садку;

г) проведення тематичних батьківських зборів з економічного виховання дітей;

д) індивідуальне консультування з питань економічного виховання дітей у сім’ї, та допомагати батькам.


ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ

В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ А.С.МАКАРЕНКА

Наталя ПАСІЧНИК

(Кіровоград)

У статті розглядаються погляди А.С.Макаренка щодо економічної підготовки молоді в сім’ї, в процесі навчальної, позакласної роботи та у трудовій діяльностіколективу.

Розвиток ринкових відносин в Україні вимагає суттєвих змін в економічному вихованні учнівської молоді, що розглядається як цілеспрямований, науково обґрунтований процес розвитку особистості учня як активного

творчого суб’єкта економічного життя суспільства, орієнтація його на провідні тенденції розвитку ринкових відносин.

Економічне виховання є важливим фактором формування життєвої позиції молодої людини щодо економічної діяльності, яка передбачає підприємливість, діловитість, самостійність,сумлінне ставлення до праці та відповідальність за її результати. Цим зумовлена актуальністьпереосмислення в нових соціально-економічних

умовах розвитку суспільства педагогічної спадщини А.С. Макаренка, оскільки проблеми економічного виховання (за Макаренком господарського) відбилися як в теоретичних розробках видатного педагога, такі в практиці економічної діяльності.

Дослідженням і творчим переосмисленням

педагогічної спадщини А.С. Макаренка

займалися відомі педагоги й вчені-дослідники.

Зокрема, систему трудового виховання

видатного педагога аналізували Т.Ахаян,

Л.Гордін, Г.Жураковський, В.Зябкіна,

С.Карпенчук, І.Козлов, М.Красовицький,

М.Левківський, Н.Нежинський, М.Ярмаченко

та ін. В умовах становлення ринкових відносин

і нових форм господарювання Л.Галкіна,

В.Дробніс, Ю.Косточенко, З.Літова,

А.Нісімчук, І.Мельничук, Н.Солов’єв та ін.

вивчали й узагальнювали ті чи інші сторони

соціально-економічної сутності педагогічного

спадку А.С.Макаренко. А.Неустроєв розглядав

формування економічної свідомості вихованців

в системі трудового виховання А.С.Макаренка,

Н.Абашкіна вивчала роботи Макаренка у

контексті сучасних проблем професійного

навчання, О.Альохіна – економічну діяльність

вченого-педагога. Однак, життєві реалії нового

часу вимагають глибшого аналізу системи

економічного виховання, реалізованої Антоном

Семеновичем та її актуалізацію в умовах

ринкових відносин. Тому метою статті є аналіз

системи економічної підготовки молоді

А.С.Макаренка та визначення можливостей її

використання на сучасному етапі.

Назва, яку використовує Антон Семенович

«господарське виховання» по відношенню до

характеристики економічного виховання, є

абсолютно виваженою, оскільки, економіка є

сферою господарської діяльності людей і,

навіть, сам термін «економіка» являє собою

поєднання двох частин: «ойкос» – дім,

господарство та «номос» – закон (закони

господарювання). Макаренко передбачав

комплексне вирішення проблеми економічного

виховання молоді, тому в його педагогічній

спадщині можна виокремити систему

економічної (господарської) підготовки

молодого покоління, що передбачає тісний

взаємозв’язок таких напрямів:

- економічне виховання в сім’ї;

- економічне виховання в процесі

навчальної та позакласної роботи;

- економічне виховання у трудовій

діяльності колективу.

Педагог значну увагу приділяє вихованню в

сім’ї, тому що, сім’я – це фундамент,

першооснова суспільства, осередок, що

забезпечує відтворення та продовження

людського роду, в ній закладаються основи

Випуск 87 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Наукові записки

- 132 -

виховання майбутньої особистості, вона є

джерелом росту та матеріального добробуту

людини, головним ланцюгом зв’язку між

поколіннями, тому що через неї передаються

нащадкам духовні цінності, знання, вміння,

трудові навички, національні особливості.

Багатогранність функцій сім’ї зумовлює різні

напрями виховання. Саме в сім’ї дитина не

тільки робить перший крок, говорить перше

слово, але й здобуває першу “економічну

освіту”, закладаються основи майбутнього

суб’єкта економічної діяльності. Безумовно,

життя сім’ї характеризується різними

соціальними, економічними й духовними

процесами, способами вияву її активності та

життєдіяльності кожного члена сім’ї.

Економічне виховання дітей в сім’ї можна

розглядати, як специфічну, організовану

педагогічну діяльність сім’ї, спрямовану на

формування у дітей економічної свідомості, що

забезпечує розуміння економічного життя

суспільства та виховання відповідної

економічної поведінки. Метою економічного

виховання в сім’ї є формування особистості,

котра спроможна максимально задовольнити

свої різнопланові особисті інтереси, з одного

боку, та запити суспільства – з іншого. Йдеться

про індивідуальну та суспільну мету,

складність поєднання яких неминуче викликає

компроміси та значно ускладнює соціалізацію.

Економічне виховання в сім’ї, на думку

педагога, виступає основою формування

багатьох важливих особливостей характеру

майбутнього громадянина-господаря, зокрема,

таких як колективізм, чесність, бережливість,

відповідальність, здатність орієнтуватися,

оперативні здібності [3]. У роботі „Про сімейне

виховання” [3] педагог детально характеризує

кожну з цих властивостей характеру та дає

практичні поради батькам щодо виховання

зазначених особистісних якостей у дітей.

Аналізуючи праці А.С. Макаренка, можна

виділити основні цілі господарського

виховання в сім’ї. Перша – формування в

дитини якостей економічно вихованої людини.

Вона досягається через зв’язок сім’ї з

економічною діяльністю і здійснюється за

такими каналами: а) участь дорослих членів

сім’ї у суспільному виробництві матеріальних

благ та послуг; б) участь дітей у плануванні

розподілу сімейних доходів; в) безпосередня

участь дітей у різноманітних формах сімейної

господарської діяльності. Дуже важливо, щоб

дитина з раннього віку брала участь у веденні

домашнього господарства мала певні обов’язки

у сім’ї. Виконуючи господарські обов’язки в

родині, дитина працює, піклується про речі

особистого і сімейного вжитку, привчається

користуватися грішми, бере участь у

раціональному витрачанні сімейного бюджету.

Другою ціллю економічного

(господарського) виховання в сім’ї є

формування у дітей раціональних (за

Макаренко «здорових») матеріальних потреб,

виховання культури потреб та вміння

співставляти власні потреби з можливостями їх

задоволення, спрямування на раціональну

господарсько-побутову діяльність сім’ї,

бережливе ставлення до майна, часу тощо.

Розглядаючи потреби, як категорію педагогіки,

вчений виходив з того, що в структурі потреб

відображається кілька типів об’єктивних

відносин, що зв’язують людей з умовами

життєдіяльності. Це відносини з існуючими

засобами життя, з працею, з іншими людьми.

Отже, проблема виховання потреб повинна

розглядатися багатопланово, у взаємозв’язках

різних сторін життєдіяльності людини. Це

зумовлено, на думку вченого-педагога, тим, що

сама людина – невичерпне ціле, в якому

взаємодіють моральні, інтелектуальні,

естетичні, економічні та творчі прояви. Як

видатний вчений-педагог, Макаренко синтезує

широкий змістовий діапазон потреб, включає їх

в цілісну науково-обґрунтовану систему

виховання людини і свідомого громадянина. У

відборі і вихованні людських потреб, які

повинні бути морально виправданими, за

Макаренко, є глибокий зміст виховної роботи

[2, 80], потреби пов’язані зі здібностями,

обов’язком, інтересами. Проте, ідеологічні

особливості підходу Антона Семеновича щодо

потреб, виявляються в домінуванні суспільних

потреб над індивідуальними і, відповідно,

досягти високої моральності потреб можливо

тільки в соціалістичному, безкласовому

суспільстві [2, 80].

Наступною метою економічного виховання

в сім’ї, безпосередньо пов’язаною з

попередньою є виховання усвідомлених

мотивів трудової діяльності дорослих і джерел

отримання матеріальних засобів, що

забезпечують задоволення потреб усієї сім’ї.

Для цього, з боку дорослих потрібна відповідна

інформація, що містила б виховний аспект і

Антон Семенович надає конкретні поради щодо

її надання. Характеризуючи загальні умови

сімейного виховання, А.С.Макаренко радить

батькам якомога раніше ознайомити дитину зі

своєї роботою, значенням цього виробництва в

системі суспільного виробництва. Дитина має

знати не тільки де працюють батьки, а й що

вони виготовляють, наскільки складна й

напружена праця, значення їхньої діяльності.

Відповідно, гроші, які заробляють батьки є не

просто зручною річчю, а в першу чергу

виступають розподіленим доходом учасника

суспільного виробництва. Дитина знайомиться

з заробітком батьків, сімейним бюджетом, її

необхідно залучати до обговорення сімейних

Наукові записки СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Випуск 87

- 133 -

фінансових планів. Для розвитку оперативних

здібностей педагог радить надавати дітям певну

самостійній у витрачанні грошей для

задоволення їх особистих потреб і деяких

сімейних і аналізувати результати цих витрат

[3, 387].

А.С. Макаренко вважав, що для підготовки

висококваліфікованих працівників та

ефективної організації виробничої діяльності

вихованців необхідні економічні знання, які

здобувалися колоністами у процесі навчальної

та позакласної підготовки. На думку Антона

Семеновича, у навчальному закладі повинна

виховуватись людина, яка знала б виробництво,

організацію виробництва, процеси

виробництва, а головне, щоб учні на власному

досвіді переконалися у важливості наукових

знань для сучасного виробництва, вміння

працювати з високою культурою праці;

усвідомили зміст і значущість таких складових

економічного мислення, як точність, облік,

план, відповідальність.

В дитячій трудовій колонії ім.

Ф.Е. Дзержинського були створені різноманітні

виробничі гуртки (гурток раціоналізації, гурток

економіки виробництва), в яких проводилася

теоретична і практична робота. Наприклад, на

заняттях гуртка економіки виробництва,

комунари здобували знання з політекономії,

вивчали проблеми економіки виробництва

комуни, знайомилися з питаннями собівартості,

калькуляції, виробничих і невиробничих витрат

комуни. Здійснювалася практична робота по

оптимізації калькуляції, ознайомлення з

виробничими договорами комуни, виявлення

невиробничих витрат і визначення їх

ефективності. Ці теоретичні знання вихованці

застосовували в практичній виробничій

діяльності, підвищуючи її ефективність і

прибутковість. Учасники гуртка проводили

екскурсії на заводи м. Харкова, комунарів

цікавило «порівняльне вивчення розцінок і

зарплати, різноманітні системи зарплати» [2,

10].

А.С. Макаренко визнавав дуже важливим,

щоб педагоги чітко усвідомлювали потребу

економічної підготовки школярів і самі

розібралися у важливих економічних питаннях.

Неодноразово наголошував, що

проблематичними є питання випереджаючого

виховання, якщо вчителі не володіють певним

комплексом перспективних умінь і навичок;

зокрема – економічно-комерційним мисленням,

не знають, що таке торговий дім, калькуляція,

не розуміються в питаннях організації праці, не

знають, що таке умови стандартної праці,

взагалі не мають ніяких знань, що стосуються

виробництва. Тому видатний педагог

наполягав, щоб педагогічні вузи давали значно

ширшу суспільствознавчу, економічну освіту

незалежно від обраного для викладання циклу

предметів. Програма такої широкої освіти має

бути побудована з урахуванням усіх цих

питань. Випускники вузів мають знати, як

побудоване виробництво, які багатства і

перспективи у нашої країни.

Значну увагу А.С. Макаренко приділяв

економічному (господарському) вихованню

соціально знедолених дітей у трудовій

діяльності колективу, який є базовим

елементом у педагогічній системі видатного

педагога. При цьому, трудова діяльність

розглядалася як особистісний, колективний

виховний фактор і як матеріальний засіб

функціонування колективу. Система трудового

виховання А.С. Макаренка має соціально-

економічну спрямованість, котра в 20-30-х

роках ХХ століття характеризувалася такими

поняттями, як виробниче виховання,

господарський розрахунок, працівник-господар,

формування нової людини в умовах суспільно-

політичних та соціально-економічних змін. По

суті ці поняття являють собою елементи

сучасних економічних відносин і

актуалізуються в умовах ринку.

В процесі трудового виховання, що являє

собою соціально-педагогічний процес,

цілеспрямовано формується економічна

свідомість вихованців. Її розвиток досягається

за рахунок органічного поєднання трудового,

морального та соціально-економічного

виховання. А.С. Макаренко достатньо виважено

розглядав економічну свідомість, як форму

відображення існуючих економічних відносин і

як результат соціалізації та професіоналізації

особистості.

Визнаючи мету виховання, А.С. Макаренко

вважав, що виховання має передбачати

формування здатності брати участь у

державному господарстві, що принесе користь

і всьому суспільству, і самому собі. Видатний

педагог вважав, що в суспільному виробництві

люди вступають у певні стосунки, і завдання

педагогів вчити молодь умінню налагоджувати

нормальні стосунки з іншими. Особливе місце

таких стосунків у продуктивній праці. В прямій

залежності одне від одного він розглядає

економічну і педагогічну ефективність праці,

відзначаючи, що праця, яка не створює

матеріальних цінностей, не впливає позитивно

на виховання. Економічну доцільність,

ефективність праці, економічну суть

виробничого процесу А.С. Макаренко розуміє

як логіку господарського ставлення дітей до

праці, логіку відповідальності і

взаємодопомоги.

Трудова діяльність вихованців Макаренка

розвивалася та ускладнювалася: в колонії імені

Горького займалися найпростішими видами

сільськогосподарської праці на рівні

Випуск 87 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Наукові записки

- 134 -

натурального виробництва, потім перейшли до

дрібнотоварного виробництва в майстернях. А

в комуні імені Дзержинського було

налагоджено високотехнологічне

виробництво – випуск електросвердел і

фотоапаратів „Лейка”.

В процесі організації виробництва значна

увага приділялася спеціалізації виробництва,

госпрозрахунку, рентабельності, застосуванню

інших передових методів господарювання.

Антон Семенович застосовував різноманітні

засоби, зокрема і матеріальні, для

стимулювання праці своїх вихованців; учив їх

раціонально витрачати кишенькові гроші.

Суттєве значення цього напрямку полягає і в

тому, що комунари здобували дефіцитні

професії машинобудівної галузі. Таким чином,

навчально-трудовий експеримент,

впроваджений в життя А.С. Макаренком сприяв

господарському вихованню комунарів.

Таким чином, трудова діяльність колективу

комунарів була не тільки виховним фактором, а

й матеріальним засобом функціонування

колективу; вона організовувалася з

урахуванням умов життя і потреб колективу і в

процесі трудової діяльності поглиблювалося

економічне виховання комунарів та

закріплювалися теоретичні економічні знання.

Системність, обґрунтованість, деталізація

теоретичних положень економічного виховання

молоді запропонована видатним педагогом,

підкріплювалася результатами, отриманими

Антоном Семеновичем в практичній діяльності.

Протягом багатьох років відбулися значні

політичні, економічні та соціальні зміни, проте

цінність теоретичних розробок і практичного

досвіду А.С. Макаренка щодо економічного

навчання і виховання молоді залишилася

вагомою і незаперечною і в нових соціально-

економічних умовах розвитку суспільства.