Робоча програма дисципліни "Логіка" для студентів спеціальності 030403 "Міжнародні економічні відносини"

Вид материалаДокументы

Содержание


Тематичний план дисципліни
Всього годин
План лекцій
Практичні заняття
Завдання і вправи
Завдання і вправи
Задачі та вправи
III. Завдання
IV. Завдання
Iv. література
Подобный материал:
РОБОЧА ПРОГРАМА

дисципліни "Логіка"

для студентів спеціальності 7.030403

"Міжнародні економічні відносини"

МЕТА І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Перехід до ринкової економіки вимагає підготовки ділової людини з морально-психологічними рисками, спрямованими на творчість, з новим економічними мисленням, нестандартними принципами спілкування, здатними сприяти ефективній організації діяльності в нових економічних умовах.


Завдання підготовки майбутніх фахівців полягає у тому, щоб раціоналізувати спілкування з метою підвищення ефективності праці, уникнути в процесі ділової комунікації помилок і обмежень, зумовлених логічною некомпетентністю.
Необхідною умовою досягнення цієї мети є формування та вдосконалення логічної культури фахівців економічної сфери.

Це культура мислення, що проявляється в культурі письмової та усної мови.

Вона передбачає наявність певної сукупності знань про закони та форми мислення, вміння використувати ці знання в практиці мислення, аналізувати як власні, так і чужі думки з тим, щоб запобігти логічних помилок та усунути вже допущені.

Звичайно, мислительні операції здійснюються неусвідомлено, інтуїтивно. Але в проблемних ситуаціях, при зіткненні протилежних думок інтуїція не може послужити основою для вибору правильного рішення, а мінімум логічних знань дає можливість в кожному окремому епізоді мислення вбачати втілення якоїсь загальної моделі, визначити відповідність чи невідповідність міркування універсальним законом логіки.


Культура мислення не являється вродженою якістю людини. Як і всякою культурою,

нею необхідно оволодівати ,і першою необхідною умовою ії є вивчення логіки в

навчальному процесі.

Логіка - це незамінимий інструмент не лише пізнання, а й засвоєння, аналізу, викладу інформації. З найдавніших часів вона була однією з основоположних загальноосвітніх дисциплін, бо слугувала завданню всебічного гармонічного розвитку людини.

Спеціальностей дисципліни “Логіка”, яка покликана вдосконалити їх мислительну культуру, озброюючи необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.

Мета курсу- розвинути у студентів здатність до логічного аналізу міркувань у різних сферах теоретичної та практичної діяльності.

Програма орієнтована на практичні освоєння та закріплення теоретичного матеріалу. Нею передбачені практичні заняття та самостійна робота студентів, покликана розширити коло необхідних для засвоєння знань. Для цього надається список основної, довідкової та додаткової літератури, завдання для самостійного виконання, теми рефератів та рекомендації щодо виконання завдань.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ




п/п

Назва теми

В тому числі

Всього годин

Лекції

Семінари

1

Предмет, метод та значення

формальної логіки

2

2




2

Поняття як форма мислення.

4

2

2

3

Судження

4

2

2

4

Логічний аналіз запитань та відповідей

2

2




5

Умовивід

6

4

2

ВСЬОГО:

18

1

6

Форма контролю – залік у І семестрі



ПЛАН ЛЕКЦІЙ


Тема 1: Предмет і значения логіки

1. Логіка як наука про мислення.

2. Предмет логіки.

3. Правильність та істинність міркувань. Софізми й паралогізми.

4. Роль логіки у вихованні культури мислення економістів.

Література: 1,2,4,5,11,13

Тема 2: Метод формальної логіки

1. Мова як знакова система.

2. Особливості формалізованої мови.'

3. Метод формалізації та історичні етапи становлення логічних знань.

Література: 1,2,4,5,11,13,18.

Тема 3: Історичний аналіз логіки як науки

1. Логіка стародавнього Сходу.

2. Попередники логіки Аристотеля в Стародавній Греції.

3. Логічне вчення Аристотеля.

4. Характерні риси схоластичної логіки.

5. Сучасна формальна логіка.

6. Розвиток логіки в Україні.

Література: 8,13,18,10.

Тема 4: Поняття

1. Поняття як форма думки.

2. Структура поняття.

3. Види понять.

4. Логічні відношення між поняттями.

5. Логічні операції над поняттями:

а) узагальнення та обмеження;

б) заперечення понять;

в) поділ понять та правила поділу. 6. Визначення поняття:

а) види визначення;

б) правила визначення.

Література: 5,6,8,11,12,13,18.

Тема 5: Судження

1. Загальна характеристика судження. Судження, речення, висловлювання.

2. Прості судження та їх види за змістом предиката.

3. Види категоричних суджень.

4. Логічні відношення між категоричними судженнями.

5. Модальні судження.

6. Складні судження та умови їх істинності.

Література: 5,6,8,11,12,13,18.

Тема б: Логічний аналіз запитань і відповідей

1. Запитання як вид імперативів. Його логічна структура.

2. Види запитань.

3. Види відповідей.

4. Прагматичний аналіз запитань та відповідей

Література: 8,13,18.

Тема 7: Основні закони логіки

1. Сутність законів мислення. Їх зв'язок із законами природи і суспільства.

2. Закон тотожності.

3. Закон суперечності (несуперечності).

4. Закон виключеного третього.

5. Закон достатньої підстави.

6. Значення основних законів логіки в пізнавальній та практичній діяльності.

Література: 5,6,8,11,12,13.

Тема 8: Умовивід

1. Умовивід як форма думки. Його склад і структура.

2. Безпосередні умовиводи:

а) безпосередні умовиводи із простих суджень;

б) безпосередні виводи із складних суджень.

3. Дедуктивні умовиводи:

а) простий категоричний силогізм;

б) складні і складноскорочені силогізми

в) дедуктивні умовиводи із складних суджень.

4. Індуктивні умовиводи.

5. Умовивід за аналогією.

Література: 1,2,5,6,8,11.

Тема 9: Основи теорії аргументації

1. Сутність і структура аргументації.

2. Побудова доведення та його види.

3. Спростування.

4. Правила та помилки в доведенні і спростуванні.

Література: 1,2,5,6,11,13,18.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Практичні заняття проводяться відповідно до навчальної програми курсу "Логіка". Кількість практичних занять становить 10 годин.

Метою практичних занять є поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навичок з даного курсу, навчити студентів правильно мислити, запобігати помилковим судженням і умовиводам, забезпечувати правильність побудови думок, вміння логічно і аргументовано доводити істину або спростовувати хибні положення, показувати можливості логічного мислення в теоретичній, практичній діяльності та навчальній роботі.

Тема 1. Поняття (2 год.)

1. Поняття як форма мислення. Прийоми формування понять.

2. Структура поняття. Закон оберненого відношення між змістом поняття і його обсягом.

3. Види понять.

4. Логічні відношення між поняттями.

5. Логічні операції обмеження і узагальнення понять.

6. Визначення поняття. Правила визначення.

7. Поділ поняття як логічна операція

Завдання і вправи


1. Наведіть приклади понять, виражених одним словом та цілим словосполученням.

2. Наведіть приклади збірних понять

3. Наведіть приклади понять які б знаходилися у відношенні тотожності з такими поняттями: "квадрат", "адміністративний, культурний, економічний центр держави", "підручник".

4. Дайте логічну характеристику поняттям: "вірність", "друзі", "експорт", "студентська група", "русалка", "інопланетянин", "Голосіївський ліс", "НАТО".

5. Чи зміниться обсяг наведених нижче понять у таких випадках:

а) обсяг поняття "атом", якщо будуть відкриті нові види атомів?

б) обсяг поняття "першокурсник", після того, як теперішні першокурсники перейдуть на другий курс?

6. Чи зміниться зміст наведених нижче понять у таких випадках:

а) зміст поняття "атом", якщо будуть відкриті нові властивості атомів?

б) зміст поняття "студент нашої групи", якщо студенти нашої групи почнуть краще вчитися?

в) зміст поняття "весна", якщо весна в цьому році запізниться?

7. Здійсніть узагальнення і обмеження понять: держава, товар, прибуток, підручник.

8. Установіть відношення між поняттями:

а) “педагог", "економіст", "викладач логіки", "учасник міжнародного симпозіуму";

9. а) "Професор", "викладач", "викладач логіки", "доцент";

б) "людина", "жебрак", "мільйонер", "українець";

в) "щаслива людина", "мільйонер", "людина, що має не менше 1 млн $".

10. Встановіть, чи виражають зазначені висловлювання визначення. У випадку наявності визначення - встановіть" їх структуру, вид і правильність. Якщо визначення є неправильним - вкажіть помилку, яка допущена.

a) Логіка - наука про умовиводи;

б) Слово "ірреальний” означає неіснуючий у дійсності;

в) Еліпс - це замкнена крива, яку отримують шляхом перетину конуса або циліндра площиною;

г) Релігійна людина - людина, що поділяє релігійні погляди;

д) Прибуток - різниця між виручкою підприємства за реалізовану продукцію та "затратами виробництва.

11. Чи є поділ понять правильним? Відповідь обґрунтуйте. У випадку неправильного поділу, зазначте припущену помилку.

а) Література поділяється на фантастичну, науково-популярну, дитячу, пригодницькі романи і підручники;

б) Сонячна система: Земля, Венера, Юпітер, Сатурн тощо;

в) Майно: придбане, отримане в спадщину, надане в тимчасове користування, подароване, украдене;

г) Банки: комерційні, приватні, державні, міжнародні.

Тема 3. Судження (2 год.)
  1. Загальна характеристика судження. Судження і речення.
  2. Категоричні судження та їх види.
  3. Розподіленість термінів у судженнях.
  4. Модальні судження.
  5. Складні судження. Умови їх істинності.

Завдання і вправи


1. Які з наведених речень виражають судження і які ні: "Коли розпочинається літня екзаменаційна сесія?", "Нехай наша футбольна команда стане призером!", "Всі мої приятелі мають вищу освіту", "Існують небесні тіла, які не світять власним світлом", "Франція стала республікою раніше, ніж Італія".

2. Визначте вид судження за змістом предиката: "Будь-яка книжка ,є джерелом інформації". "Діаметр цього кола більший ніж 2 метри", "Будь-яке розповідне речення втілює в собі судження", "Кожний студент нашої групи знає всіх викладачів", "Всі мої знайомі вивчають англійську мову", "Платон є видатним давньогрецьким філософом", "Деякі планети не мають атмосфери", жоден мій знайомий не є учасником наукової конференції".

3. Запишіть наведені у попередньому завданні судження мовою логіки предикатів.

4. Встановіть вид судження за кількісною і якісною характеристикою та визначте розподіленість термінів у них.

Деякі юристи є політиками.

Усі баварці п'ють пиво.

Усі німці - патріоти.

Жоден республіканець не любить соціалістів.

Деякі інтелігентні люди не є розсудливими.

Віруюча людина шанує Бога.

Милосердя запобігає злочинам.

5. Здійсніть заперечення таких суджень:

а) "Деякі студенти не виконали самостійно контрольну роботу";

б) "Жоден мій знайомий не знає іспанської мови";

в) "Невірно, що всі мої приятелі запрошені на свято";

г) "Невірно, що дехто з моїх колег цікавиться уфологією".

6. Складіть таблицю істинності для таких виразів:



7. Які з наведених речень виражають судження і які ні: "Коли розпочинається літня екзаменаційна сесія?", "Нехай наша футбольна команда стане призером!", "Всі мої приятелі мають вищу освіту", "Існують небесні тіла, які не світять власним світлом", "Франція стала республікою раніше, ніж Італія".

8. Визначте вид судження за змістом предиката: "Будь-яка книжка є джерелом інформації". "Діаметр цього кола більший ніж 2 метри", "Будь-яке розповідне речення втілює в собі судження", "Кожний студент нашої групи знає всіх викладачів", "Всі мої знайомі вивчають англійську мову", "Платон є видатним давньогрецьким філософом", "Деякі планети не мають атмосфери", жоден мій знайомий не є учасником наукової конференції".

9. Запишіть наведені у попередньому завданні судження мовою логіки предикатів.

10. Встановіть вид судження за кількісною і якісною характеристикою та визначте розподіленість термінів у них. Деякі юристи є політиками.

Усі баварці п'ють пиво.

Усі німці - патріоти.

Жоден республіканець не любить соціалістів.

Деякі інтелігентні люди не є розсудливими.

Віруюча людина шанує Бога.

Милосердя запобігає злочинам.

11. Здійсніть заперечення таких суджень:

а) "Деякі студенти не виконали самостійно контрольну роботу";

б) "Жоден мій знайомий не знає іспанської мови";

в) "Невірно, що всі мої приятелі запрошені на свято";

г) "Невірно, що дехто з моїх колег цікавиться уфологією".

12. Складіть таблицю істинності для таких виразів:



Тема 4. Умовивід (4 год)

1. Сутність умовиводу та його структура.

2. Безпосередні умовиводи.

а) безпосередні умовиводи із простих суджень;

б) безпосередні умовиводи із складних суджень

3. Дедуктивні умовиводи.

1) простий категоричний силогізм;

2) складні і складноскорочені силогізми;

3) дедуктивні умовиводи із складних суджень.

4. Індуктивні умовиводи. Види індукції.

5. Умовиводи за аналогією

Задачі та вправи


1. Зробіть перетворення суджень:

а) люди мають естетичні почуття;

б) Жоден патріот не зневажає культури свого народу.

2. Чи правильно здійснені перетворення суджень:

а) деякі держави мають атомну зброю. Отже, деякі держави не мають атомної зброї.

б) деякі держави мають атомну зброю. Отже, деякі держави мають не атомну зброю;

в) жоден кит не є рибою. Отже будь-який кит є не рибою;

г) Один доказ не доказ. Отже, один доказ не доказ.

3. Оберніть такі судження:

а) кожна людина має право на свободу слова;

б) жоден гуманіст не визнає права будь-кого на приниження людської гідності особи

4. З'ясуйте, чи правильно здійснені протиставлення предикатові. (Відповідь обгрунтуйте):

а) жоден патріот не відмовляється від мови своєї нації. Отже, деякі з тих, хто не відмовляється від мови своєї нації, є патріотами;

б) жодна людина не бажає загибелі життя на Землі. Отже, жоден з тих, хто бажає загибелі життя на Землі не є людиною.

5. Визначте засновки (більший і менший) висновок, а також терміни (середній, більший і менший) у таких силогізмах::

а) Усі схильні до гарячковості люди - холерики.

Деякі оратори схильні до гарячнковості.

Деякі оратори - холерики.

б) Жодна людина не є досконалою.

Усі греки - люди.

Отже, жоден грек не є досконалим.

6. Чи правильні ці силогізми? Обґрунтуйте свою думку з допомогою правил силогізму та правил фігур:

а) Всі, хто називає нас людьми, говорять істину.

Всі, хто називає нас аморальними, називає нас людьми.

Отже, всі. хто називає нас аморальними, говорить істину.

б) Африка - континент.

Сахара - частина Африки.

Отже, Сахара - континент.

7. Чи правильні ці силогізми? Якщо ні, то які правила у них порушені?

а) Кожний правильний силогізм має три терміни. Цей силогізм не є правильним. Отже, цей силогізм не має трьох термінів.

б) Будь-який правильний силогізм не відповідає правилам логіки. Цей силогізм неправильний. Отже, він не відповідає правилам логіки

в) Люди - мислячі істоти. Дельфіни не люди. Отже, дельфіни не належать до мислячих істот.

8. З'ясуйте, чи правильним є розділово-категоричні умовиводи:

а) Люди відрізняються від тварин або наявністю розуму, або наявністю свободи волі.

Тварини теж мають розум.

Отже, люди відрізняються від тварин наявністю свободи, волі (Ж.Ж. Руссо).

9. Проаналізуйте наведені індуктивні міркування. З'ясуйте їх вид, структуру і ступінь правдоподібності:

а) Земля рухається навколо Сонця. Марс рухається навколо Сонця. Отже, усі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця;

б) Жодна з моїх дискет не містить відомих вірусів, бо кожну з них я перевірив сам;

в) Учитель, читаючи підряд список учнів класу, переконується, що названі ним учні присутні. Виходячи з цього, вчитель робить що присутні всі учні.

10. Як ви ставитесь до історичних аналогій? Чи завжди вони слушні? Наведіть конкретні приклади.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. К., 1992.

2. Конверский А.Є. Логіка. - К., 1999.

3. Руденко К.П. Логіка - К., 1976.

4. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 2002.

5. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. -М., 1975.

6. Уемов А.И. Задачи и упражнения по логике. - М., 1961.

7. Упражнения по логике. - М., 1993.

Додаткова література до теми: “Поняття”

1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. М., 1989.

2. Горский Д.П. Общение и познание. - М., 1985.

3. Горский Д.П. Определение. - М., 1974.

4. Попа К. Теория определения. - М., 1976.

Додаткова література до теми: “Судження”

1. Бродський И.Н. Отрицательные высказывания. - Л., 1973.

2. Новиков П.С. Элементы математической логики. - М., L973.

3. Павлов В.П., Ишмуратов А.Т., Омельянчик В.И. Модальная логика. - К.: Выща школа, 1982.

Додаткова література до теми: “Логічний аналіз запитань і відповідей”

Логічна форма

?

Логічний закон

?

Істинне міркування

?

Правильне міркування

?

Інтерпретація

?

Знак

?

Знак - індекс

?

Знак - образ

?

Знак - символ

?

Предметне значення знака

?

Смисл

?

Парадокс

?

Класифікація

?


III. Завдання3: Заповнити подану таблицю.

Видатні імена в історії логіки.

п/п

Ім'я вченого

Період життя та діяльності

Держава

Школа, напрямок у логіці

Внесок у розвиток логічної науки

1

2

3

4

5

б

1

Готам













2

Дігнага













3

Дхарма Кірті













4

Демокріт













5

Парменід













6

Зенон













7

Сократ













8

Протагор













9

Михайло Псьол













10

Петро Іспанський













11

Р. Луллій













12

В. Оккам













13

Ф. Бекон













14

Р. Декарт













15

Т. Гобс













16

Г. В. Лейбніц













17

Д. С. Мілль













18

І. Кант













19

Г.-В.-Ф. Гегель













20

Дж. Буль













21

Г. Фреге













22

Б. Рассел













23

А. Уайтхед













24

Р. Карнап













25

Я. Лукашевич













26

К. Льюїс













27

Л. Вітгенштейн













28

П.В Копнін














Виконуючи поставлене завдання, слід виділити основні етапи у розвитку логічного знання, усвідомивши їх органічний зв'язок з розвитком людського пізнання (і перш за все пізнання наукового) у цілому. Необхідно особливу увагу звернути на єдність, цілісність логіки як науки при всій різноманітності її систем, шкіл, вчень.

Кожний наступний період розвитку логічних знань - це продовження і поглиблення раніше поставлених проблем. Щоб виконати поставлене завдання, слід звернутися до підручників Конверського А.Є. "Логіка" К., 1999, Хоменко І.В. "Логікаюристам", К., 1997, логічних словників та довідників (IV: 1,2,3)

IV. Завдання4: 1) Знайти помилки, допущені при встановленні логічної валентності виразів:

А

В

С

AB

(AB)C

і

і

і

і

Х

і

і

х

х

І

і

х

і

і

Х

і

х

х

х

Х

х

і

і

і

І

х

і

х

і

І

х

х

і

і

І

х

х

х

х

І


Запитання до заліку з дисципліни "Логіка"

1. Мислення як об'єкт вивчення логіки.

2. Що таке логічна культура? Роль логіки у формуванні логічної культури.

3. Теоретичне й практичне значення логіки.

4. Поняття про логічну форму.

5. Формалізація як метод логіки.

6. Виникнення логіки і основні етапи її розвитку.

7. Поняття як форма мислення. Прийоми формування понять.

8. Зміст і обсяг поняття.

9. Формально-логічні відношення між поняттями за їх змістом і обсягом.

10. Види понять за змістом і обсягом.

11. Узагальнення і обмеження понять.

12. Визначення понять.

13. Поділ понять.

14. Загальна характеристика судження. Судження, речення, висловлювання.

15. Прості судження, їх види.

16. Категоричні судження. Види категоричних суджень.

17. Відношення між судженнями, види суджень за кількістю і якістю.

18. Розподіленість термінів у судженнях.

19. Складні судження та їх види.

20. Умови істинності складних суджень (табличне визначення).

21. Умовивід та його структура.

22. Види умовиводів.

23. Безпосередні умовиводи: перетворення, обернення, протиставлення предикату, 24овиводи за "логічним квадратом".

25. Простий категоричний силогізм.

26. Фігури і модуси простого категоричного силогізму.

27. Чисто умовні і умовно-категоричні умовиводи.

28. Розділово-категоричні умовиводи.

29. Умовно-розділові умовиводи.

30. Індуктивні умовиводи.

31. Повна індукція.

32. Неповна індукція. Популярна індукція.

33. Наукова індукція.

34. Аналогія.


IV. ЛІТЕРАТУРА

І основна:

1. Аристотель. Вторая аналитика. - М.: Мысль, 1978. Сочинения: В 4-х т. - Т.2.

2. Аристотель. Метафизика. - М.: Мысль, 1976. -т.1.

3. Барков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкович В.И. Логика: Учебное пособие для высших учебных заведений. - Минск: Тетра Системе, 1996.

4. Гетьманова А.Д. Логика. М.: Владос, 1995.

5. Жеребкін B.C. Логіка. Харків, 1995.

6. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. К.: Вища школа, 1992.

7. Зегет В. Элементарная логика. М.: Вища школа 1985.

8. Иванов Е.А. Логика. М.: Изд-во БЭХ, 1996.

9. Івін О.А. Логіка. К., 1999.

10. Ивлев Ю.В. Логика. М.: Изд-во МГУ 1992.

11. Кириллов В.М., Старченко А.А. Логика. М.: Юристъ 1995.

12. Костюк В.Н. Логика. Киев - Одесса: Вища школа 1975.

13. Конверский А.Є. Логіка. К.: Український Центр духовної культури, 1999.

14. Логика. Минск:" Высшая школа 1974.

15. Марценюк С.П. Логіка: Курс лекций. - К.: НМКВО, 1993.

16. Свинцов В.И. Логика. - М.: Высшая школа, 1987.

17. Формальная логика. Л.: Издательство ЛГУ 1977.

18. Хоменко І.В. Логіка-юристам. К.: Четверта хвиля 1997.

II Додаткова:

1. Алексеев А.П., Аргументация. Познание. Общение. - М.: Изд-во МГУ, 1991.

2. Брутян Г.А. Аргументация. - Ереван, 1994.

3. Васильев Н.А. Воображаемая логика. - М.: Наука, 1989.

4. Доказательство и понимание. - К.: Наукова думка, 1986.

5. Емерен С.Х., Проотендрост Р. Аргументация, комуникация, ошибки. - Л.:

Васильевский остров, 1992.

6. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. - М., 1978.

7. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск: Наука, 1990.

8. Ковальски Р. Логика в решении проблем. - М.: Наука, 1990.

9. Логика. Логические основы общения: Хрестоматия. - М.: Наука, 1994.

10. Маковельський А.О. История логики. - М., 1961.

11. Поварнин С.И. Искусство спора. О теории и практике спора. - М., 1993.

12. Рациональность, рассуждение, коммуникация. - К.: Наукова думка, 1987.

13. Треушников М.Г. Доказательство и доказывание в советском гражданском процессе. -М.: Изд-во МГУ, 1982.

14. Фоллесдаль Д. Понимание и рациональность // Новое в зарубежной лингвистике. - М, 1986. -Вып. 18, -с. 139 -159.

III. Збірники вправ:

1. Байлер Ж.К. Логические задачи. - М.: Мир, 1983.

2. Мельников В.Н. Логические задачи. Киев: Выща школа, 1989.

3. Сборник упражнений по логике. Минск: Изд-во Минского ун-та, 1990.

4. Уёмов А. И. Задачи и упражнения по логике. М., 1961.

5. Упражнения по логике. М., 1993.

6. Хоменко І.В. Логіка в задачах. К.: Четверта хвиля, 1998.

IV. Довідкова література:

1. Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991.

2. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.

3. Логический словарь “Дефорт”. — М.: Мысль, 1994.

4. Переверзев В.Н. Логистика. Справочная книга по логике. - М.: Мысль,1995.

5. Философская энциклопедия: В 5-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, I960 - 1970.

6. Философский энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1983.