Міжнародні економічні відносини

Вид материалаДокументы

Содержание


Рекомендовано до друку вченою радою факультету МЕВ
Графік виконання курсової роботи
Обсяг, структура і зміст курсової роботи
2. Вимоги до оформлення курсової роботи
Посилання на використані джерела.
Список використаних джерел.
Захист курсової роботи
Львівська комерційна академія
Структурно-логічна схема
Розділ 1. Механізми впливу девальвації на рівновагу доходу і платіжного балансу
Рестрикційний вплив девальвації грошової одиниці.
Розділ 3. Емпіричне тестування.
Розділ 4. Рекомендації для економічної політики.
Методологія дослідження
Результати емпіричного оцінювання методами
Extech(-2)-extech(-3) fdi_sa(-2)-fdi_sa(-3) r_sa(-1)-r_sa(-2)
Подобный материал:
  1   2   3   4


УКООПСПІЛКА


ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ



Міжнародні економічні відносини
Методичні вказівки для виконання курсових робіт з дисципліни
“Міжнародні економічні відносини”

для студентів денної форми навчання спеціальностей

6.030403 “Міжнародні економічні відносини”


ЛЬВІВ


Видавництво Львівської комерційної академії

2009


Уклали: к.е.н., асист. Черкас Н.І., асист. Чех М.М.


Рецензенти: к.е.н., доц. Семів С.Р.,

к.е.н. доц. Флейчук М.І.


Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. Шевчук В.О.


Рекомендовано до друку вченою радою факультету МЕВ

Протокол № 5 від 20 листопада 2008 р.


© Черкас Н.І., Чех М.М.

2009

1. Порядок виконання курсової роботи
    1. Вибір і обґрунтування теми курсової роботи


Вибір теми курсової роботи здійснюється студентом самостійно у межах переліку, який щорічно оновлюється і затверджується на засіданні кафедри. Якщо це відповідає академічним інтересам конкретного студента, дозволяється опрацювання індивідуальної теми поза запропонованим переліком, але за умови її актуальності та відповідності “Міжнародні економічні відносини”, а також попереднього узгодження з лектором. Стандартну тематику курсових робіт подано у додатку А, але потрібно врахувати, що кожного року запропоновані теми оновлюються відповідно до актуальних змін в проблематиці міжнародних економічних відносин.

При виборі теми курсової роботи студент повинен керуватись наступними міркуваннями:
  • зв’язок обраної теми з науковими інтересами студента, раніше виконаними курсовими, індивідуальними, дослідницькими роботами, а в перспективі – а з тематикою майбутньої дипломної роботи;
  • актуальність теми дослідження повинна пояснюватися важливими закономірностями розвитку сучасних міжнародних відносин;
  • наявність бази даних для проведення емпіричного дослідження та інших аналітичних розрахунків.

Допускається виконання курсової роботи з подібної тематики кількома студентами у разі дослідження відмінних країн (регіонів), що дозволяє порівняльний аналіз отриманих результатів і повинно відображатися у назві і змісті роботи.

Обрана студентом тема курсової роботи реєструється викладачем і затверджується у встановленому порядку, після чого студент не має права самостійно її змінити.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової роботи та часового регламенту її виконання.

    1. Графік виконання курсової роботи

При виконанні курсової роботи слід дотримуватись встановленого порядку виконання, що включає наступні етапи:
  1. Вивчення методичних вказівок та рекомендацій щодо виконання курсових робіт;
  2. Вибір тематики дослідження;
  3. Опрацювання літературних, методичних, довідкових видань, огляд статистичних баз для подальшого дослідження;
  4. Визначення мети і кола завдань, що вирішуватимуться стосовно об’єкта дослідження;
  5. Розробка плану курсової роботи, що в подальшому затверджується лектором, та написання короткого есе по тематиці роботи;
  6. Опрацювання і аналіз матеріалів за напрямом дослідження у відповідності до затвердженого плану, складання бібліографії та огляду літератури на основі опрацьованих джерел;
  7. Написання і оформлення курсової роботи;
  8. Представлення роботи на кафедру у встановлений термін з обов’язковою її реєстрацією;
  9. Доопрацювання роботи згідно зауважень рецензента;
  10. Підготовка до захисту і захист курсової роботи.



    1. Підбір та опрацювання літератури

На початковому етапі студент ознайомлюється зі станом опрацювання теми для обґрунтування її актуальності, вибору предмету дослідження та постановки завдань на основі літературних, довідкових, методичних, статистичних та інших матеріалів. Важливе місце має робота зі статистичним матеріалом, що в подальшому стане базою для аналітичної частини дослідження та емпіричних розрахунків. На основі опрацьованого матеріалу складається план роботи (Додаток Д).

Під час вивчення літературних джерел студенту рекомендується здійснювати необхідні нотатки щодо бібліографії опрацьованого матеріалу, які у систематизованому вигляді дозволять проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми, виявити перспективні напрями дослідження, сформулювати власне бачення змісту курсової роботи, а в підсумку – полегшить коректне цитування використаної літератури по тексту курсової роботи.

Під час опрацювання літературних джерел на особливу увагу заслуговує ідентифікації питань дискусійного характеру, які повинні аналізуватися під час дослідження отримали авторську оцінку.

При підборі та опрацюванні літератури слід враховувати:
  • список використаної літератури повинен містити не менше 20 джерел;
  • допустиме використання Інтернет-джерел, проте вони повинні відображатись у списку використаних джерел точною Інтернет-адресою та не складати більшості опрацьованої літератури (за винятком електронної версії періодичних видань);
  • варто зосередити увагу на роботі із фаховими виданнями, тематичними підручниками, посібниками, уникати використання газетних статей публіцистичного характеру;
  • обов’язковим є використання нових актуальних праць датованих останніми 2-3 роками на час написання курсової роботи;
  • використання іншомовних джерел підвищує інформативну та аналітичну цінність роботи.

Літературу студент підбирає самостійно – під час роботи у бібліотеках, або за допомогою опрацювання електронних джерел інформації. При необхідності можна звертається до керівника, але такою можливістю не слід зловживати. Отриманого під час затвердження плану переліку з 5-6 прізвищ відомих вчених, які працюють у вибраній предметній області, повинно вистачати для початку самостійного опрацювання необхідної літератури.

    1. Обсяг, структура і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна включати: зміст, вступ, перелік питань, що розглядаються (основний зміст), висновки, список використаних джерел; додатки.

Зміст подають на початку роботи. У змісті подають (із вказанням сторінок) перелік структурних компонент курсової роботи: вступ, назви розділів та підрозділів, висновки, перелік використаних джерел, додатки (якщо вони є).

План курсової роботи повинен відображати послідовність дослідження у відповідності до його структурної схеми. Назви розділів та підрозділів мають відповідати затвердженому плану роботи. Зрозуміло, що дієвий план роботи можна розробити лише після предметного опрацювання значного масштабу літературних джерел. Слід врахувати, що назви окремих розділів та підрозділів не повинні дослівно повторювати тему курсової роботи, а також дублюватися між собою.

Вступ курсової роботи має розкривати актуальність теми курсової роботи, мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, стан вивчення проблеми в академічному середовищі, інформаційну базу та опис структури роботи (Додаток Е). У межах визначення актуальності, що власне зумовила вибір теми дослідження, обґрунтовується доцільність проблеми для розвитку перспективних напрямів дослідження проблематики міжнародних економічних відносин. Всебічне пояснення актуальності обраної теми дослідження засвідчує вміння студента визначити назву теми із урахуванням її соціальної значимості, своєчасності, показує наукову обізнаність студента, його наукову зрілість і професійну підготовленість, а також слугує (що не менш важливо) своєрідною “візитною карткою” дослідження, яка багато в чому визначає ефективність подальшого ознайомлення із його змістом. Визначення актуальності обраної тематики курсової роботи повинно бути максимально прозорим, недвозначним, коротким (3-4 речення), але стилістично елегантним.

Після обґрунтування актуальності теми роботи подається мета дослідження і формулюються його основні завдання. Завдання дослідження перераховуються тезово у вигляді окремих тез, які починаються такими словами: виявити …, сформулювати …, визначити …, встановити …, дослідити…, проаналізувати… тощо. Такі чіткі формулювання в остаточному підсумку знаходять висвітлення у висновках роботи та коротких підсумках розділів. Мета дослідження пов’язана із об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом досягнення.

При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення). Об’єкт дослідження — це частина об’єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта). На предмет дослідження (міститься в межах об’єкта) повинна бути спрямована особлива увага, оскільки він визначає тему курсової роботи. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношення об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах. Структура роботи формується наступним чином: “Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, … розділи, висновки, список використаних джерел із … найменувань, … таблиць, … рисунків та … додатків. Загальний обсяг … сторінок”. Крім того, доцільно коротко (одним реченням) сформувати суть кожного розділу.

Інформаційна база дослідження містить узагальнений перерахунок джерел, що були використані для написання роботи.

Рекомендований обсяг вступу до 2-х друкованих сторінок.

В основному змісті роботи виділяють наступні частини: теоретичну, аналітичну, методологічну.

Теоретичну частину роботи (5-7 друкованих сторінок) варто розпочати оглядом літератури з проблеми дослідження. У даному розділі розкривається сутність та зміст явища, що розглядається у роботі, основних понять та категорій. Важливу роль відіграє використання відомих теоретичних конструкцій (моделей) та аналіз досвіду інших країн (регіонів) у вирішенні аналогічних проблем. Доцільно закінчувати теоретичну частину обґрунтуванням необхідності подальшого дослідження у даній галузі, висунувши попередню гіпотезу результатів дослідження.

Основою аналітичної частини дослідження (5-7 друкованих сторінок) є емпіричне дослідження, що рекомендується здійснювати за допомогою економетричного пакету Еviews. Даному дослідженню передує аналіз вихідних даних із вказанням одиниць вимірювання. Для цього необхідно:
  • розкрити сутність показників;
  • визначити коло чинників, що впливають на динаміку їх змін;
  • виділити залежні та незалежні змінні дослідження.

Наступним кроком є емпіричний аналіз основних функціональних залежностей. Отримані результати відображають безпосередньо у даному розділі у вигляді рівнянь чи таблиць та у додатках (зразок оформлення подано у додатках), після яких слідує їх опис.

Методологічна частина є по свой суті рекомендаційною і включає: підсумок результатів, отриманих в аналітичній частині; обґрунтування пропозицій щодо вирішення проблем дослідження та рекомендацій щодо економічної політики держави у даній сфері. Рекомендований обсяг даного розділу становить 3-5 друкованих сторінок.

Варто зауважити, що кожен розділ роботи повинен закінчуватись коротким висновком (2-3 речення), що включає підсумок викладеного та частково обґрунтовує зміст наступного розділу.

Висновки роботи являють собою стислий підсумок за розділами курсової роботи. Достатній обсяг даної частини роботи – 2 друковані сторінки.

У додатки до курсової роботи виносять різноманітні ілюстрації (рисунки, таблиці, діаграми, формули), що за обсягом розміщення перевищують 1 друковану сторінку, або детально не аналізуються в роботі, містять результати проміжних досліджень, розрахунків чи мають опосередковане відношення до самого дослідження, проте носять допоміжний характер.


2. Вимоги до оформлення курсової роботи

Обсяг курсової роботи має становити 20-25 друкованих сторінок з використанням шрифту текстового редактора Word – Times New Roman, розмір 14 з міжрядковим інтервалом 1,5. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 25 мм, праве –15 мм.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами напівжирним шрифтом посередині сторінки. Кожну структурну частину курсової треба починати з нової сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи (Додаток Б). На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу).

Рисунки. Рисунки (схеми, графіки, та інші ілюстративні матеріали) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1) » або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Назва і номер рисунку ставляться під ним. Рисунки позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер рисунка повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунка, між якими ставиться крапка (Додаток Р).

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під рисунком.

Таблиці. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Рисунки і таблиці, розміщені на окремих сторінках потрібно перенести у додатки.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл.1.2».

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка.

Формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки (Додаток Р). Якщо формула чи рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи автор повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Посилатися слід на останні видання публікацій. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань у списку літератури, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...», «…[12, с. 26-34]…», або «…[9, с. 543-545; 25, с. 8]…».

Список використаних джерел. Бібліографічний опис джерел потрібно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Додатки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток_____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.3 – третій розділ додатка А. Рисунки, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Б.2 - другий рисунок додатка Б; формула (А.1) - перша формула додатка А.

  1. Захист курсової роботи

Виконана та оформлена згідно вимог курсова робота підписується студентом та подається на кафедру для реєстрації, перевірки та рецензування науковим керівником. До роботи необхідно обов’язково додати затверджений план виконання. Для розгляду та рецензування приймаються лише курсові роботи, що надійшли на кафедру у визначений термін, що встановлений кафедрою та повідомлений студентам завчасно. При реєстрації курсової роботи лаборант зазначає дату її надходження на кафедру.

Курсові роботи, які надійшли на кафедру після офіційно встановленого терміну, приймаються лише при наявності пояснюючої записки, затвердженої завідувачем кафедри та за його безпосереднього дозволу. Курсова робота, перевірена рецензентом, повертається студентові на протязі 5 днів і рекомендується до захисту або на доопрацювання, про що вказують в рецензії.

До захисту курсова робота не допускається у випадку, якщо:
  • структура роботи не відповідає затвердженому плану;
  • відсутня хоча б одна із структурних частин;
  • у роботі простежується плагіат;
  • відсутні посилання на використані джерела;
  • викладений матеріал не відповідає змісту та темі роботи;
  • спостерігається схожість з раніше виконаними курсовими роботами;
  • відсутнє емпіричне дослідження чи розрахунки;
  • робота виконана з відхиленням від затвердженої теми;
  • оформлення роботи не відповідає встановленим вимогам (див. розділ 2).

У разі доопрацювання студент повинен представити на кафедру доопрацьовану курсову, всі рецензії та попередній варіант роботи.

Обов’язковим елементом захисту є мультимедійна презентація роботи, що відображає її суть та зміст виступу студента. Рекомендований об’єм 15-20 слайдів.

Захист роботи відбувається згідно графіка встановленого кафедрою і включає: коротку доповідь студента (5-7 хв.), у якій викладаються основні результати виконаної роботи та цикл питань комісії по темі роботи і відповідь на них (до 10 хв.).

Оцінка захисту курсової роботи здійснюється експертною комісією згідно уніфікованих критеріїв:

- зміст роботи;

- оформлення;

- якість емпіричного матеріалу;

- огляд літератури;

- вільне володіння матеріалом (доповідач не зачитує);

- якість презентаційного матеріалу;

- відповіді на запитання.

Підсумкова оцінка, що виноситься у відомість та фіксується у заліковій книжці формується на основі середнього бала виставленого комісією з урахуванням терміну здачі роботи та відгуків рецензента. На додатковий бал заслуговують студенти, що виконали роботу іноземною мовою.

Додаток А

Тематика курсових робіт
  1. Дослідження інфляційного ефекту приватних трансфертів.
  2. Ефективність експортного податку як антиінфляційного механізму (порівняльний аналіз України та Аргентини).
  3. “Слабкий” долар та інфляційні процеси у країнах Перської затоки.
  4. Внутрішні та зовнішні чинники підвищеної інфляції у країнах Балтії.
  5. Порівняльна характеристика систем грошової ради в економіках Аргентини і Гонконгу.
  6. Доречність ревальвації китайського юаня як чинника поліпшення торговельного балансу.
  7. Відповідність динаміки поточного рахунку в Україні логіці балансу заощаджень-інвестицій.
  8. Шляхи подолання “голландської хвороби” в економіці Норвегії.
  9. Характер взаємної залежності економік Росії та ЄС.
  10. “Витіснення” інвестицій дефіцитом бюджету в країнах Східної Європи (на вибір).
  11. Присутність ефекту Патінкіна у трансформаційних економіках.
  12. Вплив вступу до СОТ на динаміку економічного зростання (панельний аналіз).
  13. Елементи “розігріву” споживчого ринку в Україні.
  14. Макроекономічні ризики підвищеного попиту на імпортні автомобілі.
  15. Можливості неінфляційного підвищення заробітної плати в економіці України.
  16. Гармонізація регіонального економічного комплексу після запровадження податку на нерухомість (розрахунки для Львівської області).
  17. Макроекономічні ефекти від запровадження податку на предмети розкоші в Україні.
  18. Принципи функціонування Стабілізаційного фонду в Росії.
  19. Міграційні процеси як інструментальний чинник “пастки стагнації” (на прикладі однієї з областей Західного регіону).
  20. Переваги та недоліки підвищення тарифів на транзит російського газу українською територією.
  21. Приватні трансферти і “бульбашка” на ринку нерухомості.
  22. Аналіз коштів поліпшення (погіршення) умов торгівлі в Україні
  23. Оцінка дієвості системи плаваючого обмінного курсу польського злотого.
  24. Вплив структури видатків домашніх господарств на рівень заробітної плати і торгoвельний баланс вибраних країн.
  25. Відповідність динаміки обмінного курсу теоретичним передбаченням монетарної моделі на прикладі польського злотого та словацької коруни.
  26. Вплив світової ціни на нафту на окремі сектори української економіки (2-3 галузі ― на вибір).
  27. Регіональна ефективність прямих іноземних інвестицій в Україні.
  28. Елементи прогнозу світової ціни на сиру нафту.
  29. Методи профілактики спекулятивної “бульбашки” на ринку нерухомості.
  30. Небезпека споживчого кредитування в економіці зі слабкою інституційною структурою (приклад України).
  31. Пояснення оперативного поновлення економічного зростання в Аргентині, 2003-2008 рр.
  32. Ефект „локомотива” для української економіки.
  33. Політика зменшення державного боргу в Бразилії.
  34. Вплив зростання попиту на дохід і платіжний баланс.
  35. Порівняльна характеристика СЕЗ/ВЕЗ в Україні та Китаї.
  36. Вплив LIBOR на країни Східної Європи.
  37. Досвід соціального пакту (Ірландія, Мексика, Бразилія) та можливості його використання в Україні.
  38. Механізми впливу іпотечної кризи в США на стан світової економіки.
  39. Вплив заробітної плати на макроекономічну рівновагу в Україні.
  40. Відмінності ефекту добробуту в країнах Північної Америки і Західної Європи.
  41. Чинники RER в Україні.
  42. Вплив світових цін на мідь на показники США і Мексики.
  43. Вплив корупції на економічне зростання.
  44. Аналіз феномену “голландської хвороби” в Росії.
  45. Прямі іноземні інвестиції як чинник економічного зростання.
  46. Вплив ефекту добробуту на ефективність стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу в Україні.
  47. Вплив сальдо бюджету на економічне зростання в Україні та Японії.
  48. Вплив диверсифікації експорту на економічне зростання.
  49. Стимулювання платоспроможного попиту в економіці України та Росії.
  50. Вплив пропозиції грошової маси на структурні зрушення в українській економіці.
  51. Лібералізація зовнішньої торгівлі та покращення сальдо бюджету як чинники економічного зростання регіонів України.
  52. Проблеми та недоліки підтримання заниженого обмінного курсу в Україні.
  53. Вплив відкритості на економіки колишнього Радянського Союзу.
  54. Особливості стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу в Росії.
  55. Значення єврозони як “локомотива” економічного зростання у Східній Європі.
  56. Чинники подолання інфляції в Україні.
  57. Наслідки “охолодження” ринку нерухомості в США для решти світу та української економіки.
  58. Перешкоди для створення зони вільної торгівлі між Україною і Росією.
  59. Причини стрімкого погіршення сальдо бюджету в найбільших країнах Східної Європи, 1999-2008 рр.
  60. Оцінки самодостатності значного дефіциту поточного рахунку в країнах Балтії.
  61. Відповідність цін на бензин в Україні ціновій динаміці світового ринку.
  62. Ефекти платіжного балансу в контексті політики політичного циклу Бразилії (1993-2008 рр.) та України (2002-08 рр.).
  63. Вплив зовнішніх запозичень на макроекономічні показники Аргентини і України (порівняльний аналіз).
  64. Акумуляція валютних резервів як чинник економічного зростання вибраних країн.
  65. Доречність парадоксу Фельдштейна-Хоріоки для вибраних країн.
  66. Вплив вибору системи обмінного курсу на показники торговельного балансу вибраних країн
  67. Причини стрімкого погіршення сальдо торговельного балансу в Україні, 2005-2008 рр.
  68. Вирівнювання платіжного балансу в Україні (модель “залежної” економіки).
  69. Вивчення адекватності моделі Манделла―Флемінга для економік Південно-Східної Азії.
  70. Відповідність процесу вирівнювання платіжного балансу в Польщі логіці абсорбційного підходу.
  71. Вплив умов торгівлі на показники доходу і реального обмінного курсу вибраних країн.
  72. Тестування моделі “залежної” економіки в Україні.
  73. Синхронізація циклів ділової активності країн колишнього Радянського Союзу.

Додаток Б

Заява про вибір теми курсової роботи


Завідувачу кафедри

міжнародних

економічних відносин

_____________________


студента____ групи

факультету МЕВ

_____________________


Заява

Прошу дозволити мені виконання курсової роботи з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» на тему:

____________________________________________________________


____________________________________________________________


Дата Підпис


Додаток В


УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ


Кафедра міжнародних

економічних відносин


Курсова робота

з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»

на тему:

__________________________________________________________

__________________________________________________________


Виконав студент 48_ групи

спец. 6.030403 факультету міжнародних

економічних відносин

______________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові студента)


Керівник-консультант:

______________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові, вчений

ступінь, посада)


Львів

200_

Додаток Д

Зразок cтруктурно-логічної схеми та плану курсової роботи на тему:

“Вплив девальвації гривні на макроекономічні показники української економіки”


Структурно-логічна схема


девальвація гривні


Економічна ситуація в країні


Рівень цін;

Процентні ставки;

Грошові агрегати;

Доларизація економіки.







Дохід

платіжний баланс

Х


М

СА