Міжнародні економічні відносини

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 1. Механізми впливу девальвації на рівновагу доходу і платіжного балансу Рестрикційний вплив девальвації грошової одиниці. Розділ 3. Емпіричне тестування. Розділ 4. Рекомендації для економічної політики.

Подобный материал:

• Тематика курсових робіт з курсу «Міжнародні економічні відносини» для студентів усіх, 83.04kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни затверджено на засіданні кафедри світового господарства, 193.43kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030400 «міжнародні, 209.12kb.
• Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 08. 05. 01 Світове господарство, 189.78kb.
• Реферату : Світова валютна система та міжнародні розрахунки, 72.44kb.
• Конспект лекцій по дисципліні "політична економія", 3336.16kb.
• Перелік питань спеціальності «Міжнародні економічні відносини» програми вступних випробувань, 52.17kb.
• Питання для самостійної роботи з дисципліни «Міжнародні економічні відносини», 55.46kb.
• Питання для самостійної роботи з дисципліни «Менеджмент зед підприємств», 43.92kb.
• Міжнародна інформація” Галузь знань: 0302 “Міжнародні відносини”, 173.11kb.

продовження додатку Д

Зразок розширеного плану курсової роботи на тему:

“Вплив девальвації гривні на макроекономічні показники української економіки”

Вступ. Актуальність проблеми. Обмінний курс як стрижень економічної політики держави. Аргументи “за” і “проти” знецінення грошової одиниці: огляд літератури. Міфи “рятівної” девальвації. “Особливі” інтереси експортного лобі і зацікавлених груп. Структура дослідження. Отримані результати: девальвація погіршує сальдо торговельного балансу, підвищує рівень цін і ступінь доларизації економіки й не стимулює зростання національного доходу в країні.

Розділ 1. Механізми впливу девальвації на рівновагу доходу і платіжного балансу

1. Вплив на сальдо поточного рахунку (CA). Цінові й нецінові фактори покращення CA. Нівелювання позитивного впливу девальвації інфляційною інерцією.
   
2. Сукупна пропозиція. Обернена залежність сукупної пропозиції від реального обмінного курсу. Номінальний і реальний обмінний курс. Вплив фінансового і цінового ефектів.
   
3. Доларизація. “Втеча” від національної валюти після девальвації. Наслідки доларизації.
   

Розділ 2. Теоретичний коментар

2.1 Модель Манделла-Флемінга: кейнсіанський підхід. Дохід, грошова маса, процентна ставка.

2.2 Модель Манделла-Флемінга з вільним ціноутворенням. Зростання цін в наслідок девальвації. Зменшення амплітуди експансійного впливу девальвації.

2.3 Залежність сукупної пропозиції від реального обмінного курсу. Рестрикційний вплив девальвації грошової одиниці.

2.4 Модель “залежної” економіки. Обсяг та структура попиту і пропозиції товарів зовнішньої і внутрішньої торгівлі. Девальвація і від’ємне сальдо поточного рахунку. Інфляція та структурні деформації в економіці.

2.5 Трактування девальвації при ціновому підході. (Сальдо торговельного балансу. Умова Маршала-Лернера.)

Розділ 3. Емпіричне тестування. Вибір змінних: обмінний курс, динаміка доходу, цін, грошової маси etc. Проведення тестів на стаціонарність (тести ADF i PP), та коінтеграцію (коінтеграційний тест Джохансена та Гренджера. Вибір специфікацій. Оцінка 2SLS. Статистика моделі. Інтерпретація результатів: оцінка, аналіз, логічний вислід. Відповідність економетричних результатів теоретичним конструкціям.

Розділ 4. Рекомендації для економічної політики. Результати девальвації через призму проведеного економетричного оцінювання. Обмінний курс як індикатор якості економічної політики. Девальвація і синдром “голландської” хвороби. Девальвація гривні – інструмент руйнування економіки України й відкладення у часі структурних реформ. Зміцнення національної валюти – досягнення якісної конкурентоспроможності економіки. Рекомендації для економічної політики: зміцнення гривні, рестрикційна фіскальна і монетарна політика etc.

Висновки

Перелік використаної літератури

Додатки

Додаток Е

Зразок вступу курсової роботи

Значення зовнішньої торгівлі особливо зростає в умовах структурних зрушень у торгівлі промисловими товарами, постійних коливань попиту і пропозиції, посилення впливу науково-технічного прогресу й основаних на його досягненнях нових технологій та інших факторів, серед яких не останнє місце належить прагненню до економічної самостійності. Завдяки зовнішній торгівлі не тільки забезпечуються поставки основних видів машинного обладнання, транспортних засобів, приладів, необхідних для нового будівництва та реконструкції старих галузей, а й формується дохід країни. В умовах інтеграції економіки України до світової господарської системи, особливого значення набуває проблема диверсифікації зовнішньоторговельних зв’язків. Тому проблема географічної орієнтації експорту та його впливу на формування національного багатства трансформаційних економік набуває особливої актуальності.

Метою даної курсової роботи є дослідження впливу змін у географічній структурі експорту на показник доходу в Мексиці та Чилі.

Завданням даної курсової роботи є:

- здійснити теоретичний аналіз впливу зміни географічної структури експорту на показник доходу в Мексиці та Чилі;

- дослідити емпірично наявність взаємозв’язків між змінами у географічні структурі експорту та доходом;

- підтвердити висунуту гіпотезу або навести чіткі аргументи для її відхилення на основі результатів економетричного дослідження;

- розробити чіткі рекомендацій для економічної політики країн.

Предметом курсової роботи є взаємозв’язок змін у географічній структурі експорту та доходу в Мексиці та Чилі.

Об’єктом курсової роботи є економіки латиноамериканських країн, а саме Чилі та Мексики.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел із 30 найменувань, 7 таблиць, 6 рисунків 5 додатків. Загальний обсяг … сторінок.

У першому розділі проведено аналіз наявних аргументів та здійснено теоретичний аналіз впливу зміни географічної структури експорту на показник доходу в Мексиці та Чилі.

Другий розділ є аналітичною частиною дослідження і містить емпіричний аналіз основних функціональних залежностей.

У розділі три представлені рекомендації для економічної політики країн у досліджуваних сферах.

Інформаційними джерелами дослідження є періодичні видання, посібники, підручники, статистична база International Financial Statistics (IMF) та бази даних OECD.

Додаток Ж

Зразок огляду літератури

З-поміж українських економістів залишається популярним припущення про конструктивність поміркованої інфляції [3, с. 9─32; 4; 5; 15, с. 43─49; 16, с. 59─67]. Відповідно заперечуються такі стандартні антиінфляційні заходи, як обмеження грошової маси чи зміцнення грошової одиниці. Проте ще у 2003 р. українських прихильників поміркованої інфляції застерігали від ризику значних соціальних коштів повторного гальмування інфляції [13]. Сповільнення динаміки економічного зростання з початку 2005 р. можна вважати наслідком попереднього інфляційного „перегріву” економіки [22, с. 33─37], ознаки якого простежувалися ще влітку 2004 р. [1, с. 6─8]. Ю. Половньов і С. Ніколайчук визнають прискорення економічного зростання в 2004 р. переважно за рахунок приватного споживання, але інфляційний тиск пояснюють підвищенням собівартості продукції [11, с. 6]. Подібно І. Крючкова не заперечує, що вітчизняні виробники “виявилися не в змозі підсилити динаміку адекватно попиту”, однак погіршення загальноекономічної динаміки чомусь пов’язує із зміною споживчої та інвестиційної складової у внутрішньому попиті [6]. С. Кораблін: збільшення споживчих витрат визнає інфляційним, а інвестицій ─ антиінфляційним чинником [4].

Перший заступник голови НБУ А. Шаповалов вважає, що „сьогодні інфляція має насамперед не монетарний, а структурний характер” [18, с. 5]. Окремі дослідження справді не показують високої ваги грошової маси у динаміці цін [9, с. 102; 35; 39], що може бути наслідком демонетизації економіки і підвищеної залежності від адміністративних цін, однак не бракує інших пояснень. Грошова маса може впливати на інфляцію не лише безпосе-редньо, але й опосередковано ― через інфляційну інерцію, обмінний курс, заробітну плату або процентну ставку [35, p. 28─29]. Висока інфляційна інерція може пояснюватися плануванням майбутнього підвищення цін на противагу негайній реакції на збільшення пропозиції грошової маси [25, p. 1235─1257].

Ще одним поясненням може бути поліпшення сальдо бюджету. Таке припущення висловлювалося для України [35, р. 29], а нещодавно ─ для економік Болгарії і Румунії [30] та країн Близького Сходу і Північної Африки [31]. Вищий рівень рівноважної інфляції для країн, що розвиваються, пояснюється якраз низькою якістю інституцій, що заважають зваженій фіскальній політиці [34, p. 239─252]. Для випадків високої інфляції дефіцит бюджету може бути набагато важливішим чинником підвищення цін, ніж навіть інфляційна інерція [27, p. 443─468]. Для української економіки антиінфляційний вплив профіциту бюджету не заперечується, але в контексті спаду виробництва [15, с. 48─49]. С. Кораблін інфляційні ефекти обмежує „соціалізацією” дефіциту бюджету [4]. Виконавчий директор НБУ з економічних питань І. Шумило заперечує конструктивність „жорсткого придушення інфляції монетарними методами”, але визнає доцільність обмеження дефіциту бюджету [12]. В одному з раніших досліджень нами знайдено слабкі ознаки, що це може стимулювати промислове виробництво [19, с. 281]. Загалом емпіричні оцінки впливу сальдо бюджету виглядають дуже суперечливо. Переважно збільшення дефіциту бюджету збільшує обсяги виробництва і прискорює інфляцію [24, p. 577─583; 29, p. 15─16], Але зустрічаються випадки отримання від’ємних мультиплікаторів [32, p. 150; 41, p. 156─157]. Інфляційний вплив дефіциту бюджету найвідчутніше виявляє себе у країнах, що розвиваються, тоді як у розвинених країнах впливу на цінову динаміку немає [26]. Проте дефіцит бюджету підвищує нестабільність інфляції, а це має самостійний дестабілізуючий вплив на динаміку доходу [38].

Підвищення монетизації української економіки до 48─49% від ВВП (за підсумком 2006 р.) об’єктивно послаблює логіку „немонетарної” інфляції, хоча не бракує сильніших аргументів. Поступове прискорення інфляції, що поєднується із короткочасним „сюрпризним” прискоренням динаміки промислового виробництва, продемонстровано для місячних даних за 1994─2000 рр. [19, с. 293─306]. Пізніше короткочасний монетарний „сюрприз” ідентифіковано для України і Росії [40, р. 441─461], Білорусі [33, p. 8─9] та Вірменії [28, p. 15]. Інфляція виглядає монетарною у Білорусі, але подібних ознак бракує для Вірменії. Відчутний зв’язок між знеціненням грошової одиниці та інфляцією не заперечується для української [8, с. 28─32; 9, с. 101─102; 10, с. 12─20; 21, с. 207─212] та інших економік [33, p. 7; 28, p. 14; 36, p. 462─483]. Якщо для України девальвація виглядає чинником погіршення динаміки доходу [20, с. 21─24], то для Вірменії ─ нейтральною стосовно цього показника [28, p. 14]. Проте не бракує досліджень, коли девальвація гривні стає нейтральним [8, с. 31] або навіть сприятливим чинником економічного зростання [10, с. 18─20; 15, с. 47─49]. Доцільність ревальвації гривні як засобу зниження інфляції і стимулювання економічного зростання поділяється не всіма [2, с. 13; 4; 17, с. 66; 7]. В окремих випадках ставиться питання: яке з двох лих менше ─ інфляція чи ревальвація? [23, с. 127─146].

Література

1. Єфименко Т. Податковий кодекс України: питання ефективності та суспільної зла­го­ди // Фінанси України. ─ 2007. ─ № 5. ─ С. 3─11.
   
2. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. Серія „Економічні стратегії”. Випуск 8. ─ К.: НІСД, 2003. ─ 368 с.
   
3. Колодко Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Серія „Сучасна думка”. Книга 17. ─ К.: Основні цінності, 2002. ─ 248 с.
   
4. Онуфрик М. Порівняльний аналіз податкових систем і податкового наван­та­ження країн-членів ЄС та України // Економіка і держава. ─ 2006. ─ №11. ─ С. 14─18.
   
5. Світовий Банк. Створення фіскального простору для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. Звіт № 3667-UA. ─ Вашингтон: Світовий банк, 2006. ─ 185 с.
   
6. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004─2015 рр.) „Шляхом європейської інтеграції” (2005) / Авт. кол.: А. Гальчинський, В. Геєць та ін.; Нац. Ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з пи­тань європ. інтегр. України. ─ К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. ─ 416 с.
   
7. Хорошаєв Є. Гармонізація податкових систем в ЄС // Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей/ За ред. Д.Лук’яненка і В.Чужикова. ─ К.: КНЕУ, 2007. ─ С. 209─223.
   
8. Шевчук В. Передумови та загрози «перегріву» ринку нерухомості та механізми його врегулювання // Стратегічні пріоритети. ― 2006. ― № 1. ― C. 118―127.
   
9. Alm J., Saavedra P., and Sennoga E. How Should Individuals Be Taxed? Combining “Simplified”, Income, and Payroll Taxes in Ukraine // FinanzArchiv. ─ 2007. ─ Vol. 63. ─ No. 3. ─ P. 350─373.
   
10. Buettner, T. The Impact of Taxes and Public Spending on the Location of FDI: Evidence from FDI-flows within Europe. ZEW Discussion Paper No. 17. ─ Mannheim: Centre for European Economic Research; Mannheim University, 2002. ─ 24 p.
    
11. Branchi C., and A. Burns. The Tax System in the Czech Republic. OECD Economics Department Working Paper No. 245. ─ Paris: OECD, 2000. ─ 58 p.
    
12. Chari V., and P. Kehoe. On the Desirability of Fiscal Constraints in a Monetary Union. NBER Working Paper No. 10232. ─ Washington: NBER, 2004. ─ 14 p.
    
13. Сollignon S. The Three Sources of Legitimacy for European Fiscal Policy / Workshop “Which Social and Tax Policy for which European Union?” (Stockholm, 10─11 June, 2005). ─ CIDEL-ARENa-SCORE. ─ 33 p.
    
14. Cnossen S. Tax Policy in the European Union: A Review of Issues and Options // FinanzArchiv. ─ 2007.─ Vol. 58. ─ No. 4. ─ P. 466─558.
    
15. Crafts N. Globalization and Growth in the Twentieth Century. IMF Working Paper . ─ Washington: IMF, 2000. ─ 23 p.
    
16. Darvas Z., A. Rose, and G. Szapary. Fiscal Divergence and Business Cycle Synch­ro­ni­zation: Irresponsibility is Idiosyncratic. NBER Working Paper No. 11580. ─ Washington: NBER, 2005. ─ 35 p.
    
17. DePater, J., and G. Myers. Strategic capital tax competition: A pecuniary externality and a corrective device // Journal of Urban Economics. ─ Vol. 36. ─ No. 1─ P. 66─78.
    
18. Diamond, J., and G. Zodrow. Economic Effects of a Personal Capital-Income Tax Add-On to a Flat Tax // FinanzArchiv. ─ 2007.─ Vol. 63. ─ No. 3. ─ P. 374─395.
    
19. Dynus M. Fiskalizm w Unii Europejskiej // Bank i Kredyt. ─ 2007. ─ Nr 2. ─ S. 34─45.
    
20. Eggert W., and A. Haufler. Fiscal Policy in Action: Company-Tax Coordination Cum Tax-Rate Competition in the European Union // FinanzArchiv. ─ 2006.─ Vol. 62. ─ No. 4. ─ P. 579─601.
    
21. Feld L.P. Tax Competition: How Great Is the Challenge? // Ekonomski pregled. ─ 2005. ─ Vol. 56. ─ No. 9. ─ P. 723─758.
    
22. Gadea M., Cuenca A., and Bandres E. The Welfare State and Economic Growth in Europe // Public Finance. –1999/2006. – Vol. 54. – No. 3–4. –P. 154─191.
    
23. Gaigne C., and Riou S. Globalization, Asymmetric Tax Competition, and Fiscal Equalization // Journal of Public Economic Theory. ─ 2007.─ Vol. 9. ─ Issue 5. ─ P. 901─925.
    
24. Gali I., and Perotti R. Fiscal Policy and Monetary Integration in Europe. NBER Working Paper No. 9773. – Washington: NBER, 2003. ─ 43 p.
    
25. Genser, B., and Reutter A. Fiscal Policy in Action. Moving Towards Dual Income Taxation in Europe // FinanzArchiv. ─ 2007.─ Vol. 63. ─ No. 3. ─ P. 436─456.
    
26. Girard-Vasseur M., and J.-L. Guieze. Tax competition in EU15: what is the reality? / Ecoweek. Special Issue. ─ Paris: BNP Paribas, 2004. ─ 21 p.
    
27. Janeba E., and Schjeldrup G. The Future of Globalization: Tax Competition and Trade Liberalization / World Development Report 2003 “Dynamic Development in a Sustainable World”. ─ Washington: World Bank, 2003. ─ 51 p.
    
28. Kari S., and Ylä-Liedenpohja J. Effects of an Equalization Tax on Multinational Investments and Trabsfer Pricing // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 3. ─ P. 45─61.
    
29. Kehoe P. Policy co-operation among benevolent governments may be undesirable // Review of Economic Studies. ─ 1989. ─ Vol. 52. ─ No. 2. ─ P. 289─296.
    
30. Klun M., and Blažić H. Tax Compliance Costs for Companies in Slovenia and Croatia // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 3. ─ P. 418─437.
    
31. Kulawczuk P. Konkurencja podatkowa i socjalna o zagraniczne inwestycje bezpoś­rednie w przemyśle Europy Środkowej // Gospodarka Narodowa. ─ 2005. ─ Nr 10. ─ S. 53─75.
    
32. Masson P. Fiscal Policy and Growth in the Context of European Integration. IMF Working Paper No. 133. ─ Washington: IMF, 2000. ─ 35 p.
    
33. Marceau N., Mongrain S., and Wilson J. Why Do Most Countres Set High Taxes on Capital? CIRPEE Working Paper 07/11. ─ Montreal: CIRPEE, 2007. ─ 34 p.
    
34. Oats W. Fiscal Federalism. ─ N.T.: Harcourt Brace Jovanovich, 1972. ─ 432 p.
    
35. Kötlenbürger M. Tax Competition in a Fiscal Union with Decentralized Leadership. ─ Munich: University of Munich; CESifo, 2003. ─ 24 p.
    
36. Persson T., and Tabellini G. Federal Fiscal Constitutions: Risk Sharing and Redistri­bu­ti­on // Journal of Political Economy. ─ 2006. ─ Vol. 104. ─ No. ─ P. 979─1009.
    
37. Simivic H. Fiscal system and fiscal relations in the European Union: political restraints and alternative approach to public finance. Working Paper No. 4. ─ Zagreb: University of Zagreb, 2007. ─ 11p.
    
38. Stöwhase S. Tax-Rate Differentials and Sector-Specific Foreign Direct Investment: Empirical Evidence from the EU // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 4. ─ P. 535─558.
    
39. Tiebout C. A Pure Theory of Local Expenditures // Journal of Political Economy. ─ 1956. ─ Vol. 64. ─ No. 4. ─ P. 416─424.
    
40. Weber R., Taube G. On the Fast Track to EU Accession: Macroeconomic Ef­fects and Policy Challenges for Estonia. IMF Working Paper No. 156. ─ Washington: IMF, 1999. ─ 41 p.
    
41. Wilson J. Teories of Tax Competition // National Tax Journal. ─ 1999. ─ Vol. 52. ─ No. 2. ─ P. 269─304.
    
42. Wilson J., and Wildasin D. Tax Competition: Bane or Boon? / Conference “World Tax Competition”, (London, May 24─25, 2001). ─ London: Institute for Fiscal Studies, 2001. ─ 42 p.
    
43. Wolff G. Measuring Tax Burdens in Europe // Aussenwirtschaft. ─ 61 Jahrgang. ─ 2006. ─ Heft III. ─ S. 299─328.
    
44. Wu S., and Teng M.-J. Determinants of Tax Compliance ─ A Cross-Country Analysis // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 3. ─ P. 393─417.
    
45. Zee H. Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Country Developments, IMF Working Paper No. 87. ─ Washington: IMF, 2005. ─ 46 p.
    
46. Zipfel F. One Europe, one Tax? Plans for a Common Consolidated Corporate Tax Base. EU Monitor No. 49. ─ Frankfurt: Deutsche Bank. ─ 18 p.
    

За матеріалами наукових праць д.е.н. проф. Шевчука В. О.

Продовження додатку Ж

Зразок оформлення огляду літератури у вигляді таблиці

Таблиця Ж.1

Дослідження продуктивності експорту

Країна	Джерело	Приклад дослідження	Методика	Результати
США	[15]	50-60 тис. заводів; 1984-92 рр.	Лінійна регресія з фіксованими ефектами	Вища продуктивність експортерів, самовідбір експортерів
Тайвань	[26]	2832 фірми; 1986 р.	Логарифмічна виробнича функція
Велико-британія	[27]	2989 фірм; 1992-99 рр.	Структурний аналіз	Вища продуктивність експортерів, використання досвіду експортерів
Індонезія	[16]	20018 фірм; 1990-96	Панельна функція виробництва
Чилі	[7]	5000 заводів; 1990-96 рр.	Панельні дані	Вища продуктивність експортерів, відсутність використання досвіду експортерів.
Велико-британія	[24]	658 фірм; 1988-99	Панельні дані, порівняння, диференціювання перших різниць	Низька продуктивність початківців-експортерів
Швеція	[25]	3275 фірм; 1990-99 рр.	Порівняння, різницеве диференціювання	Відсутність відмінностей у продуктивності початківців-експортерів, зростання рівня продуктивності неекспортерів
Канада	[11]	19142 заводи; 1984-90 рр. 1990-96 рр.	Диференційна регресія, огляд матеріалів	Економія від масштабу, трансфер технологій, підвищення якості людського капіталу