Робоча навчальна програма з дисципліни «Кримінальний процес» для курсантів 3-курсу факультетів кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, слідчо-криміналістичного та безпеки дорожнього руху Напрям підготовки 6030401 Право

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 17 особливі провадження в кримінальних справах.
Контрольні питання
Вирішіть письмово наступні задачі
Тема 17 особливі провадження в кримінальних справах.
Контрольні питання
Вирішіть письмово наступні задачі
Тема 17 особливі провадження в кримінальних справах.
Контрольні питання
Вирішіть письмово наступні задачі
Тема 17 особливі провадження в кримінальних справах.
Контрольні питання
Вирішіть письмово наступну задачу
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Література:

  1. Бойко В., Бобечко Н. Щодо деяких положень нового кримінально-процесуального законодавства України // Право України. – 2003. - № 1. – С. 99-102.
  2. Власов А.А., Женетль С.З. Проблемы процессуального регулирования истребования дел в стадии надзора // Российский следователь. – 2001. - № 8. – С. 7-10.
  3. Маляренко В.Т. Проблеми реформування інституту перегляду кримінальних справ у порядку нагляду // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 1. – С. 34-40.
  4. Маляренко В.Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 4. – С. 40-49.
  5. Мартынчик Е.Г. Гарантии прав осужденного в надзорном производстве. – Кишенев, 1985.
  6. Перлов И. Д. Надзорное производство в уголовном процессе. - М., 1974.
  7. Рыжаков А.П. Надзорное производство. – 1996.
  8. Бибило В.Н. Конституционные принципы правосудия и их реализация в стадии исполнения приговора. – Минск, 1986.
  9. Николюк В.В. Уголовно-исполнительное судопроизводство. – Иркутск, 1989.
  10. Перлов И. Д. Приговор в советском уголовном процессе. - М., I960.
  11. Перлов И. Д. Исполнение приговора в советском уголовном процессе. - М., 1963.
  12. Спиридонов Б.М. Прокурорский надзор в стадии исполнения приговора. – М., 1983.


ТЕМА 17 ОСОБЛИВІ ПРОВАДЖЕННЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ.

Практичне заняття №1

Час 2 години

Мета заняття: закріплення і поглиблення знань курсантів з практичного застосування норм кримінально-процесуального закону, які пов'язані із провадженням в справах про злочини неповнолітніх, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1. Які особливості предмета доказування у справах про злочини неповнолітніх?
  2. Які особливості порушення кримінальної справи й досудового слідства у справах про злочини неповнолітніх?
  3. Які особливості затримання неповнолітніх і застосування до них запобіжних заходів?
  4. З якого моменту допускається захисник до участі у справах про злочини неповнолітніх?
  5. Які особливості судового розгляду у справах про злочини неповнолітніх?
  6. Які права мають законні представники неповнолітнього, представника підприємств і організацій, служби у справах неповнолітніх, міліції у правах про злочини неповнолітніх?
  7. Які особливості постановлення вироку у справах про злочини неповнолітніх?
  8. Який порядок застосування примусового заходу виховного характеру до неповнолітнього, що вчинив злочин?
  9. Який порядок застосування примусового заходу виховного характеру до неповнолітнього, що вчинив суспільно небезпечне діяння?



ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Амелін Я.І. 15 жовтня 2003 р. в 23 години здійснив злісне хуліганство разом з дорослим Трофімовим А.С. в кінотеатрі ім. Т.Шевченко у м. Донецька. Амелін Я.І. народився 15 жовтня 1988 р.

Яке рішення повинен прийняти слідчий при вирішенні питання про порушення кримінальної справи?

Задача № 2

Столяренко народився 3 лютого 1984 року. Біля 22 години 3 лютого 2002 року він здійснив умисне вбивство з корисливих спонукань. У той же день Столяренко був затриманий, і була порушена кримінальна справа.

За якими правилами повинно вестися провадження у справі?

Задача № 3

Неповнолітній Іванов за підбурюванням свого батька систематично вчиняв крадіжки радіодеталей із цеху зборки радіоприймачів. Іванов працював на заводі електрозварником та мав доступ до цього цеху. При спробі винести декілька блоків радіоприймача у прохідній заводу його було затримано працівниками міліції. Затримання було проведено в 23 год. 15 січня 2003 р.

Про затримання Іванова слідчий не повідомив родичам підозрюваного, помістив його у камеру разом з дорослими. Одразу ж після затримання його неповнолітнього Іванова було допитано, але під час допиту не було поставлено запитань, які стосувалися дорослого підбурювача. У ході допиту Іванов заявив, що він, як підозрюваний, має право на захист та просив визнати його батька Іванова як законного представника.

Слідчий йому пояснив, що коли його буде допитувати прокурор, то він прийме рішення про визнання Іванова як законного представника.

Чи є обов’язковим для слідчого повідомлення родичам неповнолітнього підозрюваного про проведене затримання?

За якими процесуальними правилами припускаються законні представники неповнолітнього для участі у справі?

Задача № 4

Слідчий Павлов при розслідуванні злочину неповнолітнього Семенова, який вбив із хуліганських спонукань Львова, не встановив дорослого підбурювача, який утягнув підлітка Семенова у злочинну діяльність.

Семенов не страждав ніяким психічним захворюванням ні в дитинстві, ні на момент розслідування справи.

Який предмет і межі кримінально-процесуального доказування у справах неповнолітніх?

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Авдеев В.А. Проблемы условно-досрочного освобождения несовершеннолетних // Российский следователь. – 2000. - № 2. – С. 16-20.
  2. Бедь В.В. Судово-психологiчна експертиза в кримiнальному процесi // Адвокат. - 1998. - N 4. - с.22.
  3. Белозеров Ю. Н., Николюк В. В. Производство по делам несовершеннолетних: Учебное пособие. - М., 1985.
  4. Биленчук Л. Д., Рощин А. И. Изучение личности несовершеннолетнего обвиняемого на предварительном следствии: Учебное пособие. - К., 1991.
  5. Галимов О.Х. Малолетние лица в уголовном судопроизводстве. - СПб: Питер, 2001. – 223 с.
  6. Гуковская Н.И., Долгова А.И., Миньковский Г.М. Раследование и судебное разбирательство дел о преступлениях несовершеннолетних. – М., 1974.
  7. Крестовська Н. Становлення ювенального права України // Юридический вестник. – 2001. - № 3. – С. 100-104.
  8. Леоненко В.В. Судебное производство по делам о преступлениях несовершеннолетних. – К., 1987.
  9. Лукьякчиков Е. Д. Особенности расследования преступлений несовершеннолетних: Учебное пособие. – К.: КВШ, 1990.
  10. Максимов С.В. Цели принудительных мер воспитательного воздействия // Российский следователь. – 2002. - № 11. – С. 43-44.
  11. Мельникова З.Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность. – М., 1990.
  12. Омельченко Г.Е. Применение следователем органов внутренних дел мер пресечения к несовершеннолетним. – К., 1989.
  13. Омельяненко Г.М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-процесуальної форми. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 128 с.
  14. Омельяненко Г. Адаптація кримінально-процесуального законодавства України про судочинство у справах неповнолітніх до міжнародних Мінімальних стандартів // Право України. – 2002. - № 5. – С. 79.
  15. Очередин В. Т. Обеспечение законности при расследовании преступлений несовершеннолетних следователями органов внутренних дел: Учебное пособие. – Волгоград, 1990.
  16. Саркисянц Г.П. Законный представитель несовершеннолетнего обвиняемого в суде. – Ташкент, 1985.
  17. Сафин Н. Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве. – Казань, 1990.
  18. Ягодинський В.М., Біленчук П.Д. та ін. Організація розслідування кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми та за їх участю. Методичний посібник. – К.: РВР МВС України, 1996.


ТЕМА 17 ОСОБЛИВІ ПРОВАДЖЕННЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ.

Практичне заняття №2

Час 2 години

Мета заняття: закріплення і поглиблення знань курсантів з практичного застосування норм кримінально-процесуального закону, які пов'язані із провадженням в справах по застосування примусових заходів медичного характеру, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1. Які особливості досудового слідства у справах про діяння неосудних та обмежено осудних осіб?
  2. Які особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру?
  3. Які примусові заходи медичного характеру може застосовувати суд? Які підстави й порядок їх застосування або зміни?
  4. Який порядок відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру?
  5. Чи можна розглядати в суді кримінальну справу щодо підсудного і неосудного (обмежено осудного), які є співучасниками вчинення суспільно небезпечного діяння? Які особливості судового розгляду і рішень суду і таких справах?

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

21 квітня 2002 р. Нигматуллін в нетверезому стані прийшов з роботи додому. Жінки дома не було. Дочка сказала, що мама пішла до сусіда Полякова. Прийшовши у квартиру Полякова, Нігматуллін побачив свою жінку та Полякова, які сиділи поряд на дивані. Тоді Нігматуллін зі словами: „Ти знову милуєшся” кинувся до Полякова и почав наносити удари ножем у живіт, грудь та інші частини тіла.

Під час розслідування справи у ході судово-психіатричної експертизи було встановлено, що Нігматуллін страждає на шизофренію, яка було ускладнена алкоголізмом.

Його жінка показала, що Нігматуллін дійсно хворіє і з таким діагнозом неодноразово лікувався у лікарні.

Справу було направлено до місцевого суду для застосування до обвинуваченого примусових заходів медичного характеру.

Якими процесуальними документами оформлюється рішення слідчого та який процесуальний порядок розгляду справи у суді щодо неосудних осіб?

Задача № 2

20 червня 2002 р. Орлов з метою пограбування приставив до груди Лінської загострений кінець гребінця. Лінська віддала йому золоті годинники, золоту обручку, ланцюжок. Орлову було пред’явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 187 УК України. Перед складанням обвинувального висновку Орлов захворів тимчасовим розладом душевної діяльності. Закінчивши досудове слідство, слідчий виніс постанову про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.

Прокурор району відмінив постанову слідчого та виніс рішення про зупинення досудового слідства у зв’язку з психічним захворюванням Орлова.

Чи вірне рішення прийнято прокурором? У яких випадках справа зупиняється провадженням, а у яких випадках – направляється до суду для застосування примусових заходів медичного характеру?

Задача № 3

Місцевим судом Шубіна було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечних дій, які передбачені ч. 1 ст. 152 УК України, і направлений на примусове лікування у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом. Справу було розглянуто в апеляційному порядку за поданням прокурора. Ухвалу місцевого суду було спростовано у зв’язку з порушенням принципу гласності судочинства. В апеляційній ухвалі указувалося на необхідність розгляду справ цієї категорії у закритому судовому засіданні.

Чи вірні вказівки суду апеляційної інстанції?

Чи підлягає дотриманню при судовому розгляді справ цієї категорії положення законодавства про гласність судового розгляду?

Задача № 4

У постанові Київського місцевого суду м. Донецька у справі Марчука М. І., на ряду з визнанням його неосудності, записано, що він здійснив розбійний напад з метою наживи.

Суд апеляційної інстанції виключив з постанови це формулювання, вказавши, що у неосудного не може бути ніякої цілі, оскільки він взагалі не усвідомлював значення скоєного ним.

Оцініть ці дії згідно кримінально-процесуального законодавства?

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Бараненко Д. Обмежена осудність за кримінальним законодавством України // Вісник прокуратури. – 2002. - № 5. - С. 43-49.
  2. Білобрицька Л. Додержання законів при застосуванні до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Вісник прокуратури. - 2001. - № 5. – С. 79-82.
  3. Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно-опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми: Учебное пособие. - К., 1986.
  4. Горленко Е.Е. Задержание и применение мер пресечения к лицам, страдающим психическими заболеваниями // Российский следователь. – 2000. - № 6. – С. 11-15.
  5. Зільберблат Г., Ревеню О., Жабокрицький С., Войтюк Г., Чеченок Л., Черняхівський І. Примусове лікування хронічних алкоголіків та наркоманів // Вісник прокуратури. – 2002. - № 5. - С. 89-93.
  6. Недоступ Ю. Особливості допиту психічно аномальних осіб // Юридический вестник. – 2000. - № 3. – С. 127-129.
  7. Победкин А.В., Гавриков В.А. Допустимость показаний лица, страдающего психическим заболеванием, в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - N 8. - С.72.
  8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. № 6 “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” // Право України. – 2002. - № 11. – С. 151.
  9. Рыжаков А.П. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. – 1997.
  10. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Харків: Право, 2002. – 208 с.
  11. Щерба С.П. Расследование и судебное разбирательство по делам лиц, страдающих физическими или психическими недостатками. – М.: Юрид. лит., 1975. – 144 с.


ТЕМА 17 ОСОБЛИВІ ПРОВАДЖЕННЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ.

Практичне заняття №3

Час 2 години

Мета заняття: закріплення і поглиблення знань курсантів з практичного застосування норм кримінально-процесуального закону, які пов'язані із протокольною формою досудової підготовки матеріалів, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1. Відносно яких злочинів досудова підготовка матеріалів провадиться у протокольній формі?
  2. У чому полягає зміст діяльності органу дізнання при протокольній формі досудової підготовки матеріалів?
  3. Які особливості порушення кримінальних справ про злочини, досудова підготовка в яких провадилась у протокольній формі, і розгляду їх у суді?
  4. В якому процесуальному положенні виступає особа, що вчинила злочин. У різних періодах провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів?
  5. Які слідчі дії можна проводити за даною формою провадження?

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Плотніков В.Я. вчинив хуліганство, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України. Дільничний інспектор міліції встановив обставини злочину, отримав пояснення від правопорушника, заявника і очевидців, а також характеристику з місця роботи правопорушника і зробив запит в інформаційний центр МВС про судимість у Плотнікова. Але, до закінчення десятиденного строку з інформаційного центра довідка не надійшла. З цього приводу він просив начальника районного відділу міліції продовжити йому строк для оформлення матеріалу про хуліганство.

Як повинен діяти начальник районного відділу міліції після отримання такого клопотання?

Задача № 2

При ознайомленні Зайцева з матеріалами про злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, правопорушник заявив клопотання про необхідність проведення судово-психіатричної експертизи на предмет встановлення стану його неосудності на момент вчинення злочину. Посилаючись на закінчення встановленого законом десятиденного строку для досудової підготовки матеріалів про правопорушенні, дільничний інспектор міліції відмовив про задовольняння прохання Зайцева.

Оцініть правильність прийнятого рішення.

Задача № 3

13 травня 2003 р. біля 20 годин черговий адміністратор готелю „України” викликав співробітників міліції в зв’язку зі скандалом у номері 215. Попов та Захаров, які знаходились в номері у нетверезому стані, надали показання, які в основному співпадали, про те, що їх знайомий Кузнєцов, який знаходився у номері, напився, лаявся нецензурною лайкою, вдарив декілька разів Попова за те, що він не купив ще горілки, а потім, розбив скло у вікні та вистрибнув крізь нього.

Кузнєцов у своєму поясненні вказував, що 13 травня в 20 годин від знаходився на залізничному вокзалі, оскільки проводжав друга Барієва до Москви, і при ознайомленні з протоколом, якого було складено відповідно до ст. 426 КПК України, заявив клопотання про допит Барієва, який може підтвердити факт знаходження його в цей час на вокзалі.

Дільничний інспектор відмовив йому у задовольнянні клопотання, посилаючись на те, що ст. 426 КПК України не передбачає права правопорушника на заяву клопотань.

Оцініть вірність рішення дільничного інспектора.

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Алєксєєв О. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів // Вісник прокуратури. – 2002. - № 4. - С. 31-34.
  2. Басков В.И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов. - М.: Юрид. лит., 1989. – 176 с.
  3. Баулін О.В., Поповченко О.І. Процесуальний порядок оформлення протокольної форми досудової підготовки матеріалів міліцією: Навчально-практичний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 74 с.
  4. Белозеров Ю.Н., Корнеева Л.Ш. Протокольная форма досудебной подготовки материалов органами дознания в советском уголовном процессе: Учебное пособие. - М., 1987.
  5. Денисюк А.М. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів, здіснювана працівниками органів внутрішніх справ. - К., 1993.
  6. Шиян А.Г., Черненко А.П. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів у кримінальному судочинстві України: Навчально-практичний посібник. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України. – 2002. –172 с.
  7. Альперт С.А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего. – Харьков, 1976.
  8. Дорошков В. Частное обвинение. Правовая теория и судебная практика. – М.: Норма, 2000.
  9. Канькало С.И., Лукашевич В.З. Судопроизводство по делам частого обвинения. – Л., 1972.


ТЕМА 17 ОСОБЛИВІ ПРОВАДЖЕННЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ.

Практичне заняття №4

Час 2 години

Мета заняття: закріплення і поглиблення знань курсантів з практичного застосування норм кримінально-процесуального закону, які пов'язані із провадженням в справах приватного обвинувачення, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1. Що таке справи приватного обвинувачення і приватно-публічного обвинувачення?
  2. За якими злочинами порушуються справи тільки за скаргою потерпілого?
  3. Які особливості порушення справ приватного обвинувачення та попереднього розгляду справи суддею?
  4. Які особливості відмови у порушенні та припиненні справ приватного обвинувачення?

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНУ ЗАДАЧУ:

Мешканці селища Мар’янки Бондар і Бабич посварилися, а потім побилися з-за межі, яка розділяє їх городи. Бабич звернувся до суду із заявою про притягнення Бондаря до кримінальної відповідальності. Дізнавшись про це, Бондар також подав аналогічну заяву.

Як повинен реагувати суддя на ці дві заяви?

Чи можна об'єднати їх і розглянути одночасно як зустрічне обвинувачення?

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Алєксєєв О. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів // Вісник прокуратури. – 2002. - № 4. - С. 31-34.
  2. Басков В.И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов. - М.: Юрид. лит., 1989. – 176 с.
  3. Баулін О.В., Поповченко О.І. Процесуальний порядок оформлення протокольної форми досудової підготовки матеріалів міліцією: Навчально-практичний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 74 с.
  4. Белозеров Ю.Н., Корнеева Л.Ш. Протокольная форма досудебной подготовки материалов органами дознания в советском уголовном процессе: Учебное пособие. - М., 1987.
  5. Денисюк А.М. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів, здіснювана працівниками органів внутрішніх справ. - К., 1993.
  6. Шиян А.Г., Черненко А.П. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів у кримінальному судочинстві України: Навчально-практичний посібник. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України. – 2002. –172 с.
  7. Альперт С.А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего. – Харьков, 1976.
  8. Дорошков В. Частное обвинение. Правовая теория и судебная практика. – М.: Норма, 2000.
  9. Канькало С.И., Лукашевич В.З. Судопроизводство по делам частого обвинения. – Л., 1972.