Л.І. Байсара Опорний конспект
| Вид материала | Конспект |
- Опорний конспект лекцій з дисципліни „ правознавство (для студентів денної І заочної, 1124.35kb.
- Л. Г. Чеканова проектний аналіз конспект, 1522.31kb.
- Опорний конспект лекцій, завдання для самостійної роботи, завдання для перевірки рівня, 199.04kb.
- Використана література, 71.03kb.
- М. М. Поколодна опорний конспект, 1245.18kb.
- В. Уруський. Професійна орієнтація учнів. Опорний конспект, 1322.78kb.
- Підприємства, 600.57kb.
- Опорний конспект лекцій зміст teмa Загальні відомості про сировину, матеріали та засоби, 1244.3kb.
- Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів, 3057.55kb.
- Опорний конспект 1998-1999 навчальний рік Тема 1 Маркетинг та його специфіка в банківській, 1208.47kb.
Оратор - це людина, яка переконує iнших прийняти певнi твердження або виконати певнi дії.
Пафос — це засоби впливу, що апелюють до почуттiв.
Переконання - це свiдома аргументована дiя на iнших людей з метою прийняття ними певних тверджень або намiрiв.
Предмет риторики — це публiчний виступ у процесi комунікації.
Промова - це мовленнєве повiдомлення, з яким оратор звертається до аудиторії.
Риторика - це наука про способи пiдготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторiю.
Риторичні (стилістичні) фігури – конструкції, що сприяють виразності промови: анафора (повторення однакового слова на початку речень), епіфора (повторення однакового слова у кінці речень), паралелізм, антитеза (зіставлення протилежних явищ), градація (розподіл однорідних понять, предметів за ступенем якості або кількості), інверсія, умовчування, риторичні запитання, звертання тощо.
Теза – один з елементів доказу; положення, істинність якого обґрунтовується в доказі; коротко сформульоване положення підготовленої доповіді, виступу.
Зразки тестів з курсу
Тест 1
1. Риторику як «мистецтво переконання» визначав:
А) Арiстотель;
Б) Квiнтiлiан.
2. Риторику як „мистецтво говорити витончено” визначав:
А) Арiстотель;
Б) Квiнтiлiан.
3. Предмет риторики — це публiчний виступ:
А) так;
Б) ні.
4. Публiчний виступ i презентацiя — це синоними:
А)так;
Б) нi.
5. Компонентами риторичного трикутника є:
А) оратор, промова, аудиторiя;
Б) етос, логос, пафос.
6. Метою ораторськоi промови є:
А) вплив або iнформування;
Б) iнформування або переконання;
В) витонченiсть виразу думки або вплив.
7. Модусами публiчного виступу є:
А) оратор, промова, аудиторiя;
Б) етос, логос, пафос.
8. Етос — це засоби впливу, що апелюють до:
А) норм людської поведiнки;
Б) почуттiв;
В) розуму.
9. Логос — це засоби виливу, що апелюють до:
А) норм людської поведiнки;
Б) почуттiв;
В) розуму.
10. Пафос — це засоби впливу, що апелюють до:
А) норм людської поведiнки;
Б) почуттiв;
В) розуму.
11. Риторика - це наука, яка вивчає:
А) способи ефективного мовлення;
Б) способи пiдготовки та виголошення ораторських промов;
В) способи переконання пiд час публiчних виступiв.
12. Переконання є способом реалiзацiї „волi до влади”:
А) так;
Б) нi.
13. Ораторська дiяльнiсть складається з етапiв:
А) трьох;
Б) чотирьох;
В) п’яти.
14. Засновником класичноi риторики є:
А) Арiстотель;
Б) Горгiй;
В) Квiнтiліан
15. Засновником неориторики є:
А) Ф. ван Есмерен;
Б) Х. Перельман;
В) С. Тулмiн.
ТЕСТ 2
1. Iнвенцiя — це роздiл риторики, який вивчас:
А) засоби виразностi ораторської промови;
Б) розробку предметної царини ораторської промови;
В) структуру ораторської промови.
2. Мета промови — це:
А) результат, до якого прагне оратор;
Б) враження, яке вiн намагасться справити на аудиторiю.
3. Бiльш критично до промови оратора налаштованi аудиторії:
А) великі;
Б) малі.
4. Найбiльш складною для оратора є аудиторiя:
А) байдужа;
Б) конфлiктна;
В) прихильна.
5. У риторицi видiляють таку кiлькiсть типiв пiдготовки до промови:
А) три;
Б) чотири;
В) п’ять.
6. Зв’язок мiж топiкою й аргументацiсю полягас в тому, що:
А) топіка - це результат, а аргументацiя — це засiб;
Б) топiка - це засiб, а аргументацiя це результат.
7. Аргументацiя — це:
А) обгрунтування прийнятностi, слушностi певної тези;
Б) сукупнiсть аргументiв, що наводять на пiдтримку тези.
8 . Структура аргументацй складасться з:
А) аргументiв, тези, висновку;
Б) аргументiв, тези, змiсту;
В) аргументiв, тези, форми.
9. В ораторськiй практицi емпiричною аргументацiсю є використання прикладiв:
А) так;
Б) нi.
10. Видами аргументацiї залежно вiд способу обгрунтування є:
А) емпiрична та теоретична;
Б) пряма та непряма;
В) симгптоматична, причинна та аналогiйна.
11 . Видами аргументацiї залежно вiд форми (схеми) є:
А) емпiрична та теоретична;
Б) пряма та непряма;
В) симптоматична, причинна та аналогiйна.
12. Видами аргументацi залежно від процедури обгрунтувания є:
А) емпiрична та теоретична;
Б) пряма та непряма;
В) симптоматична, причинна та аналогiйна.
13. Причинна аргументацiя є подальшою розробкою топосiв першої групи, що пов’язанi з сутнiстю предмета промови:
А) так; Б) нi.
14. Розділова аргументація – це різновид аргументації:
А) прямої;
Б) непрямої.
15. Найбiлыв сильним видом критики є:
А) критика аргументiв;
Б) критика тези;
В) критика форми.
16. Аргументами ad rem („до суті справи”) є:
А) аргументи до етосу;
Б) аргументи до логосу;
В) аргументи до пафосу.
17. Головними видами аргументiв до етосу є:
А) аргумент до авторитету та аргумент до особи;
Б) аргумент до авторитету та аргумент до публiки;
В) аргумент до особи та аргумент до вигоди.
18. Аргумент до авторитету частiше використовусться в:
А) аргументацii;
Б) критицi.
19. Аргумент до особи частiше використовусться в:
А) аргументацi
Б) критицi.
20. Аргумент до вигоди — це рiзновид аргументiв:
А) до етосу;
Б) до логосу;
В) до пафосу.
ТЕСТ 3
1. Диспозицiя — це роздiл риторики, який вивчає:
А) засоби виразностi ораторської промови;
Б) способи запам’ятовування ораторської промови;
В) структуру ораторської промови.
2. Ораторська промова складається з:
А) вступу, аргументацiї, висновку;
Б) вступу, аргументацiї, критики;
В) вступу, головної частини, завершення.
З. Метою вступу є встановлення контакту з аудиторiсю:
А) так;
Б) нi.
4. «Початок здалеку» як прийом вступу рекомендується застосовувати в конфлiктнiй аудиторii:
А) так; Б) нi.
5 . Метою головної частини є:
А) обгрунтування тез оратора;
Б) розкриття теми промови.
6. Шляхами викладу матерiалу є:
А) дедуктивний, iндуктивний;
Б) природний, штучний.
7. Природний шлях викладу матерiалу може реалiзуватися дедуктивним, iндуктивним або компаративiстським способами:
А) так; Б) нi.
8. Штучний шлях характеризується найменшим втручанням оратора у виклад матерiалу:
А) так; Б) нi.
9. Дедуктивний спосiб викладу матерiалу — це рух:
А) вiд формулювання аргументiв до формулювання тези;
Б) вiд формулювання тези до формулювання аргументiв.
10. Iндуктивний спосiб викладу матерiалу — це рух:
А) вiд формулювання аргументiв до формулювання тези;
Б) вiд формулювання тези до формулювання аргументiв.
11. Оптимальним вважасться такий порядок розташування аргументiв у промовi:
А) сильнi, слабкi аргументи;
Б) слабкi, сильнi аргументи;
В) сильнi, слабкi, найсильніший аргумент.
12. Видiляють таку кiлькiсть груп правил щодо аргументації/критики:
А)три;
Б) чотири;
В) п’ять.
13. Порушення правила незмiнностi тези призводить до помилок:
А) змiна тези, втрата тези;
Б) пiдмiна тези, втрата тези.
14. Рiзновидами помилки «необгрунтований аргумент» є:
А) безпiдставний аргумент, випередження основи, коло в обгрунтуваннi;
Б) коло в обгрунтуваннi, не пiдтверджує, хибний аргумент.
В) випередження основи, коло в обгрунтуваннi, хибний аргумент.
15 . Порушення правила достатностi аргументiв призводить до помилки:
А) безпiдставний аргумент;
Б) надмiрне обгрунтування;
В) необгрунтований аргумент.
16. Порушення правила вiдповідностi аргументiв тезi призводить до помилки:
А) безпiдставний аргумент;
Б) надмiрне обгрунтування;
В) необгрунтований аргумент.
17. Порушення правила щодо форми аргументацii призводить до помилки, що має загальну назву:
А) «вiд сказаного умовно до сказаного безумовно»;
Б) „хибна аналогiя”;
В) „не пiдтверджує”.
18. Метою завершения є:
А) закрiплення оратором своїх положень у свiдомостi аудиторії;
Б) нагадування аудиторiї про основний змiст промови.
19. Суть прийому завершения «формулювання висновкiв» полягає у часовiй або просторовiй екстраполяцii:
А) так; Б) нi.
20. Суть прийому завершения «апелювання» полягає у:
А) впливi на почуття аудиторії;
Б) розгортанні завершения на предмет повiдомлення;
В) розгортаннi завершения на структуру повiдомлення.
ТЕСТ 4
1. Елокуцiя — це роздiл риторики, який вивчає:
А) виголошеення оратором промови;
Б) засоби виразностi ораторської промови;
В) розробку предметної царини ораторської промови.
2. Прийом «ускладнення мовних конструкцiй» не вiдповiдас критерiю:
А) доречностi;
Б) правильностi;
В) ясностi.
3. Пряма форма мовленнєвого впливу не узгоджусться з критерієм:
А) ефективностi;
Б) щиростi;
В) ефективностi та щиростi.
4. Пряма форма мовленнєвого впливу передбачає:
А) вертикальну модель спiлкування;
Б) горизонтальну модель спiлкування.
5. Непряма форма мовленнсвого впливу не узгоджується з критерієм:
А) ефективностi;
Б) щиростi;
В) ефективностi та щиростi.
6. Непряма форма мовленнєвого впливу передбачас:
А) вертикальну модель спiлкування;
Б) горизонтальну модель спiлкування.
7. Основою подiлу риторичних фiгур на власне фiгури i тропи є мiнiмальний об’скт перетворення:
А) так; Б) нi.
8. Риторичне запитання — це запитання:
А) вiдповiдь на яке мiститься в самому запитаннi;
Б) яке не потребує вiдповiдi.
9. Риторичнi фiгури подiляються на:
А) фiгури додавання, фiгури скорочення, фiгури роэташування;
Б) фiгури додавання, фiгури скорочення, фiгури тотожностi;
В) фiгури протилежностi, фiгури схожостi, фiгури тотожностi.
10. Фiгури збiльшення належать до фiгур:
А) додаваная;
Б) роэташування;
В) скорочення.
11. Фiгури зменшення належать до фiгур:
А) додавання;
Б) розташування;
В) скорочення.
12. Iнверсiя належить до фiгур:
А) додавання;
Б) розташування;
В) тотожностi.
13. Тропи — це засоби виразносгi, що реалiзуються на рiвнi слова чи словосполучення:
А) так; Б) нi.
14. Видiляють таку кiлькiсть критеріїв для утворення тропiв:
А) три;
Б) чотири;
В) п’ять.
15. Головними тропами за тотожнiстю є:
А) евфемiзм i дисфемiзм;
Б) метафора i метонiмiя.
16. Головним тропом за схожiстю є:
А) iронiя;
Б) метафора;
В) метонiмiя.
17. Головним тропом за сумiжнiстю є:
4. iронiя;
В) метонiмiя;
В) синекдоха.
18. Головним тропом за протилежнiстю є:
А).антифразис;
Б) iронiя;
В) метафора.
19. Антономазiя належить до тропiв:
А) протиженостi;
Б) схожостi;
В) тотожностi.
20. Перифраза належить до тропiв:
А) схожостi;
Б) сумiжностi;
В) тотожностi.
21. Алегорiя належить до тропiв:
А) протилежностi;
Б) схожостi;
В) тотожностi
ТЕСТ 5
1. Меморiя — це роздiл риторики, який вивчає:
А) виголошення оратором промови;
Б) способи запам’ятовування ораторської промови;
В) структуру ораторської промови.
2 . Найбiльш ефективним способом запам’ятовування матерiалу є:
А) логiчний;
Б) механiчний;
В) мнемотехнiчний.
3. Засновником мнемотехнiки є:
А) Симонiд;
Б) Цицерон.
4. «Магiчне число» дорiвнює:
А) З + 2;
Б) 5 + 2;
В) 7 +2.
5. «Ефект рамки» полягає в тому, що найкраще запам’ятовується:
А) початок i кiнець повiдомлення;
Б) початок i середина повiдомлення;
В) середина i кiнець повiдомлення.
6. Акцiя — це роздiл риторики, який розглядає:
А) виголошення оратором промови;
Б) розробку предметної царини ораторської промови;
В) способи запам’ятовування ораторської промови.
7. Бiльшу кiлькiсть iнформацiї вiд оратора при першiй зустрiчi аудиторiя отримує:
А) вербальними каналами;
Б) невербальними каналами.
8. Оратору пiд час публiчного вистугту слiд уникати:
А) вiдкритих жестiв i жестiв-поплавкiв;
Б) вiдкритих i закритих жестiв;
В) жестiв-поплавкiв i закритих жестiв.
9. Оратору слiд виступати перед аудиторiєю:
А) стоячи;
Б) сидячи.
10. Оптимальним одягом для публiчного виступу є дiловий костюм:
А) так;
Б) ні
Контрольні питання:
- Предмет і завдання риторики як науки і навчальної дисципліни.
- Значення риторики для сучасного українського суспільства (в умовах побудови правової держави).
- Риторика у зв’язках з іншими науками.
- Категорія моралі (етосу) в риториці.
- Основні розділи риторики.
- Основні закони риторики.
- Основні етапи риторичної підготовки промов.
- Основні вимоги до оратора в аудиторії.
- Передумови виникнення риторики у Давній Греції.
- Поняття істини, моралі, краси й гармонії у давньогрецькій риториці.
- „Риторика” Аристотеля як вершина давньогрецького красномовства.
- Риторика республіканського Риму.
- Секрети майстерності Цицерона.
- Риторика в Римській імперії.
- Риторична діяльність Гая Юлія Цезаря.
- Основні роди і види промов.
- Комунікативні якості мови.
- Мовленнєвий етикет та інші мовні формули в риториці.
- Вчення про тропи.
- Вчення про риторичні фігури.
Рекомендована література:
Сагач Г. М., Золотослів. – Київ, „Райдуга”, 1993.
Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика. – Київ, „Вища школа”, 2006.
Колотілова Н. А. Риторика. – Київ, „Центр учбової літератури”, 2007.
Онуфрієнко Г. С. Риторика. - „Центр учбової літератури”, 2008.