Навчально-методичний комплекс з курсу «Логіка» для студентів історично-філологічного факультету Київ-2002

Вид материала

Содержание

6.2. Синтаксичне і семантичне визначення поняття.
6.4. Обмеження й узагальнення понять.
7.5. Поділ понять.
6.3. Правила явних визначень.
6.4. Неявні визначення.
6.6. Прийоми, подібні до визначень.
Практикум VІІ

Подобный материал:

1 2 3 4

Практикум V

Недедуктивні міркування

Що таке недедуктивне міркування?
Як співвідносяться поняття «недедуктивне міркування» і «дедуктивне міркування»?
Чи можливо за допомогою правдоподібних міркувань отримати достовірне знання?
Як можна визначити індукцію?
Які види індуктивних міркувань ви знаєте?
Які види неповної індукції ви знаєте?
Чи можуть засновники в індуктивному міркуванні бути достовірними твердженнями?
Чи можуть засновники в індуктивному міркуванні бути ймовірними твердженнями?

9. Визначте, які з наведених міркувань є індуктивними, а які дедуктивними:

• Гострі кути мають верхівку. Прямі кути мають верхівку. Тупі кути мають верхівку. Отже, всі куги мають верхівку;

• У нашому лісі ростуть ялини, сосни, дуби, берези. Отже, наш ліс – змішаний;

• Сонце, Меркурій, Венера, Земля, Маро, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон мають кулеподібну форму. Отже, усі тіла Сонячної системи мають кулеподібну форму;

• Дніпро – велика річка. Дніпро впадає в Чорне море. Отже, деякі великі річки впадають у Чорне море.

10. Проаналізуйте наведені індуктивні міркування. З’ясуйте їх вид, структуру і ступінь правдоподібності:

• Земля рухається навколо Сонця.

Марс рухається навколо Сонця.

Сатурн рухається навколо Сонця.

Отже, усі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця;

• Відомо, що у Баха в п’яти поколіннях його предків було 18 музикальних обдаровань. Багато талановитих людей було також у роду Ч. Дарвіна. Отже, здібності людей визначаються тим, наскільки талановитими були їх предки;

• Перша фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила.

Друга фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила;

Третя фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила;

Четверта фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила;

Отже, усі фігури простого категоричного силогізму мають спеціальні правила;

• Залізо, мідь, цинк, золото – метали.

Залізо, мідь, цинк, золото проводять електричний струм.

Отже, усі метали проводять електричний струм;

• Усі чоловіки полюбляють детективи. Це випливає з того, що я знаю, що Андрій прочитав їх вже дуже багато, Ігор також із задоволенням читає їх, мій батько і брат часто купують їх у них. Ось і чоловік, що сидить навпроти мене, також тримає в руках детектив;

На місці злочину були знайдені сліди взуття і відбитки пальців, що належать Крестовському і Осипенку, які зізналися у скоєному і стверджували, що вчинили злочин удвох. Але слідчий зробив висновок про те, що у злочині міг брати участь також третій, бо на місці злочину були сліди взуття, які не могли залишити ні Крестовський, ні Осипенко. У подальшому це припущення підтвердилося;

• Жодна з моїх дискет не містить відомих вірусів, бо кожну з них я перевіряв сам;

Учитель, читаючи підряд список учнів класу, переконується, що названі ним учні присутні. Виходячи з цього, вчитель робить висновок, що присутні всі учні;

На експертизу надійшло 18 квитанцій. Дослідивши кожну з них, слідчий прийшов до висновку, що всі вони підроблені;

У магазин надійшла партія (200 ящиків) апельсинів. Дослідивши по 2–3 апельсини з кожного ящика, експерт зробив висновок, що вся партія – апельсини 1 сорту;

Селянська війна 874–901 рр. у Китаї зазнала поразки.

Селянська війна 1524–1526 рр. в Германії зазнала поразки.

Зазнала поразки і селянська війна в Китаї 1628–1645 рр., а також селянські війни в Росії у XVII ст. і селянська війна 1773–1775 рр. під керівництвом Омеляна Пугачова. Отже, усі селянські війни зазнали поразки.

У якому з наведених прикладів висновок більш правдоподібний і чому?

І. Азовське і Саргасове моря мають солону воду. Отже, усі моря мають солону воду;

Японське і Північне моря мають солону воду. Отже, моря мають солону воду.

ІІ. • У Києві і Ялті є сади. Отже, в усіх містах України є сади;

• У Луцьку і Бердичеві є сади. Отже, в усіх містах України є сади.

10. Що таке аналогія?

11. Які види аналогії ви знаєте?

12. Що таке атрибутивна аналогія (аналогія властивостей)?

Наведіть приклади.

4. Що таке реляційна аналогія (аналогія відношень)? Наведіть приклади.

5. Що таке аналогія наслідків? Наведіть приклади.

6. Дайте загальну характеристику іншим видам аналогії (кастальній аналогії, функціонально-структурній аналогії, структурно-функціональній аналогії тощо). Наведіть приклади.

Запишіть схеми основних видів міркувань за аналогією.
Розкрийте зв’язок між аналогією і моделюванням. Як співвідносяться поняття «аналогія», «модель», «гіпотеза»?
Що таке відношення ізоморфізму і відношення гомоморфізму? Наведіть приклади.

10. Чому міркування за аналогією називається правдоподібним?

11. Чи може міркування за аналогією мати достовірний висновок?

12. Сформулюйте основні умови підвищення ступеня імовірності висновків у міркуваннях за аналогією.

Які найтиповіші помилки припускаються в міркуваннях за аналогією?
Як можна визначити занадто далеку аналогію? Наведіть приклади.
Що таке хибна аналогія? Наведіть приклади.
Що таке фігуральна аналогія? Наведіть приклади.
Як ви ставитесь до історичних аналогій? Чи завжди вони слушні? Наведіть конкретні приклади.
Проаналізуйте застосування методу аналогії в політиці, мистецтві, праві, філософи, астрономії, фізиці, біології та інших гуманітарних та природничих науках.
Проаналізуйте наведені тексти. З’ясуйте, в яких з них зустрічаються міркування за аналогією. Визначте їх вид, встановіть їх правильність. У прикладах, де немає висновку, спробуйте навести його.

. Припустимо, ми порівнюємо двох людей: обидва вони народилися в одному й тому самому році, ходили до одного дитячого садка, закінчили одну й ту саму школу, причому з усіх предметів отримали однакові оцінки, обидва неодружені. Про одного з них відомо, що він майстер спорту з футболу.

Отже…

Інструменти людських рук, що використовуються як знаряддя та інструменти, певною мірою є продовженням людського тіла. Застосування мікроскопа та телескопа наділяє людину надзвичайним зором. Одяг виконує деякі із захисних функцій хутряного покрову у тварин. Антибіотики іноді роблять те, чого не можуть зробити антитіла, що знаходяться крові людини і запобігають інфекціям. Гейгерівський лічильник дає людині додаткові відчуття, аналогів яких у неї взагалі немає, – він дозволяє реєструвати, наприклад, рентгенівське гама-випромінювання. Подібні інструменти іноді називають «зовнішніми органами».

Очевидно, що ці органи зазнають повільних змін, що відбуваються впродовж сторіч, які можна назвати «еволюцією». Існує багато паралелей між природною еволюцією та еволюцією «зовнішніх органів» людини. Наприклад, в обох випадках можна знайти рудиментарні органи, які вже давно не виконують ніяких функцій: волосся на обличчі людини та ґудзики, що вперто нашиваються на вилоги жакетів. Існують і більш серйозні паралелі, наприклад, еволюційні зміни в обох випадках відбуваються не одночасно у всіх в популяції: спочатку вони виникають в обмеженої кількості її членів і лише потім поширюються на всю популяцію.

Так, велосипеди й автомобілі були спочатку лише в небагатьох, але поступово стали загальнодоступними» (П. і Дж. Медавар «Наука про живе»);

• В історії фізики є приклади дуже своєрідних аналогій, що зіграли разом з цим важливу роль у розвитку цієї науки. Так, І. Кеплер, який відкрив закони руху планет, уподібнював тяжіння небесних тіл до взаємного кохання;

• І. Кеплер відкрив, що Марс описує навколо Сонця траєкторію у формі еліпса. Знаючи, що між Марсом і Меркурієм, Венерою і Землею, Юпітером і Сатурном є багато спільного, Кеплер дійшов висновку, що ці планети Сонячної системи рухаються по еліптичних орбітах;

• «І. Кеплер писав про те, що Земля, подібно до людини, має внутрішню теплоту, в цьому переконує нас вулканічна діяльність. Відповідно до судин живого тіла, на Землі є ріки. Існує ще цілий ряд відповідностей. Але людина – жива істота, яка має душу. Отже, за І. Кеплером, Земля також має душу» (Ф. Розенберг «Історія фізики», Ч. II);

• Давні філософи, послідовники Піфагора, які займалися астрономією, відмовлялися припустити існування безладу серед планет і визнати, що вони рухаються інколи швидше, Інколи повільніше, інколи й зовсім залишаються нерухомими. Адже ніхто не потерпів би такої «метушливості» у рухах поважної людини. Тому вона неприйнятна і в рухах планет;

• Ще у піфагорійців зустрічається аналогія: 8/6 = 12/9;

• Вчені XVII ст. полюбляли порівнювати людське тіло з земною кулею: шкіра людини – це поверхня Землі, її кістки – скелі, судини – великі потоки, а сім головних частин тіла відповідають семи металам, схованим у рудних жилах;

• Коли у 20-ті роки нинішнього сторіччя було висунуто гіпотезу, що атомне ядро складається лише з протонів і нейтронів, багато хто не міг зрозуміти: як можна твердити, що у ядрах немає електронів, якщо всі бачать, що вони вилітають із ядер? В. Гейзенберг, який одним із перших висунув гіпотезу, згадував, як колись він намагався пояснити свою теорію групі колег. Запальна суперечка розпочалася прямо в університетській кав’ярні, розташованій поряд з басейном. Вичерпавши всі абстрактні фізичні докази, Гейзенберг закликав на допомогу більш наочні уявлення;

Подивіться у вікно! – гукнув він колегам. Ви бачите, як до приміщення басейну входять люди. Вони одягнуті. Але, невже, ви гадаєте, що і в басейні вони будуть плавати в пальто? Звідки ж береться така впевненість, що з ядра виходять точно такі самі частинки, що були всередині?

• Було виявлено, що геологічна структура Південно-Африканського плоскогір’я має багато спільного з геологічною структурою Східно-Сибірської платформи. В алмазних жилах Південної Африки знаходили блакитний мінерал. Випадково знайшли такий самий блакитний мінерал у гирлі однієї з річок Якутії. Зробили висновок, що, ймовірно, і в Якутії є алмази. Цей висновок підтвердився. Тепер в Якутії здійснюється промисловий видобуток алмазів;

. У філософії існує відома проблема чужої свідомості, яку ще Джордж Берклі (1685–1753) запропонував вирішити за

Практикум VІ

6.1. Загальна характеристика поняття.

1. У чому полягає необхідність створювання понять?

2. Як можна визначити поняття?

3. Як співвідносяться термін і поняття про термін?

4. Чи можуть з одним і тим самим терміном співвідноситися різні поняття? Якщо – так, то наведіть приклади?

6.2. Синтаксичне і семантичне визначення поняття.

У чому полягає синтаксичне визначення поняття?
У чому полягає семантичне визначення поняття?
Що таке зміст поняття?
Як співвідносяться такі терміни: «відмітна ознака», «невідмітна ознака», «суттєва ознака»? Які ознаки складають зміст поняття?
Що таке проста й складна ознака? Наведіть приклади.
Визначіть зміст таких понять: держава, право, суспільство, норма, злочин. Запишіть ці поняття символічно.
Що таке обсяг? Як можна визначити елемент обсягу?
Визначіть обсяг понять, наведених у вправі 7.
Який закон регулює відносини між змістом і обсягом? У чому його сутність?

6.3. Типи відношень між поняттями.

7.3.1. Порівнянні й непорівнянні поняття.

1. Що таке порівнянні поняття? Наведіть приклади.

2. Що таке непорівнянні поняття? Наведіть приклади.

3. Між якими поняттями (порівнянними чи непорівнянними) можна встановлювати відношення?

4. Що таке сумісні поняття? Наведіть приклади.

5. Що таке несумісні поняття? Наведіть приклади

7.3.2. Типи відношень між сумісними поняттями.

1. Назвіть основні типи відношень між сумісними поняттями?

2. Що таке відношення тотожності? Наведіть приклади.

3. Чи можуть знаходитися у відношенні тотожності абсолютні синоніми? Обгрунтуйте свою відповідь.

4. Що таке відношення підпорядкування? Наведіть приклади.

5. Чи можуть знаходитися у відношенні підпорядкування поняття, які виражають співвідношення частини й цілого?

6. Із наведених понять визначіть, які знаходяться у відношенні підпорядкування: книга, стаття, глава книги, підручник, сторінка.

7. Що таке відношення перетину? Наведіть приклади.

8. Визначіть тип відношення між сумісними поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем:

а) європейська держава, федеративна держава;

б) вищий учбовий заклад, університет;

в) художня література, література, драматургія;

г) літератор, прозаїк, поет;

д) студент, киянин, спортсмен, відмінник;

є) мати, дочка, батьки.

9. Доберіть поняття рівнозначні даним:

а) квадрат;

б) конституція;

в) Київ;

г) Верховний суд України;

д) філософія;

е) декрет.

10. Доберіть поняття, що знаходяться у відношенні перетину з даними:

а) студент;

б) суд;

в) факультет;

г) депутат;

д) мова;

е) акція.

11. Доберіть до даних понять підпорядковані та підпорядковуючі поняття:

а) підручник;

б) епістемологія;

в) поняття.

12. Укажіть, які поняття виражають відношення роду та виду, а які частини та цілого:

а) система права, цивільне право;

б) дерево, корінь;

в) університет, факультет;

г) злочин, злочин з необережності,

д) політична структура, партія;

е) дім, квартира.

6.3.3. Типи відношень несумісних понять.

1. Назвіть основні типи відношень між несумісними поняттями?

2. Що таке відношення співпідпорядкування? Наведіть приклади.

3. Як ви вважаєте, відношення співпідпорядкування – це відношення між родом і вадами чи між видами одного роду? Обгрунтуйте відповідь.

4. Що таке відношення протиріччя? Наведіть приклади.

5. Що таке відношення протилежності? Наведіть приклади.

6. Визначіть тип відношення між несумісними поняттями та зобразіть його за допомогою колових схем:

а) істина, хиба;

б) залежність, незалежність;

в) революціонер, контрреволюціонер.

Доберіть поняття, що знаходяться у відношенні співпідпорядкування з даними:

а) університет;

б) письменник;

в) пісня;

г) вчений ступінь.

8. Доберіть поняття, що є протилежними та суперечливими даним:

а) великий;

б) науковий;

в) законний;

г) сміливий;

д) істина;

е) друг.

6.З. 4. Приклади відношень між поняттями.

1. У яких відношеннях за обсягом перебувають такі поняття:

а) тварина, організм, рослина;

б) студент, який склав усі іспити на «відмінно» у зимову сесію, і студент, який склав деякі іспити на «відмінно» у зимову сесію;

в) логіка, вчення про поняття, наука, філософська наука;

г) чоловік, син, онук, батько, дід, племінник;

д) ромб, квадрат, прямокутник;

е) дім, квартира, кімната, кухня.

2. Знайдіть поняття, що знаходяться у відношеннях, які зафіксовані схемами:

а) г)

б) д)

в) е)

6.4. Обмеження й узагальнення понять.

1. Що таке узагальнення? Наведіть приклади.

2. Чи існує межа узагальнення для певного поняття?

3. Які способи узагальнення понять ви наєте?

4. Узагальніть такі поняття: студент; слідчий; судоустрій; схема місця події; валютний рахунок; людина, яка вивчає логіку; конституція; студент юридичного факультету; меморандум; філософія.

Запишіть результати узагальнень у символічній формі.

5. Що таке обмеження? Наведіть приклади.

6. Чи існує межа обмеження?

7. Які способи обмежень понять ви знаєте?

Обмежіть поняття, які наведені у вправі 4.

Запишіть результати обмежень у символічній формі.

9. Перевірте правильність узагальнення понять:

а) кабінет міністрів – уряд;

б) староста курсу – староста групи;

в) літо – найбільш тепла пора року;

г) Конституція України – джерело права;

д) договір – угода;

е) місяць – рік;

10. Перевірте правильність обмеження понять:

а) держава – республіка;

б) злочин – крадіжка;

в) олігархія – монархія;

г) релігія – християнство;

д) оркестр – скрипка;

е) доба – година.

7.5. Поділ понять.

7.5.1. Загальна характеристика поділу.

І. Що таке поділ понять?

2. Яка структура поділу?

3. Визначіть структуру таких поділів:

а) Вирок суду може бути обвинувальним і виправдовувальним;

б) Політична діяльність може бути конструктивною та деструктивною;

в) За державним устроєм держави поділяються на унітарні та федеративні.

4. Яка різниця існує між поділом і розчленуванням предмета на частини?

5. Визначіть, які з наведених прикладів є поділом, які розчленуванням предмета на частини:

а) Тиждень поділяється на сім днів;

б) Університет поділяється на факультети;

в) За політичним режимом держави поділяються на демократичні й авторитарні;

г) За темпераментом люди поділяються на сангвініків, холериків, флегматиків та меланхоліків.

6. Які види поділу ви знаєте?

6.5.2. Поділ за видозміною ознаки.

1. Що таке поділ за видозміною ознаки?

2. Наведіть приклади поділу за видозміною ознаки.

6.5.3. Дихотомічний поділ.

1. Що таке дихотомічний поділ?

2. Наведіть приклади дихотомічного поділу?

6.5.4. Правила поділу.

1 Які правила поділу ви знаєте?

2. Визначіть, чи є наведені приклади правильними поділами:

а) Вироки бувають обвинувальні, виправдовувальні і необгрунтовані;

б) Свідками можуть бути родичі, знайомі й незнайомі;

в) Підсудність поділяється на звичайну і надзвичайну;

г) Мови поділяються на природні, штучні і народні;

3. Поділіть обсяги понять за вибраною вами основою:

а) закон;

б) живопис;

в) теорія;

г) фракція;

д) філософ;

е) маркетинг.

6.5.5. Класифікація та її види.

І. Що таке класифікація? Яким чином класифікація пов’язана з поділом?

2. Яка структура класифікації?

3. Які види класифікації?

6.6. Визнавчення

6.1. Загальна характеристика визначення.

1. У чому полягає необхідність створювати визначення?

2. Як можна визначити операцію визначення?

3. Яке значення мають визначення для юристів?

6.2. Явні визначення.

1. Як можна визначити явне визначення?

2. Яка структура явного визначення?

3. Визначіть структуру наведених визначень:

а) Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, що характеризують її призначення в суспільстві;

б) Федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності;

в) Бунт – стихійне повстання;

г) Сепаратизм – політичний рух за відокремлення частини держави й створення нового державного утворення;

4. Що таке визначення через найближчий рід і видову ознаку? Які види таких визначень ви знаєте?

5. Що таке атрибутивно-реляційне визначення? Наведіть приклади.

6. Що таке генетичне визначення? Наведіть приклади.

7. Що таке операційне визначення? Наведіть приклади.

8. Який вид визначення через найближчий рід і видову ознаку найчастіше використовується у праві? Обгрунтуйте свою відповідь.

9. Визначіть, до якого виду належить кожне з наведених визначень:

а) Шахрайство – це заволодіння індивідуальним майном громадян або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довір’ям;

б) Політичний режим – сукупність способів та методів здійснення політичної влади;

в) Луг – це рідина, при зануренні в яку лакмусовий

папір стає синім.

6.3. Правила явних визначень.

1. Які правила явних визначень ви знаєте?

2. Визначіть, чи є такі визначення правильними:

а) Норми права – це норми, які встановлюються і охороняються державою;

б) Правосвідомість – це одна із форм суспільної свідомості;

в) Законодавство – це система всіх нормативно-правових актів певної держави;

г) Студент – це людина, яка навчається;

д) Злочин – це суспільне небезпечне діяння;

е) Договір – це юридична угода;

є) Злочин – це дія, визнана законом злочинною;

ж) Логіка – це наука про міркування.

6.4. Неявні визначення.

1. Що таке неявне визначення? Яка його структура?

2. Які види неявних визначень ви знаєте?

3. Чим відрізняються явні визначення від неявних?

4. Що таке звичайне контекстуальне визначення? Наведіть приклади.

5. Що таке остенсивне визначення? Наведіть приклади.

6. Що таке аксіоматичне визначення? Наведіть приклади.

7. Чи застосовуються неявні визначення у праві?

6.5. Реальні й номінальні визначення.

1. Як можна визначити реальне визначення на семантичному рівні? Як можна визначити реальне визначення на прагматичному рівні?

2. Наведіть приклади реальних визначень.

3. Як можна визначити номінальне визначення на семантичному рівні, як можна визначити номінальне визначення на прагматичному рівні?

4. Наведіть приклади номінальних визначень.

5. Чи може реальне визначення перетворитися на номінальне і навпаки?

6. Чи можуть явні визначення бути: а) реальними б) номінальними?

7. Чи можуть неявні визначення бути: а) реальними, б) номінальними?

6.6. Прийоми, подібні до визначень.

1. Які прийоми, подібні до визначень, ви знаєте?

2. Що таке опис? Чи застосовується опис у правознавстві? Наведіть приклади.

3. Що таке характеристика? Чим вона відрізняється від опису? Чи застосовується характеристика у правознавстві? Наведіть приклади.

4. Що таке порівняння? Чи застосовується порівняння у правознавстві? Наведіть приклади.

5. Що таке розрізнення? Чи застосовується розрізнення у правознавстві? Наведіть приклади.

Практикум VІІ

Blog

Навчально-методичний комплекс з курсу «Логіка» для студентів історично-філологічного факультету Київ-2002

Содержание