Навчально-методичний комплекс з курсу «Логіка» для студентів історично-філологічного факультету Київ-2002
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс із дисципліни "логіка" для студентів геологічного факультету, 376.41kb.
- Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу юридичного факультету та факультету, 901.41kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011, 684.23kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни стратегічний маркетинг для студентів окр, 1249.81kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
- Навчально методичний комплекс з курсу: " Актуальні проблеми кримінального права України", 358.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліні "основи регіональної промисловості" для, 103.29kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Навчально методичний комплекс з учбової дисципліни для студентів юридичного факультету, 448.2kb.
Питання для перевірки знань
- Визначення логіки як науки.
- Історичні етапи розвитку логічного знання.
- Правильні міркування: їх характерні ознаки.
- Неправильні міркування: їх характерні ознаки.
- Поняття про логічну помилку. Види логічних помилок.
- Правильність та істинність міркування.
- Логічна форма міркування.
8. Формалізована мова. Метод формалізації.
9. Поняття про знак. Види знаків.
10. Семіотика як наука про знаки.
11. Структура значення знака.
12. Знаковий процес та його структура.
13. Виміри знакового процесу.
14. Рівні знакового процесу.
15. Логічна семіотика та її розділи.
16. Загальна характеристика дескриптивних висловлювань.
17. Визначення логіки висловлювань.
18. Мова логіки висловлювань.
19. Загальна характеристика логічних сполучників.
20. Заперечення, його умови істинності.
21. Кон’юнкція, її умови істинності.
22. Диз’юнкція, й умови істинності.
23. Імплікація, її умови істинності.
24. Еквіваленція, її умови істинності.
25. Природні закони, нормативні закони, закони логіки.
26. Основні закони логіки висловлювань: загальна характеристика.
27. Закон тотожності.
28. Закон протиріччя.
29. Закон виключеного третього.
30. Загальна характеристика модальних висловлювань. Види модальних логік.
31. Загальна характеристика запитань. Структура запитання.
32. Види запитань.
33. Види відповідей.
34. Поняття про дедуктивне міркування. Види дедуктивних міркувань.
35. Суто умовні міркування.
36. Умовно-категоричні міркування.
37. Розділово-категоричні міркування.
38. Умовно-розділові міркування.
39. Міркування за схемою «доведення від противного».
40. Міркування за схемою «зведення до абсурду».
41. Міркування за схемою «розбір випадків».
42. Поняття про недедуктивні (правдоподібні) міркування.
43. Повна індукція.
44. Неповна індукція та її види.
45. Методи встановлення причинних зв’язків.
46. Помилки, що припускаються в недедуктивних (правдоподібних) міркуваннях.
47. Поняття і його структура.
48. Порівнянні і непорівнянні поняття.
49. Сумісні і несумісні поняття.
50. Типи відношень між сумісними поняттями.
51. Типи відношень між несумісними поняттями.
52. Обмеження і узагальнення понять.
53. Поділ понять. Види поділу.
54. Правила поділу.
55. Класифікація та її види.
56. Загальна характеристика визначення. Види визначень.
57. Явні визначення та їх види.
58. Правила явних визначень.
59. Неявні визначення та їх види.
60. Реальні і номінальні визначення.
61. Прийоми, подібні до визначень.
62. Поняття про аргументацію. Структура аргументації. Види аргументації.
63. Поняття про критику. Структура критики. Види критики.
64. Правила щодо аргументації та критики.
ПРАКТИКУМИ
Практикум І
Предмет та метод логіки
1.1. Визначення логіки як науки.
1. Від якого слова походить термін «логіка»? Що це слово означає?
2. Які значення приписуються терміну «логіка» у даний час?
3. Яке визначення логіки як науки ви вважаєте правильним? Обгрунтуйте свою відповідь.
а) Логіка – це наука, яка досліджує мислення людини;
б) Логіка – це наука, яка досліджує мислення людини, виражене у мові;
в) Логіка – це наука, яка досліджує міркування людей;
г) Логіка – це наука, яка досліджує форми (схеми) міркувань.
1.2. Історичні етапи розвитку логічного знання.
1. Які історичні етапи розвитку логічного знання ви знаєте? Їх хронологія.
2. Хто є засновником традиційної логіки? Що ви можете про нього розповісти?
3. Хто є засновником сучасної логіки? Що ви можете про нього розповісти?
4. Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?
5. Чи можна стверджувати, що сучасна логіка заперечує досягнення традиційної логіки і є принципово новим напрямком розвитку логічної думки?
6. Назвіть розділи сучасної логіки? Які з них тісно пов'язані із правовим знанням?
1.3. Міркування, його структура.
1. Що таке міркування?
2. Яка структура міркування?
3. Скільки засновків може бути в міркуванні? Наведіть приклади.
4. Чи може висновок одного міркування стати засновком
іншого? Якщо це так, наведіть приклади.
5. Відповідь міркування у повному вигляді:
а) «…військо, яким голудар захищає свою країну, буває власним, або союзпитувним, або наймашем, або змішаним. Наймані і союзницькі війська некорисні». (Маккіавеллі).
б) Це рішення суду не є виправдувальним, бо воно передбачає звільнення з посади.
1.4. Правильність міркування.
1. Як можна відрізнити правильне міркування від неправильного?
2. Що таке логічна помилка? Які види логічних помилок можна виділити?
3. Чи достатньо дотримуватись законів і правил логіки, щоб одержати істинний висновок?
4. Чи достатньо порушити закони і правила логіки, щоб одержати хибний висновок?
5. Чи може правильне міркування мати хибний висновок?
6. Чи може неправильне міркування мати істинний висновок?
7. Якщо міркування правильне, усі засновки його є істинними, тоді що можна стверджувати про його висновок?
8. Якщо міркування правильне, але, принаймні, один із засновків є хибним, тоді що можна стверджувати про його висновок?
9. Якщо міркування правильне, але його висновок є хибним, тоді що можна стверджувати про його засновки?
10. Чи може бути правильним міркування, у якому всі засновки хибні, а висновок істинний?
11. Що можна стверджувати про міркування, усі засновки якого є істинними, а висновок – хибним?
1.5. Логічна форма міркування.
1. Що таке логічна форма?
2. Які особливості формалізованих мов?
3. У чому полатає сутність методу формалізації у логіці? Чим він відрізняється від методу формалізації у праві?
4. Які основні компоненти логічної форми?
5. Чи можуть декілька міркувань, що різняться за змістом мати однакову логічну форму?
6. З’ясуйте логічну форму такого міркування.
Якщо смерть – це перехід у небуття, то вона благо. Якщо смерть – це перехід в інший світ, то вона благо. Смерть – це перехід у небуття або в інший світ. Отже, смерть – це благо (Сократ).
ПРАКТИКУМ ІІ
Семіотичний характер логіки
2.1. Поняття про знак. Види знаків.
1. Що таке знак?
2. Які види знаків ви знаєте?
3. Наведіть приклади іконічних знаків, знаків-символів, знаків-індексів?
4. Як ви вважаєте, до якого виду знаків треба відносити слова природної мови?
5. Наведіть приклади різних видів знаків з юридичної практики.
6. Які різновиди знаків вивчає логіка?
2.2. Семіотика як наука про знаки.
1. Що таке семіотика?
2. Які історичні етапи розвитку семіотики?
3. Назвіть персонали, які займалися розробкою семіотичної проблематики?
4. Як можна охарактеризувати сучасний стан розвитку семіотики?
5. Які види семіотики ви знаєте?
6. Назвіть характерні ознаки дескриптивної семіотики. Наведіть приклади.
7. Назвіть характерні ознаки теоретичної семіотики. Наведіть приклади.
8. У чому полягає специфіка логічної семіотики?
9. Як ви можете охарактеризувати правову семіотику?
2.3. Семіозис та його структура.
1. Що таке семіозис?
2. Які основні компоненти семіозису?
3. Дайте аналіз таким знаковим ситуаціям:
а) Студент виступає на семінарі.
б) Йде обговорення законопроекту у Верховній Раді України.
2.4. Структура значення знака. Предметне і смислове значення.
1. Що таке значення знака? Якою є структура значення знака?
2. Чи усі знаки мають значення?
3. Чи можливі ситуації, коли у знака відсутнє предметне значення?
4. Чи можливі ситуації, коли у знака відсутнє смислове значення?
5. Чи може змінюватися предметне значення знака в різних знакових ситуаціях?
6. Чи може одному денотатові відповідати декілька знаків?
7. Чи може одному знакові відповідати декілька денотатів?
8. Визначіть предметне й смислове значення таких виразів:
держава, університет, студент.
2.5. Виміри знакового процесу. Синтаксис, семантика, прагматика.
1. Що таке вимір знакового процесу?
2. Охарактеризуйте основні виміри знакового процесу:
синтактику, семантику, прагматику.
3. Чи можливі такі знакові ситуації, де деякі виміри зникають? Наведіть приклади.
4. Визначіть виміри таких знакових ситуацій:
а) Людина чує оголошення: «Потяг Львів-Київ прибуває на 2-гу колію»;
б) Йдуть дебати у Верховній Раді;
в) Студент складає іспит.
5. Наведіть приклади знакових процесів, де є відсутнім: а) синтаксичний вимір; б) семантичний вимір; в) прагматичний вимір.
6. Чи може бути така знакова ситуація, коли відсутні всі виміри?
2.6. Рівні знакового процесу. Об’єктна мова і метамова.
1. Що таке рівень знакового процесу?
2. Чому ми говоримо про знаковий процес як про певну ієрархію рівней?
3. Скільки рівней знакової ситуації можна віднайти в романі М. Ю. Лєрмонтова «Герой нашого часу»?
4. Що таке об’єктна мова і метамова? Наведіть приклади.
5. З якою метою в логіці вводять розрізнення між об’єктною мовою та метамовою?
6. Які міркування називають парадоксами?
7. Проаналізуйте парадокс «Брехун» за допомогою використання розрізнення між об’єктною мовою та метамовою.
8. Яким чином відрізняють семантичне замкнеш та семантично незамкнені мови?
9. Наведіть приклади знакових ситуацій із повсякденного життя та юридичної практики і визначіть їх рівні.
Практикум ІІІ
Логічний аналіз висловлювань.
3.1. Поняття про висловлювання. Види висловлювань.
- Які види висловлювань вивчаються в логіці?
- Як ви можете визначити дескриптивне висловлювання? Назвіть його характерні ознаки.
- Як ви можете визначити модальне висловлювання? Назвіть його характерні ознаки.
- Яки ви можете визначити імператив? Назвіть його характерні ознаки.
3.2. Визначення логіки висловлювань.
1. Які особливості міркувань, що вивчаються класичною логікою висловлювань?
2. Як можна визначити дескриптивне висловлювання? Наведіть приклади таких висловлювань.
3. Що таке логічне значення (значення істинності) висловлювання? Скільки і які логічні значення можуть бути приписані висловлюванню в пропозиційній логіці?
4. Чому класична логіка висловлювань є двозначною логікою?
5. Як можна визначити предметне й смислове значення висловлювання?
6. Від якого значення (предметного або смислового) абстрагуються в класичній логіці висловлювань? Які результати такого абстрагування?
7. Чи можуть у класичній логіці висловлювань стати предметом дослідження такі висловлювання: «Київ розташований на Дніпрі, або логіка – наука», «Якщо на вулиці сяє сонце, тоді студенти складають іспити»? Обгрунтуйте свою відповідь.
8. Дайте визначення простого і складного висловлювання. Наведіть приклади.
9. Чи можна за допомогою засобів класичної логіки висловлювань визначити логічне значення простого висловлювання?
10. Чи вивчається у класичній логіці висловлювань структура простого висловлювання?
11. Назвіть основні характерні риси класичної логіки висловлювань.
3.3. Мова логіки висловлювань.
1. Що таке мова логіки висловлювань? Як її можна задати?
2. Які знакові засоби використовуються у класичній логіці висловлювань?
3. Як можна визначити формулу логіки висловлювань?
4. Як співвідносяться поняття «формула» й «висловлювання»?
5. Визначіть, які з виразів, наведених нижче, є формулами логіки висловлювань:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ;
- Нехай p буде «Сьогодні ясно», g – «Сьогодні йде дощ» s – «Сьогодні йде сніг», r – «Учора було похмуро». Пере кладіть українською мовою такі формули:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ;
д) ;
е) .
- Знайдіть головну логічну константу (головний логічний сполучник) у кожній із формул:
а)
б)
в)
г)
8. З’ясуйте усі підформули таких формул:
а)
б)
в)
- Формалізуйте висловлювання, тобто визначіть формули, які їм відповідають:
а) «Хто вмер, але не забутий, той безсмертний» (Лао-цзи);
б) «Хто є мудрим, той є добрим» (Сократ).
в) «Лише найрозумніші і наймудріші не можуть змінитися» (Конфуцій).
З. 4. Логічні сполучники та їхнє табличне визначення.
1. Які логічні сполучники розглядаються у логіці висловлювань?
2. Як можна визначити логічний сполучник? Що таке таблиця істинності?
3. Чому логічні сполучники вважаються логічними термінами? Обгрунтуйте свою відповідь.
4. Істинна кон’юнкція складається з трьох висловлювань – р, g, r. При цьому встановлено, що р і g– істинні. Яке значення істинності r?
5. Чи можна стверджувати істинність кон’юнкції, яка складається з чотирьох висловлювань, якщо три з них істинні, а значення істинності четвертого невідоме?
6. Диз’юнкція «р або g» – істинна, при цьому g – хибне. Яке значення істинності р? Чи залежить відповідь на це запитання від смислу сполучника «або»?
7. Висловлювання р та g не є одночасно істинними, але їхня диз’юнкція істинна. Чи можна сказати, в якому смислі застосовується сполучник «або»?
8. Диз’юнкція «р або g» – істинна, при цьому р – хибне. В якому смислі застосовується сполучник «або»?
9. Складне висловлювання складається з двох простих.
Яким сполучником їх треба поєднати, щоб показати:
а) що вони обидва є істинними;
б) що, принаймні, одне з них є істинним;
в) що тільки одне з них є істинним.
10. Чи може бути хибною імплікація, яка має хибний антецедент?
- Відомо, що р – істинне. Що можна сказати про значення істинності таких імплікацій:
а)
б)
в)
12. Висловлповання р --- g – істинне, але р --- g – хибне. Яке значення істинності g --- p?
- Висловлювання р --- g – істинне. Що можна сказати про значення ~ p --- g та p --- g?
3.5. Загальна характеристика заковів логіки висловлювань.
3.5.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки.
1. Як можна визначити:
а) закон природи;
б) нормативний закон;
в) логічний закон?
2. Що є спільного у:
а) природних законів і логічних законів;
б) нормативних законів і логічних законів?
3.5.2. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула.
1. Як визначається логічний закон у сучасній логіці?
2. Чим відрізняється і що є спільного у логічному законі, логічному протиріччі, виконуваній формулі?
3. Якою повинна бути формула, щоб її можна було охарактеризувати як:
а) завжди істинну;
б) завжди хибну;
в) істинну або хибну?
4. У чому полягає сутність методу таблиць істинності? Як можна визначити вид формули за його допомогою?
5. У чому полягає сутність методу аналітичних таблиць? Як можна визначити вид формули за його допомогою?
6. Визначіть за допомогою методу таблиць істинності, чи є такі формули логічними законами:
а)
б)
в)
г)
7. Нехай формули р, g, r, s мають відповідно такі значення:
«істина», «хиба», «хиба», «істина». Не складаючи повних таблиць істинності, визначіть логічні значення таких формул:
а)
б)
в)
г)
3.5.3. Основні закони логіки висловлювань.
1. Сформулюйте закон тотожності. Наведіть приклади, де б він порушувався.
2. Сформулюйте закон протиріччя. За яких умов можна говорити, що два висловлювання суперечать одне одному? Наведіть приклади, де б порушувався цей закон.
3. Сформулюйте закон виключеного третього. Чи можна його застосовувати до висловлювань про майбутнє? Наведіть приклади, де б порушувався цей закон.
4. Сформулюйте закони подвійного заперечення. Наведіть приклади.
5. Сформулюйте закони ідемпотентності. Наведіть приклади.
6. Сформулюйте закони комутативності. Наведіть приклади. Чи може імплікація бути комутативною? Обгрунтуйте відповідь.
7. Сформулюйте закони контрапозиції. Наведіть приклади.
8. Сформулюйте закони асоціативності. Наведіть приклади.
9. Сформулюйте закони дистрибутивності. Наведіть приклади.
10. Сформулюйте закони де Моргана. Наведіть приклади. Як можна визначити кон’юнкцію через диз’юнкцію і навпаки, використовуючи закони де Моргана?
11. Чи порушуються закони логіки висловлювань у наступних міркуваннях?
а) Одного разу, коли стояла спекотлива погода, Насреддін, повернувшись додому, попросив дружину: «При-неси-но мені миску кислого молока! Нема нічого кращого та приємнішого для шлунка у таку спеку!»
Дружина відповіла: «Миску? У нас навіть ложки кислого молока немає вдома!» На це ефенді відповів: «Ну й гаразд, ну й добре, що немає! Кисле молоко шкідливе для людини!» «Дивна ти людина, – сказала дружина, – то у тебе кисле молоко є корисним, то є шкідливим? Яка ж твоя думка правильна?»
Ефенді відповів: «Якщо воно є вдома, тоді правильна перша, а якщо немає, тоді правильна друга!»
б) Неможливо з’їсти яйце натще: відкусивши один раз, вже будеш його їсти не натще.
в) Вершник не може зійти з коня. Якщо він зійде з коня, тоді це вже буде не вершник. Отже, не вершник, а піший зійшов з коня.
3.5.4. Відношення логічного слідування.
1. Як можна визначити відношення логічного слідування?
2. Яким чином відношення логічного слідування пов’язане з поняттям логічного закону?
3. Як співвідносяться поняття «відношення логічного слідування» і «правильність міркування»?
4. З’ясуйте, чи є наступні міркування правильними, тобто чи існує між їхніми засновками і висновками відношення логічного слідування.
а) Якщо предмет є цікавим, тоді він не є корисним. Предмет не є цікавим. Отже, він не є корисним.
б) Якщо всі засновки істинні та міркування правильне, тоді висновок є істинним. Отже, міркування не є правильним або не всі засновки істинні.
в) Якщо Петро поїде до Києва, тоді Іван поїде до Львова. Петро поїде до Києва або до Донецька. Якщо Петро поїде до Донецька, тоді Ганна залишиться у Дніпропетровську. Але Ганна не залишиться у Дніпропетровську. Отже, Іван поїде до Львова.
Практикум ІV
Дедуктивні міркування
1. Що таке дедуктивне міркуванням
2. Як співвідносяться поняття «дедуктивне міркування» і «правильне міркування»?
3. Чи завжди між засновками і висновком дедуктивного міркування існує відношення логічного слідування?
4. Чи можливо за допомогою дедуктивних міркувань отримати достовірне знання?
5. Які види дедуктивних міркувань, що розглядають у логіці висловлювань, ви знаєте? Наведіть їх схеми.
6. З’ясуйте вид міркування, запишіть його схему. Якщо, міркування не закінчене, знайдіть його висновок.
а) Якщо президент підпише законопроект, він втратить підтримку профспілок. Якщо ж президент накладе вето на даний законопроект, він втратить довіру підприємців. Президент або підпише законопроект, або накладе на нього вето. Отже,...
б) «Якщо вмер Сократ, то він вмер або коли жив, або коли вмер. Якщо – коли жив, тоді він не вмер, тому що одна й та сама людина жила б і була б мертвою. Але й не тоді, коли вмер, бо він був би двічі мертвим». Отже,... (Секст-Емпирик. Соч. в 2 т. Т. 2. М. , 1976. С. 289).
в) «Якщо ідея Бога є природженою, то Бога повинні шанувати вище всякого іншого предмету. Бога шанують вище всякого іншого предмету. Отже, ідея Бога є природженою». (Лейбниць).
7. Які з наступних дилем є правильними, а які ні? Для відповіді на це запитання з’ясуйте, чи мають наведені міркування структуру простої чи складної конструктивної або деструктивної дилеми.
а) Якщо смерть – це перехід у небуття, то вона благо. Якщо смерть – це перехід в інший світ, то вона благо. Смерть – це перехід у небуття або в інший світ. Отже, смерть – це благо (Сократ).
б) Декілька років тому Британське адміралтейство звернулось до міністра фінансів з проханням виділити 18 шиллінгів у місяць на харчування кота, який оберігає документи від мишей. Міністр відповів так: «Якщо у адміралтействі є миші, то гроші на харчування кота не потрібні, оскільки він може їсти мишей. Якщо миші в адміралтействі відсутні, тоді гроші також не потрібні, оскільки нема чого тримати кота». (Закінчіть міркування).
в) Молодий афінянин звернувся до Сократа за порадою: «Чи потрібно йому одружитися?» Сократ відповів: «Якщо тобі попадеться добра дружина, то ти будеш щасливим винятком, якщо – погана, то ти будеш, як і я, філософом. Але тобі попадеться добра або погана дружина». Присутній при цьому афінянин похилого віку сказав: «Але моя дружина ні добра і не погана». Сократ відповів:
«Виходить, добра». (Закінчіть міркування).
8. Іноді дилему можна спростувати, протиставивши їй іншу дилему протилежного змісту. Так, одна афінянка, за Арістотелем, переконувала свого сина: «Не втручайся в суспільні справи; тому що якщо ти говоритимеш правду, то тебе зненавидять люди; якщо ж ти говоритимеш неправду, то тебе зненавидять бот». Проти цієї дилеми Арістотель придумав заперечення: «Я повинен брати участь у суспільних справах; тому що якщо я говоритиму правду, то мене любитимуть боги, а якщо я говоритиму неправду, то мене любитимуть люди». Формалізуйте наведені міркування, визначіть, чи є вони дедуктивними. Як можна показати їх несумісність?