Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Влияние транснациональных корпораций на структурные нарушения в странах с переходной экономикой тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Панченко, Ксения Владимировна
Место защиты Киев
Год 2004
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Влияние транснациональных корпораций на структурные нарушения в странах с переходной экономикой"

КШВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРС1ТЕТ IMEHI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПАНЧЕНКО КСЕШЯ ВОЛОДИМИР1ВНА

УДК 339.727.22.001.7[(4-11)+(4-191.2)]

ВПЛИВ ТРАНСНАЦЮНАЛЬНИХ КОРПОРАЦШ НА СТУКТУРН1ЗРУШЕННЯ В KPAHAX 3 ПЕРЕХЩНОЮ ЕКОНОМ1КОЮ

Спещальшсть 08.05.01 - свггове господарство i \пжнародш eKOHOM4H вщносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук

Кшв - 2004

Дисертацкю с рукопис.

Дисертацшна робота виконана на кафедр1 кпжнародних валютно-кредитних i фшансових вщносин 1нституту м1жнародних вщносин Кшвського нащонального ушверситету шеш Тараса Шевченка.

Науковий KepiBiinK Доктор еконоьпчних наук, професор

РОГА Ч Олександр 1горович Кшвський нащональний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, Завщувач кафедри м1жнародних валютно-кредитних i фшансових вщносин 1нституту кнжнародних вщносин

ОфШйш опонентн: Доктор еконокичних наук, професор

К1СТЕРСЬКИЙ Леошд Леошдович 1нститут м1жнародного дшового сшвробтшцтва, Директор нституту

Кандидат еконо\нчних наук, доцент СЛЬОЗКО Олена Олександргвна 1нститут ciTOBOi економши i м1жнародних вщносин HAH Украши, старший науковий сшвробггник вщцшу мiжнapoдниx валютно-фшансових вщносин

Провэдна установа Кшвський нащональний економ1чний ушверситет

Мшктерства осв1ти 1 науки Украши, кафедра м(жнародно1 економши, м. Кшв

Захист вщбудеться "X" 2004 року о 14 годиш на засщанш

спещал1зовано1 вчено!" ради Д 26.001.02 в 1нститут1 м1жнародних вщносин Кшвського нащонального ушверситету меш Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Кшв, вул. Мельникова, 36/1, зал засщань вчено\' ради.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Кшвського нащонального ушверситету меш Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Кшв, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розкланий " ^ " 2004 року.

Вчений секретар

спещагпзовано! вчено'1 ради ЫЫ!^ Л.С.Пол1щук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть теми. Дисертацшна робота присвячена досшдженню взаемозв'язку М1Ж двома важливими процесами економ1ки на сучасному еташ -процесом ноземного нвестування та процесом структурних зрушень в економщь Останшми роками щ процеси розвиваються дуже динаийчно i набувають нових напрям1В та яюсних характеристик. У зв'язку з цим доашдження означених явищ набувае особливо!' актуальность

Зокрема, особливо актуальним е вивчення зв'язку м1ж припливом арямих ноземних нвестищй (ГШ) в економку й структурними зрушеннями в нш, що зумовлюеться швидкими темпами зростання й розвитку транснацюнальних компанш (ТНК) i посиленням процесу реструктуризацп св1тово\' економ1Ю1. Суть uieY проблеми полягае у вивченш того, яким чином i в якому масштаб! прям} нвестицп ТНК можуть i покликан! стимулювати зростання обсяпв виробництва то вар в та послуг, чисельносп зайнятих та експорту в певних секторах i галузях економжи. Комплексне вивчення впливу прямих ноземних нвестищй на динам1ку окремих сектор1в i галузей покликане дати вщповщь на питания про характер впливу ПП на структурш зрушення. Актуальшсть комплексного тдходу полягае в необхщносп балансу галузей та l'x гармоншного поеднання, що зумовлене динам!кою сучасного розвитку й становлениям посгшдустр1ального суспшьства. Розвинуп краТни вдаграють провщну роль у становленш постшдустр1ального суспшьства. Цей факт визначае вплив i'x модел1 структурноТ збалансованосп галузей на iHmi краТни, яким необхщно сщувати вимогам i тенденщям, що закладаються промислово розвинупши кра'шами з ринковою економшою, для того щоб не залишитися аутсайдерами на ринку швестицшних pecypcie. У рамках дисертацшноУ робота основним напрямом досщження е вивчення впливу транснацюнальних корпораций на структурш зрушення в економ1Щ краГн Центрально!' та Сх1дно1 Свропи (ЦСС).

Необх1Дно зазначити, що в економ!чнш Л1тератур1 вивченню процесв ноземного нвестування й впливу ноземних кагпталовкладень на зростання i розвиток краТн-рецишотв придшяегься велика увага.

Розгляду проблем ноземного нвестування, д1яльносп транснацюнальних корпораций, окремих питань структурних зрушень в св1товому господарств1 та i'x зв'язку з припливом прямих ноземних нвестищй присвячеш пауков! досщження заруб1Жних вчених Ф. Атема, В. Баласси, Ф.Банселя, Д. Бела, Е. Боренштейна, К. Вакеша, Р. Вернона, Д. Tperopia, Д. Данншга, Ч.Юндлебергера, С. Лала, М. Ландесманна, Д.-В. Л1, Р. Нарули, Р. Ньюфармера, М. Портера, С.Хаймера. Ф. Мулена, Дж. Юнш, К. Pinie, Р. Штерна, К. Калотай, Дж. Ксам, К. Ксам та н.

Серед украшських вчених, яы досщжують reopiro i практику ноземного нвестування та структурних зрушень у свЬовому господарств1, сл1Д вщзначити О.В. Гаврилюка, Б.В. Губського, С.А. Срохша, О.В. Зав'ялову, Л.Л. Юстерського, Г.Н. Климка, Д.Г. Лук'яненка, 1-Й. Малого, Ю. М. Пахомова, A.M. Поручниха, ОЛ.Рогача, А.П. Румянцева, О.О. Сльозко, А.С.Фшшенка, О.Г.Шниркова.

Проте у зв'язку з динам1чшстю та складшстю процесу транснацюнагзаци питания комплексного взаемозв'язку npoqecie ноземного нвестування i структурних зрушень в економщ1 приймагочих краш залишаеться ще не до юнця розкритим. С потреба в бшын глибокому досщженш впливу ТНК як на зрушення

М1Ж секторами, так 1 на внутрюекторш структуры! зрушення. Досщження з цих проблем часто обмежуються одшею краТною або одшею галуззю, що не дозволяе простежити вплив ТНК на структуру економши краТни або репону. У кра'шах Центрально! та Схщно'Т Свропи поглиблеш досщження такого типу не провадились, що пояснюеться невеликим часовим вщр1зком становления цих краТн як суб'аспв ринковоТ економ^ки, а також недостатньою доступтстю та зр1вняльшстк> даних при проведенш такого досщження.

Вагом1Сть та актуалыисть зазначеноТ проблематики, а також об'ективна необхщшсть и вир1шення зумовили виб1р теми дисертацшноТ робота та окреслили коло питань, ям в нш досщжуються.

Зв'язок роботи з науковнми програмами, планами, темами. Дисертацшна робота виконана в1дповщно до Пщроздыу 3 "Мехашзми взаемодп економши УкраТни 13 свгговим господарством в умовах глобал!зацп" теми 01БФ048-01 "Мшнародш правов!, пол1Тичш та економшш засади розвитку УкраТни", яка е складовою комплексно'! науково'Т програми Ки'Твського нацюнального ушверситету меш Тараса Шевченка ДНауков! проблеми державотворення У кра'ши".

Мета досщження полягае у досщженш зв'язку м1ж припливом прямих нвестицш ТНК ) структурними зрушеннями в кра'шах Центрально! та Схщно'Т Свропи. У рамках досщження передбачаеться ощнити ступшь такого зв'язку, його спрямовашсть, видшити галуз1, як! найбшыиою м1рою зазнають впливу притоку прямих нвестицш, та обгрунтувати причини виявлених тенденщй.

Для досягнення мети необхщно вир1шити таю завдання:

-визначити змют категорп Дструктурш зрушення" та розкрити теоретичш 1 методолопчш аспекти Тх анализу;

- проапал1зувати тенденцГТ структурних зрушень у св1Товш економщ! на сучасному еташ, Тх прояви в окремих групах кра'ш;

-вивчити характерш риси процесу транснацюнавацп св1тового господарства та оцшити ступшь впливу транснацюналышх компашй на продес структурних змш на глобальному р!вш;

-досщити особливост1 структурних зрушень в кра'шах ЦСС, штенсившсть та етапи IX здшснення у кра'шах репону, обгрунтувати подальшу необхщшсть структурних зрушень у цих кра'шах;

- досщити характерш риси нвестицшноТ д1яльност ТНК в кра'шах ЦС;

-вивчити 1 проанаизувати роль Ш1 в процеа структурно!" перебудови на

секторальному та галузевому р1внях в р1зних кра'шах ЦСИ, зокрема досл!дити вплив швестицшних операц!й ТНК на структуру додано!' вартост! та випуску продукц!!', зайнятосп, експорту;

-визначити характерш риси припливу прямих швестицш ТНК в економжу УкраТни та Одеського репону зокрема;

- досщити вплив ГШ на секторальш та галузев! зрушення в економщ1 УкраТни та Одеського репону зокрема.

Об'ектпом доспхдження в робота е структуры зрушення шд впливом прямих швестици ТНК.

Предметом досл1дження е зв'язок ьпж процесом припливу прямих нвестицш ТНК та структурними зрушеннями в кра'шах Центрально!' та Сх!дноТ Свропи.

Методы досл1дження: описово-анаштичний метод (тдроздши 1.2, 1.3); метод регресшно-кореляцшного анатзу (пщроздши 2.2, 2.3, 3.1); метод лопко-теоретичного шащ (тдроздши 1.2, 1.3, 1.4, 2.2, 2.3, 3.1); метод наочно-граф1чного доведения (перший та другий роздши); метод пор1вняльного анал1зу (другий та третШ роздши); метод проектування тенденцш (тдроздши 2.2, 2.3, 3.1); метод побудови гшотези з подалыиою перевфкою (пщроздш 2.2).

Наукова новизна проведеного досдокення. У робот! автором були одержан! науков1 результати, яи розкривають його особистий внесок у розробку проблеми впливу ноземних швестицш на структуру економжи краУн-рецишенв. Новизна робота може бути конкретизована таким чином:

розкрито змкт категорп Дструктурш зрушення", УУ зв'язок з розвитком системи суспшьних потреб та технолопчних нновацш. Аргументовано, що структурш зрушення мають нецикл1чну природу, е незворотними для певного часового нтервалу;

доведено, що снуе ввдмшнють м1ж поняттями Дзалучен1 прям1 нвестици" та Дпрям! швестищ!', що поглинуп економ1кою". Поглинальна можливють вкдючае здатшсть краУни ефективно нтегрувати залучеш нвестици у свою економ1ку. Вщ р1вня поглинальноУ можливосп та ступеня и використання залежить стушнь впливу транснацюнальних корпоращй на динам!ку окремих сектор1в та галузей, а отже, на структуру економши;

обгрунтовано, що снуе декшька тишв впливу виробничо-швестищйноУ д!яльносп ТНК на структур! зрушення в економ1щ краУн-рецишент1в: динам1зуючий вплив, який характеризуется значним поглинанням ГШ в певнш галуз1, швидким зростанням обсягу виробництва ноземних компанш в цш галуз1 та, як насщок, збшыненням ВВП галуз1 та УУ питомоТ ваги в загальному ВВП сектора й кра'ши; стабшзуючий, який характеризуеться середшм р1внем припливу ПИ в певну галузь, швидким або пом1рним зростанням виробництва ноземних компанш в краУш-рецишен-п, що забезпечуе стабшьшсть частки ВВП щеУ галуз1 в загальному ВВП; нейтрашзуючий, який характеризуеться середшм р^внем припливу кашталовкладень ТНК до галуз1, що сприяе уповшьненню падшня ВВП галуз1 1 УУ питомоУ ваги в загальному ВВП кра'ши;

запропоновано на основ1 розрахунюв ндексв структурних зрушень краУн ЦентральноТ та СхщноУ Свропи класифшащю цих краУн на чотири групи за показником зниження питомоУ ваги промисловост! в ВВП. Встановлено, що в зазначений перюд в краУнах ЦСС нтенсившсть м!жгалузевих структурних змш для факторних показниюв (структура виробничого персоналу, структура вартост1 основних виробничих фовд1в) була в кшька раз1в нижчою вщ нтенсивност1 цих змш для результативного показника (структура випуску продукцп). Це обумовлюе необхщшсть продовження структурних зрушень в економках зазначених краУн та встановлення р!вноваги в динамки р1зних показниюв структурних змш;

виявлено специфжу окремих груп краУн ЦСС щодо характеру взаемозв'язку м1ж зростанням прямих швестицш ТНК 1 зростанням ВВП. В краУнах так званого ДПП-залежного зростання" (Угорщина, Естонш, Чех1Я, Богар1я, Латв1я) виразно простежуеться стимулюючий вплив нвестицшних операцш ТНК на динамжу ВВП. В краУнах з так званими ДВВП-залежними нвестищями" (Польща, Хорвапя)

приплив швестицш ТНК навпаки сам був стимульований вщносно високими темпами зростання економки. Також означена трупа кра'щ ЦС, де на макроеконом1чному р1вш чтсо не простежуються вищезгадаш тенденцп (Румушя, Словаччина, Литва, Словешя);

доведено, що швестицп транснащональних корпорацш е важливою детермшантою змш структури промислового сектора кра'ш ЦСС. Поглиблений анашз двох галузей (автомобшьно!" та харчово!) засвщчив, що саме завдяки припливу прямих швестицш в кра'шах репону спостер1галися висом темпи зростання виробництва в цих галузях, вщбувалося збшынення питомоТ ваги додано!' вартост! цих галузей в загальному oбcязi додано!" вартосп промислового сектора. Регресшно-кореляцшний анал13 свщчить про статистично значний вплив ТНК на динамику ВВП сектора, змши структури зайнятосп та змши товарно!' структури експорту цього сектора в краТнах-рецишентах. Причому зазначений вплив спостеркався не тшьки щодо структурних зрушень в галузях - рецишентах швестицШ, але й у сум1жних галузях. Вплив шоземних швестицш на галуз1 виробничого сектора можна класифшувати як нейграшзуючий чи стабшвуючий;

обгрунтовано, що третинний сектор кршн ЦСС зазнав найбшьшого, пор1вняно з шшими секторами, впливу швестицш ТНК. Це обумовило як змши його внутршньо!' структури, так 4 зростання його питомо!' ваги в загальних макроеконом1чних показниках. На основ! застосування поглибленого м1жгалузевого анашзу, методу граф1чно!' люстраци та регресшно-кореляцшного анашзу М1Ж припливом швестицш та динамкою сектора послуг та окремих його складових у груш кра!н ЦСС (Чехи, Богарн, Польпц) виявлено снування двордчного часового лагу для прояву статистично значних ефекпв припливу ПЛ. Встановлено, що наибольший динамЬуючий вплив спостерйався у галуз1 телекомункацш, програмного забезпечення, фшансш, торпвл1 та буд1вництв1;

встановлено, що приплив ПИ мав значну специфйсу впливу на окрем1 сектори та галуз1 економки Укра'ши. Однак, у зв'язку з недостатнш обсягом припливу шоземних нвестицш в ид галуз1, такий вплив не набув динам1зуючого характеру, його сщ вважати скорше нейтрашзуючим (такого впливу зазнали промисловий сектор, Х1м-1чна 1 нафтох1М1чна та харчова промисловоеп) чи стабшзуючим (такого впливу зазнали галуз! буд1вництва, фшанав, транспорту та зв'язку). шшш функщ!' регрес11 свщчать про обернено пропорцшний зв'язок м1ж припливом ПП та доданою вартютю, що е насщком стрибкопод1бносп та загально! вщ'емноТ динамки ряд1в досщжуваних результативних показниюв за досщжуваний перюд. Доведено, що вплив ПП на економ!ку УкраТни е нер1вном'|рним та непостшним за сво!'м проявом у ча^. Розкрито, що прям1 шоземш швестицп мають позитивний вплив на розвиток економ1ки Одеського репону.

Практичне значения наукового досщження. Матер1али 1 результата дисертацп можуть бути корисними при формувант стратеги залучення швестицшних ресурмв з метою удосконалеиня структури економки, при розподц питань, пов'язаних з регулюванням д1яльност1 ТНК в краТш та стимулюванням !'х операцш в сучасних секторах та галузях економки, для оцшки 1 прогнозування потенцшних швестицшних вкладень, а також для визначення можливостей ПП як шструмента стимулювання структурно!' перебудови економки.

Матер1али дисертацшного досщження внкористовувались в д1яльност1 М1шстерства економжи та з питань европейсько!" штеграцй та в д!яльносп упрабшня швестищйноГ покики Одеського мкьквиконкому (довщка № 87/4 вщ 29.07.03р.); в робой пщприемств х1м1чноТ промисловосп УкраУни, а саме: 1) ДР1вие-азот", м. Р1вне (довщка № 211 вщ 15.08.03р.) 2) ДСГПП Азот", м. Северодонецьк (довщка№ 28ВЕС-1025 вщ 03.09.03р.) 3) ДОАО Азот", м. Черкаси (довщка №257/11 вщ 29.08.03р.); в робот'1 кафедри м1Жнародних валютно-фшансових та кредитних вщносин Гнституту м1жнародних вщносин КиУвського нацюнального ушверситету мен; Тараса Шевченка (довщка № 048/11-031 вщ 01.07.03р.); в робот! кафедри економ1чно'1 теорп та кафедри менеджменту та математичного моделювання ринкових процеав Гнституту математики та економжи Одеського национального ушверситету 1м. 1.1.Мечникова (довщка №018/12 вщ 17.09.03р.).

Особнстнй внесок здобувача. Дисертацшна робота е самостийно виконаною науковою працею, вс1 науков1 результата отримаш автором самостшно, ва пубшаш/ у фахових виданнях здшснеш без сшвавтор^в.

Апробащя результате дисертацп. Основн1 положения та науков1 результата досщження обговорювались на засщаннях кафедри м^жнародних ваготно-кредитних 1 фшансових вщносин 1нститугу мЬкнародних вщносин КиУвського нацюнального ушверситету мен1 Тараса Шевченка, на заседаниях кафедри менеджменту та математичного моделювання ринкових процеав Гнституту математики 1 економжи Одеського национального ушверситету м. Г.Г.Мечникова, пщ час наукових стажувань за кордоном - в ушверситет1 Еразмуса, м. Роттердам, Нщерланди, в ушверситет1 Нщца - Соф1я Антипол1с, м. Нщца, Франц!я, на м1Жнародних наукових конференщях, зокрема "Валютно-фшансов1 проблеми ринковоУ трансформащУ (приклад УкраУни)" (19-20 листопада 1998 р.), м. Ки'Тв, "Проблеми економ1чно1 нтеграцп УкраУни в Свропейський союз: Свропейсьм студц" (13-15 вересня 2000 р.), Ята - Л1вад1я - Форос. Тези вистутв на конференщях опубжоваш.

Публ1каци. Результата дисертацшного досщження знайшли вщображення у 7 особистах статтях, опубл1кованих в наукових фахових виданнях. Загальний обсяг пубжацш -1,5 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертащя складаеться 3 вступу, трьох роздшв, висновюв, списку використаних джерел (195 найменувань на 12 сторшках). Основний текст дисертащГ викладено на 212 сторшках, включаючи 44 таблиц^ 54 д1аграми та 3 рисунки. Окремою брошурою подаш додатки, яю м1стять матер1али до пщроздшв 1.2., 1.З., 1.4., 2.2., 2.3., З.1., 3.2.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ

У встуш обгрунтовано актуальшсть теми досщження, показано стушнь розробки теми, зв'язок роботи з науковими програмами 1 темами, визначено мету, завдання, об'ект, предмет досщження, його наукову новизну та практичне значения роботи.

У першому роздан ДСтруктурш зрушення в свгговому господарств1 в умовах його глобально! трансформацп" розкрито основш концепщУ та теорп, ЯК1 складають теоретичне пщгрунтя для анал!зу процеов структурних зрушень, визначення характерних рис та особливостей цих процес1в у рпних краУнах та

репонах; проан&шзовано роль операцш ТНК як рушшно!" сили для здмснення структурних зрушень, доипджена необхщшсть структурних зрушень в крашах з перехщною економжою.

В робот! автор анал1зуе декшька тонок зору щодо визначення змюту понятгя Дструктурш зрушення", виокремлюе функщТ структурних зрушень, пояснюе причини цього явища, проводить класифжацпо структурних зрушень за ргзними ознаками. В робот! робиться наголос на тому, що структуры! зрушення Ч явище суперечливе та характеризуешься незворотною динамкою. На вдопну вщ класичного життевого циклу товару або послуги, у структурного зрушення як економ!чного явища вщсутнш етап спаду.

В робот! визначено шструментарш для анал!зу структурних зрушень. Вим!рювати структурн! зрушення в економщ1 можна тшьки у вщносних показниках, частках або в!дсотках. Базовим коефвдентом у нашому досщженш е коефадент структурно!" зм!ни. Цей коефщент визначаеться як р!зниця м!ж показниками структурного елемента в вщносному вираженш за базовий! поточний перюди:

К = С| - Со (1.1.)

де К - коефодент структурно"! зм!ни, Со - показник базового перюду, С1 -показник розрахункового перюду.

На шдстав1 коеф!ц!ента структурно!" зм!ни розраховуеться коефвдент нтенсивност! структурного зрушення за певний перюд, змшт якого полягае в тому, щоб визначити на скшьки вщсотюв зм!нився частковий показник у перюд!, який розраховуеться, вщносно базового перюду:

Ю = М/Со*100% або Ю = С1*100%/Со-100% (1.2)

де Ю - коеф!щент нтенсивност! структурного зрушення. На шдстав1 показниюв нтенсивност! структурних зрушень ми можемо розрахувати коефвдснти взаемоди структурних зрушень в економщь Коефщ!ент взаемодц - це число, яке показуе сшввщношення нтенсивност! структурних зрушень факторних показниив, яю взаемод1ють, 1 результативного показника. Даний показник можна обчислити за формулою: .

КВз = Ю/(К1 + К2 + ...+ Кп) (1.3)

де Квз - коефвдент взаемодп структурних зрушень, К - показник нтенсивност! структурного зрушення результативного показника, К1...КД - показники нтенсивност! структурного зрушення факторних показниюв.

На основ! розрахунюв в робот! показано, що на сучасному етап! розвитку свггового господарства спостер1гаються глибош зрушення у структур! економжи краТн ! регюшв, а саме: зменшення частки с!льського господарства у свковому валовому продукт!; деяке зменшення частки видобувноТ 1 обробно!" промисловосп; збшьшення частки сфери послуг. Можна зазначити, що перелив активноел й ресурс1в в ух секторах йде в бж тих галузей, в яких високою е роль науки, технологш, нтелекту, нновац!й.

В робот! розкрито, що напрям змш в окремих репонах залежить в!д ршня 1 етапу розвитку кра'ши, ступеня п участ1 у св!тових економ!чних вщносинах, географ1чного розташування й деяких нших фактор1в. Автором зроблено поглиблений анаЬ структурних зрушень за перюд 1980-2000 рр. в окремих економ1ко-географ!чних репонах СЕпту.

В дисертацп аргументовано, що ТНК на сучасному етат е основною рушшною силою зростання св1тового виробництва та здшснення структурних зрушень. Гнвестицшш операци ТНК впливають на структуру економжи краш-рецитент1в прямо (прям1 нвестищУ, стльш тдприемства) та опосередковано (зв'язки з м!сцевими ф1рмами, дифуз1я знань, досв1ду, технолопй). (Рис.1). Ступшь впливу швестицш ТНК на структуру сектора та його частки в економщ! залежить вщ р1вня поглинальноУ можливооп краУни та ступеня и використання. В робот! видшеш фактори, яю визначають саму поглинальну можлив1сть економжи, 1 окремо фактори, як1 визначають ступшь використання поглинальноУ можливость

Рис. 1. Схема впливу ноземних кашталовкладень на структуру економжи

Структуры! впливи поглинутих економкою нвестицш ТНК за своУм характером розподшено на три види: динам!зуючий, стаб!л!зуючий, нейтрал1зуючий. Динам!зуючий вплив характеризусться значнии поглинанням ПИ в певнш галуз ; швидким зростанням обсягу виробництва ноземних компанш в цш галуз! та, як насщок, збшыпенням ВВП галуз! та и' питомоУ ваги в загальному ВВП сектора й краУни. Стабшзуючий вплив характеризусться середшм р1внем припливу ГШ в певну газузь; швидким або помфним зростанням виробництва ноземних компан!й в краУш-рецишенп, що забезпечуе стабшьшсть частки ВВП щеУ галуз1 в загальному ВВП. Нейтрал1зуючий вплив характеризусться середн!м р1внем припливу кашталовкладень ТНК до галуз!, що сприяе уповшьненню падшня ВВП галуз1 1 УУ питомоУ ваги в загальному ВВП краУни.

Для aнaлiзy впливу операщй ТНК на структуры! зрушення в робот! використовуються декшька методдв, у тому числ1 проведено регресшно-кореляцшний анал1з залежноеЩ ВВП (або доданоУ вартосп), чисельносп зайнятих, обсяпв експорту окремих сектор в та галузей В1д прямих ноземних нвестицш, що залучаються галуззю чи сектором. Таким чином факторними показниками (х) в робой е ПИ до рвних краУн, сектор'т та галузей, а результативними (у) - ВВП (або додана вартють), чисельн!сть зайнятих, обсяпв експорту окремих краУн, сектор1в та галузей. В процеа статистично-математичного анализу автором перев1рялась залежшсть м1ж факторними та результативними показниками за допомогою таких

функций: шшна(у = а + Ь х); експоненцшна(у = аеЬх); логар1фм1чна (у = а + Ьх + с 1пх); ппербол1чна(у = а + Ьх + с/х); квадратична(у = а + Ьх + сх2).

В робот! на основ1 розрахунюв та спостережень автора зроблено анав структурних зрушень, як! сталися в крашах Центрально!" на Сх!дно!' Свропи за останне десятнр!ччя XX стол1ття. Цей анал1з свщчить, що основш напрямки структурних змш в кра'шах Центрально!' та Схщно!' Свропи в цшому сшвпадають з1 змшами в розвинутих крашах, але вщр1зняються за штенсившстю, причинами, методами впровадження.

3 метою обгрунтування подальшоТ необхщносп проведения структурних зрушень в господарствах краш Центрально!" та Сх!дно!" Свропи автором було проведено анал1з по ккькох нарямах, зокрема:

- на основ! розрахуныв питомоТ ваги окремих сектор1в та галузей, показниыв структурних зрушень встановлена невщпов!дшсть м1ж структурами економж досщжуваних краш ! структурами економж розвинутих краш, а також доведена занадто велика пнтома вага окремих галузей при в1дсутност1 нших;

- на основ! розрахуншв за формулою (1.3.) доведено, що снують порушення балансу М1Ж структурними зрушеннями результативних показниюв (структура товарно!' продукцп) та факторних показниюв (структура виробничого персоналу, структура вартост! основних виробничих фощцв), це св!дчить про недосконашсть структурного розподшу певних господарських елемент;

- на основ! анал!зу нормативно-правового планування та регламентування структурних зрушень в досщжуваних краГнах можна зробити висновок про важлившть процесу структурно!" перебудови, тому що елементи програми структурно!" перебудови присутн! у вих програмах 1 моделях економ^чного розвитку для цих краш.

Про необхщшсть продовження структурних змш у цих кра'шах також свщчить недостатня шновацшна спрямован!сть структурних перетворень, яи снують.

Важливою умовою для успешного проведения структурних перетворень е посщовна державна попика в цш сфер!, нацшена на реал!зац!ю визначених структурних прюритепв й науково-техшчний прогрес.

Другий розд1Л ДОсновш на прями впливу транснацюнальних корпораций на структурû змши в кра'шах з перехиною економжою" присвячено досщженню та анал!зу особливостей притоку швестицш ТНК в краши Центрально!" та Схщно!" Свропи та його впливу на структурш зрушення в досщжуван'их крашах.

В дисертаци показано, що краши ЦСС за останне десятир!ччя гармоншно вписалися в процес залучення та структурного розпод1лу Ш1. Анашзуючи статистичш дат, автор з'ясував, що з кшця 90-х рр. вщбуваеться поступове збшьшення обсяпв ПИ, як! залучаються, по вщношенню до ВВП кра'ш-рецишенив та зб!льшення частки цих кра'ш в св1товому потощ ПИ.

На початку 90-х рр. основною формою вкладення швесгицш ТНК в краши з переходною економ!кою була участь ТНК у процес! приватизаци ! операц!ях ЗЛ. Процес приватизацн спричинив вплив на секторний та галузевий розподш ПП, оскшьки приватизащя регулювалась з боку держави, а для шоземних !нвестор!в привабливими були насамперед т! галуз!, в яких снувала можлив!сть участ! шоземного катталу в приватизацн. На сучасному етап! вплив на структуру економки з

боку ТНК вщбуваеться у форм вкладень у нов! проекта, хоча також присутш операди 31П. Проведет в робой досщження стосовно секторного та галузевого розподшу ПИ в крашах ЦС показують, що а) з юнця 90-х рр. вщбуваеться поступова переор1ентац1Я шоземних нвестицш в галуз1 третинного сектора; галуз1, яю виробляють бшыиий обсяг додано! вартосп; бшьш наукомютм галуз1; галуз1, в яких вимагаеться квашфкована праця; б) у вторинному сектор! основш обсяги ПИ спрямовуються в галуз1 машин 1 устаткування, транспортного обладнання, продукт!в харчування, неметалопродугпв, х1г.пчну промислов1сть; в) в третинному сектор! основш потоки ПИ спрямовувались у галум фшанЫв, торпвл1, транспорту, буд1вництва, динам!чним е приплив ПП в галузь телекомушкацш та програмного забезпечення.

В робот! автор доводить, що основними напрямами змш в структур! продукщУ, яка випускаеться, в економ!ках досщжуваних краГн стають: 1) скорочення частки традицшних галузей в економщ! та розвиток науком1стких, високотехнолопчних, шновацшних виробництв; 2) зменшення частки додано! вартосп промислового сектора в загальному обсяз1 додано! вартост1 краши; 3) зменшення значения сектора сшьського господарства краТн регюну; 4) нарощування частки сфери послуг у загальному ВВП. Найбшыш темпи спаду питом о! ваги промислового сектора в загальному ВВП притаманш тим крашам, де первинна частка цього сектора була вищою, що свщчить про об'ектившсть виявлених тенденцш. У тих кражах, ям е основними одержувачами ПИ, вщбуваеться ввдновлення або зростання частки додано! вартосп 1 зайнятоеп обробного сектора у промисловому комплекс!. У третинному сектор! кра!н ЦСС приплив ПИ е найбшып динам!чним. При цьому важливо зазначити, що частка додано! вартосп сектора послуг в загальшй структур! ВВП найбшып штенсивно збыьшувалася в крашах, де цей показник був невисокий, у той час як в крашах з третинним сектором, який первинно мав бшыпу частку в структур! економши, цей показник збшыпився не так стотно. Важливо також звернутн увагу на те, що в жоднш з кра!н частка додано! вартосп сектора послуг у загальшй структур! економ1ки не скоротилась за вказаний перюд.

В робот! доведено, що вплив ноземного кагаталу вщбиваегься не тшьки на динамщ структури додано! вартост! або продукт!, що випускаеться, а також на динам!ц! структури зайнятосп ! торпвл! як в галузях-рецип!ентах, так ! в сумЬкних галузях, а шода ! в сус!дн!х крашах. Завдяки операцшм ТНК частка зайнятих у сектор! послуг за вказаний перюд зросла в ус!х крашах регюну, в експорт! збшьшилась частка обробних галузей, зокрема науко-! техном!стких, а також вщбулась географ!чна переор!ентащя експорту.

Автором проведена класиф!кац!я кра!н ЦСС за характером взаемозв'язку мЬк зростанням обсяпв прямих швестицш та зростанням ВВП. До краТн, в яких чкко простежуеться стимулюючий вплив притоку швестицш на зростання ВВП (ПН-залежне зростання), належать Угорщина, Естошя, Чехк, Богар1я, Латв!я; до кра!н, в яких чкко простежуеться зростання ВВП, яке стимулювало приплив ПИ (ВВП-залежн! нвестиц!!), належать Полыца, Хорвапя; до краш, в яких не простежуеться ч1ткого статистично значного взаемовпливу м!ж ПИ та ВВП, належать Румушя, Словаччина, Литва, Словешя.

На основ! пор!вняльного анашзу для кшькох кра!н (Угорщина, Полыца, Чех!я, Богар!я, Румушя) показано, що швестицп ТНК мали позитивний вплив на

автомобшьну та харчову промисловкть, з1грали виршальну роль у виникненш й розвитку галуз1 програмного забезпечення в perioHi як окремо\' галуз1 сфери послуг i позитивно вплинули на розвиток телекомушкацшноГ сфери.

На основ1 лопко-теоретичного анагзу встановлено, що в Полыщ впливу Ш1 зазнали галузь фшансв, транспорту, нерухомосп, бущвництва, торпвл! (до 1997 р.). Незначного впливу зазнала галузь готел)в та ресторашв.

За допомогою регресшно-кореляшйного анашу автор досщжував зв'язок ыиж припливом ГШ та обсягом ВВП (чи доданоТ варгосп), зайнятосп, експорту з урахуванням часового лагу (Tay), що доршнюе 0, 1, 2, а в деяких випадках 3 роки. Досщження провадилися як для сукупних макроеконом1чних показшшв, так i для окремих ceicropiB та галузей економж Чехи' та Богарй'. Так, для досщження впливу ГШ на економжу цих краш автором було перев1рено 420 статистично-математичних залежностей, з яких для робота та анашзу були вдабраш найбшьш надайш за показником похибки апроксимади та коефщентами надшносп Фпиера i Сгьюдента. Досшдження взаемозв'язку 3i зрушеннями в naci допомогло зробити висновки стосовно перюду, необхщного для ефекгивного використання залучених ГШ. Використання у досщженш р1зних регресшних функцш дозволило визначити найбшьш адекватну модель для кожноТ ситуацй', що дозволяе бшьш чггко прогнозувати И розвиток.

Наведемо загальну стандартну схему моделювання, використовувану в робоп, на приклада досшдження впливу загального обсягу ГШ в Чехи" (3011114) на загальний обсяг зайнятосп економжи Чехи (ЗОЗЧ). В даному випадку найбшьш адекватною була шшна функщя. Таким чином вплив ПП на зайютсть 4exii описусгься найбшьш точно функадею ЗОЗЧ Ч а + Ь ЗОППЧ. Параметри а i b, косфдснт кореляцй' г, коефкцент детермшащТ D=t2, середня похибка апроксимацп Е, коефкценти ta, tb (розраховуються для оцшки надшносп параметр1в а i b), коефвдент Фшера F (розраховуеться для оцшки надшносп р1вняння perpeci'i), коефщ1ент Стьюдента t (розраховуегься для оцшки надшносп коефвдента кореляци) пщраховано для рвних часових лапв - 0, 1, 2 роки. Параметри Бтабл i 1габл - табличне значения коеф1щент1в Фшера та Стьюдента, за допомогою яких оцшюеться надшнють розрахункових коефщ1снпв F i t (див. табл. 1).

Таблиця 1

Результати математичного моделювання впливу притоку ГП1 на загальний обсяг зайнятост! 4exii.

Ртняння perpeci'i Показники моделей

R D,% Е,% ta tb F Гтабл а=0,1 t Гтабл а=0Д

Та\=0

3034=5114,982 - 0,07697 ЗОПИЧ -0,81 66,32 1,91 51,87 3,14 2,47 3,40 3,14 2,02

Тау=1

3034=5069,309 - 0,077033 ЗОПИЧ -0,86 73,61 1,31 57,09 3,34 3,03 4,05 3,34 ' 2,13

Тау=2

3034=4917,712 - 0,050989 ЗОППЧ -0,68 46,27 1,82 43,30 1,61 1,40 5,34 1,61 2,35

Джерело: розраховано автором за допомогою програмного пакету ДСтатистика".

Анашз розрахунюв дозволяе зробити висновки про те, що претж прямих швестищй ТНК мае статистично значний вплив на зайшпсть в Чехй', який найбшьш штенсивно

проявляегься з часовим лагом в 1 рк. Важливо звернуги увагу на те, що даний вплив мае обернений характер. Цей факт говорить про те, що притж ПП до Чехи викликае скорочення кшькосп зайнятих на загальноеконом!чному р1вш, що пов'язане з розповсюдасенням нових технологтй, налагодженням бшьш ефективного менеджменту, переважанням швестищй у форм! ЗШ та деякими ншими факторами.

За результатами нших розрахунюв у робот! зроблено таю висновки. В Чехи вщчугного впливу зазнаклъ: загальний ВВП краши (0=68%, Тау=2, загальна адекватна функц!я - квадратична), загальна зайняткть (0=73%, Тау=1, загальна адекватна функция Ч шшна, залежшсть обернено пропорщйна), загальний обсяг експорту (0=66%, Тау=2, загальна адекватна функщя - шшна, залежшсть прямо пропорцшна), зайнятють виробничого сектора Чехи (Г)=79%, Тау=0, загальна адекватна функщя - шшна, залежшсть обернено пропорщйна), обсяг експорту галуз! машин та устаткування (0=45%, Тау=0, загальна адекватна функщя - шшна, залежшсть прямо пропорщйна), ВВП сфери послуг (Б=97%, Тау=2, загальна адекватна функщя - ппербол1чна), ВВП галуз! буд1вництва (Б=84%, Тау=0, загальна адекватна функщя - логарифм1чна чи квадратична), ВВП сфери фшанс1в (Б=84%, Тау=2, загальна адекватна функщя - шшна, залежшсть обернено пропорщйна), зайнятють в сфер! послуг (Б=77%, Тау=0, загальна адекватна функщя - шшна, залежшсть обернено пропорщйна), зайнятють в сфер! фшанс!в (Б=93%, Тау=2, загальна адекватна функщя - ппербол!чна, залежшсть обернено пропорщйна).

В Богари вщчутного впливу зазнають: загальна додана вартссть крайни (Е)=75%, Тау=1, загальна адекватна функщя - логарифм!чна), додана варт!сть промисловосп (О в1д 47% до 59% залежно в!д часового лагу, загальну адекватну функц!ю визначити важко), додана вартють галуз! торпвл! (Г)>70%, Тау=2, загальну адекватну функц1ю визначити важко), додана варт!сть галуз! фшанЫв (Б=54%, Тау=0, загальну адекватну функщю визначити важко), додана варт!сть галуз! транспорту (Е)=74%, Тау=2, загальну адекватну функщю визначити важко), додана вартхть галуз 1 буд!вництва (0=65%, Тау=0, загальну адекватну функц!ю визначити важко).

Застосування метод!в математичного моделювання не дае Ч1тких результапв ! не дозволяе простежити вплив ПИ на так! сектори та галуз! економ!ки Чехи, як ВВП виробничого сектора, частка виробничого сектора, частка зайнятост! у виробничому сектор1, обсяг експорту х!м!чно!' промисловост!, та вплив ГШ на додану варт!сть таких сектор1в та галузей економ!ки Богари, як сектор послуг краТни, галузь готел!в та ресторашв, галузь телекомун!кац!й. Таю результата пов'язаш з там, що в деяких випадках результативн! показники мають вщ'емну динам1ку, ряди даних е нер!вном1рними ! бракуе статистичних даних для побудови ряд1в з бшьшою к!льк!стю точок.

До галузей, як! не зазнають впливу ПП в жоднш з досл!джуваних краш, належать Ч комунальш, соц!альн!, ндив!дуальн! послуги, електро-, газо-, водопостачання, громадська адмЫстращя ! оборона, охорона здоров'я.

Важливо вщзначити, що при анал!з! впливу ПП на р!зш показники екошмки Чех!!' нам вдалося визначити вид регресшно! функцп, що найбшьш адекватно описуе кожну ситуаццо. В процеа анал!зу реакщ! окремих показниюв екОном!ки Богар!!' на приплив ПП, ми дошили висновку, що важко визначити найбшьш адекватний вид регрес!йно!' функщ!' для кожноТ

залежносп. Це е насщком того, що вплив в мешп розвинугих крашах ЦС е нер!вном!рним та менш спалим, нЬк у бшьш розвинугих краГнах репону, що пов'язане з меншою поглинальною можливютю та обсягом залучених швестицш в цих крашах.

При цьому на макроеконошчному р1вш ПИ сприяють зменшенню зайняюсп, збшьшенню експортнош потенциалу краши 1 мають стабшзуючий вплив на випуск продукци. Спрямовашсть впливу ГШ на досщжуваш показники у виробничому сектор! аналопчна напряму впливу на макроеконом1чному р!вш. Вплив ноземних швестицш на галуз! виробничого сектора е нейтравуючим чи стабиизуючим. В третинному сектор1 вплив Ш1 в б1лышй М1р1 стабшзуючий, а в деяких галузях наближаеться до динам1зуючого.

Спшьним завданням краГн з перехщною економнсою е не тшьки залучення достатнього обсягу ПП на загальноеконом1чному р!вш, а й розробка попики 1 шструменив, як1 б еприяли залученню швестицш зпдно з необхщшстю галузево!" та секторно'1 динам1ки. Визначення прюритетних галузей для залучення шоземних швестицш повинно вщбуватися вщповщно до свнових тенденцш еконо.\пчного розвитку, становления постшдустр1ального суспшьства, розвитку концепци "ново! економ1ки", з урахуванням поглинально'1 можливоеп окремих галузей й сектор1в.

Трет1й розд1л Анал13 рол1 прямих ноземних швестицш о процеЫ структурних перетворень в економ1щ Укра'ши" присвячений анал1зу процесш шоземного швестування та структурних зрушень в економод Укра'ши та ОдеСького репону зокрема.

В результат! проведеного досщження можна зробити висновок, що, незважаючи на позитивну динам!ку припливу П11 в кра'шу, обсяг нвестиц!й шоземних компашй ще недостатн!й для забезпечення ефективноТ перебудови господарства Укра'ши.

Стосовно галузевого розподшу ПП, автор зазначае, що пнтома вага основних секторов у залучених ПН протягом периоду 1992-2002 рр. практично не змшилась. Основною сферою вкладення кап!талу е промисловють (52% в!д загального обсягу припливу ПП в крашу), дещо меншою е частка ПП в сферу послуг. Всередиш сектор!в можна видшити деяку позитивну динам!ку перерозподшу залучених !нвестиц!й. Така динам!ка узгоджуеться з напрямом структурних змш, яю необх!дн! наш!й храни на сучасному етап!.

В останньому десятир!чч! XX стоггтя структурн! зрушення в Укра'ш! супроводжувалися скороченням реальних показник!в виробництва товар!в ! послуг. У таких умовах складно говорити про об'ективш структурн! зрушення, а звщси, надзвичайно важко визначити кшьюсний внесок ПП в здШснення структурних перетворень. У промисловому комплекс! спостеркались протир!ччя в переб!гу структурних перетворень, ям виражались у тому, що характер структурних зрушень у виробничому персонал!, основних виробничих фондах! обсягах випуску продукци не збкався. Також серйозною проблемою на сучасному еташ е досить повЬльнс техн!чне й технолопчне оновлення виробництва, слабка динамка шновацшнш процев ! IX законодавча незабезпечешсть.

Для досщження впливу притоку прямих швестицш ТНК на економ!ку УкраГш-автором використовувався регресшно-кореляцшний анашз за загальною схемою описаною вище. Так, для досщження реакцп економки Укра'ши в ц!лому тг

окремих П елеменпв на приплив шоземних швестицш автором було перев1рено 220 статистично-математичних залежносгей, з яких для анализу були вдабрагп найбшьш надшш.

Важливо зазначити, що шшш функцп регреси в ус1х випадках свщчать про обернено пропорцшну залежшсть додано!" вартост! вщ прнпливу ПИ, це вцздзеркалюе нер!вном!рн!сть та загальну вщ'емну динам1ку рядш досщжуваних результативних показнимв за перюд, що анагпзувався. Також треба звернути увагу на те, що для деяких галузей економши УкраТни для кожного часового лагу адекватними е р13Ш р!вняння регреси. Цей факт свщчить про те, що вплив ПИ на економжу Укра'ши е нер1вном1рним та непостШним за сво!м проявом у чась

За результатами математичного моделювання в бшьшосп випадюв ми отримали велим значения показниюв детермшацп. Проте коеф1щент детермшацп може бути близьким 100% у тому випадку, коли факторний та результативний показники мають виразний часовий тренд, що не пов'язано з !х причинно-насладковим зв'язком. Враховуючи умови проведения регресшно-кореляцшного анал1зу для Укра'ши, велим показники детермшацп, в першу чергу, вказують на те, що знайдено найбшьш адекватне ршняння регреси для визначено! залежность

В Таблиц! 2 наведеш результати досщження впливу ПИ на економ!ку Украши.

Таблиця 2

Стушнь 1 характер впливу ПН на р1зн! елементи економши Укра'ши_

Показник, вплив ПН на яхий ощнюеться Коеф. детермшацп Б Характер зв'язку Адекватне р!вняння

великий слабкяй нейтрал!-зугачий стабшь зуючий динам! -зуючий Ш1И- не нешшне

Додана варпсть х1м!чн01 та нафтох1М1чно'1 промисловосп при Тау=2 - * при Тау=2 роки при Тау=2 -квадратичне, при Тау=3 -логарифм1чне

Додана варпсть харчово! промисловосп при Тау=3 - * * ппербол1тае

Додана варпсть легко! промисловосп при Тау=1 - - - - при Тау=1 рк гшербол1чне

Додана вартють галу31 бущвництва при Гау=3 при Тау=0 Хк до 2000 р. * шсля2000р. ппербол1чне

Додана варпсть галуз1 фшанЫв - А до 2000 р. * тсля2000р. - -

Додана варпсть транспорту та зв'язку при Тау=3 - * до 2000 р. * тсля2000р. логарифм!Чне

,*" - характер впливу визначено; Д-Д - важко визначити.

Джерело: складено автором.

ГОсля 2000 р. спостер1гаеться нтенсифшащя структурних зрушень. Вплив ПИ теля 2000 р. набувае ознак стабшзуючого та динам1зуючого характеру в галуз1 буд1вництва, фшанЫв, транспорту та зв'язку.

Таким чином, за досщжуваний перюд не спостер1гасться визначального впливу прямих швестицш ТНК на структур! зрушення в економ!ц1 Укра'ши, хоча простежуеться нейтрашзуючий , в деяких випадках та окремих короткострокових

перюдах, стабшзуючий характер цього впливу. Основною причиною невиразного. впливу ГП1 на економ!ку Укра'ши е недостатш сукупш обсяги шоземного нвестування, що знаходилися на р1вш 2,8-10% вщ валових швестищй в основний каштал та 2,5-12% вщ ВВП краТни в досщжуваний перюд.

Досщження показуе, що снуе ряд прюритетних напрягав нвестування (какобудування, машинобудування, надтверд1 метали, керамика, нафтогазовий комплекс, нновацшне пщприемшщтво, нжишринг, туризм, банювська сфера), яи могли б стати визначальними для Укра'ши. Але приплив шоземних нвестицш ще недостатшй, щоб справити динам1зуючий ефект на розвиток цих галузей.

У дисертацп показано 1 доведено, що прям! шоземш швестицп е одним з важливих фактор1в, яи сприяють виходу з кризового стану багатьох галузей в одному з найважливших в економ1чному плаш регюшв Укра'ши - Одеському репош. В цшому П11 мають позитивний вплив на розвиток економ!ки репону, але багато що залежить вщ ступеня кризи, який охопив ту чи шшу галузь, 1 обсяпв вкладених кошпв, яких у багатьох випадках не достатньо для вщчуття значного впливу ПП на галузь. Виб1р нвесторами напряму вкладення кошпв визначаеться економ1ко-географ1чними перевагами, яю мае репон. Кошти вкладаються у першу чергу в галуз!, як! мають певш переваги та потенщал. Саме Т1 галуз! зазнають впливу притоку шоземних нвестицш, який можна класиф!кувати як нейтратзуючий. За результатами анал!зу до таких галузей ми вщнесли нафтопереробку, харчову промислов!сть, легку промислов!сть, машинобудування й металообробку, торпвлю.

Для збалансованого розвитку й переб!гу структурних перетворень в крапп необх!дна в!дпов!дна урядова полика, яка координувала б ус! елементи проведения структурно!' перебудови економки та була б взаемопов'язана з политикою ! стратег!ею залучення шоземних !нвестиц!й до краТни.

висновки

1. Структуры зрушення дощльно визначати як зрушення в структурах складових елеменпв (виробництво, зайютсть, експорт) ! зрушення у взаемном} сшввщношент р1зних змшних. Основними причинами структурних зрушень можне вважати: зм!ну у структур! сусшльних потреб; об'ективний розвиток структур виробнидтва, який визначаеться змшами в техшщ й технологи, де ключову рол! в!д1грае НТП та НДДКР; змшу норм прибутковост! р!зних галузей, яка призводип до того, що основн! фактори перепкають у галуз! з найбшьшою нормок прибутковост!; поглиблення розподшу пращ 1 и подальшу спещашзащю; змши I в!дносинах власност! на засоби виробництва. Спрямування та штенсившст! структурних зрушень залежать вщ об'ективних можливостей репону або краши мети, яка лежить в основ! структурно!' покики.

2. На сучасному еташ снуе значний взаемозв'язок м1ж структурним! зрушеннями в економщ1 ! д1яльн!стю ТНК. Цей взаемозв'язок виражений ; визначальн!й дй ТНК з точки зору розвитку тих чи шших галузей в р!зних репонах краТнах. Розвинут! краши, на яю припадае в середньому 80% руху свгговоп катталу, зд!йснюючи взаемне нвестування, вкладають нвестиц!!' в основному ; високотехнолопчш ! науком!стк! галуз! та у сферу послуг. Це призводить до того що на свгговому р1вш спостер1гаеться ор!ентац!я ПП на галуз! високих технологш т; третинний сектор. ТНК розвинутих краТн виносять за кордон традицшш

трудомктю, еколопчно небезпечш галуз1, залишаючи на територ11 своУх краТн галуз1 у бшыному ступеш ор1ентоваш на висою технолопУ, науковий внесок 1 постшдустр1альне суспшьство. Таким чином, ТНК впливають не тшьки на структуру економжи краУн-рецишешзв, але й краУн-донор!в. Останшм часом основним фактором росту прямих швестицш ТНК стають транскордонш злиття й поглинання (ЗЮ). Наш анал13 засвщчуе, що структурна динамжа ЗШ ствпадае з динамкою структури св1ТовоУ економши.

3. На сучасному еташ краУни ЦСС збшьшують свою частку в отриманш свкових кашталовкладень, але Ух потенщал у залученш швестицш 1 використанш поглинальноУ можливост1 використовуеться ще не повшстю. Спираючись на результата нашого анал!зу, можна говорити про те, що снуе тенденщя до збшьшення поглинальноУ можливосп краУн репону 1 ступеня и використання. Звщси: можна о'пкувати збшьшення ступеня впливу ПП на структуру економши краУн ЦСС. ТНК сприяють виходу галузей з кризового стану, створенню нових виробництв, нових спещальностей 1 нав1гь нових галузей, як1 ратше не снували в краУнах-рецитентах.

4. На основ1 розрахунюв автора в робот1 доведено, що протягом 90-х- рр. в краУнах ЦСС снувала об'ективна необхщшсть структурних зрушень, а також снуе об'ективна необхщшсть Ух продовження. 3 анал1зу розрахованих автором показник1в зроблено таю висновки: а) намкилась тенденщя до зближення галузевоУ структури промислового виробництва краУн ЦСС м^ж собою; б) намггилась тенденщя до зближення структури економк краУн ЦСС з1 структурою економш европейських краУн; в) найбшыш темпи скорочення частки промислового сектора в загальному ВВП притаманш тим краУнам, в яких спочатку частка цього сектора була вищою, а найбшыш темпи збшьшення частки сектора послуг притаманш тим краУнам, в яких спершу частка цього сектора була нижчою, що свщчить про об'ектившсть тенденций; г) посилився шновацшний потенщал краУн репону та розвиток науком!Стких, техномштких, Ьшовацшних виробництв; д) спостер1гаеться скорочення частки традицшних галузей економши, скорочення значения ресурсомютких, матер1аломютких, фондомютких, еколопчно небезпечних, неефективних галузей, скорочення значения сектора сшьського господарства краУн репону, скорочення питомоУ ваги промислового сектора в структур! економжи, збшьшення частки сфери послуг у загальному ВВП; е) в досл!джуваний перюд в краУнах ЦСС спостер1галася нев1дповщн1сть м1ж штенсившстю м1жгалузевих структурних зрушень результативних показниюв (структура товарноУ продукщУ) та факторних показниюв (структура виробничого персоналу, структура вартосп основних виробничих фощув).

5. На основ! пор1вняльного аналоу кшькох краУн показано, що нвестищУ ТНК мали позитивний вплив на автомобшьну промисловють, харчову промисловють, галузь телекомушкашй, галузь програмного забезпечення.

6. На основ1 регреЫйно-кореляцшного анайзу встановлено: в Чехи вщчутного впливу зазнаютъ: загальний ВВП краУни, загальна зайштсть, загальний обсяг експорту, зайштсть виробничого сектора Чехи, обсяг експорту галуз! машин та устаткування, ВВП сфери послуг, ВВП галуз1 будшництва, ВВП сфери фшанст, зайштсть в сфер! послуг, зайштсть в сфер! фшанав. В Богар1У В1дчутного впливу зазнають: загальна

додана варисть кра'ши, додана вартють промисловост1, додана вартють галуз1 торгтвш, додана варткть галуз! фшанЫв, додана вартють галуз1 транспорту, додана варпсть галуз! буд1вництва. Застосування метод1в математичного моделювання не дае чггких результата та не дозволяе простежити вплив ПН на таю сектори та галуз! економжи ЧехИ', як ВВП виробничого сектора, частка виробничого сектора, частка зайнятост1 у виробничому сектор!, обсяг експорту х1м1чноТ промисловост!, та на додану вартють таких сектор1в та галузей економши Богарп, як сектор послуг краТни, галузь готел1в та ресторашв, галузь телекомушкацш.

7. На основ1 логко-теоретичного анал1зу та розрахунку коефвденпв структурних зрушень встановлено, що в Полыц! впливу ПИ зазнають галузь фшанЫв, транспорту, нерухомосп, торпвл! (до 1997 р.).

8. До галузей, ягл не зазнають впливу ПП в жоднш з досщжуваних краТн, належать - кому налью, сощальш, !ндив!дуальн! послуги, електро-, газо-, водопостачання, громадська адмнпстращя 1 оборона, охорона здоров'я.

9. Вплив швестицш ТНК на струюурш зрушення в бшьш розвинутих крашах ЦСС е бшьш виразним, його прояви носять бшьш постшний р1вном!рний характер, в бшышй кшькосп випадюв може бути визначена найбшьш адекватна функщя регресй для описания кожно'1 ситуа1Ц1 (встановлено на приклада Чехи). Вплив швестицш ТНК на структуры зрушення в менш розвинутих крашах ЦСС е вщчутним 1 статистично значним в меншш кшькосп галузей, в багатьох випадках цей вплив простежити важко та важко визначити р1вняння регресй, що адекватно описуе кожну ситуацда з урахуванням рЬних часових лапв (встановлено на приклада Богари).

10. На сучасному еташ УкраГна активно включаеться в процеси глобашзацн, транснацюнатзаци 1 розподалу м1жнародних швестицш. Але, незважаючи на позигивну динам1ку припливу ПИ в краТну, обсяг нвестицш ще не е достатшм для забезпсчення ефективноГ перебудови господарства. Основш обсяги ПП спрямоваш в галузь харчовоУ промисловост!, торпвл!, фшанЫв, машинобудування, транспорту; пор1вняно з початком перехщного перюду спостернаються позитивш зрушення в галузевому розподш ПП.

11. Структуры! зрушення в Укра'нн вщбуваються в тих же напрямах, що й структурн! зрушення в економжах краш Захщно1 Свропи, проте фактором, супутн!м перетворенням наприюнш XX стоптя, було скорочення реальних показниюв виробництва товар1в ! послуг. Як ! в бшьшост! кра'ш ЦСС, в Укра'нн спостер!гаеться невщпов!дшсть в штенсивноеп структурних зрушень у факторних та результативних показниках. П!сля 2000 р. спостернаеться нтенсифжащя структурних зрушень, ! в 2002-2004 рр. простежуеться зб!льшення макроеконом!чних показнипв економ!ки Укра'ши, що робить необх!дним продовження досщження, проведеного в дисертацн.

12. Вплив Ш1 на економ1ку Укра'ши можна класиф1кувати в бшьшост! випадк!в як нейтрал!зуючий та в деяких випадках як стабшзуючий. Л!н!йн! функцп регрес11 свщчать про обернено пропорц!йний зв'язок м1ж припливом ПП та доданою вартютю, що в!дцзеркалюе стрибкопод!бн!сть та загальну в!д'емну динам!ку ряд!в досщжуваних результативних показник!в за досл!джуваний перюд. Для деяких галузей економ!ки Укра'ши для кожного часового лагу адекватними е р1зн! р!вняння регресп, це свщчить про те, що вплив ПИ на економшу Укра'ши е нер1вном!рним та

непостшним за сво!м проявом у чаек Таким чином, визначального впливу швестицш транснацюналышх корпорацш на структур! зрушення економки Укра'ши в досщжуваний перюд не спостеркаеться, основною причиною чого е недостатт сукупш обсяги залучених швестищй.

13. В Одеському репош ПИ мають нейтрагизуючий та в деяких випадках стабшзуючий вплив на розвиток економжи регюну. Впливу ПН зазнають саме т1 галуз1, в як! надходять швестнцш в найбшыпому масштаб!. Кошти вкладаються насамперед у найвипдшпн й найрентабельн!ш! проекта, що зумовлено потенщалом конкретних галузей, таких як: торпвля, транспорт й зв'язок, харчова промислов!сть, нафтопереробка, машинобудування й металообробка.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

Основш положения, теоретичш та практичш висновки дисертацп знайшли свое в!дображення у таких 7 однооабних публ!кац!ях:

1. Панченко К.В. 1нвестицшний юпмат та напрямки реформування швестицшно! покики Укра'ши // Матер!али м!жнародно! науково! конференцн ДВалютно-фшансов! проблеми ринковоТ трансформац!!' (приклад Укра'ши)". - 19-20 листопада 1998 р. - с. 220-221.

2. Панченко К.В. Прям! шоземш швестищ!' та реструктуризащя краТн Центрально!" та Схщно!" Свропи // В!сник Кшвського ушверситету мен! Тараса Шевченка. М!жнародш вщносини. - 1999. - Вип. 12.-е. 35-38.

3. Панченко К.В. Роль прямих ноземних нвестицш у забезпеченн! економ!чного росту в Угорщин! // Вкник Одеського нстатуту внутр!шн!х справ. -2000. - №2. - с. 200-202.

4. Панченко К.В. Прямые зарубежные инвестиции в контексте интеграции Украины в экономику западноевропейских стран // Вюник Терношльсько!' академ!!' народного господарства. Проблеми економ!чно"! нтеграцп Укра'ши в Свропейський союз: Свропейсып студп. -2000. Ч № 15. - с. 197-199.

5. Панченко К.В. Специф1чт аспекти розподшу ПН у кра'шах Центрально! та Схщно! Свропи // Актуальш проблеми мЬкнародних вщносин. - 2001. - Вип. 26. - с. 314-319.

6. Панченко К.В. Структурш зрушення в економ!щ Укра'ши // Актуальш проблеми м!жнародних вщносин. - 2002.- Вип. 32. - частина 2. - с. 239-243.

7. Панченко К.В. Взаемозв'язок процес1в м1жнародного б^несу ! структурних зрушень в економщ! // Актуальн'[ проблеми м!жнародних вщносин. Ч 2002.- Вип. 35. -частина 1.-е. 87-89.

АНОТАЦ1Я

Панченко К.В. Вплив транснац!ональних корпорац!Й на структурш зрушення в кра'шах з перехщною економ1кою. - Рукопис.

Дисертац!я на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук за спец!альн!стю 08.05.01 - евкове господарство ! м!жнародн1 економ1чш вщносини. -Гнститут м!жнародних в!дносин Ки!вського нац!онального ун!верситету !мен! Тараса Шевченка, Кшв, 2004.

Дисертац!я присвячена важливим недостатньо розробленим питаниям впливу операцш ТНК на структурну перебудову економ!к краш Центрально! та Схщно! Свропи.

У дисертащ!' проанашзовано теоретичш аспекта структурних зрушень, особливу увагу придшено розкриттю методолог!V анализу структурних змш. На прикладах окремих краГн та репошв здшснено анал1з основних напрям1в структурних зрушень на сучасному етат. Проанатзовано роль ТНК в процес! структурних перетворень на св!Товому р1вш.

Проведений поглиблений анащз структурних зрушень в кра'шах Центрально!" та Сх1дн01 Свропи, та доведена об'ективну необхщшсть продовження процесу структурних перетворень в цих кра'шах. Визначеш основш особливосп та напрямки ноземного нвестування в зазначених кра'шах. Досщжена роль ТНК в процесл змши структури господарства в крашах ЦС. Галуз1 та сектори класифжоваш за ступеней впливу, який мають швестицшш операци ТНК на динамку випуску продукцн, зайнятосп та експорту певних галузей та сектор1в. Визначений часовий лаг, що е необхщним для прояву статистично значимого впливу прямих швестищй ТНК на приймаючу галузь та найбшьш адекватну регрес!йну функц1ю в кожнш ситуацГ1.

Зд1йснено анал1з процеЫв ноземного нвестування в Укра!'н1 та Одеському регюш зокрема. Визначена роль прямих ноземних нвестиц1й в прочем структурних перетворень в еконо\пц1 краТни та Одесьюй облает].

На основ! проведеного анал1зу даються рекомендацп щодо можливостей регулювання процесу структурних зрушень за допомогою ноземного нвестування.

Ключов! слова: тpaнcнaцioнaльнi корпорацИ', прям1 ноземн1 нвестицп, структуры! зрушення, кра'ши з перехщною економ1кою, кра'ши Центрально!' та СхщноГ Свропи, сектор, галузь, питома вага.

АННОТАЦИЯ

Панченко К.В. Влияние транснациональных корпораций на структурные сдвиги в странах с переходной экономикой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Диссертация посвящена важным и актуальным вопросам влияния операций ТНК на структурные сдвиги в экономиках стран Центральной и Восточной Европы. В диссертации применяется комплексный подход к рассмотрению обозначенных вопросов, который предполагает анализ совокупного влияния иностранных инвестиций на отдельные отрасли и сектора принимающей страны.

В диссертации проанализированы теоретические аспекты структурных сдвигов, различные точки зрения касательно определения структурных сдвигов, особое внимание уделено методологии анализа структурных преобразований. Проведен анализ основных направлений структурных сдвигов на современном этапе в развитых и развивающихся странах.

Проанализирована роль ТНК в процессе структурных сдвигов на мировом уровне и аргументировано, что ТНК на современном этапе являются основной движущей силой мирового производства и структурных сдвигов. Влияние поглощенных инвестиций в работе подразделяется на три вида: динамизирующий, стабилизирующий и нейтрализующий.

Проведен глубокий анализ структурных сдвигов в отранах Центральной и Восточной Европы, и доказана необходимость продожения процесса структурных преобразований в этих странах. Определены основные особенности и направления иностранного инвестирования в страны ЦВЕ, разработаны классификации этих стран, в том числе по признаку принадлежности к группе стран с ПИИ-зависимым ростом или к группе стран с ВВП-зависимыми инвестициями. Проведено исследование роли ТНК в процессе трансформации структуры хозяйства в странах ЦВЕ. Отрасли и секторы классифицированы по признаку подверженности динамики выпуска продукции, занятости и экспорта влиянию инвестиционных операций ТНК. Определен временной лаг, необходимый для проявления статистически значимого влияния инвестиций ТНК на принимающую отрасль, и выявлена наиболее адекватная регрессионная функция в каждой ситуации.

Проведен анализ процессов иностранного инвестирования в Украине и Одесском регионе. Определена роль прямых иностранных инвестиций в процессе структурных преобразований в экономике страны и Одесской области. Аргументировано, что существует ряд приоритетных направлений инвестирования в экономику Украины. Выделены отрасли, которые подвергаются влиянию притока ПИИ, и отрасли, которые мало или вообще не подвергаются такому влиянию. Определен временной лаг, необходимый для проявления статистически значимой связи.

На основании проведенного анализа даются рекомендации касательно возможностей регулирования процесса структурных преобразований при помощи привлечения иностранных инвестиций.

Ключевые слова: транснациональные корпорации, прямые иностранные инвестиции, структурные сдвиги, страны с переходной экономикой, страны Центральной и Восточной Европы, сектор, отрасль, удельный вес.

ANNOTATION

Panchenko K.V. Influence of Transnational Corporations on Structural Changes in Countries with Transitional Economics. - The dissertation is a manuscript.

This dissertation is for obtaining Master's Degree in Economic Sciences in the specialization coded 08.05.01 - World Economy and International Economical Relations. -Institute of International Relations of Kiev Taras Shevchenko National University, Kiev, Ukraine, 2004.

The dissertation is dedicated to the relevant and actual problems of the influence of operations of transnational corporations on structural changes in the economies of Central and Eastern Europe countries.

Theoretical aspects of structural changes are analyzed. The special attention is paid to the methodology of analysis of structural transformations. With examples of separate countries and regions there is conducted an analysis of main directions of structural changes at the present stage. The role of TNK in the process of structural changes at the world level is analyzed.

There was undertaken a deep analysis of structural changes in the countries of Central and Eastern Europe and the necessity of continuation of the process of structural transformations for these countries was proved. Basic features and directions of foreign

investment in the indicated countries are determined. A study of the role of TNK in the transformation of the structure of economy in the countries of CEE is carried out. The branches and sectors are classified according to the level of susceptibility of the dynamics of output, labour and export to the influence of TNK's investment operations. The lag of time indispensable for development of statistically significant influence of the TNK's investments on branches accepting them is determined.

The analysis of the processes of foreign investment in Ukraine and Odessa region is held. The role of the direct foreign investments in structural transformation in national economy and Odessa region is determined. There were determined branches which expose a statistically significant level of their being influenced by FDI inflows as well as those which are either less influenced by FDI inflows or are not influenced at all.

On the basis of the analysis undertaken the recommendations as to the possibilities of regulation of structural transformations by attracting foreign investments are given.

Key words: transnational corporations, foreign direct investments, structural changes, countries with transitional economics, countries of Central and Eastern Europe, sector, branch, specific gravity.

Похожие диссертации