Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Статистика

Статистическое обеспечение исследования рынка лесопродукции тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень доктор экономических наук
Автор Захожай, Валерий Борисович
Место защиты Киев
Год 1994
Шифр ВАК РФ 08.00.11

Автореферат диссертации по теме "Статистическое обеспечение исследования рынка лесопродукции"

Р Г Б ОД

\ V) ' ШН.1СТЕРСТВО ОСВ1ТИ УГУАТНИ

"hvn.cbk лержйвния eki?no:::vmra ушзерситят

H г пуава* рукопису

ЗЙМОЖАЗ РАЛЕР1И 50РИС0ВИЧ

СТАТИСТ^ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСХДЖЕНЬ

РИШСУ хсппролуких!

Oeui зтьност! --0-3ЧСЛ- - С татист";, ч 08.0fc.0o - Маркетинг

~ Т: Т a F Е *Г К Р Л Т

лисертац1\" на адобуття нлуковсго ступени доктора экономiчнкх наук

Kus 1994

Г;-1се ргац 1Д1 е рукопис .

Дксертацхю рикон!>;;с не кафедр! статистикл -гг. с-копс Кя1вського таргоселькс-екоиоп!чнс> о 1нституту.

0ф1Ц1ЙН1 огюненти - доктор еконов1чних наук, професор Корольков 1.1.

доктор еконои1чних ваус, дйцент Герасименко С.С.

доктор еконои!чних наук, доцент Швець В.Г.

Пров1дна установа - Науково-дослIдний гнетитут статистик И! кис.терства статистики УкраУни.

Чахнет в 1дьудетьс* " "_____________1994 року о 14 г-сдин! нг

данн! спец1ал13овано"1 вченпУ Кади Д.01.53.02 по захисту дисв на здобуття наукового ступени доктора еконоп1чния наук при КиТг державному еконоп!чнопу университет! (252057, к.КиТвЧ57, Прост ргг.огя, 54/1, ауд.214).

3 дисертац!еь ложна ознайонитись у бгйп1отец1 уп!верг.итс Автореферат роз1слаьий " ' _____________19^4 р.

Вчений секретар спеЦ1ал1зовано"1 Ради кандидат техн1чних наук, професор /У . О.Д.Шарапов

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальность тени досХджеямя. В уионах становления iiiHKoHo' еконон!ки в УкраТн! проолема забезпечення проз i дни:< галуаей >асобами виробництва, а населенна - предметами споживамня, набувае юобливоУ актуальности. Стосовно предмет i в дерев инного походження ирхшення Hie' проблеии tcho пов'язане з довгостроковими еканомхчЧ кии, в топ/ числ1 аов.чхшньоеконаи!чними зв'язкамн.

Недосхонала в имнулому система стратег!чного i поточного плануЧ ання виробництва та збуту л i сородукц i Y, лорушення еконои1чних в*язк!в привели до того, що на сьогодн! потреба ринку Украхни в л1Ч опродукц!Т эабезпечуеться за рахунок власних ресурсiв менше, Н1ж на ретину.

Галузi яхсопрояислового комплексу (ПК) виявились неспроможними е тхльки створити "лIси иайбутнього", але i вир!шити проблему л!соЧ абезпечення ринку УкраУни i, у зв'язку з цим, почали втрачати можлиЧ 1сть нарощування к!ниево'Г сопродукцхY i, у першу чергу, деревинних лит, мебл!в, цеплози, картону, паперу i 1в. У пор1вняня! з такими ержавами, як 91нлянд1я, <?ранц!я, Шмеччина, 1тал1я в УкраТн! з кож-ого вивезеного кубометру деревини в середньому на душу населения ви-бляеться менше деревиннасружкових плит (ДСтП) в 2 рази, деревинно-олокнистих плит (ДВП) - в 6, факери - у 8, цевлози Ч в 10, картону а паперу Ч у 20 разв.

Природн! багатства УкраУнм е натер!альнов основоя соцхально-коноя1чного прогресу I добробуту народу. Лi си, як В1олог!чний фактор хорони природи i рослинного покриття Землi, повиннх займати особливе icue в розвитку держави. Вони забезпечують ргвновагу бхосфери, регу-овть эодний баланс, зм1цнвпть здоров'я лодпни.

0птинальн1сть вэаеновхдносин п!ж cycniльетвом i природою заявить в X д того, наок! льки рац i опально використовувться в!дновлюван1 i гвхдиовлюван! ресурси держави.

HeoSxi дною умовов створення в I дгхов i дно Y концепцхY с розробленЧ а стратег i " i пяанування дхй на ринку, формувакня ринкового попиту. эна повинна будуватися на единому методологiчному niдход! i nocTA-эму iнформацйному i методичному забезпеченн анал!зу та прогнозу стеми паказник!в, як! характеризують виробниитво, збут i розлод1л [сопродуки1Г у взаеиоэв'язку а основными факторами.

Питания управления виробництвом та використанням л!сородукцх протягай тривасго периоду е об'ектом уваги науки та практики. Дос

тд*енна ряду галузеви::, наукових органхзацхй, планови:: Органзв окреиик вчених внесли вагомий внесок в удосконалення вхдповхдни;: не тод!в.

?аааи з тип, лишаеться не вирхшена проблема статистичного за безпечення, як вежливого фактора пхдвижения ефективност! управления особливо вракозупчк характер формузання 1 шляхи задоволення потреби хсопродукцхх" о переххдкиЛ перход до ринку.

Об'ективною необххднхстю стало створення наухсово обгрунтованог статистичного забезпеченкя стратег!иного 1 поточного планування ринк; хоопрадукихТ, заснованого на принципах маркетингу. Такий п!дххд обу мовлюв глиооке вивчення кон'юнктури ринку, видхпення основних йоп сегментёв, иизначення перспективно!" та поточно"1 потреби, иожливосте] I шляяхв 11 задоволення. Це, в свою чергу, потребуй проведения гли-бокого анахзу х вивчення пропозицхй як на перспективу, так 1 на ло-точний перход, досхдження хснупчих 1 можяивиз: мхжгалузеви:: та пхж-рег!ояальнил: зв'язсхв, Т;: структура як в статицх, так 1 в динамхц!. При цьову важливо встановити важех, що забезпечувть збалансованхст1 попиту та пропозицхТ.

Вкрёшення них проблем ножляве при наявностх достав 1 рна\" ста-тистичнох" хнфсрмац;йно 1" баги, методичного забезпечення, шо включас статистичнх методи досл!дження I прогвозування ринку хсопродукцхV, систему показникхв, як! давть об'ективну оцхнку ринковим процесал Це визначило вибхр теми досхдження, обуиовило йога мету 1 заедания.

1.2. Кета I завданна лосх!дженкя. Осковна мета дисертацхйноТ роботи полагав в обгруктуваннх теоретични:: 1 науковоЧметодоло-гхчних лоложеиь щодо статистичного досхдження ринку хсопродукцхх"; одержаннх статиотичиоТ хнфармацх'х" про його закономерности та тен-денцхх", вдосконаленн! системи статистични:: показникхв оценки спёв-И1дношения попиту 1 пролазицхх", рогнозуваннх потреби в ласопродукцхз в уновах перемоду до ринковоГ економ!ки.

Поставлена мета визначила змхст досхдження, яке зводитьс? до вир1шення наступни:: завдань теоретичного, методологхчного 1 практичного характеру:

провести досхдження теоретични:: аспект!в розвитку потреби в хсопродукцхх як об'ективного пронесу функцхонування ринку;

узагальнити тесретичнх положения щодо анал!зу умов, якх

риупть потребу в л!сапродугд!Т I на шй основ! провести 11 |Скф!хац11 та групування;

а пето арахувагтя яямог окремк груп споживач!в эд!йсииЧ Ух типалаг1п, вид!лихи оянор!дя! групп за ознаканн повед!нки на гку, специфики спожявчих виног I на ц!й основ! зд!Асиитм сегмента-I ринку д1сопродукц11";

вид1хятм ц!льовий ргаок л1сопрояукц11;

пивчкти маркеткнгоае середовхще ринку л!сопродукп1, [вал! та поточи! тендеяц!Т внутр!аньогалуаевих, и!жгалузевих> м!я--ояальиих 1 в1ждеркавн*х пропори!* вжрабнхцтва, збуту ! розпод!лу юпродукц!Т, кок'внктури ТТ ринку;

обгрунтуватя !нфорнац!йну базу статистичного забезппеп-маркетингових досл!джень;

розробяти методику комплексного статястичиог-о анал!зу 1 1гноэування попяту на лIсопродукц!о в галузевону ! рег!опальному [ектах, в роар!з! асортяментяих груп, за породним складом з иас->няп виходоп яа сегнектя ринку;

здзйскятн отатистико-еконои!чний апаа!з стану июробииЧ 'о потенц!алу ПГ УкраТни;

розробяти конкретя! пролоэяцхТ цояо збалансуваяяя попита пропоэмц!? на л!сопроду1сц!в в УираТн!.

1.3. Предмет 1 об'вхт доол!дхвння. Предметом дося!дхення Х енопов'язан! пронеси формуванна ринку а1сопродукц!Т, кого дяЧ 1еиц!ац!я за вяробяичимя ознаками ! спохнвачами, умови 1 фактори, вплявавть на Ц1 пронеся.

Об'ект досл!джеиия - система внробимцтва, збуту, розпод!лу ! 1жиаакня л!сопродукц1? в УкраУн!.

1нфориац!йкоя базов послужили матер!али Я!н!стерства екоио-:и УкраТни, Н!н!стерства промисловост! УкраТни, П!н1отерспа отатя-хх УкраТни, обвиконхом1в, !наих м1нгсторстз ! в!домста, оерених шривметв I науковоЧдоел!днях гяститутХв, а також дан про закорми* доев!д.

1.4. Яе-гоаолог!чиса 1 методично ооиояоа досл1яжшма Х д!а-тячни* метод п!знания, розяинутий в документах ! постановах Верно! Ради та Каб!нету Я1н1стр1 Украйни, Я!н!стерстаа промясло-Т1 УкраТни а питань переходу галузей ВПК на ринков! господарськ! щссини.

Нетодолог!чнов особливгстп дисертац!йиоТ робота Х застосування темного п!дходу, яхий передбачае статистичне забазпечення маркеЧ

тингового досхдження виробництва, збуту i розлодхлу л!сопроду: в галузевоиу, регхонально-галузеяоку, ихжрегхональному i мхждер: лог.у poopiза::, тхсний ав'язок розробок i аитхкапчьп: 1з яих nponosi в умовах гсереххдного периоду до ринку.

У процесх досхдження використовувались статистичих неп групувань, cepenKix величин, хипексний i кореляцхйно-регрес! балансовий i економхкоЧстатистичиогр моделявання.

1.5. Зв'язок робот s планом НДР. Основнi результатл досз яення теоретичного, методичного i практичного характеру по Terii сертацхУ одержан! автором у процесс науковох роботи в Науково-j л 1 дна ну екоком!чноиу 1нститут! Держплану Украх'ни за пер ход з 1 по 19В7 роки i знайшли застосування при виконаннх заедань в par таких тем: "Схема розвитку i розпхщення виробничих сил на перспект ний пер 1 од до 2000 р.", роздхл Y "JlicoBa, деревообробна, целюлог паперова прокислоехсть" - 19В2 р.; "Проблеми та перспективи розви nicOBOi", аеревообробнох" та цевлозно-паперовоТ л ром ис лов ост! на 19 1986 p.p. х на перход до 2000 р." (тема 4.2.1.33.5. II етап 19ЭЗ р.; "Доробка схеми розвитку виробничих сил Украхни на перход 2000 р.", роздхл "хсова, деревсобробна та целюлозноЧпаперова прои ковхсть" /теиа 5-ВЗ/ - 1983 р.5 "Досл1пження динапхки та структ потреби хсоматерхахв в ув'язцх з потребою в ник галузей народи господарства" (тема 4.2.1.33 роэдхл 21 етап 5) - 1984 р.; "Уточне х доробка матерхахв до проекту основни:: напрямкхв на XII п'ятирх х на перспективу до 2000 р." (тема 4.2.1.33.IY /1-81/) - 1994 "Проблеми удосконалення галузевох" структури ПК УкраТни на осн' комплексного використання деревики i вхдтворення хсових pecypcii етап I "Анапiз виххднох" ресурснох бази деревиннох сировики ИПК : раТни I прог-ноз х"х" розмхрхв до 2000 р." (тема 23-86,2) - 19ВЬ р.

Досхдження по данхй тематидх продовженх за нхсцем нинхшш роботи у Юих'всысону торговельноЧеконояхчному хнститут! i знай! вi дображення у темх: "Особливостх flix" i меканхзм використання aai ну политу та пропозиц1х в уметах становления змхшанох" економхю perхстр. N 0193 029727.

1.6. Наукова новизна доел!дження мiсткться в схдувчону: сфориульована теоретична концепцхя статистичного эабе

лечения маркетингозих досхджеиь ринку хсопродукцхх, суть яких г лягае у розробц! методхв ст^тчстичного анахзу х прогнозу маркетинг вого середовища, розвитку та взаекодхх лияиту та пропозицхТ у ehj

нъогалуэевих, я!жрег1ональиому I м!жяержавноиу розр!эах;

о<3грунтован! теоретичн! передумсви андл!зу рингу гсоЧ дукц!Т як об'екту статистичиого коол1яя5Пна;

розроблена хласяф!кац!я потреб рингу в л1сопроиукаIУ> одячи 1э Ух иатер!алъно-эречевленоУ структурл, джерел аа&еапв-ст| спожнзання, реп!опального розпод!лу I соц!альноЧеконон $ много аду сложивач!в;

побудоваиа система показяяк!в статистииного забеапеЧ ня маркетингу в сфер! виробняцтва, збуту та реал!зац!Т л!сопро-

^ эапропонована система 1яфорнац1йяого эабеэпечеяня овгрунЧ ання маркетинговых доел!Джень;

розроблена схема статистячноТ оц!яхя сл!вв!днотения ви-нмцтва 1 попиту в л1сопродукц! У , яка дозволяла пяявмтм в1дповдп! пропори!У ! обгрунтуватя у нови узгояжеиост5 виробинчоУ ! эбутоЧ лол!тякя ПК УкраТня в ринкових уиовах.

1.7. Практична ц1ая1лъ робота пояяга у такомул

виконаний статистмчний аяая!з аикористання я1сопродукц1У 1980 - 1993 роки;

виявлен 1 тенденц! 1* роэвитку потреби в л!сапродукц!У 1 обнячого потенциалу ПК УкраУня;

дана статястячна характеристика вмробнячо-рвсурсного енц!алу ПК УкграУнж ! оц1нка р!вня йог-о адатац!У до р к коп их в господарюванна;

эд!йснена оц!яка ступея задоволення погреб ринку в л!Ч родуГЦ1У спожявчого призначення;

дана статистична характеристика кон' юнктуроутворвячнзе тор!в, як! обуяовввть наркеткнгове середовмяе ринку геопро-

вмд!леннй ц!льояиЛ рянок сопродукц!У I побудована ноЧ ъ його перспективного та поточного розвятку;

проведене статистичне досхдження кон'янктурм ринку л!Ч

родукц5У;

эд1йснена оц!нка деф!цмту на рмнку лIсопродухцIТ I роз->лен! рекомендац!У щодо забезпечення ринковоУ р!вковагя;

досл!джен! внутр1шньогалуэея!, и!жгалузея!, и!жрег!о-|ьн! 1 н!ждержави! ринков! зв'язки на ринку я!сопродукц!У;

роэраховаии* прогноз сложяваняя л1сопродукц!У на пер!од 2010 року.

1.8. Апробация результатов досл!дження. Ochoeh положенн дисертац iйнаУ роботи овговорввались на науково-практичних кокферен ц л ят.ч сенi нарах: " НауковоЧте::я!чний рогрес в деревообробн! пранискоааст!" (Кихв, 19ВЗ р->, "Пройлеии рационального i комплекс ного використання дереяинноУ сировини" (КиТв, 1902 р.); "Проблей та перспекткви середнього пхдприемництва та б!знесу в УкраУнi" (КиТв 1993 р.).

1.9. Результаты проведение досзйдяень впроваджеи!: методика розробки перспективного та поточного баланс!

лопиту та ропозишУ геопрадукц!V, a такаж, сам! баланса - в Hhc Tt-pcTBi ncoBoT та деревообробноУ промисловост! республики;

оЦ1нка деф!циту та прог^азиц 1У щодо його покриття в уяова переходу П1дприемств на ринков! в1дносини Ч в Б!лоруському держав кому виробничо-торговельному концерн! nicoaoi", деревообробноУ та це г.юлозна-папероваУ проиисловост!;

пропозиц!Г по вивченню маркетингового середовища, сег-нентац!? ринку хсопродукщ!У - Acouiauie opraHisauiS та na приеиств л^сового комплексу УкраУяи;

нетодичн! реканендац!У, розрахунок перспективно"! та по гочнсУ потреби у небвях Ч в плановик службах закритого акционерного товариства "Бердич!ввебп!" у працес! п!дготовки варкетинговоУ прог рами;

статистичне забеэпечення роцесгв формування та розвитк; економхчно! кон'юнктури, стратег!!" ц!льовога ринку i сегкектац!' ринку Л1сопродук1511 - в Прокислово-торговельн!й корпорац!!' "Укрл^с-прол";

нетодика вивчення р!вня задоволення попиту з урахуван-ням регхенальних I галузеви:: особливостей Ч в Н1Н1стерств1 економ!-си УкраУни.

1.10. Кауковi публ!кац!У. За результатами аоегджень з теш дисертац!V опубликовано 2В наукових робгт загальнин ойсягом 52,8 друк.арк., у тому числ!s 5 монографий, 7 брошур, статтх та тези до-пов!дей на наукавих конференц!я:!.

1.11. Обсяг i структура роботи. Дисертац!я складаеться i: вступу, п'ятя глав, висновк!в, 6i6niorpa\piT та додатк!в. Загальнш обсяг дисертац11 392 стор!нки. До неТ входя-гь 42 таблиц!, 7 схем 7 манк!в, 42 додатки, б!бл!ограф!я основноУ л!тератури складаеться з 146 джерел.

СТРУКТУРА ДНСЖРТАЦ1?

Передукави побудсви статиствчлого забезпечення досл1дженкя ринку л1сопродукцIX.

1.1. Пояяття та видя потреб в л!сопродукцх"1.

1.2. Кяасифхкаи^я та групуванни потреб в л1сопродук-

1.3. Програма побудови статистичного забезпечення дося1джеямя ринку я1сопродукя!1.

Сегнентац1я рикку л сопродугсцЛ".

2.1. Критерх"! сегаентацгТ ринку л1сопродухн1Т.

2.2. Сегментация ринку л1сог.родукц1 (повноц1ина сировздоа).

2.3. Сегментация рикку сопродукцхV (палоц!яяа ле-ревхка та вхдхоли)-

2.4. Региональна сегяентаа! рикку а1сопрояукц1У. Яетодячне ззбезпеченяя анаДзу та прогнозу рикку Ч сопродукц! .

3.1. 9акторл, е;о формують потребу рянасу Уераг'ян у Я1 СОЛ родукя 11".

3.2. Яетоднпн раконеядац!? подо внэндченна поточних та перспектявннх потреб у пасобах виробивцтва у сжладх л! сопродукц!Т.

3.3. Яетодич,.-! рекоиаидаяIТ гаодо взначения поточних та перспектявшзх потреб у предметах спожяванмя у склад! л!сопродукп!Т-

3.4. Кояплексяяй аяахз та прогнозування реггояаль-но"1, галузевоГ та патерально-зречевленоТ структурл ринку хсопродукц!V.

ГЛАВА 4. Аяал!з потреб ринку у л!сопродукц!Т.

4.1. Л нал Зз поточноТ та перспективно 1" потреб у засовах ввробиицтв а.

4.2. Анал13 паточно! та перспективно? потреб у предметах спояивания.

ГЛАВА 5. Статасотмчяа оц!нка аяробнячого потеац!ая/ хсопропясЧ лового комплексу як фактора эабезпечеяяя потреб у аIсопродукл1Т.

5.1. Передуяовя статистичного аиал!эу потреб вкробни-

ЕСТУП ГЛАВА 1.

ГЛАВА 2.

ГЛАВА 3.

чого потеши алу лIсопрсмислового комплексу Ук-раТнн.

5.2. Статисти:ка характеристика стану виробиичоп потенциалу хсопропислового комплексу УкраТнк.

5.3. Шляхи покриття дефициту ринку УкраТни у л!сопро-духхиТ .

ВИСНОВКН

список вигоРЕСТ/шог анкРАТУРн

додаткн

2. ОСВОВВХ ТЕОРЕТЙЧП1 ПОЯСНЕНИЯ, НАУКОВ1 1ДКГ, РЕЗУЛЬТАТЕ ДаСЯ1ДЛЕНЬ, БЯСНОВГЕ ДНСЕРТАЦ12,

яех вввосатьса на здхвст

2.1. Бкзначано и!сце категор!! 'потреба'* серед хиших категор! ринку. Вид!яен1 основ! види потреб в л!сопрадукц1V.

За озкакою ступени гадоволеиня потреб вид!лен!: потенц!йна, фактячна (повна 1 реальна), незадаволена та потреба, яка припиниг свое снувакня внасл!док удосконаяення виробництва. Виявлен! м!ж нимл ик!ск! та к!яьк!сн! в!дп!нност!, а також , доведений д!алектичнн< зв'язок.

Рекомендовано, у працес! анал!зу розвитку потреби в л!сопро-дукцхГ а метоп роэрахунку обсягу можливоТ незадовояено!" потреби на етат 11 трансформац! 1* в!д потенц!йно"1 до реалькоТ, вякористовуватн :санцепц!в жнттевого циклу л!сопродукц!1". П1д життевим циклоп розу-п!вться перод снувзннн л!сопродукц!1, початковим моментом якого с зарадження потреби в як в конкретному засоб! 1~ задоволекня, а

к!нцевим 1 завершаиьнин моментом е вгдмирання потреби в ц!й продукц!! яке викликане прочесом удосконалення вкробкицтва.

Вид!лен! три р!вн! потреб ринку в я!сопродуки! в эалежност! в!д ступека агрегаа!! напряпк!в використання.

На пгршону р!вн! вид!лена потреба в: деревин! та вкробак пеТ; захисних та рекреац!йних функциях я!с!в; паливно-енергетичниа ресурсах; г.родукц!"! недеревянного походження.

Другий р!вень детал!зуе склад вищенаведених груп за асортх-мектними п!дгрупаяи. Наприклад, трупа потреб в деревин! та виробах з не! вквчае потребу в: круглому я!с!, пшаопатер1алах та виробах де-

вообробки, картокно-паперових, л1соххн1У.

Важливо зрахсвувати, 140 взаенозанхняБМСВ а спсживаннх ложе буЧ продукция як одгиеУ групп, так 1 1 нши;: груп. Такий пхдххд яае зио- при необх|дност! маневруоаги ресурсами.

Трет!й р!вень потреб характериэуе внутр!шньогруповий склад ортиментних п!дгруп хсопродукц!х х т.п. (схема 11.

2.2. У процесх побудови, анал!зу та прогноэувакня складник Ю тем, до якик можна в!днести потребу в хсопродукцхУ, важливо |дхлити окремх Ух частини (пхдсистеми). У результат! такого розчле-гаання з'являеться ножливхсть урахувати особливостх методики розра-7нку показникв окремих пхдсистем та вивчити закономхрност! "хх эи!ни 1д впливом основних кон'инктуроутвороючик факторхв. Для анахзу з прогнозу велика значения маять параметри пхдсистем потреб в хсо-родукцхх", як! б5льш стхйкх, нхж параметрл систем в цхлому, на них Сттево впливае зм!ст структурл слетели. Структурний пхдххд до сис-еми дае можлизIсть реахэувати децентразавакий пхдххд до УУ дета-ей.

Роэчленувати систему потреб у хсопродукцхУ на окремх частини отрхбно так, щоб, поЧперше, внутр!шньогрупов! зв'язки були бхльщ щхль-ими, Н1* хжгруповх, 1, по-друге, при цьому необ;г1 дно дотримува-ись умови максимально? компактностх хнфорпац!йних зв'язкхв структур-и:: одиниць. Наприклад, якого роэчленити систему потреб хсовох та де-евообробнох" галузх на потреби хсового господарства, л!соексплуата-;хУ, хсопилення 1 т.д., то загальноп основою задоволення потреб ви-юбництва у цхй систем! е використання деревини, а внутрхшньогрупов! 1в*язки заснованх на взаемнхй неможливост! !снування потреб однхеУ Хрупи при виключеннх друпоУ. Так, потреби хсоххмхчиоУ групи не моЧ гуть задовольнятися без задоволення потреб л!согоподарськоУ, л!соексЧ 1луатац!У; меблевоУ Ч без хсолильнох, деревсабробноУ х т.д. У процеЧ :! досхдження споживання та попиту видхляеться, наприклад, мате-эхально-эречевлена структура потреб у хсопродукц! х", а у х'У склад! -гар!вняно однорхдн! групи потреб ! т.д., а пропозицхУ Ч однорхднх "рупи джерел (рубки головного киристування, санхтарнх рубки ! т.1н). 3 розвитком виробничих сил эихниетьея як матер!альноЧзречевлена структура потреб, так I структура джерел пропозицхУ.

При вивченн! структурных зрушень одне з важливих м!сць займае сласифхкацхя потреб об'ект!в, що досхджуються, та явит на ринку хсопродукцхУ- Побудована класиф1кац:я вдображае найсуттевхип , тео-

П О Т Р Е В л

ринку ушот

в нсопродшк

1. Потрей* ринку в зНсоролухцП' дареаинного поаояження

2. Потрба рннху ваххоних та рек-psauiHMX +ункц1ях Bioia

1.1.Потреба s кругжоку

1.2.Потреба % в**сиате-plaxax та акрсбах де-реяообробки

1.3.Потреба s хартохио-nanepccift npoayicul

1.4,Потреба npoayxul liooxiitl

2.1. Потреба * одо- та грунтоаажхо-инх tyHiiuix ici*

2.2. Потреба оадароачо-jluyaaibHKx $УНК1|1ЯХ

3. Потреба ринку ai паливно-енерге-тичних реоуроах

4. Потреба рхяку

xlooapcav-'-i недереакшого

ЛОХОДЖвШгЯ

3.1. Потреба > Apoiax

3.2. Потреба Х яеревкнниж брикетах

4.1. Потреба s iconpo-iVK'jlV яе-sepeixHHOro -(таархнкого) похоаження

4.2. Потреба a anonpo-

гукцП' не-ареикиого (роояинного) г.охокження

1. 1. 1.

CXER 1. СПТУХТУТЛ ПОТРЕБИ РИНКУ УКРАХНН В ЯХСОПГОДУКЦХХ

гтнчно 1 практично значим! та одночасно стхйк! в !ерарх!чнопу в1дно-гкн! риск. Запропонопана кдгсиф1кац1я погреб, яка вялов!дае аиноз! зак11аого п!знакня захсшоя!ркосгей та текдакц!^, мп виявлявться хд за формування потреб ринку УкраУни в предметах спожнвання в склад! !сопродукц|У, а та кож джерез Хх забезпечення. У той же час гласиЧ !кац!я сприяе полегшенн Хх вивчення з иетов роэробки заход!в госпо-арськох пол!тика, спряпованих на задоволення потреб ринку в л!соЧ родукц!Г.

Передуновою роэробки такси класиф!кац!У в побудова аагальнох 1 схепи, за допоногою ягсоУ эапропоновано зд!йсновати ав'язок и!ж даснфгкаи!янж яижчого порядку ! таким чипом здхйснввати перох!д в!д дних систем клазиф!кац!Т до Iншия.

Проведений анал!з дав ножливсть встановити так! класмф!кац!У кт2в, ио фориуить потребу в д!сспродукц!Т:

розлод!л, пов'яэаиий э патер!ально-зречевленоя структурою !сопродукц!У, яки& дае эмогу г-рупузати потребу а точки зору однор!д-ост! сирован, и]о викормстовуеться, способ!а виробнкатэа зсояроЧ УКЦ1Т 1 т.!н.;

розпод!л джерел, с;о задовольняоть потребу ринку в я!соЧ родукц!У, в яхому вид!лен! ахти однор!дн! за способом одержання проЧ ,укц!У, як! пов'язанх з вкробннцтван, використаннян, формами ябуту { .!н. Хожний такий акт п! длягае дальщону розпод!лу по каналах, [априклад, використання л!сопрсдука!У розподIляеться на викорнстання : обробленоиу та необробленому вигляд!. У свои чергу, вмкористиння в Хбробленону вигляд! розпод 1 ляеться на асортинен-гн! грук, породянД клад деревини 1 т.!н.;

розпод!л суб'ект!в спожиаання.

В результат! проведеного доел!дження розроблений хласиф!катор ютреб в л!сопродукц!У, який дае иожлив!сть детал!зувати статистичииД 1нал!з ! прогноз ринку л!сопродукп!У.

2.3. Детая!агц!я дсслIдявн% рншеоэих ноквостей передвача (еобх!дн!сть подальшого членування ринку л!сопродукц!У по вхдношенню ло груп споживачхв та сложивчих властквостей хсопродукцIУ, ла само по :об! пнзначае поняття рниковоУ сегнентацхУ. Сегментац!я являв сабой зозподхл ринку хсопродукцхУ (тих чи !нших йога складових частик) на :егиенти, як! р!знаться або за своУии параметрами, або аа реакц!еа на г! чи 1нш! види д1яльност! на ринку. Об'ектами сегнентацхУ ч спожкяаЧ IX, л!сопродукц!я х сам! виробничники (п!дприеиства). Головна мета

сегнентацхТ ринку жёсопродукц!"! - групування слокнвачхв для задо1 яйвйя Т: потреб а однор!днхй iсопродукнii.

хсоярадукихя, як натуральноЧзречевлений чииник, виконуе фу uii засоб!в виробництва i fiepe участь у прочее! виробництва ОД5-часно як предмет i як заехб npaui.

Запропоновано вид!ляти сегмеити ринку засобхв виробництва предметов спожкзакня.

Критериями сегментац1х ринку хсопродукцхх як засобхв вире ництва б:

виробничоЧекономхчнё (технологiчк1 пронеси, тип вира ництва, структура галузейЧспожквачхв i т.1н.>;

специфика органёгацхТ закупок (швидкхсть та термхн по тавки, форма взаемовхдносин i т.хн.);

особистх вiдносини нхж особами, вхд яких залежить надан замовлення на хсопродукцхв.

Критерхяни сегментацхУ ринку хсородукцх? як предметхв спож валял е:

економёчих ( рхвень екоком!много розвитку регхонхв, дох дёв населения, спсжхвання, житлоа! умови, тощо);

соцхальнх та культурна ( соц!альне середовище, звича сои1альне положения, тощо);

демографiHHi <чисельн1сть населения, його розподхл за в ком, статтв, нац хоналънictd, щхльнхетв);

географхчнх (кдхпатичнх зани, periони, адн!к1стратив> райони з видхленнян гзовнхшнього та внутрхшнього ринкха);

психографхчнх (риси характеру, звички, життвва позицхя).

2.4. На основ! аапропеновашех критерёхв побудована сегмент ац: ринку хсородукцх за ознаков формування потреби по етапах технос гхчних перед ххв, галузях, регхонах. Так, за ознаков технолог!чш передхлiв рекомендована сегментацхя 1, II, III х IY порядкхв. Вияхг нон базой для побудови такое" схеми е прочес поел!довного дроходжеш хсородукцхУ за ознаков первиниостх його спожиаанкя, переробки i ОС робки та одериання предукцхх за основники технологхчними переделами. Таким чином, прспонуеться багатоступенева сегментацхя ринку, яка yi ворилася внасл!док того, шо первикно вироблена продукцхя багаторазое проходить обробку та переребку i в умовах ринкового господарст! рг-ах зуеться як вегрединх санах" галузх, так i за VV межами.

Загальна схема сегментацхТ ринку вквчае у себе матриц! САЗ

СВ>, <С> i fDJ. В п!диет! иатриць вхазан! виробничники л!сопродук-[дх <технологiчнi перед!м) , в присудку Ч сегиенти ринку aiconpoЧ ЗУкцi'i (табл. I ) .

Таблица 1

ЗДГДЯЬЗД СХКЯЛ СКГаЗНТАЩг РННЕУ Я1С0ПР0ЯУХЦ1Х

Виробники про ду кц I'{ С з г и е н г и р и л к у

першого другого третього четвертого

порядку порядку порядку порядку

Перший технолог!чний

перед1л СА > X {А > XX СА > XXX {А > XV

Другий технолог!чний

перед! л <В У XX <В > XXX {В > XV

Трет!й технолог!чний

перед!л <С J XXX <С 1 XV

Четвертий технолог!чний

перед!л <D > XV

Таким чином, для анал!зу ринку л!сопродукцiТ рекомендовано ви-длитн сегяеитя чотирьох порядков:

сегмент першог-о порядку, в якояу виробничниканн-продавхдя-ми е: хсоэаготовча прокислоесть (п!дгалузь л!соекслуатац!Y), а сегментами ринку Ч л!созаготозча промисловiсть (обробка деревини), л!сопилення, суха перегонка деревини, сиолоскипидарне виробництво, газиф!кац!я та виробняцтво технолог!чноТ цепи (матрица CAi);

сегмент другого порядку, де виробкичникапи-продавцяии в: л!созагот!влi, л!сопмлення, вугаеспаления, смолокур!ння, впробництвс цепи, а сегментами ринку Ч суш!ння деревини, фанерпе вкробнмцтзо т; iHuie (матрица -СВ>);

сегмент третього порядку, ие виробничиикамиЧпродавцмм с суш!ння деревини, фанерие виробняцтво, виробництпо бруск!в для aiKii зв'язку, плитне виробннцтво, а сегментами рмнку - просочування дере вини, неблеве та !нше (матриця СС>);

сегмент четвертого порядку, ае виробничникамиЧпродавцами просочування деревини, пеблеве, столярне, паперове та деревообробн виробництво,а сегментами ринку Ч сфера виробничого споживання - rip

ничорудна промисловхсть, буд!вництво, ремонтноЧексплуатац!йнх пот машинобудусання, хнхх зв'яэку х електропередач, канцелярськх пот] хкшх спожксачх та сфера девирэбничого спожипання Ч населения та споживачх (нзтриця СО 1>.

В умовах хсодефхциту в Украх'н! значке мхсце повинно вхдвс тись комплексному використаини хсопродухцх х" як сировинного мате{ лу, иго потребуй максимально поеного ! ефективного використання пс з традиц!йно споживаемои повноцхнною деревиною, малоцхннох" дерев та вхдходхв.

Використовувчи вименаведену методику сегментацхх" ринку х продукцх х", вироблено'х з .павноцхнвох* дерезини, нами запропонована с ментацхя ринку хсопродукцхх", виробленох" з малоцхннох" деревини вIдход х в

Сегментация ринку хсопродукцх'х, виробленох" з малоцхннох" де вини та рхдход!в, е основою для ефективного та рацхонального "х"х ви; ристання як резервного сировинного матерхану, яккй дозволяв збхлы ти пролозиц1в л сапродукц1V з мето задоводення потреб ринку Укр.

2.5. Сегиентэдх, що характеризуе м!жрег!ональн!, регхоналы галузевх та м жгалузеа1 зв'язки, пропонуеться будувати за допомос системи вхдповхдних балансхв.

На основх регхонального балансу можна одержати хнформацх г спеихахзацхю виробництва, структуру ввезеиня та вивезення продукх з пхдроздхлани на мхжобласний та м!ждгржавний баланс, зв'язки кожи облает! з хишими областями Украх'ни, сальдо результатхв них зв'язкх

Характеристику таких зв'язк!в може дати, наприклад, бала мхжрегхональиих зв'язкхв, що виникать у процесх розподхлу працх.

У такому баланс! основк1 пропори!V та зв'язки вхдображавть детальному региональному розрхзх х дасть можливхсть досл!джувати р г!ональну структуру розлод!лу продукцхх" <табл.2>.

У схем! вхдображено перемещения продукцхх ихж областями Укра ни, а також вивезення за "х"х" иеж! та введения хз гнших краТн близько] та дальнього гарубхжжя. Облает! Украх'ни в п!дмет! та присудку позн, ченх 1,2,3,...,п.

Рядки балансу характеризуясь розлодхл продукц!"х", виробленс пхдпрввпствами Украх'ни ! пригначеиох" для споживання як в данхй ое ласт!, так 1 в хншях областях Украх'ни та за х"Г межами.

У стовпцях балансу вхдображен! диерола надходження продукш

Таблица 2

схема балансу м1жрегюнальних зв'язкй

укра!ни, що виникаютъ при розпод ш л1сородукцп

рег10ни, в як1 завозиться л!сопродукц!я

ОБЛАСТ1УКРАХНИ

РЕПОНИ БЛИЗЬКОГО ЗАРУБ 1ЖЖЯ

РЕПОНИ ДАЛЬНЬОГО ЗАРУБ1ЖЖЯ

Л11 АЦ Л 21 Л 22

л1 п 2 п я

2 л л2 Л 12 1=1 1 = 1

.. Л 1п 2 Л '=к1 Л 2л 2 л Ъ

Х2 л ш 2,* ч

1 1 1^1

11 12 ... В и 2/ Е V

21 22 ... 2Л 2 ЕУ 1=1

я1 л2 ... л 2 яп Л 1~П1

2 вл2 л2-2 Е 1п2 ?И 1 Ч 1 = 1 1=1

Л1 ДИ V Д1

11 12 ... 1/1 ЛЕ1.

2! 22

ДИ _11 ДИ V -1

л1 Вп1 ... п 2,

1 = 1 1 = 1 1 = 1 и=\

я11 я!г ... я!* 2 Д

Я21 яЬ ХХХ Я2л

Ял2 - Нпп 2 " V 7=1

л л п п.

2я}12яЬ...2 я'л2 нЬ (=1 (=] / = ! ,

я И я 11 ... я 11 2 я и яМ яЯ ... я и

Д11 Д" .. 11 V Д И я л1 Ял2 ... я Дл 2,

2 я "2 яп1 ...2 л'2 "V1

= 1 1 Ч 1 1 = 1 1

Г1 АГ2

л 2 */

до кожноУ облает!. Ui ресурси скяадаються ёз виробництва продукцё'

д.-ноУ сЕгст! та надходжень э ёнших областей i краУн. Нёжобласни:

posподIл продукцёУ в УкраУнё характеризуемся матрице ifi>, яка скла-

даеться ёз елементёв А . Елементи, розташованё по дёагоналё А

i j ii характеризуйте самозабезпечення облает! продукц!ею.

Нёждержавний обнён 1з краУнами близького та дальнього заруб!ж-

жя характеризуемся матрицами <Е> та {HJ.

Матриц! {Е У, СЕ 5 складапться 13 елемектёв, якё похазують иа1

рямок руху продукц!У з областей-виробникёв продукцёУ УкраТни в j'-t:

perёони Ч сегменти близького та дальнього зарубёжжя. I II

Матрнцё <Н 5,iH > складаються ёз елементёв, якё показують иа;

яодження продукцёУ в УкраУну з краТн близького та дальнього зарубёжжз

Таким чином, кожний рядок балансу дав уявлеиня про регёональн;

структуру розподёлу продукцёУ, а стовпцё - про perёональну структур;

надходжень в окремё облает!.

Основне рёвняння балансу таке:

п п I п II n nl о. и

ZK+SE+ZE = IF + ГИ + Н , j=l j ё=1 ё i=l ё i=l i j=l j j=l j

де К Ч обсяг продукцёУ, uio надёйшла в jЧту область;

Е , Е Ч обсяг продукцёУ, uio надёйшла з i-тих областей УкраУн! ё ё

вёдповёдно до краУн близького та дальнього зарубёжжя;

F - обсяг продукцёУ, виробленоУ ё-тою области УкраТни т;

призначекоУ для використання як в самёй облает!, так i за ТУ межами;

Н , Н Ч обсяг ввезеноУ в УкраУну продукцёУ з краУн, вёдповёдно, j j

близького та дальнього зарубёжжя. 3 даного рёвняння виводяться спёввёдношення, uio необхёднё ДЛ5 аналёзу форпування ресурсёв продукцёУ в УкраУнё:

I к = з н1 + з нГ1 + з ft i=l j j=l j j=l j i=l j=l ij

та Ух розподёл

!F = ЬЧЬ". e A i=l i i=l i i=l ё i=l j=l ij

Рег10нальи1 зв'язки доцёльно аналёзувати за допомогою коефё-А

ц!ент1В Lj Ч ----, цо характеризуясь участь i-oi облает! у форму-

ванн! ресурсёв продукцёУ ->Ч оУ областё, та В -----, що визначают!

часть .-го рег!ону у використанн! ресурсов продукц1У !-оУ облает!.

Знаичи коеф1Ч1Снти взаевозв'язку рег!он!в, в найбутньему

южливо розрахувати в!дпов1Дн! надходження продукц!У !з 1-01 облает!

I j-тy А = Ь К г з !.) ^

Аналогично визначапть використання ресурс!в 1-01 облает! в .з-!й

. = <А Р.-

и 1-3 1

Коеф!ц!енти Л, та В дають можлив!сть встановктя взаеяо-

ш'язки н!ж п!дсупковими частинапи балансу К та Р ! нати уявлення

1ро територ!альн! зв'язки.

Рег!ональний баланс доц!льно використовувати також для анал!зу

забезпеченост! окрених областей УкраУни продукн!вв. 3 цгею метая елеЧ

ченти А по стовпцях, що характеризупть надходження продукц!У з jЧту и

эбласть, пор!внппться з потребою облает! в продукц11 <Р ). При цьоиу

эозраховуються коеф!ц!енти, V -----, як! характеризуют р!эекь

задоволення потреби в продук1д!У, що над!йшла !з окремих областей УкЧ

раУни в 5Чсу область, ! W =----, як! характеризупть р!вень

задоволення потреби за рахунок надходження продуктТ в Чту область УкраУни !з рег!он1в близького та дальнього заруб!жжя.

Для прогнозування м!жрег!ональних зв'язк^в, що вииикать у процес! виробництва та використання продукц!!-, важливо иати Ух значения на прогнозуепий пер!од. Зд!йснити прогноз цих коеф!ц!ент!в ножливо на основ! врахування впливу на них головних фактор!в, що Ух обумовхпоть. Серед них важливо видхлити в!дстань. м!ж рег!онали, коеЧ ф!ц!ент насиченост! потреби конкретного виду продукц!У, сукупм!сть !нши:г фактор!в, що зм|нюят)ься пропорцгйно часов!.

Рег!онально-галузев! та и!жгалузев! зв'язки всередин! областей вивчавться за методикою, аналогичною методиц! вивчення м!жрег1о-нальних зв'язк!в,

Важливин моментом використання рег1ональноЧгалузевях баланс!в е У;: ззетосувания для прогнозу розлод 1 лу продукту;У. За допомогою системы р!чних балансов можливо анал!зувати динам!чн! тенденцгУ зн!ни розлод!лу та эробити конкретн! висновки про змгну Ух параметров в майбутньому.

Так, нариклад, динам!ка показник!з дае >южлив!сть доегджува-ти зн^ня кпефзцгент!в баланс!в в залежност! в!д м!сця виробництвг

продукцхУ та регх онально-галузееоУ потреби. Таким чином, динанхч* иодел! баланс! за гвхткнй пер1од вають велике значения при побудос перспективного балансу, який, у сво чергу, е важливок передуиовс побудови науковосбгрунтованих прогнозхв виробництза та розпод!л продукцИ" та дае можлив!сть уникнути деяких нев!длов!дностей м! показникаии, що входять в баланс, а отже 1 розробити в!дпов!дн! захо ди. Тому екстраполяд! покааник!в доц!льно розглядати як деяку оцхнк Окрхм того, протягов прогнозуемого периоду, зг!дно з надяодженням до датковоТ !нформац!Т показники перспективного балансу повинн! корегу ватиоя у в!дпоэ!диост! до зн!н рег!ональноЧгалузевоУ структури роз псД1лу та задсволенля попиту на продукт в залежност! в!д розвитк галузей та регхонхв УкраТни. Урахувати цх зги ни ложливо за допомого еконоихкоЧстатистичних моделей.

Обгрунтований пIдхIд до розпод!лу родукц!У ноже бути зд 1 йс нений лише шляхоп детального вивчення основних структурних л!дрозд! л!в балансу, як в статиц!, так 1 в дииам!ц! в т!сному еднанн! з факторами, що формують параиетри структури.

Система локазникхв, що ролонуеться, не вичерпуе вех;: аспекте анал!эу, але вона стоорюе над!йну базу для планування основни: засад забезпеченост! потреб ринку в л!сопродукц!У.

2.6. Вид!лен1 основн! природно-економхчн! та социальноЧеконо-мхчн! фактори э вхдпов1дними пхдгрупани, що формують потребу в л!со-продукц!У. Заропоковано розд!ляти фактори, то характеризують пoтpeб^ в засобах виробництва та предметах сложивання в склад! л!сородукцхУ. Так, до грули фактор!в, як! формують структуру потреб за основными наряпкани використання л!сопродукц!У як засобхв виробництва, взнесен! тх, що формують потребу для кап!тального будхвництва, виробничо-експлуатац!йних робхт ! т.!н. У свои чергу, кожну грулу фактор!в формують п!дгрупи. Наприклад, група фактор1В, що визначае потребу в л!-сопродукцхУ для кап I та л ьн ого буд!пнпцтаа, фориуеться пхдгрупами фак-тор!в, якх визначавть потребу у л!сопродукц!У для пропислового, жит-яового, культурноЧпабутового буд!вництв ! т.хн. Значения фактар!в характеризув в!дпов!дна система показник!в обсягу буд!вництва та норм використання хсопродукц!У за асортиментом та !н.

До фактор!в, як! впливають на обсяг потреб в Л1сопродукц!У як предиет!в споживання, вхднесено: рег!ональн!, ях:! включапть приЧ родноЧкл!матичн!, !сторико-культурн! навички та звичаУ; деиографхчн!, що включаать чисельв!сть с!мей, Ух вхк, склад ! т.!н.; екокои!чн! -обсяг грошови;: доход!в та зберхгаль, Ух розпод!л м!ж конкреткими соЧ

ц!ально-економ!чними гйдгрупами, р!вень фактичноУ забезпеченост! предметами споживання та 5н.

2.7, Грунтувчись ла результатах анализу фактор!в, 1.40 формують потребу в лIсопродукц1У, запропонован! петодичн! рекомендац!У щодо зизначення перспективно"! та поточно 1" потреби в предметах споживання га засобах виробництва.

Запропонован! методичн! рекомендац!У щодо визначення потреби у засобах виробництва з основних напрямк!в Ч буд!вництва та ремонта зиробничоЧекслуатацIйних потреб

При розракунку потреб рекомендовано врахоаувати ту особлив 1 сть, цо науково-теяначний прогрес у галуз! дав поштовк розвитку виробництЧ за зам!нник!в даловоУ деревини, таких, нариклад, як плитнх матер!аЧ 1И, картон I т.1н., розширивши Ух використання з метоп економгх дереЧ зинноУ сировини. Кожлив!сть Ух використання при визначенн! потреб морсе бути при умов! використання коеф!ц!ент!в еки!валентноУ зан!ни в 1ерерахунку на уновно круглий лас, як! визначаються доел!дноЧстатноЧ гичним шляхом I е усередненими. Ц! хоеф!ц!ентм в!дпов!даить структур! Гх споживання, яка обумовлена зм!ною технолог!У, розширенкял техн!чЧ их можливостей використання х1М1ко-механ1чноУ переробки геопродукЧ и"1.

Загальну потребу рянку УкраУни в предметах споживання доц!льно шзначати з урахуванням осовливостей м!ст, селищ м!ськог-о типу та :!льськоУ мсцевост1, як суму потреб у предметах споживання для новоЧ 'о буд!вництва, на з!днстлення знасу, для громадських будавель та 'станов.

Детг эуючи потребу в побутових предметах споживання для новоЧ о буд!вництва, можна зазначити, що вона е пох!днов в!д к!лькост! :вартир, що вводиться в експлуатац!п в розрахунковяй р!к та вартост! 1абору предметов споживання.

К!льк!сть квартир, як1 вводиться в експлуатац!, визначаеться к часткэ в!д д!лення обсягу житлового буд!вництва на середню площу вартир. На останна впливаютъ так! фактори, як норма плот! на одну юдину при заселеин! та склад середньорозрахунковоУ с!м'У, який виз-ачае:ться в!дношенням чисельност! населения до кхлькост! оф!ц!йно ареестроваких с1мей.

Потребу в предметах споживання для обладнання кухонь та передЧ !х в м!ста:: та селищах м!ського типу розраяовувть у розм!р! 20 7. в!д отреби в предметах споживання житлових К1мнат, а для с!льськоУ м!с-евост! - у розм!р! 15 V. в!д потреби для житлових к!мнат в бу-

донках с!льського типу.

Наивность в УкраТн! предметов споживання деревянного походжен кл визлачасть ni: суну надходжань ois ycix джерел, виключаючи висia а меж! держави, а також вибуття по ф!зичноиу та моральному зное за период, що вхдповхдав середньому терм!ну :: !снування.

Потреба в предметах споживання побитового призначення на в!д шкодування зносу в розрахункоаону период! визначаеться як добуто P4HO амортизац!Т на наявний обсяг у населения предметов споживанн ciдпов1дно в в!стая та селища:: мхського типу i с!пьськ1й н1сцевост1.

Наявн!сть предмет!в споживання побутового призначення у вибу ваичому 3 експлуатаах! житловому фонд! визначаеться в залежност! b обсягу житлового фонду, що вибувае з причини стар!ння або реконструк u, а також вартост! вирой!е , що припадають на 1 кв.и загально площ! в хенуючому житловому фонд!. Барт1сть вироб!в, що припадають н 1 кв.м загальноГ плои)! в 1снувчому житловспу фонд! в розрахунковом; пер!од! визначаеться niдношеннии к!лькост! предмет!в споживання, як знахедятъея в експлуатац! у населения з урахуванняи акортизац!!" до обсягу хенуючого житлового фонду.

Для того, щоб врахувати потребу ринку УкраТни у предметах споживання як в ц!лапу, так ! з основяих напрянк!в, пропонуеться розроб-ляти перелективний баланс попиту та пропозиц!'!. Такий баланс складаеться з двох основних части Ч потреби в предметах споживання -всього,!, у тону чхел!, для ринку, бвджетних орган!зац!й, вивезенш та покритт потреби, у тону числ!, за рахунок виробництва та за раху-нок ввезення.

2.8. Заропонован! нетодичн! рекоиендац!!* подо комплексного анал!зу та прогнозу рег!ональноТ, галузевох та матерхально-зречевленс структури ринку л!сопродукцх ~х~. В X основу покладено одне !з важливу питань прогнозування - це досл1дження повед!нки на ринку окремих гру сложивачхв, що дае кожлив1сть одержати найбхльш ч!тке уявлення пр особливост! статики та динам!ки л!соспоживання та попиту на хсопрс яукц!в. Це завдання реахзуеться на основ! анал!зу зн!н в сукупност споживачхв з диференц!ац5.ею Тх за трупами. Рекомендована диференцхац! груп споживачхв за регхональннми, виробничими ознаками, сегнентани I II, III, IV порядкхв, за асортиментною структурою хсопродукцхУ.

Так, якщо розг-яядати виробничу структуру, то диференл!ац!ю спо жизачхе буде в!дображати натрична модель, де видхляються напрямки спо жнвання та структура сложивач!в (табл.3).

Таблица 3

сяипл ПОКЛЭНИЕ1В ПКПШКЯ СПОПЯОДИЛЯ та

орогнозувданя яопнту ял яхсояродугцхэ

Напрянки споживанкя p 0КИ

(попиту) хсопродукцхУ 1990 1993 n з о г H о 3

1995 2000 2010

1,Будхвництво та ремонт CD > *. . 1 CD > CD > 1.3 CD > 1.4 CD J i .a

2.Промислово-виробничх нужди <D > a. х CD > a.a CD Э ЭВ.З CD J 3.4 CD > 3.9

3.Ринковий фонд CD J 3. 1 CD > 3 . 3 CD > 3.3 CD > 3.4 CD > З.Е

4.Вив 13 CD > CD > 4.3 CD 1 4. CD > CD > л4 . a

УСЬОГО по УкраУн! 100 100 too 100 too

Наприклад, матрица D по рядках иЮтить структуру напрянкхв

поживання по статт! "Будхвництво та ремонт", зокрема "Капхтальне буЧ хвництво", "РепонтноЧекслуатац1 йнх потреби", "Буд!вництво та ремонт Н1Й електрозв'язку" та i., а по стовпцях Ч структуру споживачхв ->ег!они, пхн!стерства, ведомства, корпорац!Т та iii.

На другому етап! виршуеться завдання визначення внутр!шньо-рупового попиту в роэрзх, яаприклад, асортинентних груп. Для реал!Ч ацх" uis'i мети доц!льно використовуватя модел! частки окр&них това-||в внутр!шньогрупового асортименту у загальноиу обсяз5 потреби.

Для кожкох" асортиментнаУ групн ояэиачаеться залежнхсть TV

[астки в д сукупност! фактор!в, то змхнпвться пропоц!йно часу, у реЧ

рультат! чага одержуемо сукупн!сть р!внянь виду d л= -f(t). На о оноЧ

t! цим р!внянь здйснюеться екстраполяц!я значень d

2.9. Програма Уряду по структурной перебудоа! ексномххм УкрахЧ 1И передбачае вир1шення широкого спектру проблем: у вузькому розум!нЧ [! Ч це вдосконалення галузевох" та виробничоТ структури економхки, в троком у - пропориiУ в i дтворювальних процесхв, форм власност! , зов-1хшньоеконопхчнох дхяльност! та iH. Грунтуичись на них положениях ! >икористсвучи наведен! вите методичи! розробки, в робот! розрахована доел джена структура фактичного споживання, а також здЙемена УУ 1рогноз на перiод до 2010 року по рег!онах, напрямках споживання а

розлодхлом по сегментах I, II, III та IY порядкхв.

Анаяхз результатi розрахуш:!п показуе, що структура споживан-яя лiсопродукцiУ, яг в базовому перхсд!, так i в перспективному, зи!-нюеться у в хдпов iдностi а прI оритетани структурно"! перебудови еконо-нхки УкраУни, що вмэначенх в Програн! Уряду.

Так, частка л!сородукнхх , то задовольнае промисловсЧвиробничi ну жди, иайб! лыа висоха ! мае тенденцхв до зростання. За период з 1980 по 1993 роки Ti" обсяг spie з 64 V. до 67 X. Тенденция зростання попиту на хсородугайв по какому напряиху сложивання, як в близьк!й перспектив!, так I в бхяьш далек!й, абережеться. Бмкористовуючи иодел! взаемозв'язку структурл сложивання л!сопродукц!У з перспективними обЧ сягани виробництва в окрелих галуэях, було встановлено, що, зокрема, зб!льшекня обсяг!в виробництва с!льськогосподарських машин, автоЧ, вагоно-, та судобудхвництва в уиовах розвитку УкраУни потребу в зростання загальнох потреби в л!сопродукцхх пропорцхйко збхлыпешш про-дукц!'х машннобудхвннх та !нших галузей, як! визначавть рхвень проиис-лаасго потенцхаау.

Зростання обсягхв виробництва предметов сложивання деревянного походженкя таких, яг лебл!, вироби ширвжитку та !н. обумовить збхль-шення потреби в д!ссшродукц!У. Зпеншення норли витрат на 1 мн. крб. цхяьнох деревини бххыи, нхж на 20 "Л i фанери клеенох в 1,5 рази ком-пенсуеться вжсористанням плитних матер!ахв, wo суттево змхнить структуру сапоУ норка витрат.

Структурна перебудова економхки дасть поштовх розвитку ринко-вих азаекоа!дносин их виробничниками та споживачами р!зноУ продукц!У, формуванкк активного торговельного балансу, що пхдвицить рхвень м!жЧ регхоналышх та мхжгалузевих зв'язкхв ! приведе до зростання обсягу товарообхгу. Це збхжыиить потребу в л!соматер!алах таропакувальЧ наго виробництва. Б нормах витрат деревини передбачаеться замхна дерев 'яноГ тари картонная, лаперовов та хн. у posnipi до 0 7. потреби в нхй та доведенн! до 30 7. повторного використання тари.

У зв'язку з цхми та хншими потребами ринку УкраУни, зростае потреба в лIсопродукд!V целюлозноЧпаперового та картонного виробництва, яка, в свои чергу, потребуе використання д!лово"х деревини та тех-ьологхчноУ щели !з з!ход!в хсозаготовок х деревоабробки.

Г!рничорудна промисловiсть потребуе використання л!сопропук-ц!У, виходячи !з обсягхв добування вугхля, захзноУ, марганцевох" та хнших руд. При цьону середня норма витрат деревини на добування 1 тис.

тони вуг!ля до 2010 року повинна знизитись у 1,5 рази за рахунок ви-користання металевого крёплення. Технология роб!т при добуЕаннё за-л!зноТ, нарганцеэоУ руд та !нишх ксрисиих копании передбачае збере-женмя витрат деревини на досягнутому базовому р!вн!.

Становлении буд!вельного комплексу в!дводиться одне 3 прёори-тетних наряик!в в Програм! структурно? перебудови економ!ки УкраУни. Згёдно з розрахунком, будёвництво та ремонт за обсяг-ом питано? ваги у загальи!й потреб! ринку займае друге мёсце. Частка споживання л!со-продукц!У цим напрямком споживання менша 1 мае деяку тенденцию дс зниження. Так, якщо у 1980 роц! частка споживання склала 29,9 7. , тс у 1993 - 26,3 "/.. У перспективному перёод! попит на лёсопродукц! для буд!вництва та ремонту буде мати тенденцию до зниження, дето зменшив-ши темп (26,3 % у 1993 роц! ! 25 7. - у 2010 роц!>.

Одним 13 головних напрямк!з лопиту р!зних видгв л!сопродукц!У е кап!тальне буд!вництво та ремонтноЧексплуатац!йн! нужди. Потреба в л!еопродукц!У на кап!тальне буд!вництво та реионтн! роботи визнача-лась, виходячи з норм витрат на 1 мн.крб. 6уд!вельноЧмонтажних роб!т та ремонтноЧекслуатац!йних нужд з урахуванням зм1нм структури л!-соспоживання у в!дпоз!дност! э темпами, що склалися з 1980 року. Тому поряд з абсолютным та в!дносним зменшенням в рогнозувмону пер!од! частей витрат деревини у круглому л!с! зм!нюеться ! структура само? норми. Б н!й в!дображаеться функц!я техн!чних напрямк!в у бу-дёоництв!, яка залежить в!д обсягу впровадження металобетонних конст-рукц!й, пласмас, прогресивних деревинних зам!нник!в повноцённоТ деревини. На деф!цитну д!лову деревину в круглому вигляд! та пиломате-р!али потреба зменшуеться (в!дпов!дно з 19,5 7. у 1980 роц! до 6,0 7. -у 2010 роц!, а також з 63,6 7. у 1980 роц! до 30,2 7. у 2010 роц!), а на прогресивн! матер!али - фанеру клеену (з 1,6 до 9,9 %), ДСтП (з 6, до 33,8 '/.I) та ДВП (з 3,4 до 14,1 7.) зростае.

Зб!льшення виробництва преднет1в споживання та розширення об-сяг!в власного буд!вництва, що передбачае структурна перебудова еко-номхки, приведе до зростання попиту на л!сопродухц!ю ринкового фонду. В перспективному пер10д! його розм!ри повинн! дето стаб!лёзуватися ! скласти 58 7. загальноУ потреби у зв'язку !э эбгльшенням частки прение ловоУ переробки л!су ! забеэпеченням л!сопродукц!ея, переробленов на промислових л! дприемства:: для потреб приватного сектора та населения с!льськоУ мёсцевост!.

Одним !э суттевих недол!к1в !снувчоУ структури економ!ки е сировинна спрямован!сть експортних поставок та незначна частка ви-

аоэу KiHitesoT прадукцгх. В зв'язку а цмм винякае питания встановле] е<эзктмзг нов иIшньссконоп!чяих вв"язк!в Украх'нн в краТнакя sapyfiii кзхоы прхсрятетного експарту готовох ярадухчхх" к!нцевого признаке]

Враховувчи, та УкраТна иадохсова держава, яка не аадояолы свох потреба у лi сопродукц ii", ТТ оагальний вивхз за анаяггуепий прогнозуемяй перходп <э 1980 по 2010 роки) зненшиться на 0,4 в!дсо-Це зяження обумовввться суттеаип зиэкшекияи вявозу деревинн як с ровиннаго материалу та деяким ябхльшеиняя вявозу продукцх "х" кхнцевс призначення. При щ-оиу за рахунок останньоГ буде забезлечуват> ефектг.онхсть зо5ш!ишот.трговельного балансу л!сопродукц!Т.

У Програо! Уряду пказуеться на недосконал!сть асортииент структура продукц!Т, ло вкпускаеться. tie стосуеться i лiсопродукцi j Анахсз показав, ца лоряд la гн!иов структури л!сосложиванкя б] удоскоиавватись I асортииентний склад л!сопродукц!V. Досл!дже> структури потреби рниху в розр!а! основних асортинентких груп пока: що найбхяьша питона вага у гагальноиу обсяз! потреби належить лилог терхалаи t40,5X) та а!лов!й деревинi (23,3 2). Дещо иенша частка тг (11,3 X) та ДСтП <9,0 %).

Роэрахукки показали, що у перспектив! передбачасться зна1 зненшення попмту на повноа!ни! асортипентнI групи л сопродукц!"] д!лозу деревину, пвлопатер!аяи, шпали, частка якях до 2010 року г винка зпеншитисъ в !дпав!дна до 15,2 % , 37,6 % i 1,3 X у загадь потреб!.

Паралельяо прогнозуеться покрашення структури асортипенту х сопрог.угсц! 1" на баз! копплексного використання сировини та розвм-1 х!к!чно"х" та х!иiко-яехангчно*х* переробки деревини,бiльш повне вякорк такня в!дход!в хсоажлення та деревообробки листяних пор!д та др для виробництва продуки!Y цевлозно-лалеровох', л !сох! и!чноТ, гхдр ь!знох" промисловост! та плитного виробництва ; роэширення роботи шс 8!дродження oicis та зб!лыиення х"х продуктивност!. Такий напря покладено в основу структурно! перебудови галуз!.

У результат! цьсго прогнозуеться пр1орктетний розвиток ranys що вироблаоть прогресивнх л!сомзтер!али. Так, частка фанери клее повинна зрости а 3,5 X у 1993 роц! до 4,4 X у 2010 роц!, ДСа г!дпа!дно, а 9,0 X до 13,4 X , ДВП - з 2,3 X до 4,2 X. В ц!лог частка прогресивних яатер!ал!в повинна зрости з 33,3 X у 1993 рс до 46,9 К у 20Ю роя!.

Аналог!чний аяахз натриць питоиох" ваги проведений по поре иску складу деревиня та у рег!ональному розр!з!.

Таким чиной, проведений на основ! матрични:: систем анахз структури л!соспоживання в региональному, галузевому напряиках спочи-зання та породному розр!зах дав можлив!сть оцгнити поточну та перс-тективну потребу ринку в л сопродукцаТ, сп!вотавити 1"! з пролозиц!ех>. Гаке сп!вставлення дозволило визначити в!дпов!дн!сть структури потреби структур! пропозиц!У та сфорнулювати заходи щодо ТТ пбалансування. Рекомендовано, у процесс статистичного анал!зу, використовувати коиЧ 5!нован! систени натриць, в основу яки:; покладено дек!лька наведених эзнак.

2.10. Анал!э кон'внктури ринку л!сопродукц!г за 1980 - 1990 эоки показав, що ведучини показникаии ресурсов е рубки головного коЧ эистування та поставка продукцИ" з краТн близького та дальнього заруЧ э!жжя. Частка першого показника вар'Уруе в межах 13,4 Ч 13,8 X, друЧ -ого - пае ст!йку тенденц! до зниження (э 59,9 '/. до 54,9 X). Але зв!з л!сопродукц!У пае 1 буде иати у перспектив! певний вплив у заЧ Зезлеченн! ринку УкраУни л!соресурсами.

Кризов! явища в економ!ц! УкраУни в 1990 - 1993 роках обумови-пи р!зке скорочення обсягхв ресурсни:: показник!в. Це стало результатом значного скорочення ус!х, без вийнятку, джерел надходження дереЧ зини !, у першу чергу, рубок головного користування (на 26 X) та ввозу э краТн близького та дальнього заруб!жжя (на 58 X). Основними приемами такоТ ситуац!У е, по-перше, поступове послабления та частковий зоэрив тривалии економ^чних зв'язк!в м!ж УкраТно та республ!каяя голишнього СРСР. По-друге, економ!чним спадом розвитку галузей УкраУн! 1оЧтретв, в!дсутн!стя необх!дного економ!коЧорган!зац!йного механизму но нормал!зував би заготхвл! та виробництво л!соресуро1в.

У зв'язку з цим доц!льно: в!дновити втрачен! та вотановити но-5! взаеиовиг!дн! економ!чн! зв'язки шодо забезпечення УкраТни л!соЧ хродукц!ею; зб!льшити розв!ри л!сокористування в м!оцевия гсах шляЧ юн зростання Ух продуктивности; покращити в!кову структуру л!о!в; 5!льш ефективно ! комплексно використовувати деревину в!д сан!тарних зубок; розробити такий економ!коЧорган!зац!йний механизм, який би ;прияв б!льш ефективному л!сокористуванню.

Зроблено анахз динал!ки використання л!сородукц!У у в!дпоЧ Ндност! з динан!ков потреби в н!й ринку УкраУни.

Протягом 1980 Ч 1993 рок!в спостер!гаеться тенденц!я зростання ютреби, яка з року в р!к не покривалася, утворюючи тим самим безпеЧ

рервно зросгаючий яефхдит. Boro рознхри за 1980 - 1990 роки вросли 5 2,1 рази, а за 1990 - 1993 роки - у 1,9 рази. Причоиу, якщо за nepioj 5 9ЯС -19?"' рааа аагалызе виксрксгаквя дерев инк мало вханосио стабхль-ний характер з деякив аиеншенням на 2,6 V. , при зростаин! потреби нг 17,1 7. , то за 1990 - 1993 роки воно зменшилоса иа 39 X , а потребё аросла на 7 %.

В умоваз: кризи екоиомхки, гострого дефхциту хсопродукцхх" пропозиция айкежуе попит i практично реал!зац!я дор1внюе nponoanuIY.

Але криза постхйно тривати не поже. Тоиу иеобх!дне иетодичне забезпечення посяхджень сучасного ставу виробничого потенцхалу, раз-райка шляххв внходу з кризи, а також наукове обгрунтування тих улов розвитку ринку, коли еешгамхка перейде на товарнх форни взаекних зв'язкхв ! тоя! визлачальнин буде попит.

2.11. У кожний ланий тари!н часу екококхчна кон'вшстура заде-жить а ! д cr.iDBiдношення попиту та пропозиц!У, що схяадавтьса на ринку в уиовах конкуренцхТ та ц!н. Головним фактором, що визначае динаи!ку ри.чковога попиту, е саоживання хсопрадукц!Y, а для пропозиц!i важливе значения мае виробниитво л!сопродукц!Т. Таким чином, пропозиЧ хв аажка розглядати як результат виробничоТ дхяльностх у виглядх товарной* иаси, призИаченоТ для пролажу, а отже, задоволення потреби у л!сородукц!"х". У зв'язку з цим виникла необ:;! дн!сть доехджекня вироб ничого потенцхалу хсопромксяового комплексу та оц!нки йога можлиЧ костей для покриття цих потреб. Виробничий потенциал ПК являе собою сукупкхстъ- потенцхахв хсопильно-деревообробних, л!схоз!в та хнших ринковмх структур, складов! частини яких е передуповою виготовлення в!дпозхдних вид!в сопрсдукц!V. Тобто, це орган!чний синтез ринкових структур, визначений гкбиною роэлодхлу прац! i спец!ал!зац!Т виробництва, з одного боку, та ступеней розвитку коопераа!1 прац! ! нхжга-лузевкх S3'язк!в Ч э intsoro. Б!н являе собою динамхчну систему, яка знаходнться у стан! поеххдовного розвитку, п!д яким розунхеться сукупкхстъ эк!смих та к!льк!сних эихн, що эабезлечують перех!д !з одного стану в хкший, б!льи високий у порхвкянн! а попереднхн носить характер цхлеспрямозаного та сюхдоио керованого процесу. Цей прочее проходить у час! х npcscTopi, до ныэго залучен! ! на нього впливаять вс! факторн та ресурси виробництва, ыо використовуютьси таким чинен, Хцпб одержати максима ль нмй результат.

Складовими елемеитами, ада формупть зкхст виробничого потенц!а-лу ПК в: наявнхеть квад!ф!кооших трудових ресурсхв; основных проЧ мислозоЧзиробничих фондхв а вхдпов!дно структурою; предиет!в прац!;

природных ресурсв; систеня управхння органхэацхео виробництва.

У кожний ланий те р н1н ласу виробничий потенц1ал повинен в 1 дпо-в!дати певнии вииоган. Вони визначаються темпами розвитку науково-технхчного прогресу, ринком ресурсв, внутрхшньою спецификою виробничого потенциалу як складнох" динамхчно"1" системи.

2.12. Досдженх виробничх можливост эадов1льнемня потреби ринку УкраТни в хсопродукцхV. Для цъого запропоновано 1 використано систему взаемозв'язаних статистичних та планових показникхв обсягу, структури I динам5ки: лёсового фонду в розподхл! по регионах, виробництва та споживання кнцевох" хсопродукцхV в розподл по асортимент-ни:: трупах, капхтальних вкладень та основних фонд!в в розподхх по галузях та регдонах, чиселышстх зайнятих в галуэях ПК. Кр1м того, використанх баланси виробництва 1 споживання хсопродукцхТ, капхталь-них вкладень, основних фандхв.

Анахз виробничого потенц!алу ПК Украх'ни дозволив виявити ос-новнх його недол!ки, висв!тлити Тх причини, наелIдки запропонувати шляхи подолання цих недок!в.

Так, непхдготовленсть хсових масизхв до забезлечення ринку власними деревинними ресурсами була результатом недалекоглядноТ стратег 1чна"1 похтики минулих рокхв. хси УкраТни характеризуються наявнхетю малопродуктизних та малоцхнних деревостоГв (граб, береза 1 н.) у бхльшост! випадкхв потребують термхновоТ реконструкцхV та повноцхнноТ эамни на щяидкоростучх х технхчно цхннх.

Забезпеченхсть хсосировинними ресурсами виробничого потенцаЧ лу ускладнюеться нерхвномхрн1стю розм5щення та рхзно структурою л Ч сового фонду у регхональному розрз.

Основнх фонди, то знаходяться на баланс! п1дприемств, морально застарли та значка ф1зично зносилися, особливо хх активна частяна. Звертае на себе увагу х вкрай нерхзномхрне розмхщення основних фонд!в та виробничих потужнастей по регхонах УкраТни.

Анал13 динамхки х структури капхтальних вкладень на реконЧ струкц, технхчне переозброення, розширення та нове будхвництво показав , що V:: обсяги за останнх 10 рокхв значно зменшилися.

Загальне скорочення чисельностх працеэдатного населения в УкраГнх зиеншило його чисельнхсть у промисловостх, до складу якоТ входять галуэх ПК. Спостергаеться переххд спецахств у коперцхйнх структури.

В УкраУнх недостатньо розвинутх ресурсозберхгаючх технологхТ, - 29 -

co забезпечувть комплексна та ефективне використання деревини, а такс внройккцтва продукцПС кедеревинного походжоиия, wo заиХнявть л1-

сопродуKBiв.

Иедосконаяа структура управления ПК УкраУни обумовве необ-х!дк!сть створення единого органу управления гсовип господар-ctsom та аеревообробноэ промиеловхстю. Кета такоУ фории управления -а!хвхдац!я диспропорций в розвитку галузей, утворення реальных пере-думов для функц!снуваняа саморегувпчоУ еконсмхки та насичення ринку УкраТни л!сопродукц!е.

2.13. Rporpatta структурноУ перебудови еконон!кк УкраТни перед-бачае пэр!одизац!ю зд!сиении практичних заход!в та досягнення сут-теэих ам!н в тенденциях еконоя1чного розвитку держава. ОсновHi кри-терхТ в!дбору !нвестицхних приоритетов оргентован! на максимально використання власних вриродноЧсироаинних ресурс!в, проведення ре-сурсозберiгапчоУ екснаяхчноУ политики, техн!чне переозброеиня, реЧ кскструкцiв i т.п., по забезпечувть оптипальне та стабхльне функц!оЧ куванна економ!ки в я!лоиу та Ti сгсладових частик. 1нвестиц! йн ! пр!орктети можуть бути вюзначен! як и!льов! ор!ентиря структурно!" перебудови з метою збалансування попиту та пропоамц!У, розвитку ргшквдшх вхдносин.

Зг!дно э цинк етапани i хритер!яни та на основ! запропонова-ноТ аистеии показкшс!в балансу виробництва та споживаиня niconpoЧ дукц!Т, визначен! приоритеты! иапрямки покриття лicoдефициту в Ук-раУ нi, до яких вхднесеве плитне, меплозно-паперове та !н. виробництва. Такий висновок ni дтверджуе i св!тава практика хсоспаживання.

3 метав б!лып детального досл!дження ц!еУ проблеми, у робот! вид!ленай ц!льовий ринок, якай забезпечуе локрнття дефициту л!сопро-ЯукцхТ в УгсраТн!. В!и яэляе собов багатоступеневу структурну модель, яка складаеться з комплексу задач по анализу i эадоволенню потреб в ДСтП (схема 2).

У прсцесх розрахунку потреби ринку в плитняк матер!алах деревянного походження на перспективу за основу взят! так! вих!дн! вимоги забезпечешш потреби виробництва предмет!в сложивання плятниии матер!алани иа пер!од до 2010 року;

забезпеченкз потреби в плитиих матер!алах хншкх спожива-ч!в з урахуаанням эаплаяпваних темл!в Ух розвитку на пер!од до 2010 рожу;

эабезлечэння потреби у плитних матерхалах експортних пос-

Визначення потреби у ЯСтП

Анахз в!дпоо1диост1 техн! (са-еконам чного р 1 в ня виробиицтва потреб! в ДСтП

ВИРОВНИЧА БАЗА

Шляхи забезпечення потреби у ДСтП

СИРОВИННА ВАЗА

Схема 2. КОИПЯЕКС ЗАДАЧ ПО АНАЛ13У I ЗАД0В0ЛЕННВ ПОТРЕБ

В ДСтП.

тавок на пер!од до 2010 року з урахуванняи збереження тенденций, складиси е остакн! жесятиргччя <до 1990 року).

У результат! вобуяови сметами перелектканих баланс!Б доел жена можлив!стъ забезпечення политу рынку УкраУни л!сопродуК1д!е.

Основними у свстея! них баланс!в е:

баланс копиту та ропоэиц!У предмет! в споживання на пе] од до 2010 року5

баланс авшпгу та пропоэиц!У плитних матер!ал!в на пер; до 2010 раку;

баланс взоиту та пропозиц!У сироакнних ресурс! на пер] до 2010 року;

Анал!з них баваксгв дае яожлив!сть зробити так! висновкя.

Развито* рянковкх в!дносин обумовлюе необх!дн!сть локриття г ет!йно сроставчих потреб у л!сових иатер!алах. Це лотребуе розмире диапазону використакая л!сосаровиияих ресурс!в, виробнмчого потенц! лу, квал1ф1коэаних кадр!в.

3 иетов реал!вац!У визначених проблем эапролонована економгч обгрунтована програиа рогноэованого розвитку саровинноУ бази э пр позиц!ями широкого вякористання влаенкх ресурс!в иалоц!нно? деревин я!дход!в лесозаготовок та деревообробки. В основу цього обгрунтуван покладен! критер!Т сонон!чноУ доц!льност! Ух використання.

0ск!лька аиро&дачяй лотенц!ал ПК за пер!од, що анал!зуетьс ке забеэпечуе потреб ринку у прогресивних видах л! соматер! а л ! в , у р бот! дан! конкретн! юролозии!У щодо пося!довного нарощування поту ностей плитних материал!в шляхом техничного переозброенкя та реко етрукцЗТ Д1ючих вироЁкичях потужностей.

Подалыхий анал!а розвитку ринку УкраУни показус, що реая!зац!я заходов щодо техн!чисто переозброекня та реконструки!У д!ичих л!; приемств не г змозг аадовольнити зростапчих потреб в плитних иатер!. лах, а визнёчений У* деф!цит ноже бути покритий лише у результат! б; д!зництва нових п! дприемств.

Тому розроблев! ропозиц!!" щодо буд!вництва нових л!дприемст| як! зрахсвувть:

тернтор!альн! диспропорц!У у розм!щенн! п!дприеиств; наближенвя п!дприенств до ринк!в збуту продукц!У; наявн!сть еконон5чно доступних сировинних ресурсов для х робництаа плитних иатер!ал!в;

иаяаи!сть в!льних в!д забудови земеяьнях дглянок;

можливхсть забезпечення ресурсами виробничого призначення лектроенергхею, водою, теплом I т.д.), трудоемки ресурсами.

Запропоновака схема пасл!дсвного о.".грунтування розрахунку пот-би ринку УкраТни у предметах споживання, предмет!в споживання в ревинних плитах, а плитного вирабництва - у сировинних ресурсах, такаж обгрунтувана необх!дн!сть у в!дпов!дних виробничих потужнос-х, як! дадуть можлявхсть задовольиити потребу в л!сопродукц!У на р!од до 2010 року 1 тим самим у эначн!й м!р! аненшити дефицит ресурЧ в деревини у держав!.

3. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЩх

Зг!дно з концептуальнини ориентирами та стратег!чниии заедании структурно"! перебудови, закладеними у Ц1льовому прогноз! розвит-УкраТни, проведено аная!э ранку л!сопродукц|У, на основ! якого пропонована структуризована модель статистичного забезпечення досЧ джень ринку л сапродукц5Т. Вона вквчае в себе класи$!кац!ю потреб нку, типолог! спожявач! як основу сегиентац!У ринку, вддбгр н*юнктуроутворюючих факторхв, методику анализу та прогнозування поту та пролозиц!У л!сопродукцхУ, оц!ику виробничого лотенцхалу, розЧ хунок пр!оритетних напрявк1в в структур! перебудови ПК.

Досл5дження ринку мае будузатись на !нформац!У, то характери-е взаемозв'язок показник!в потреби в л!сопродукц!У як засоб!в ви-бництва та предметов споживання, виробничого потенциалу, балансу питу та пропозиц!У та 1н.

ПУБЛ1КАЦ15Е ПО ТЕШ Д0СЛ1ДЯЕННЯ

1. Ефективнгсть комплексного використання деревинноУ сировини. г Технгка, 1990. - 9,5 друк.арк.

2. Маркетинг /теор!я, методология, практика/ ЧИ.г Эсолог1я, 91. - 12,1 друк.арк.

3. Ресурсозбереження ! охорона навколишнього середовища. - К.: ожай, 1990. - 10,6 друк.арк . /у сп!вавторств1, особисто 8,5 друк. к./.

4. Ненеджмент ринку л!сопродукц!У. Ч И.: Экология, 1991. - 7,-ч ук.арк. /у сп!вавторств!, особисто 4,5 друк.арк./.

5. Основи методики застосування балансового методу при плану-нн! розвитку л!сопромисвозого комплексу. ?;'копис депонований рНД1НТ1. УК-ДВЗ. К., 1983. - 10 дру.г.арк. /у сп !вавторств х, осо-сто В,0 друк.арк./.

6. Будхвельн! пресувальн! натерхали в деревообробн!й прояис востх УкрНДШТ! // Хнфориацёя! нове в кауц!, технхц! та проиислов т!. К., 1982. - 0,75 друк.арк. /у спхвавторстз!, особисто 0,25 др арк./.

7. Наукоэо-техн!чний прогрес 1 комплексна використання де виниох сировинм. К.: Знания, 1982. - 1 друк.арк. /у спхвавторст особисто 0,33 друк.арк./.

8. Суш!пня пилоиатер!ал!в в камерах перходичних дхй // Нове кауц!, тезснхц!, виробництв!: Експрес !нформац!я. К., 1983. -друк.арк. /у спхвавторств!, особисто 0,45 друк.арк./.

9. Рац!ональне 1 комплексна використання деревини на п!дпри ствах УРСР. К.: УкрНДШТГ , 1983. - 2,8 друк.арк. /у сп!вавторст особисто 0,93 друк.арк./.

10. Еезв!дходн! технолог1? в деревообробц! //Експрес хнфорпа УкрНД1НТ1, 1986. - 0,58 друк.арк./у спIвавторствI, особисто 0,29 д арк./.

11. Визначення економхчноУ ефективност! комплексного викор: тання хсових ресурс в в хсокапб!натах: Нетодичн! рекопендац!У К.! 1Е АН УРСР, 1985. - с.53 - 2,4 друк.арк. /у слIвавторствё, 01 бисто 0,9 друк.арк./.

12. Соц!ально-економ!чний розвиток Киева та КиТвськоГ облает XII п'ятир!чц1! Дав!дник та статистичнх матер!али. К., 1990. -друк.арк. /у спёвавторств!, особисто 0,3 друк.арк./.

13. Слец!ал!зац!я I концентрац!я деревообробного виробниц' //хсове господарствс, л!сова, паперова ! деревообробна промисловх! 1980 . N 2-0,4 друк.арк. /у схвавторств!, особисто 0,2 друк.арк./

14. Комплексне використання деревияи на деревообробяих п приемствах УРСР //Планування та використання ресурс!в народного п подарства УРСР. 1981. - 0,2 друк.арк.

15. Анахэ витрат сировини г ватер!ал!в при виробництв! меб. //Дхсове господарство, л!соза, паперова х деревообробна промисловх! 1981. N 2 - 0,1 друк.арк./у сп!вавторств!, особисто 0,05 друк.арк

16. Зниження матер!аломхсткост! продукц!х" - найважлив!ша ум! л!двииення ефективностх виробнинтва в п!сопереробнхй промисловга //Хнтеясиф!кац!я використання промислового потенциалу УРСР.

К. % ЕНД1 Держплану УРСР, 19В2. - 0,8 друк.арк. /у спхвавторст; особисто О,27 друк.арк./.

17. Про методи анализу ефективиост! норм витрат сировини ! тер!ал!в в деревообробнхй промисловост! // Органхзацхя та планува

/збй народного господарства: Республ.в!;в!домчий эй. К.: Вища шк., .73, 1983. - 0,9 друк.арк. /у спхвавторств!, особисто О,45 друк. ./.

18. Орган!зац!йно-иетодичн! проблемл формування асортиментних *!в в галузях, виробляючих товари народного сложивання //1нтенси-ацзя використання прокислового потенциалу УРСР. К.; ЕНД1 ДержплаЧ

УРСР, 1983. - 0,5 др.-к. арк. /у спхвавторств!, особисто 0,25 г.арк./.

19. Виэначення р!вня комплексного ввкористання деревини I його *оп!чного ефекту //Л!сове господарство, хсова, паперова 1 дере-5робаа промисловхсть. 1984. N 4. Ч 0,1 друк.арк. /у спхвавторств!, 5исто 0,05 друк.арк./.

20. йетодичн! основи розрахунку екононхчнох* доцхльност! 1 р!вЧ зикористання деревиннох' сировини //Организация г планування галу-

народного господарства Рес-убл. мхжз!домчий эб. К.: Вита шк., . В9, 1987. - 1,0 друк.арк.

21. Про оцхнку використання д-ревз-гинох" сировини 1 "ГУ еконояхч-ефектизност! //Организация 1 планування галузей народного госпо-

зтва: Реопубл. м!жв!доичий зб. К.г Вища ик., вил. 90, 1983. -1,0 с. арк.

22. Шляхи л^дзищення ефективностх управления запасами засоб!в эбництва //Удосксналення планування I ефективност! використання гр!альних ресурс!;: Зб.наук.робхт. К.: ЕНДХ Держплану УРСР, 1989. ,0 друк.арк.

23. Удосконаленнл основни:: форм спец!ал!зац!У та Ух класиф!кац!я гблевгй промисяовостг '/Орган!зац!я 1 планування галузей народного юдарства; Республ. м1*в!довчий зб., вип.100, К., Либ!дь, 1990. -

друк.арк.

24. йетодичн1 п!дходи до визначення ефективност! безв!дходних 10Л0Г1Й //Планування матер!альних ресурс!з-. Ч К. ! ЕНД1 Держплану

1991. - /у спхвавторотв!, особисто 0,7 друк.арк./.

25. Форпузання ринкових ц!н на продукцхю дереэообробки //Торгхв-

) улова:: приватизацЗЛ": Зб.наук.праць. К. :!СТЕ1, 1994. - 0,5 друк.арк.

26. Зростання ефективност! нозоУ техники на п!дприемствах Н!н-1роиу УРСР. Еконои!чн! проблени техничного переозброення галузей х збництз: Тези доповхдей Республ гкансысоУ науковоУ конференцхУ. К., I. 4.1 /у сп1вавторств5, особисто 0,05 друк.арк./.

27. Ефективнхсть норм витрат сировини г матер!ал!в в деревооб-шму виробництв!. Орган!зац!йноЧметодичн! питания розробок ! впро-кень норм 1 норматив!в в УРСР: Тези доповхдей РеспубхканськоУ совеУ конференцхУ. КиУв , 1982. 4.2 - 0,1 друк.арк.

28. Динамика виробниитва i споживання л.сонатер!адав в ХРС //НаукаЕО-техн5чиий прогрес в гсовхй i деревообробнхй промисловостЗ Те-эи дзпов!дей XIV науково-технхчно! конференц!!. К. 1983. - с.204. 0,1 друк.арк. /у cniBasTDpcTBl, особисто - 0,05 друк.арк./.

АН0ТАЦ1Я

Захожай Б.Б. Статистическое обеспечение исследования рынка ле сопродукции.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономически наук по специальности. 08.03.01 - Статистика. Киевский государственн экономический университет. Киев, 1994.

Защищается 2S научных работ, содержащих теоретическое исследов кие рынка лесопродукции на основании которого разработана структуриз ванная нодель соответствующего статистического обеспечения. Оно вкл чает классификации потребности рынка, типологии потребителей как осн сегментации рынка, коныоктурообразующие факторы, методику анализа прогноза спроса и предложения.

Проведенное исследование базируется на информации, характеризу: щей приоритетные направления перестройки структуры ПК Украины, по' ребиость в средствах производства и предметах потребления, произволе векный потенциал, баланс спроса и предложения.

Zakhozhay V.B. Statistical assuarance of the timber market ri search.

Thesis submitted for a competition for a degree of Doctor i Science (Economics), speciality - 08.03.01. - Statistics, Kiev Sta' University of Economics, Kiev, 1994.

28 scientific research works are supported. They are devoted i a theoretical study of the timber market on the basis of which a stuc turalised modal of a relevant statistical assuarance is worked out. 1 includes a market demand classification, a consumer typology as tt basis of market segmentation, market competition - forming factors, demand and supply analysis and forecast methodology.

The investigations are based on the information that characte rises priority directions of the timber industry structural transfer mation in Ukraine, the demand in means of production and consume goods, the production potencial and the balance of supply and demand.

Ключов! слова;

Статистичне эас^зпечеиня управления. Класиф!катор потреб ринку в одукц11'. Сегментацгя ринку. 1нформац1Йна база статистичного за-енчя наркетингових досхджень. Прогноз попиту. Збалансован1сть та пропозиц!"!.

Похожие диссертации