Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Социально-экономический механизм регулированиябезопасности производства в угольной промышленности тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Шаульская, Лариса Владимировна
Место защиты Одесса
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Социально-экономический механизм регулированиябезопасности производства в угольной промышленности"

РГ* од

1 3 НОЯ 1995 .

НАЦОНАЛЬНА АКАДЕМЯ НАУК УКРАпНИ НСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМКО-ЕКОЛОПЧНИХ

ДОСЛДЖЕНЬ

На правах рукопису

ШАУЛЬСЬКА Лариса Володимирвна .

СОЦАЛЬНО-ЕКОНОМЧНИЙ МЕХАНЗМ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА У ВУГЛЬНЙ ПРОМИСЛОВОСТ

а. ее. ог

Спецальнсть Економка промисловост

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацÿ на здобуття наукопого ступеня кандидата економчних паук

ОДЕСА 1995

Дисертаця  рукописом

Роботу виконано на кафедр менеджменту прац Донецького державного унверситету

Науковий кервник - кандидат економчних наук, доцент

Офцйн опоненти - доктор економчних наук, професор

Крижко .Д.

. - кандидат економчних наук, доцент

Лисюк В.М.

Провдна органзаця - Луганський флал нституту економки Промисловост НАН Укра

Захист вдбудеться 1995 р. на засданн

спецазовано

З дисертацúю можна ознайомитися у бблотец нституту проблем ринку та економко-екологчних досджень НАН Укра

Автореферат разсланий

1995 р.

Вчений секретар

спецазовано

Х Лук'янченко Н.Д.

кандидат зкономчних наук

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальнсть досдження. Велик й дрбн аварÿ, що вдбуваютья сьогодн частше,

Соцально-економчний механзм забезпечення безпеки виробництва можна звести до основних етапв, як включають методологчний аназ стану шляхв пдвищення безпеки прац, розробку методичних аспектв ? здйснення, вибр самих заходв, що гарантують безпечн умови виробництва.

Особливо актульн ц досдження для грничодобувних галузей промисловост, зокрема, вугльно

Дотримання правил безпеки не  кнцевою метою тих, хто працю, для досягнення виробничого завдання, тим бльше, не вичерпу реазацÿ

Самостйнсть же засобв вдносно мети дяльност  основним джерелом неправильно

Вдсутнсть механзму зацкавленност в сфер безпеки виробництва - явище, сутнсть, якого визначають категорÿ потреб, нтересв цнностей, що детермнують поведнку й дяльнсть (правильн й неправильн) робочих та

безпосередньо виплива практична значнсть та актульнсть ршення проблеми зацкавлено

1.2. Мета завдання досдження. Метою дисертацйно

1. Перша з них включа розгляд безпеки виробництва як суспльно

2. Друга група основних завдань досдження соцально-економчного механзму органзацÿ безпеки виробництва поляга у визначенн сутност й причин виникнення нещасних випадкв, у розробц поняття небезпечно

3. Третя група основних завдань досдження передбача розвиток економчних методв забезпечення безпеки виробничих процесв, методичних питань формування матерально

1.3. Об'ктом досдження  елементи соцально-економчного механзму зебезпечення безпеки виробничих процесв.

1.4. Предметом досдження  економчн вдносини у сфер забезпечення безпеки виробництва з урахуванням потреб та зацкавленност суб'ктв ц㺿 дяльност у бльш сприятливих умовах роботи в грничодобувнй промисловост.

1.5. Теоретичною та методологчною основою дисертацÿ  роботи втчизняних та закордонних вчених, результати наукових досджень нститутв. Джерела нформацÿ: акти розсдування причин нещас-них випадкв (форма Н-), галузев нормативно-

правов документи, статистичн звти вугльннх шахт, результати спостережень та аназв.

У ход досдження були застосован загальнонауков методи пзнання: системно-структурний пдхд до ршення проблеми, методи науково

1.6. Наукова новизна результатв досдження, що захищаться в дисертацÿ, поляга у визначенн системного уявлення про травматизм, у встановленн структури, мсця й рол небезпечно

Серед нових положень так:

визначення трудових процесв як об'ктв забезпечення безпеки виробництва;

визначення мсця категорÿ "безпека" у систем потреб, що вдповда сучасним економчним умовам;

розкриття соцально-акономчного змсту деяких суперечностей у виробничй сфер й вияв особливостей прояви потреб та нтересв для суб'ктв працеохоронно

включення у процеси управння безпекою виробництва соцально-економчних регуляторв, зокрема, розробка системи матерально

методологя та методика передпланового прогнозування та планування профлактичних заходв щодо забезпечення безпеки;

обгрунтування методики розрахунку економчно

1.7. Практична значимсть роботи поляга у визначенн основних методичних принципв управння безпекою виробництва та формуванн зацкавленост мж суб'ктами працеохоронно

1.8. Впровадження результатв виконаного досдження.

Прикладн розробки, що

1.9. Апробаця роботи. Основн науков положення, висновки й рекомендацÿ дисертацйно

1.10. Пубкацÿ. По тем дисертацÿ опубковано 4 роботи загальним обсягом 4.6 д.а., з яких 2,1 д.а. належать авторов.

2. СТРУКТУРА ТА КОРОТКИЙ ЗМСТ ДИСЕРТАЦЙНОп

Робота складаться з вступу, трьох глав, заключення, списку використано

У вступ обгрунтована актуальнсть теми, визначенн мета, об'кт, предмет та завдання досдження, показана наукова новизна та практична значнсть отриманних результатв.

У першй глав "Методологчн основи аназу стану та пдвищення безпеки виробництва" розглянуте поняття прац як дво

У другй глаз "Методика органзацйно-економчного аназу моделювання нещасних випадкв" досджена система причинност в теорÿ безпеки та охорони прац як фактора, що визнача ефективнсть профлактично

У третй глав "Економчний вибр заходв щодо забезпечення безпеки виробництва" пропонуються методи забезпечення безпеки виробничих процесв, насамперед, трудових, методика формування матерально

У виключенй узагальнен результати досдження.

3. ОСНОВН ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦЙНОп РОБОТИ

3.1. Безпека визначена як суспльна потреба дво

Потреба (у загальному значенн) - це особливий стан взамодÿ людини з навколишнм середовищем, що вдображу як необхднсть споживання нгредúнтв середовища. У сфер охорони прац середовищем  умови прац та працеохоронн та працеохоронн вдносини, причому соцальна потреба у безпечних умовах прац очевидна. Але забезпечення безпечних умов прац Не  основною метою власника капиталу, галуз, пдпримства, а виступа у рол засобу для реазацÿ провдно

необхдними витратами на попшення умов прац та виробничими на пдпримствах переходять у протирччя мж потребами особистост в умовах прац

Таким чином, шлях до особисто

3.2. В робот проведений ретросиеспюний аназ причт шшнкнсшя кризисно! ситуацÿ у сфер охороин прац; виявлен тенденцÿзмни працеохоронннх вдносин у вугльнй промисловост. Народногосподарська практика охорони прац на територÿ Укра

На приклад вугльно

Другий етап (приблизно з 1928 по 1940 рр.) характеризуться ндустразацúю основних галузей промисловост, технчним переозброюванням пдпримств, масовим будвництвом. Внасдок об'ктивних суб'ктивних причин ндустразаця в значнй мр здйснювалась за рахунок ентузазму трудящих надмрно

На третьому етап (1941 - 1958 рр.) до роботи на шахтах було залучено велику кльксть неквафкопаних робтникв. В результат, не зважаючи на зрослий рвень механзацÿ, рвень Травматизму пднявся. Законодавством вперше встановлена вдповдальнсть Працвникв за порушення норм охорони прац.

Характерна риса четвертого етапу (1958 - 1970 рр.) - прояв нцативи трудових колективв: виникли Ради профлактики.

Сформувалась дина система управння охороною прац (кСУОП) на всх пдпримствах. Вперше з'явилося матеральне стимулювання за безпеку виробництва.

На п'ятому етап (1970 - 1985 рр.) поглибилась формазаця працохоронних вдносин. Широко розповсюдилась логчно суперечлива концепця ототожнення травматизму з кнцевими результатами прац у вигляд системи Премюваннй-Депремювання за "основн результати господарсько

Псля 1985 р. не вдбулося принципових змн у Политиц безпеки. Сьогодн суперечност в працохоронних Вдгосннах загострилися ще в бльшй мр: в умовах обмежених економчних можливостей, з урахуванням Проблем! "виживання" шахт, турбота про охорону прац пересунулась на одне з останнх мсць.

3.3. Досджена система причинност в теорÿ Йезпек виробництва як фактора, що визнача ефективнсть профчлакТИЧНОп роботи. Кервники структурних пдроздв зобов'язан визначити обставини й причини нещасних випадкв, вид подÿ, заходи ЩОДО встановлення причин випадку, ного усуненню, скласти акт за формою Н-1, який служить пдставою для аназу травматизму за певний перод. З виконаного практичного аназу на шахтах ВИДНО, що при складанн актв Н-1 бувають так недоки: змшуються обставини нещасного випадку з дяльнстю щодо розсдування, ототожнюються обставини причини випадку, обстановка й небезпечна ситуаця; при виявленн причин нещасНо-о випадку допускаються типов помики: визначення ПрЙЧИН НбЩасНоо

випадку як впливу травми на потерплого, прИЧШИ Нё вйткаютЬ з обставин випадку, причини ототожнюються з факторами, Причини

визначаються поза виробничими системами, ототожнюються порушення правил безпеки з причинами, зустрчаються домисли, вигадан причини.

Отже, бльшсть членв комсй щодо розсдування нещасних випадкв не просто неврно визначають причини виробляють формальн профлактичн заходи, а ие озброн методологúю структурного аназу травматизму й розсдування нещасних випадкв.

Висновок ц㺿 частини досдження: причини нещасного

випадку закладен у протирччях виробничих систем, процесв або операцй, що снують виршуються планомрно (в нормальнй течÿ виробничих процесв) або стихйно всередин систем. Субстратом виникнення нещасних випадкв  небезпечна ситуаця , що не  постйним атрибутом виробничих систем. Вона виника в процес розвитку, функцонування виробничих систем пд впливом особливих зовншнх внутршнх умов. Вона мохл посилювати або послаблювати небезпеку виникнення нещасного випадку, може зникнути або знопу з'явитися, але не випадково, а в нових умовах.

3.4. Складено системне уяалеапя про тртпЕХшг з позначенням поняття пебеапсчпо

Система "нещасний випадок" у розвитку об'дну всезагальне, загальне й одиничне (мал. 1). Матеральн елементи системи мають властивсть одиничност. Разом з тим, одн й т ж елементи можуть виконувати рзн функцÿ навпаки, рзк елементи можуть виконувати однаков (у тому числ й небезпечн) функцÿ, наприклад, травмуючий рух. Сполучаючи в соб одиничне й загальне (функцональне), ситуаця явля окреме матеральне утворення в рамках системи. Гри цьому, якщо система  сукупнстю

взамопов язаних й взамодючих елементв, то ситуаця е органзаця Тх взамодÿ або впливу у даному простор-час.

Методологчно важливо звернути увагу на характер зв'язкв у систем "нещасний випадок". Прямим зв'язком  так вдносини мж двома елементами (подями), коли змна одного неодмнного виклика змн}'Т ншого. Внасдок змни умов виникають зворотн зв'язки (негативн або позитивн). Негативний зворотний звТязок той, який протидú причин вдхилення пд норми (контроль за дотриманням до норм). Негативний зворотний зв'язок - основа будь-якого цлеспрямованого управння об'ктами, у тому числ безпекою пиробничх процесв (як корка виступають вимоги правил безпеки). Позитивний зворотний зв'язок, наЕпаки, той, до сприя причин вдхилення вд норми. Перетворення негативних ЗБОрТШХ зв'язкв у позитивн джерело, що зада програму самоорганзацÿ елементв середовища у форм подÿ, що веде до аварÿ, травматизму.

Стихйне або кеусадомлене формування негативних умов зя у конкретнй снту&НТ

Протирччя дяльност ! мислення (неправильн дÿ) потерплих у конкретних ситуаця*

! Пст

Порушення щсенл безпеки, - прóрадкпх або соцальних 1

* Itirntlin 

Трансформаця гармонÿ СПрямОЕПНОСТ ситуацÿ у виробничих процесах у небезпечн ситуацÿ | !л одному ó гаиу ;к рейо-. чому ксц ект трагиуквнка ] ( нкнякас нг з кожним не ^ завжди 

1 Пнкнкнення акту тразмувакке ке поза, е веередем, j в рамках виробничих систем

Наявнсть зовншнього або внутршнього (потерпли!!) джерела енергÿ, механзму перенесення,Т передач або перетворення енергÿ вд джерела до потерплого

Еигргя вибуху речовини - ударная хвиля - обрка кон-| тгктгеого проаеду - перетво-. * рЯ!КЯ електроенергÿ в теп-   лову - запалення оболонки . 1 кабеля - перетворення ten-   лового мпульсу у отруйн гезн - перенесення reals  [ до провдникв - ядуха про- ^хдникв 1

Мал. . Далектика нещасного випадку (основн ознаки всезагального ó

Все це вимага такого стану безпеки виробництва, яке зобов'язу виявити умови перевороту негативних зворотних зв'язкв у позитивн на стадях проектування, будвництва, експлуатацÿ пдпримств, трудових процесв та операцй.

3.5. Розроблена логчна модель системи "нещасний випадок" на функцональному рвн (рвн регулювання). У травматичнй ситуацÿ в основ регулювання лежить процес перенесення й перетворення енергÿ. Система регулювання складаться з нижчезазначених функцональних блокв, яких може бути повний неповний набр, блоки можуть поднуватися.

Джерело руху (енергÿ) - завжди забезпечу енергúю травмуючий рух.

Пускач - те, що вмика джерело в ланцюг перетворень або передач енергÿ для травмуючого руху (може видлятися самостйно або поднуватися функцонально з джерелом або датчиком). Як пускач часто виступають ситуацйн потреби (акогольне сп'янення, зневажливе ставлення до правил безпеки та н.).

Датчик - матеральне втлення суперечностей виробничо

Безпосередн причини нещасного випадку криються саме в датчиках регуляторв.

ня зв'язку - середовище, що по ньому передаться сигнал вд датчика до приймача або потерплого; рзного роду зв'язки вдносини (наприклад, управнськ).

Пдсилювач (приймач) - викону функцÿ перетворення, посилення сигналу датчика в рух спричинювача травми.

Спричинювач травми - все те, що здйсню травмуючий рух.

мпульс - зовншн сили, мотив, дя (бездяльнсть), що викликають вмикання пускача; може бути застосований до датчика. Приклад: бездяльнсть реле витоку струму створю поштовх до електротравмування.

Небезпечна зона - вдмежований простр-час, у якому вдбуваться травмуючий рух спричинювача травми.

Значнсть функцонально

3.6. Удосконалена система управння безпекою у промисловост. При розгляд традицйно

система безпеки

нформацАна

Органзацйно-технчн

Хд виконання профлактичних заход)

Соцально-економчн

Контроль реазацÿ запланових робт

Навчально-виховна робота

Аназ стану безпеки

Насдки нещасних випадкв й профзахворювань

Управляюча система безпеки

документаця й приияття

забезпечення безпеки управнських ршень

Нормативна

Пдготовка й приняття

Пдсистема прнйпяття ршень

Мал. 2. Система управння безпекою прац.

3.7. Розроблена система матерально

Запропонована узагальнена таблиця-модель ступеня провини працюючих за виникнення нещасних випадкв, аварй, браку, небезпечних умов прац й ситуацй та нших негативних супутних виробничих явищ, одержана розрахунками та пдкрплена результатами опитування спецаств з органзацÿ робт щодо технки безпеки. Кодекс ступеню провини працюючих представлений у таблиц.

Кодекс ступеня провини працюючих за допущення негативних супутних явищ

Форма провини Мра провини, %

на рвн регулювання на рпн управння па рвн кервництва

Замр 50 33 17

Необережнсть:

самовпевненсть 33 22 11

недбайливсть 17 11 6

З урахуванням положень закону Укра

Б = 0.5 П * У,

де Б - сума, що пдляга утриманню з зарплат винуватцв, крб;

П - ступнь прошпш в залежност вд рвню управння й форми провини за таблицею, %;

У - сума одноразово

3.8. У робот подано опис модел передпланового прогнозування як внутршньо

Практичним виходом ц㺿 частини досдження стали пропонована схема органзацÿ планово

Показники стану безпеки Тенденцÿ змни безпеки Оринтири безпеки

Технчн, органзацйн соцально- економчн Залежнсть вл впливових факторв Аназ тенденцй змни Нормативний та реальний рвень безпеки Передовий досвд

Складання плану забезпечення безпеки

Можлив заходи Ресурси, кадри Критерй й вибр заходв Показники плану, термни

Реазаця плану

Органзаця й аназ виконання, контроль, регулювання

Мал. 3. Схема органзацÿ планово

3.9. Обгрунтована методика розрахунку економчно

стан безпеки прац - наприклад, за ступенем вдхилення вд встановлених норм та правил;

результати виробництва - зростання продуктивност, пдвищення якост продукцÿ, зниження собвартост;

зменшення клькост та тяжкост випадкв виробничого травматизму, професйних захворювань;

зменшення збиткв та витрат, що

Реально сну соцальний ефект, що проявлються передусм у збереженн та змцненн здоров'я, у пдвищенн ступню задоволення працею т.д. чснуюч методики визначення ефективност заходв щодо пдвищення безпеки прац пов'язан, по-перше, з визначенням величини втрат робочого часу, що виникають у вигляд насдкв наявност безпечних умов прац; по-друге, з визначенням величини грошових витрат на оплату вказаних насдкв; по-трет, з визначенням втрат робочого часу величини, структури й динамики грошових витрат, пов'язаних з безпекою прац.

Уявляться доцльним визначення економчно

4. ОСНОВН ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦп ДОСЛДЖЕННЯ

4.1. Стан безпеки виробництва, та охорони прац у вугльнй промисловост залежить вд загального рвню органзацÿ виробництва, додержання виробничо

Зараз переважають адмнстративн методи регулювання безпеки виробництва недостатньо використовуються методи соцально-економчного впливу, коли включаються так додатков важел, як вплив суспльно

4.2. Одним з напрямкв розширення економчних вдносин щодо безпеки виробництва  вдмова вд зрвняльного пдходу до матерально

Подальше удосконалення модел конкретного економчного регулювання безпеки ма бути спрямоване на покриття винуватцями втрат вд аварй, травматизму й захворюваност з урахуванням реальних економчних можливостей трудящих до покриття, визначення тих меж покриття, коли досягаться не тльки додатковий стимулюючий вплив економчних санкцй за порушення правил безпеки, але й з'являться можливсть хоча б певного зниження пов'язаних з цим витрат вд порушення правил.

к ус пдстави вважати, що визначення зазначених витрат з урахуванням не тльки економчних втрат виробництва, а й умовно вдбитих соцальних втрат дозволив би посилити стимулюючу роль економчних вдносин у област безпеки, показати переконливше економчну доцльнсть заходв щодо пдвищення безпеки прац,

4.3. Важлива роль у пдвищенн безпеки виробництва належить свочасному прогнозуванню небезпечних ситуацй через

вияв впливаючих факторв й тенденцй

5. ПЕРЕЛК ОПУБЛКОВАНИХ РОБТ, ЩО У НИХ ВДОБРАЖЕНО ОСНОВН ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦп

1. Шаульская Л.В. Экономический анализ безопасности труда на шахте // Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине: Тез. докл. региональной конференции, 16 - 18.03.95. - Донецк, ДонГТУ, 1995. - с.43-44.

2. Лукьянченко Н.Д., Шаульская Л.В. Пути повышения безопасности труда в промышленности / Препр.докл. - Донецк, ДонГУ, 1995.-19 с.

3. Макогон Ю.В., Шаульская Л.В. О состоянии безопасности труда в угольной промышленности Донецкой области / Препр. докл. - Донецк, ИЭП НАН Украины, 1995. - 51 с.

4. Лукьянченко Н.Д., Шаульская Л.В. Экономика и безопасность труда // Тез.докЛ.вузовской конференции: маркетинг, менеджмент, предпринимательство, апрель 1995. - Донецк, ДонГУ, 1995. - с. 126-128.

SUMMARY

Shaulskaya L.V. Social-ekonomical mechanizm of the regulation to trouble free production in the coalmine industry.

The Thesis for the Master of Science degree on speciality 08.07.01 - Economics of industry, institute of market Economy and Economic-ecological Researches, NAS of the Ukraine, Odessa, 1995.

The defended thesis is a manuscript, which contains theoretical research of the regulation to trouble free production in the coal mine industry. The defects are determined and some methods decisions on perfection of elements existing mechanizm of the regulation to trouble free production are offered. The recommendations of formations of the financial responsibility and moral interesting to trouble free prodaction in the coalmine industry are given.

АННОТАЦИЯ

Шаульская Л.В. Социально-экономический механизм регулирования безопасности производства в угольной промышленности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика

промышленности. Институт проблем рынка и экономикоэкологических исследований НАН Украины, г. Одесса, 1995.

Защищаемая диссертация является рукописью, которая содержит теоретические исследования регулирования безопасности производства в угольной промышленности. Определены недостатки и предложены методические решения по совершенствованию элементов социально-экономического механизма регулирования безопасности производственных процессов в угольной промышленности, даны рекомендации по формированию системы материальной ответственности и моральной заинтересованности в безопасных условиях труда.

Ключевые слова: безпека, безпека виробничих процесв,

охорона прац.

Пдп. до друку 04.10.95. Формат 60x84/16. Папр Друк. № 3. Обл.-вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Замовлення № 1571. 340048, 'Донецьк, Унверситетська, 77.

Ротапринт ЕП НАН Укра

Похожие диссертации