Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Региональные особенности трансформации форм хозяйствования в АПК в условиях смены земельной собственности. тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат химических наук
Автор Кузнецов, Алексей Михайлович
Место защиты Львов
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Региональные особенности трансформации форм хозяйствования в АПК в условиях смены земельной собственности."

г , од

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ ШСТИТУТ РЕПОНАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

На правах рукопису

кузнецов

Олексш Миколайовт

РЕПОНАЛЬН! ОСОБЛИВОСТ1 ТРА ПСФОРШЦПФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В АПК ВУМОВАХ ЗМПШ ЗЕМЕЛЬНО! ВЛА СНОСТГ

Спещальносп: 08.06.01 - Економжа шдприемств 1 форми господарюваиня 08.07.02 - Економ^ка сгньського господарства I АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацц на здобуття паукового сгуиеня кандидата екбнокпчнпх наук

Льет- 1996р.

Дисертащею с рукопис. Робота виконана в 1нститут1 репональних досщжень НАН Украши

Науковий кер1вник: Науковий консультант: Офщшш опоисп'ш:

доктор еконоупчних наук професор(Г.С. Имець

Провщна установа:

доктор еконошчних наук М.А. сндсл

академш АН Вищо'1 школи Украши, доктор еконоипчних наук, нрофесор 1.Р.Михасшк кандидат еконоличннх наук Р.Д. Фрис

Закарпатський шетитут агропромислового виробництва Укра'шсько! Академп Аграрных Наук

;ст дисертаци в щбу деться

.1996 р.

. годаш на засщанш спещ&шзовано! вчено'1 ради Д . 04. 10. 01 по захисту дисертацн на здобупя ступени доктора наук в 1нститут1 репональних доапджеиь НАН Украши за адресою: 290026, м. Льв1в, вул. Козельницька, 4.

3 дисертащею можна ознайомитнея в бШттец] 1нституту репональних достджень НАН Укиад'1 ш / т 7

Автореферат розкланий " " 1996р.

Вчений секретар спещаль зовано! вчено! ради, кандидат економ1чних наук

В.Х.Жовтанецький

I. ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

_Актуальность. досл^даення.. Винятхове право дерхав-

но1 власност1 на землю протягом тривалого часу призвело до вхдчуження селянина в1д эемл1, знихення його заантвресовансст! в результатах господарюаання, а эвгдси - до спаду сгпьсьяо-господарсысого аиробкицтва. Вгдоко, *о продукт прац1 мохе знаходитися у гтовнгй власяостг лие того, хто е власником засоб!в виробництва, а стосовио сх-льського господаря - зекл!.

Земельна реформа е квчовим елементом аграрной реформи, яка спрямована на становления новых вгдносин эласност1 та перспективних форм господарюзання, формування р1зноукладносН , в аграрному сектор^ формування ринку земл!. В цзй перех1дний пер1оп роэвиток аграрного сектору в1дбуваеться в новнх соцг-альних, господарських г ринкових уиовах. Практичний досв1д нових господарських формувань 1 результатл наукових поиукав гидтэердили необх1дн1сть реформування економхчних в1дносин ка свЛ1, а сане основной 1к ланки - эекельних вхдносин.

Необх1дн1сть та актуальн1сть виргмення проблем формування власност1 в период переходу до багатоукладност1 господзрю-вання I становления зм1аано1 еконон1ки на сел1 ви-значили тему та зм!ст дисертац1йно! роботи, обумовили мету та структуру досл!дхень.

1. 2, Мата 1 адвдання по^л1пяення. Метою дисертац1йноа роботи е роэробка теоретичних а методичних основ та обгрунту-эання орган1зац1йно-економ1чних п!дход1В в роэвитку нових форм господарювання в уновах налоземеля гарпатського рег1ону, з врахувакням трансфорнацл.! земельных вхдносин.

В1дпов1дно до поставлено! мети в робот* зирхиувались так! заедания:

- роэробка теорегичних основ, принцип!в, яляхгв г рег!ональних особливоствй формування р1эноукладност1 в аграрному сектор1;

- обгрунтування етап1в та процес1в усунення знеос!бхи мгоспно-кооперативнох власносТ! 1 уособлення майна;

- досл!дхення ялях1в рефориування в1дносин эемлекористу-эання I Формування власност! на землю, приватизацП земельних илянок та створення ринку земз.;

- прогноэування мохливих вариант1в подальвого реформу->ання колективних сгльсьхогосподарських п5.дприемств в ходг

проведения земельной реформм в малоземельна зах!дних областях

- вивчення эагальноекономгчних передумов становленя та озгруитування рег1ональних особливоствй розвитку селянських (фермерсьхих)господарств;

I. 3. Предмет i об' ект росл!дження- Предметом досл1д*ен-ня е теоретичн!, методичн! та практична питания формування pisHoyiuiaflHocTi в пгдприемсгвах АПК, оцхнка соц1ально-економ1чно1' ефективност! та особливоствй проведения земельно! реформи на Закарпатт1 в умовах малоземеля.

Об'ектом досл1Д*ення е - колективнх, селянськ! (фермер-ськ1) с1льськогосподарськ1 п!дприемства та oco6hct niflcofiHi господарства громадян Закарпаття на erani переходу агропро-мислового комплексу до ринкових вхдносин.

1. 4. НетрдолоПя i методи аосданежь. Теоретичное та методично основою досл!дхень послужили прац! укра!нських та за-руб1хних вчених економ1ст1в-аграрник!в, Законодавч1 акти та постанови уряду i парламенту Укра!ни, Ухаэи Президента' УкраГнн, з питакь здхйснення аграрной реформи, зокрема, прива-тизааП' в агропромисловому комплекс!, матер!али Нац1онально! программ розвитку схльськогосподарського виробництва Укра!ни на 1996-2005 роки. Программ земельно]: реформи.в Закарпатськ!й области. *Георетичн1 висновки i практичм! рекомендацИ' по фор-муванню р1зноукладност1 в аграрному сектор!, реформуванню земельных bahochh основан* на внвченн! i узагальненн! даних ста-истичних органis зах!дниж областей УкраГни, р!чних 3stb с1льгоспл!дприемств, результат!в соц!олог!чних досл!д>емь про-ведених автором в колективних, селякських <фермерських) госпо-дарствах в Захарпатськ1й облает. В npoueci досл1дження використовувались методи економ!чного i статистнчного групу-вання, узагальнень, системного анал!зу i синтезу, пор!вняль-ного i факторного анализу.

JЧ5._Наукова новизна роботи полягж у :

- po3po6i)i охремих теоретично-методолог!чних питань Формування р!эноукладност! в аграрному сектор! Захарпатсько! облает!;

- обгрунтуванн! npouecis усунення энеосгбки когоспно-г.ооперативно! власносг i i уособлення майна в ход i реформування кргосп!В Карпатського регхону в уновах малоземеля;' .

- формуванн! науково-методичних основ приватиз&ц!!' влас-

ХносН колективних г схльськогосподарських падприемств э ураху-ванняк реПональних особливостей;

- обгрунтуванн!. до1пльност1 1 роэробка препозиций подо створення територ1альних асоц1ац1й селянських (фермерських') господарств:

- ОбгрунтуваннI соц1ально-економ1чних насл!дк1в та ефвк-тивност! проведения земельно! реформи в раэних природно-еконо-н1чних зонах Закарпатськог' област1.

1- 5. Праутцчне значения досл1дхення полягав в обгрунтуванн! пропозиц1й щодо алях1в формування р1зноукладност! в аграрному сектор^ Закарпатсьхо област1 та етагс1в рефор-мування с*.льсысогосподарсысих п1дприемств громадського.сектору; Втапи усунеиня- знеос1бхи когоспно-кооператианоГ власност! та уособлення майна викорнстаШ в практиц1 реформу-вання колективних с1льсьхогосподарських п1дприемств областх.

Результати досАдхення, теоретичих 1 практична висновки дисертацИ, лодо сои1ально-економ1чно ефективност1 земельних перетворень, формування вгдносин власност1 та аляххэ подальвог ПриватизацН' в АПХ, мохуть бутя використан1 дерхавнимк 1 гос-.подарськими органами при роэробц1 управл!нських р1иень, лов'язаних з функц!онуванням с1льсьхогосподарських п1дприемств .рхзних форм власностх..

Дисертант брав такоя участь у практичному вт1ленн1 методичних розробок по реформаиН когоспу с. Велятино Куст-сьхого району Эахарпатсько!" область

3. 7. Апробангя робрти. Результатл дисертац1йного дос-ладхвння доповгдались 1 обговорювались на науково-практичних конферетЦях агропромислового комплексу Закарпатсько1' областх (листопад 1994 р. ; лютий 1986 р. ).

Нвтодичн1 рекомендацгГ систематично розглядались на зас1даннях ради фермерських та колективних господэфств облает!. , Результати досл:1дження. допов1дались на п1.дсумкових наукових конференциях в Iнcтитyтi агропромислового виробництва (В. Вахта, 1993, 1994 роках).

1. 8. Структура Ьоботи. Дисартаи1я мх.стить вступ, три основн! розд1ли, висновки, список використано хтератури. Загальний обсяг роботи 160 стор.

1. 9.. ПУ6л1кац1я . везультатга,досл1д1ення.. . 0сновн1 положения диcepтaцil опубл1кован1 в 4 наукових працях загальним обсягом 2. 9 д. а.

г. основал зюст ровотм

2. 1. Пережди аграрного сектору Украхни до разноуклад-носН вимагае створення принципово ново! економ!чно! системи господарювання. Эамз.сть монопольно! дерхавно! та одержавлено! кооперативно! власност: 1 однотипних виробничих вхдносин до цього, леребудовуються форми органхэацИ' виробництва, еко-ном1чн1 в1дносини на сел1.

Осноене завдання аграрной реформи полягае у в!дрод-хенн1 1 становленн1 конкурентноздатно! р1зноухладно! аграрной еконогики. В дисертац!! досл!джено два типи органгэац1йних напрям1в формузання р^эноукладност! в аграрной економ!ц!: Функц1онально-галуэев1й та територ1ально-1ерарх1чн1й, ко базу-ються на 1нтеграцИ' рхзних форм власност1 та р!эних форм господарювання в аграрному сектора.

2. 2. Формування р1эноукладност1 в аграрной економ1ц! та 11' в!дродхення мае певне птдгрунтя в надрах старо!' структур аграрно! еконокхки. В перку чергу це 1ндив1дуальний сектор сальськогосподарського виробництва. В1н збер!гся у вигяяд! особистих пхдсобних господарств населения (ОПГН), як1 останихм часом значно зросли.к1льк!сно, розм!раки, обсяг&ки виробництва 1 реал!эацН" родукц!!'.

Суттеву базу для форнув&кня р!зноукл&дност! схладахль сам! когосли 1 радгоспи. Трансформац!я останн!х в р!знг уклади !нксго типу стало мохливе в русл! загальних процес!в економхчнкх реформ, особливо приватизац!? 1 деноиопол!зац!!'.

3 метою забазпечення успешного формування р!зноухлад-ност! в його базу мають бути покладен! . так! основн1 принципа, сформульован1 в ироцесх досхдження i роэкрит! в дисертацП":

використання р1эних форм власкостх; 2) поеднання р!зних форм господарювання; 3) поеднання р1эних видтв, тигпв 1 Роэм1р!в п!дриемств; 4) Шдтриика розвитку селянсьхях (фермерських) господарств, ОПГН; >) Эбережвння ! рахЦональнû використання неявной иатер1альио-техи1чно1" бази; с!льськогос-подарсьхого виробництва, особливо великих колективних пхдпри-екств; 6 5 фсрмування виробнйчо! 1 социально! хнфраструктури.

Б проиесг досМдхення э' ясовано особливостх формування Р1'^ноукладиост1 в аграрному вмробництв! Закарпатсько! облает!. Ш эага.льн1 особкрост! зумовленх: по-перве - значно бгльшим

питомим потенцхалом з-ндивз-дуального аграрного сектору, hk в ц!лому по Укра1н1. В Закарпатськхй облает i частка особистих п1дсобних господарств населения вила, h* в ц1лому по Укра1нх, зокрема по валовому виробництву с1льськогосподарсьхох продук-uil - у 1. 7 рази.

По-друге, - б1лыими можливостями до реформування госпо-дарських структур сусгильного сектору - когосп1в i радгосп1в.

Форми господарювання, формування земельно! власност1 в npoueci вторичного роэви-гху пройали значний елях, але вони завжди проводились а адекватн1сть 3i станом i потребами роэ-витку продуктивних сил. Процес вхдокремлення эемл1 в1д безпо-середнього виробника проходив паралельно э процесом в1докрем-лення эемл! як об* екту господарювання в1д земельного власника.

2. 3. Особливост1 утворення i становления колективних господарств в колиньому СРСР наклали, вхдбиток на перебхг npoucie в1дчухення в1д когоспник!в засобхв виройництва i спродукованих за 1х допомогою схльськогосподарських продукт is. В результат! для цих процесхв характерннм е ряд посхдозних етап1в.

Пераий э . них - юридичне закр1плення втрати права власност1 на усуспхльнене в ход! колектив1зацх! майно - викли-кав, власие, формальне в1дчухення. Другий етап - перетворення частини усуспгльненого майна i спрямування основной частини валового доходу господарства у його неподхльний фонд - внкли-кав реальна вхдчухення. Третхй етап - формування районнох ланки управхння с1льсьхим господарством i, зокрема, когоспним -зуиовив обюрокрачення когоспно-хооперативнох власност1 i бай-ду*1сть по в1дношенню до управл1ння справами господарства э боку cneuiaAicTiB. I, нареятх, четвертий етап - встановлення через ади1н1стративно-комаидну систему парт1йного i дерхавного кер1вництва с1льським господарством др1бнох oniKH i команду-вання когоспами - викликав почуття нхчийност! когоспного майна, його повне знеособлення.

2. 4. Склалося так, ло на Захарпаттх, хсторично, сусгИль-h i о'рганхзаихйно-економхчнх форми господарювання на сел i впроваджувалися за класичним зразком як по bc Укра1н1. У цьому npoueci соц1ально-економ1чним анахэом мохна умовно вид1лити чотири етап'и, кохен з яких з!др!зняеться зм1нами в землеволодхннь Але нам зараз вахливо розглянути перший, який пов'язаний зх створенням когосп1в i радгосп1в на сел i як

суспхльнси- форми господаревання i i'x частковим реформуванням. Bci ui процеси эд!йснювалися в три nocniAOBHi велика акцИ. В ходi перко! акцН' - заснування KoarocniB i радгосп!в - 3mh-вався, власне, i тип господарввання i його суспхльна форма. Х SaMicTb одноосхбного свлякського господарства створювалось громадське i особисте пз.дсобне. Насхдком чього стало, так зване, усуспхльнення земл!. Якко в 1946 р." 94. 0х bcx пос1вних плоя в областх належало одноосхбним селянським господарствам, то в 1950 p. ix залииилося 6. 7Х, а в 1S56 р. - всього 0. IX.

Друга велика акцхя реформування суспхльних форм господа-рювання на сел i пов* язана 3 здхйснюваним на початку 50-х ро-кхв укрупнениям когосп1в i радгоспхв. А насл1док цього - э' я-вилися пхдприемства, засоби виробництва яких, зокрена, виходи-ли за Mexi окремих схльських населених nyHKTis як ц1л1сного органхзму. Вхдбулося своер1дне i'x привласнення на pbh роэ-порядкення. Виникла ситуация, при як1й формальна в1дчуження безпосередн!х прац1вник1в Bia земх перейило в реальна.

Третя значна auiis лодо реформування суспхльних форм господарювання, яка вплинула також на эеклеволод1ння на сёл i, була проведена на початку 60-х poxiB (в!дбудося друге укрупнения когосп1в). Власн!сть на засоби виробництва, зокрема землю, була в1дчукеиа не т!льки Bin окремого праЩвника, а Я ba громади у цiлону. Привласнення засоб!в виробництва на pie-Hi розпорядження закр!пилося за кер1вництвом когосп1в> яке BiABepTO реформувалося у бюрократичный апарат.

2. 5. Mil Функц1онуванням с1льськогосподарсышх п!д-приемств в умовах центрально херованого господарства з aAMHi-стративно-командною модвлю управления i утвердхенняи ринкових bahochh э пануванням вольного пхдприсмництва i економхчниии методами управМння лежнть своер!дний первх1дний nepioa. На перше Micue висуваеться проблема усунення знеос!Ски в землево-aoahh. Подолання энеосхбки в зеклеволод1нн1 у когоспно-кооперативы ifl форма власностг, на иаву думку,, е встановленн* уособлення i'i' об* ект!в.

Особливо пильно!' уваги заслуговуе теоретичний висновок про те, ко процеси усунення знеосхбки когоспно-коопвративно власноста i уособлення майна повинно здхйснюватися в порядку оберненому тому порядку, за якнм эдхйснювалось в!дчуження. Цей висновок було покладено в основу Taniaauii", власне, процесу. Дисертацхйне досл1дження гидтвердило, цс усунення в!дчуження в

эенлевласност1 схд здхйснити в так1 посл1довн1 етапи.

По-перве, необх1дно эдхйснити переборення энеос1бки : добитися уособлення когоспно-коопэративного майна <в наяому випадку це - земля), як об' екту когоспно-кооперативного прив-ласнення.

По-друге, необххдно надати когоспникам (в бхльл гироко-му розумАнн! ВС1М членам трудового колективу с!льськогоспо-дарського пгдприемства) мохливхсть розпорядхатися уособленим майном когоспу, як своею власнгст, через систему г'х участх в управл1нн1 справами новостворених с1льгоспп1дприемств 1 створення для користування цим правом реальних соцдальних х еконо-м1чних умов.

Яо-трете, забезпечит" реальн1 передумови для привати-зацП' певноГ частини майна когоспу трупов когоспних цворхе чи окремими когоспними дворами шляхом виходу э когоспу 1 створення на основ! особистих п1дсобних господарств 1 привати-зованоГ частини майна когоспу виробничих кооператив1в нового типу (вони функцхонують на принципах в1льного пгдприемництва), а також приватних селянських 1 фермерських господарств

У залехност1 в1д стану суб' ективного (особистого) фактору аграрного виробництва у кожному когосх етап усунення вхдчухення когосПник1в в эемлевласност1 а результатах госпо-дарювання набувае своГх особливостей.

2. 6. В умовах малоземеля Карпатського региону мохливи-ни е калька напрям1в 1 форм господарювання та управл1ння, зок-рема, й кооперативне в агропромисловому комплекс!. Заслуговуе на увагу реформування .снуючих колективнкх господарств у сп1л-ки селянських господарств. Пвряим етапом при цьому повинно стати реформування когоспхв та радгоспхв через реформування орендних виробничих пхдрозд1гв у колективи власник1в на пхдставх об' еднаних земельних па1в на добров1льн1й основ! членов цих колективгв.

Другий етап - це розпод1л земельних па1'в 1 поеднання земельних часток цих колектив1в.

Зд1йснення економ1чних перетворень в агропромисловому комплекс! крайни, подальжа господарська реформа, передбачають створення на одному з наступних етапхв корпоратизованих с5.льськогосподарських пг.дприемств вляхом добров1льно!" горизонтальной хнтеграцгг' структурних п1дроэд1Л1В або приват-

но-орендних пхдприемств. В цьому в1дноаеин1 эаслуговують на увагу питания реструктуриэацИ вже 1снуючих структурних 1йдроэдхл1в колективних схльськогосподарських п1дприенств. НайЫльв прийнятливим с шля* реструктуриэац!I эбережен-ням господарсько-виробничох спец1ал1зацН' та утвердження приватно!' формм власност!, включакчи юридичие визнання варт!сного вираження майна п1дрозд1л*в, тобто основних виробничих фондхв, та над1лення 1* землею, тобто земельними дхлянками у вигляд! частки (лаю), до належать переважно Прац1вникзм даних Щдрозд1л1в, як! вирхвили добров1льно об'еднатися в асоцхйова-не селянсысе (фермерське) господарство.

2. 7. На даному етапх орган1зац1йно-економ1чну функц1ю горизонтально! ^нтеграцН' таких п1дроздххв иожуть эдхйснити територгальна асоцаацП селянських (фериерських) господарств, новостворен! на принципах добровольно!' участ1, партнерства 1 взаемовигоди товаровиробник1в х схяьгоспп1дприекств вс1х форм власностх, включавчи 1 подэ1 рн ! гослодарства населения. Прах-тика здхйснення рефоркувань р агропромиеловому комплекс! перегон либо св1дчить, ло на сучаснону етапх управл!нсько-ор-ган1зац1йн1 фун к.ц а! нормально! д1яльност1 господарств фер-мер1в-власннкхв, районн1 асоцаацН' селянських (фермерських) господарств виконати не в эмоэ1, як кажуть, - руки не доходить. Тому е потреба створення на територН" мин1>н1х д1кчих 2-3 схльгоспп1дприемств та 3-4 схльських Рад, вижезгаданих те-ритор1альних асогЦацхй. До складу виконавчих Рад таких асоцхацхй селяни-фермери оберуть найбхльж кв&л1ф!кованих спец1ал!стхв-аграрник1в, справжн!х господархв-власник1в зе-нельних дхлянок, гохв фермерських господарств. 0бран1, на грсмадських засадах Ради асоцхацхй эмохуть оперативно вир1лу-вати органгзацхйио-господарсьШ функцН', представлятк тери-торхальну асоц!ац1ю в рхзних 1нстанц1ях.

Ввахаемо, ло необххдн!сть створення термтор1альних асоцхацхй селянських (Фермерських) господарств диктуеться ор-ганхзацхйно-еяоноихчними вияогами сучасного стану структурно1 реорганхзацх! агропромислового комплексу. По-пере, постал питания створення теригор!чльних агросер1сних служб та нашн-нно-тракторних станц1й для обслуговування селянських (фермерських) господарств, виконання основних механ1эованиж технологии* процес!в вировування с 1лысся культур в даних госпо-дарствах. Селяни-фермери це не эапаслися :ласором вхдповхдно!

TexHinH для зд1йснеиня польових poiT на надежному агро-тахначному pbh. Колективн! с1льськогосподарськ1 пхдприемства внасл1док jHOieHOCTi наявного мавинно-тракторного парку, в1дсутност1 ф!нансових koлtb на придбання ново! tgxhkh, на в эноэ! эабезпечити необх1дний обсяг po6iT для селянських господаре ТВ.

По-друге, схд вир1лити питання координацИ. дхяльностг кожного фермерського господарства, вцзначення його виробничо! спецАахэац il, эв' яэк1в з партнерами.

По-трете, эабеэпечувчи товаровиробникам в1льний виб1р напрямхв виробничо! д1яльност1, е потреба орган1зацИ phhkb с1льськогосподарськох продукцИ та продовольства, виэначення cnoco6iB i форм орган!зац i'i реахэацИ продукцИ та придбання матврхально-техн1чних pecypciB.. Тому, постае необх1дн1сть створення розгалужено! мереж! незалехних (немонопохзованих) оптових phhkb, аграрних 6ipx, селянських торгових дом1в, оп-товоЧроздрхбних складхв-ринк1в.

По-четверте, сл1д створити територ1альнх виробничх нау-ково-опорнх фернерсьхх господарства, *xi б стали осередками впровадження передових технолог^ с1льськогосподарського ви-робництва в ланцюгу "наука - технхка - виробництво".

Ввахаемо, ло для здхйснення цього проекту cnifl забезпе-чити зв' язки i элагоджену партнерську роботу наступних суб' ехтхв господарсько! д1яльностх:

- Районно! acouiauil асоцхаихй селянськйх (фермерських)

господарств;

- Термтор1альнох acouiaui'i селянських (фермерських) господарств;

- Земельного акц!онерного банку (районного);

- Селянських (Фермерських) господарств. територхальнох acouiaui'i;

- Науково-опорного фермерського господарства;

- Подвхрних господарств селян, э селах дано! територГх;

- Иакинно-тракторио! станцП територхальнох acouiaui'i селянських (фермерських) господарств;

- ArpocepsicHoro пхдприемства територ1ально! acotjiatjil селянських (фермерських) господарств;

- Кооперативного магазину територ!альнох acouiaui'i селянських (фермерських) господарств;

- Аграрнох (районноО 6ipxi;

- Селянського торгового дому (районного).

Нижче наводимо схему, в якЛй воображено структуру Тери-торхально!" асои1аиН' селянських (Фермерських) господарств та эв'яэг.и 11 виробничих П1Дроэд1л1В э гнвими суб'ектами:

АсоцааЦая (районна) асо-1ц1ац1й селянських (Фермерських) господарств

1,Асоц1ац1Я (територхаль-!нз") селянських (фермерських) господарств

Аграрна районна 61ржа 1

[Селянський торговий д1м

(районний)

1Эемел ьний (акц!Онерний) {банк

Селянськ1 (фермерськ!) господарст&а

Подв1рн1 господарства

Науково-опорне (асоц1-йоване) фермерське гос-подарство

Маминно-тракторна асоцх-ац!я територ1адьно асо-цгацИ' фермерських господарств

Агросерв1снл п1дприемст-во районно!" асоц!ац1Х фермерських господарств

Хооперативккй магазин теригоргальноГ орган!эа-цИ' селянських (Фермерських) господарств

Схеиа 1. Структура територ1ально1' асоц1ац11' селянських (фермерськихУ господарств в Ужгородському рай он1 Закарпатсько! области та эв' аэки 11 функцхонуючих п!дроэд1л1в.

Так? схему територ1альноа acouiauil селянських (фер-мерських) господарств ми спробуван 1дентиф1кувати в Ухго-родському районх Эакарпатсько! области на територП де ведуть свою виробничу д1яльн).сть три реформован! с1льгоспгидпри-емства: m. Горького, "Золотий колос" та "Ватра", i адгйснюють cBoi владнх функцП чотири с1льськ1 Ради: Сторожнииька, Тарно-веиька, Паладь-Комар1вська та Хомецька. Вся територхя нахчуе 7760 га земл1, де розтаювано 12 населения пунктов. (Пльсько-господарська угаддя uiei'i територП, *о закреплен i за кориету-вачами р^эних форм власностх нал1чують 6780 га, або 87. 4*. о т.ч. р1л! - 4216 га, або 62.2Х.

В Ц1й CHTyaui'i, поряд э структурною перебудовою агроро-мислового комплексу, далього роэвитку набувають селянськ! (фермерськ!) та особист! господарства населения. Внасхдок эдхйснення земельно! реформи роль останнхх эначно эростатиме. Про к1льк1сн1 i kkch 3mhh в умовах господарювання на сел i свхдчать i показники таблиц! Н1.

Таблиця N1

Динамixa показиик1в землекористування та наявност1 худоби в населения на територП' с1льських Рад УхгорЗасысого району ЭакарлатськоС облаетi С1990-1995pp. )

Назва покаэник1в Станом на 1. 01. 96р. рсэр1з1 с!льрад Станом на 1. 1. 90 1995 р. до 1990 р.

Тар- Hi- цш П. -Кома-Pi- ська Хол- мв- цька Всього Всього

1. Наяви1сть ' схльсьхих двор1в 1068 ззв 1126 2530 1680 в1. 5 рази

8 т. ч. двор!в когосп-ник! в 1С 256 351 1217 1106 1. 1 рази

2. Нльк1сть гронадяи. ло масть эемх у вла-сност1 1 кормстуванн! 2460 1570 5060 9030 4211 2. 1 рази

- всього с. г. уПаь. га 864 546 605 2015 662 3. в рази

- в т. ч. р!л 1, га 872 335 380 1367 576 2. 0 рази

Э. 11льк1сть при сади бних д!лянок 2010 740 3760 6526 1702 3. 8 рази

- Х гектарах 728 272 596 1596 704 2. 3 рази

4. Вид1лено громадинам зенл! для с!мокос1имя 1 випасу худоби. га 1ве 163 94 417 123 3. 4 рази

5. К1льк1сть приваткзо-ваних земельных д1ля-нок 41 13 1250 1304 _ _

- в гектарах 12. 3 7. 8 143 183. 1 - -

в. Наявн1сть селянських (фермерских) госпо-дарств 13 18 10 39 _ _

- в гектарах 46 93 35 174 - -

7. Наявн1сть земель запасу м1сцевих Рад народи их депутате, га 82 51 80 213 _ _

8. Наивность худоби ш насел ення (гол1в) - велико! рогатох 445 278 363 1086 785 1. 4 рази

- в т. ч. кор1в 380 212 301 893 473 1. 9 рази

свиней 768 519 964 3144 2295 1. 4 раза

нал!з показник!в табл. MI п!дтвердхуе значн! х!ль-rch эм!ни в земвкористуванн!. За останн! роки х1льх!сть громадян, ю мають земельн! дхлянх* т власност! 1 хористуваннi эбхльаилась в 2. 1 рази. Середн1й розмхр земельно! д!лянки (с^льгоспугадь), що припадав на одного користувача становить 0. 22 га, а на присадибних д!лянках -0. 24 га. Раэон э тин, сл!д заувахити, що кохна присадибна д1лянка на тернторiV npHMicbKoi' Хонецько!'.с1льсько!' Ради становить в середньому лике 0. 15 га, внасл!док оемеженост! земельних надххв. В зв' яэку э зб1льшен-ням поголiв* я худоби, в 3. 4 рази зросли надхли земх для cho-хосхння i випасу, Яде процес формування селянських Гфермерсь-ких) господарств. Але,, як видно, з даних таблиц i, в середньому, кохне Фермерське господарство мае лихе 4. 5 га эел1. Эви-чайно. на таких неэначних земельних кад!лах, забезпечити нормально функцхонуюче товарне виробництво немохливо.

У структура вихеохарактериэовано? схеми термтор1альнох acouiauii" селянсьхих (фермерських) господарств одним з Щдроэд1л1в названо науково-опорне фермерське господарство, floro майбутне !снування викликано практичною необх1щ1стю. В Закарпатськ1Я облает! протягом остакнЬх рок!в проходить процес створення нових ! формування д!ючих селямських (фериерських> господарств. Проте, цей процес не яабув цйлеспрямоашюго характеру.

Отхе, в ui ситуац!! постае нагальна потреба орган i зац i f науково-опорних фермерських господарств.

2. 8. ГНд впливом багатьох причин облает! Зах!дао1 УхраХ-ни. зокрема 1вано-Франк!влинм. Льв!вщини та Захарпаття приско-реним темпом п!али по ляху земельноГ реформи. Шдетьск про зд!йснення широких, комлексних пвретворень в аграрясиу евкто-р!. У той хе час цей perioH Украхни характеризуется рядом особливостей переб!гу процесу формування землевласност!.

До останнього часу власи1сть особистих п!дсобши господарств селян та !нхих громадян складали ix xkje вудинки, господарськ! буд!вх. худоба, тощо. -Земля, яком вояж хористу-валися, була влаенхет дерхави. Сучасний етап розвктку них господарств характеризуемся лоповненням х власност! на земельн! дхлянки, ко ними обробляються.

руга.особлив!сть розвитку особнстих п!дсобяих господарств на сучасному етапi полягае в тому, що для них в останн! роки характерно эб!мення виробництва с1льськогасоедарськоГ

продукиИ'в особистмх п!дсобних господарствах. Разом з тим, виявляеться великий парадокс: виробник. який дае сусп!ль<тву понад 40Х с!льськогоеподарсько1 продукцИ', первбувае поза вагою 1сиучо!" систвми. Нх виробники, иг сусп1льство в ц1юму не энамгь, у яо обходиться продукц!я особистих п!дсобних гос-яодарств.

У проиес! проведения земельних перетворень. в Закарпатт! потребно комплексно вир!яити два взаемопов'язаних завдання: эабезпечити фунхцхонування високоефективного схльського госпо-дарства 1 в!дродмти селянство, эдатне вести виробництво на р1вн! св!тових стандартхв. Враховуючи соц!алько-економхчну, демограф1чну та сихолог1чну ситуац! на сел!, доц!льно вести мову не про остаточн! наследии, а про соц!альне середовияе. в яких зд1йснюсться земельна реформа.

У трави1 1995 року трупов, в склад! якоГ був х автор, проведено соцхолог!чне досл1дження громадсько! думки населения Эакарпаття. Анал1э цих даннх п1дтверджуе, яо на Закарпатт! в!днсення до земп! 1сторичне, тим б1ль*в зараз залиааеться першочерговим. Якщо глибве проанал1эувати вияенаведенх данх, то виходнть, яо тгльки 1/3 опитаних людей за повернення земл! коликихм ! власникам. Залишаеться яе 2/3 в1дповхдей, нехай характер 1'х 1 не р!вноэначний. Але це дае п1дставу висунути думку, яо б!лья1сть людей не подгляе передач! або ловернення эемельних дхлянок тим кителям, котрим вони належали до усус-п!льнення через наи!онал!эацх ! кооперування.

Статистика 1994-95 рр. св!дчить, що в Закарпатт! за ра-хунок працх населения (поза сусп1льним сектором виробництва у схльськону господарствх) отримано 90-95Х картопх, 80-83% овочхв, 75-808 молока, 75-80Х вс1х видхв м'яса в!д загального виробництва продуких!'. Проте, згадане господарювання за р!внем спец хал !эац! х', в1дновенням до м!сцевого та м!жрег!онального ринку, впливом на рхвень додаткового доходу мае значнх рег!о-нальн! в!дн!нност!.

В умовах Эакарпаття, одноос1бний селянин у перяу чергу працюе на самозабезпечення с!м' 1 продуктами харчування. його господарство е багатогалуэевим ! тхльки деякх надлияки продукте реахзуються на ринку. Так1 господарства в умовах облает! можуть функцАонувати ! функц!онують в окремих гхрських ! передгхрських районах, де система централ!зованого державного.

а зараз це в основному кооперативного, постачання продуктами харчування в!дсутня. Доев iд покаэуе, що одноос1бн1 селянськ! господарства у "чистому" вигляд! навряд чи в жнттеэдатннм, i 1х власники прагнутимуть розвирення виробиицтва ринкового продукту.

Одним is вахливих соц1альних насл!дк1в проведения земельно! реформи в Закарпатт! е становления i далынй розвиток селянських (фермерських) господарств. 1х переваги перед hihmh визначаються рядом обставин. По-лерае, госпо-дарство, в якому стряхнем мотивацП трудовой активност! прац1вник!в е особистий 1нтерес,усувае npoMxHi соц!альн1 ланки mk прац!вником, засобами виробиицтва L результатами npaui. По-друге, за своею орган1зац1йною структурою воно маЯб1льх повно використовуе специф1ку с!льського способу хиття, який полягае в локальност! поселенсько1 структури села i едност! иа Uifl ochob виробничо!. побутово! i культурно! сфер хиттед!яль-hoct селянина. I, по-трете, такий тип господарства створюе на виробнич1й баз! як основ! киттед!ядьност1 един! умови хиття, ц!л1 та 1нтереси для bcx член!в cm'1, вистулавчи, таким чином, консол1дуючин фактором с1м' 1 як основного осеродка сусШльства.

3 цього внпнвае найб1лья вахнвий виснозох np то, до сагнсьго (фарнэрсьхе) господарство - це не ст1дьки форма ор-ган1зац11 прац!, внробнмчнй осоредок, ало сфера хиттед!-яльност! селянина, його спос!б жнття, який включав види професЮно! д1яльност1, форми становления дхлових вiдносин i контактов у процос! виробиицтва i реал1зац11 продухи 1Л, cnocie мислення та психолог!! селянина, Яого соц!альне становище i статус. '

За час проведения земельно! реформи, нав!ть в тих районах облает!, де макроеконом1чна ситуац!я эагалом стаб1л1зува-лась, все х таки мае Micue iстогно знихення обсяг!в с!льсько-господарського виробиицтва. В 1890 роц! валовий продукт с!льського господарства bcx форн власност! складав 758.8 мн. крб. ( у пор!вняльних Цхнах 1983 р. >. За пер!од 1981-1994 pcRiB в!дбулось його pisxe скорочення ах до 575.4 мн. крб. в 1S94 р. в колективних господарствах bh зменнився в 3 рази. Так в 1990 р. було його вироблено на 251.4 мн. крб. , а в 1994 р. - т1льки на 84. 7 мн. крб. В дерхавних с!льськогоспо-дарських пхдприемствах такох вхдбувся спад з 103. 4 мн. крб.. в

1990 роц1 до 38. 6 мн. крб. В 1994 роц1. У приватных же госпо-дарствах навпаки в1дбулося эростання валовой продукцИ' с!льсь-кого господарства. Так в 1990 роц1 особист! п!дсобн! господарства населения пробили валово! продукц!!" на 404. в или. крб. , а в .1984 р. вже на 448. 7 мн. крб.

Спостер!гаетьсх ст!йка тенденц!я до эростання питомо!' ваги приватних господарств у загальному обсяз! виробництва с!льськогосподарськоГ продуху!!'. Якяо в 1990 р. вона складала 53.22, то в 1994 р. - 7а 61, в тому числ1 особист! п!дсобн! господарства населения в 1990 р. - 53. 22, а в 1994 р. - 78.8*.

Ввльии !стотнов причиной скорочення с!льськогосподарсь-кого виробництва е також розпочате без комплексно!' п!дготовки реформування в!дмосно великих господарств. Ця акц!я супровод-жувалася руйнуванням 1х виробничо!' бази, формуванням не-рац!онально!' структур основных фонд!в галуэ!. Всього за чоти-ри роки э моменту початку земельно!' реформи продуктивн! сили с!льського господарства облает! эруйнован! до критично!' мех1.

Найважлив!1ики насл!дкаим дх.*ння соц1ально-пснхолог1ч-ного фактору в реформуванн! земельно! власност! с.

По-перше, присхорено прочее радикального перегляду творЦГ приаатиэац!!* та форм власност!. На цьому шляху виэ-иано й розвинуто найпрогрвснвм!в! !де!" кодо цих проблем.

По-друге, паювання майна прискорило глибок! зм!ни в зе-мельних в1дносинах власност!.

По-троте, паювання майна сталоодн!ею э предумов для ор-ган!заи!Яиих перетворень у с!льськогосподарських п!дри-емствах. реформовано хх ' виробничо-господарськ! структури, якх повн!не в1дпов!дають сучасним вимогам.

3. вксювкм

1. Соц1ально-екононхчний анал1з проведений в роцес1 дисертацхйного досхдження показав"4*. необхАднхсть врахування регхональних особливостей в питаниях проведения земельно!' реформа 1 трансформацП' форм власност!.

2. Для с1льськогосподарського виробництва Закарпатськох' облает! характерно те, ко колективхзац!я тут эд1йсн1овалась виключно у повоенний пер!од, перевахно в 1949 ! 1950 роках.

Особливост! утворения ! становления когосп!в наклало

в!дбиток на лереб!г процвс1в вхдчухення в1д селян засоб1в виробництва, а в пержу чергу гамя!. В результат! для цих процес1в характерним е ряд посл!довних етап!в. Первый э них - юриднчне закрепления втрати права власносте на усуспель-нену в ходе г.олективеэацИ' земл1 - викликав, власне, формально в1дчуження. Другий етап - перетворення частини усуспельненогг майна 1 спрямувакня основное частини валового доходу господарства у його неподхльний фонд - викликав реальне в1дчухення. Трет1й етап - формування районное ланки управления сельськик господарствок 1, зокрема, когоспами - эумозив обюрокрзчення когоспно-кооперативное власност! 1 байдухесть по ведможбннк, до управления справами господарства з боку спе1палест1В. I, нареат), четвертий етап - встановлення через здм1нйстратив-но-командну систему партайного х державного коревництв с!ль-ським господарством дребнох оп!ки ! командування когоспами -викликав почуття н!чийиостх когоспного майна, його повного знеособлення.

3. Основна мета зд1йснення нин!жньох' аграрно! реформи полягае у ведродхенн! 1 становленн! жонкуренгноздатно!' р1эно-укладиоё аграрной еконои!ки, яляхом формування сеяяиських спёлок, кооперативов, фермерсьяих господарств. Дисертац!йне досхдхення п!дтверджуе життевхсть сл1дуючиж типгв органхза-ц1йних напрямхв формування резноукладност! в аграрн!й економ1-Щ: функц!онально-галузевий х територхально-1врарх1чний. - Вони баэуюгься на !нтеграцН р!зннх форм власносг! та р!эних форм господарювання в аграрному сектор!. Особливо заслуговутоть на увагу становления фермерского укладу та асоц!йованих форм господарювання на сел!.

4. В1дропхення 1 формування рхзноукладност! в аграрн!й економец! мае певне пёдгрумтя в кадрах старое структури аграр-но1 економ1ки. Пера за все, це особист! пособи! господарства населения, як1 внасхдок проведения земельно! реформи зросли х!льк!сно, розм!рами, обеягами виробництва х реал!зац!!' продукт е. В ЗакарпатськШ облает! в 1994 роц! в особистнх п!дсобяих господарствах населения та селянських (фермерських)

господарствах вироблено 78* вс1ее валово!' продукцхё' с!льського

господарства. Таким чином регхональн! особливост! Закарпаття обумовлен: необхеднёстю жирокого розвитку !ндкв!дуальних 1 фермерських господарств при вирокому розвитку кооперативних форм господарювання в насхнництвх, селекеййней справе,

cepelcHoro обслуговування.

5. Hiл функцхонуванням с!лъськогосподарських Шдприемств в уловах центрально керованого господарства з ади1н1стра;ив-но-конандною ноделю уравл!ння i утвердхенням ринхових в1дноснн з пануванням в!льного Шдприемництва i економхчними методами управгння лехить своер!дний перех!дний перiод. Про-тягом якого вир!аукться ряд завдань. эокрема. зм!на сусп!льно1* форми орган1зац11* виробництва. Ядеться, передус1м, про рефор-мац! колroen1в i радгоспb у нарямку усунення знеос!бки на-лехного См майна i повного переборення в!дчухення когоспник1в i po6iTHHiiB радгосп1в в1д використовуваних ними sacofiie виробництва. в перяу чергу, эемл!.

8. 3 метою усунення в!дчуження когоспник1в в!д гро-мадських засоб!в виробництва i йрго результате доц!льно здхйснити ряд поегдовних етап1в. обернених етапам, в як! зд1йснювалось в1дчуження. Це, зокрема, переборення знеос1бки i уособления когоспно-хооперативиого майна, як об' ехту хогосп-но-кооперативного привласнення. Це, по- друге, надания права когоспникам розпоряджатися уособленим майном когоспу, як своею власн!стю через систему Си участi в управп!нн1 справами когоспу 1 створеиня для користування цим правом реальних соц!альиих i економ1чних умов. Це, по-трете, приватизацхя пев-но1 частини майна когоспу групою когоспних abopb чи окремим когоспним двором ляхом виходу з когоспу i створення на ochobI особистнх П1ДСобних господарств i приватизовано! частини майна когоспу вироеничих кооперативie нового типу .(вони Функц1онують на принципах в1льного Шдприемництва). а такох приватних селянських i фермерських господарств.

7. Соц1альне в!дродхення села, як центральнё завдання i найвахлив1ве вехння сучасност1, мохе бути зд1йснене лияе на основi комплексного вир!яення проблем багатоукладност! аграрного сектору, реально! mhoxhhhoct форм земельно!" власност!. Анализ даних социологi4Horo опитування здгйсненого в процес! дисертац1йного досхдхення пгдтвердхув, ко eiflwiCTb опитаних, а саме 35. 192 за те, цоби передати землю тим, хто працюе на Hia сьогоднi. Треба усв!домити, що акц1я передач! земельних д!лянок koahbhm ix господарям соц!ально небезпечна.

9. Одним !з вахливих соцгальних наегдкхв реформування земельно!" власностi в Закарпатт! е становления i дальний роз-виток селянських (фермереьких) господарств. Селянське (фер-

мерське) господарсгво - цв не стАльки форма орган1зацП" npaui, виробничий осереДок, ск1льки сфера хиттед!яльност1 селянина, його cnoci6 хиття. Bh включав види профес1йно!' даяльност1, форми становления дглових в!дносин i контактов у npoueci ви-робництва 1 реал1зацИ' продукцН", cnocis мислення та психоло-rli' селянина, floro соц1альне становике i статус.

4. Ochobh положения i результаты дисертацН викладен1 в наступних друкованих працях:

1. Кузнецов А. Н. Условия диктуют экономика и экология// Защита растений. И -1883 г. N10. -С 8

2. Кузнецов А. Н. Земельная реформа в Закарпатье// . Земледелие. М. -1994 т. Н2. -С. 5

3. Кузнецов О. И До питания проведения земельноГ реформы в Закарпатт!. Збхрник иаукових праць Закарпатського iHCTKryTy агропромиелового виробмицтва. 1906р. . Н5.

4. Методичи! рекомендацИ по визначенив норматив1в платя за природ! ресурси. - Ужгород: Льв!вське Bift 1н-ту Хкономiки АН Укра!ии, 1992. -34 с. ( в сп!вавторств!>.

АИ0ТЩ1Я

Кузнецов А. Н. Региональные особенности трансформации форм хозяйствования в А П I в условиях смены земельной собственности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальностям: 03. 06. 01 - экономика предприятий и формы хозяйствования, 08.0*7.02 - Экономика сельского хозяйства и А П X. Институт региональных исследований Национальной академии наук Украины, Львов, 1998.

В условиях развития новых форм хозяйствования раскрыт процесс реформирования отноаений собственности и оптимизации регионального землепользования. Даны предложения по проведению реформирования отноаений собственности с целью успеиного рене-ния возникших экономических и социальных проблем в условиях Карпатского региона.

ANNOTATION

Kuznetccv A. K. The regional peculiarity of

transforation" forn ekonony in the agriculture taking into account changes of land property.

The dissertation thesis for the scientific degree of Candidate of Sciences (Econoay) in the Specialities 08. 06. 01 - Econonics ot Plants and Forns of Econony, 08. 07. 02 - Agriculture and agriculture processing industry. Institute of Regional Research of National Acadeay of Sciences of Ukraine. Lviv, 1996.

It has been illuninated the process of reforming of different property relation and optinisation of rational land using in the conditions of developing nee forns of husbandry. The propositions on reforning the property relations have been presented to solve vith success the arising econoeical and sociaL problesл in conditions of Karfiation region.

Гдючояt ffiinaa: perioH, формм господарювання, земельна власн1сть, паюванн*. приватиэац1я.

llmnm mer ZS.0S.96. Формю Ы4/16. Друж.мрс IJ3.1т гЧ 36Ш. Тцц IQtt

Bixgprtnuo жа мробшпо-шщшмжму имйяат! "Штеяг". м. Ужгород, луд. Гагярмш, 101.

Похожие диссертации