Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Расходы на оборону в экономике государства тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень доктор экономических наук
Автор Мунтиян, Валерий Иванович
Место защиты Киев
Год 1998
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Расходы на оборону в экономике государства"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК YKPAHH 1НСТИТУТ Е1С0Н0М1КИ

F Г L- ОД

- П Г" Г, УДК338.245+ [336.5:355.02]

МУНТ1ЯН Banepi 1ванович

ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ В ЕКОНОМ1Ц1ДЕРЖАВИ

О 1С О. о Г

Спец'1альжсть 08.02.03-. -Орган1зац[я управшня, планування регулювання економ1кою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацм на здобуття наукового ступеня доктора економЫних наук

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Нацюнальному шстшуп стратепчних досщжень Ради нацюнальноТ безпеки i оборони Укра'ши

Науковий консультант: доктор економ1чних наук, професор,

член-корсспондент HAH УкраТни ПИРОЖКОВ Серий 1ванович, Нащональний шститутукра'шсько-росШських вщносин, директор

ОфщШш опоненти: доктор економ1чних наук, професор,

член-кореспондентНАН Укра'ши БЕЗЧАСНИЙ Леошд Костянтинович, 1нстшуг економ1ки HAH Укра'ши, зав1дувач вщдшу еконо\нки науки

доктор економ1чних наук, професор, член-кореспондент HAH Укра'ши БЕРШЕДА Свген Романович, Рада по вивченню продуктивних сил Укра'ши HAH Украши, завщувач вцщщу бущвельно-виробничого комплексу

доктор економ1чних наук, професор, В АСИЖ Остап Дмитрович, Кшвський университет iMeHi Тараса Шевченка,зав дувач кафедри фшана'в, грошового oiry та кредиту

Проввдна органвацш - Ки1вський нацюнальний економ1чний ушверситет (кафедра макроеконокпки та державного управшня). ^ q

Захист вщбудеться 1998 р. о годин1 на засщанн1

Спещал1зовано1 вчено'1 ради Д 26.150.02 з захисту дисертацШ на здобутгя искового ступени доктора економ1чних наук iHCTinyiy економ1ки HAH Укра'ши за адресою: 252011, КиТв-11, вул. Панаса Мирного,26.

3 дисертащею можна ознайомитись в 6i6nioreui 1нституту економйси HAH Украши. .

Авторефератрозкланий лу р.

Вченийсекретар Спещал1зовано'1 вчено'1 ради, кандидат економ1чних наук, старший науковий сшвробггаик

ШАБЛИСТА Любов Микола'шна

1. ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми досщження.

Проблема подолання кризових явищ, що сто'пъ перед урядом Украши, потребуе негайного вир1'шення. Для досягнення економ1чного зростання мають бути створеш д\тм мехашзми, ям забезпечать стабшзацпо еконо-М1ки та и подальший розвиток. Сщ констатувати, що при розв'язанш зазначемоГ проблеми з поля зору випало використання спуючого потен-uiany оборонного сектора- найбшьш вагомо( скпадово1 нацюнальноУ еконо-mkh, який Украшауспадкувала вщ колишнього СРСР. Очевидно, що необ-хщно оптим1зувати розподш фшансович pecypcie mk цивкпьним i оборон-ним секторами економ!ки. Знищення оборонного сектора ешномки непри-пустйме - без нього держава не зможе виконувати функцн щодо забезпе-чення оборони Украши, захисту и суверештету, територ1'ально1 uichoct й недоторканост!, визначених Конститущею.

Оборонний сектор вщграе значну роль в економвд багатьох кршн свпу як гарант безпеки держави. Сщурахуваги його вплив на внутр1шн1й еконо-М1чний стан, на загальш процеси у cbtobh економщ1 з точки зору обсягу виробництва i piBiw зайнятосп, а також вплив на шдтримку стабшьносп вщносин нан'жнародшй apeHi. Конкуренщя оборонних i сощ'альних витрат за частку у державному бюджет! набувае сьогодш зашстрених форм i зростае пропорцшно до збшьшення тягаря сощально! вщповщальносп, що його несе держава Ситуащя ускладнена важким станом финансово* системи Украши. Джерела покриття дефщиту бюджету як зведеного, так i державного, -недостатш. 1снують загострення у грошово-кредитшй сфер1, на внутршньому i зовшшньому фшансових ринках. Ураховуючи обсяги внутр1шнь01 i зовншньо!' заборгованосп, дедал i важче b дстоюваги необхщшсть ф1 нансування оборонних витрат, що мають суттеве значения для бюджетжм системи держави.

Для того, щоб Украша як незалежна держава правильно зробила перший крок у плануванш оборонних програм i складанш оборонних бюджетш, а також з метою найефективжшого забезпечення оборони i було проведене це досщження, результати якош opicHTOBaHi на формування шнцептуальних напрямюв розвитку скпадових оборонного комплексу крайни.

Сфера досщження охоплюе як промислово розвинеш краши, так i краши з економшою перехадного перюду, що дозволяе всеб1чно проана-Л1зувати вплив оборонних бюджет!в наТх економ^чне зростання. В дисер-таци проанал1зоваш роботи з uie'i проблематики eKOHOMicTie промислово розвинених краш. Досщження охоплюе сторичний перюд першо'1 i дру ro

св1тових вшн, "холодно! вшни", атакож сучасний перюд, коли зникло проти-стояння двох наддержав, припинили юнування Варшавський догтдар 1 Радянський Союз.

Сощальний сенс витрат на оборону е виправданим лише в тому випадку, коли там витрати здШснюються в межах розум 1 го'У досталюсп1 справд1 слугу-ють гарантом нацюнально'У безпеки. Тому прюритетного значения набува-ють шдвищення ефективност використання оборонних витрат 1 пошук додаткових джерел фшансування для зменшення навантаження на державний бюджет. Отже, снуе нагальна потреба розробки {впровадження конкретних мехашзм1в ( економшо-математичних моделей, систем оргаш'зацп й управшня оборонними витратам и держави для забезпечення и обороноздатносп та економ1чного зростання, що зумовлюе актуалыпсть тематики I практичну потребу даного досщження. Тим бмьше, що в Укра'Уж Ц1 проблеми не розроблялися 1 в теоретичному плат не вивчеж, не нроанашзовано досвш шлих краУн щодо цього питания. Розробка реапьних мехашзм1в ефективного функцюнування оборонно! економши послужить чинником економ1чного зростання УкраУни. Все це зумовлюе актуалыпсть [ дошльшсть тематики дисертащ иного досщження та його значения для УкраУни.

Мета I завдання досщження. Метою роботи е визначення форми, суп' 1 змюту витрат на оборону як складово'У бюджетноУ системи держави, вивчення структурних характеристик та прямих 1 поб1чнихзв'язк!в Ух впливу нaeкoнoмiкy, розробка пропозицШ I управшських ршень, ре&шзашя яких забезпечить ефективне збалансоване функцюнування двох сектор1в економши: оборонного - з забезпечення обороноздатноот держави i цившь-ного - з економ1чноУ стабшзаци та економ1чного зростання.

Для розкриття теми дисертацшноТ роботи були поставлен! I нирпиет таю' задач!:

Х досщження теоретичних военно-еконсжпчних аспект в з забезпечення безпеки 1 оборони держави;

Х досщження головних военно-економ1чних теорш та економжо-математичних моделей впливу оборонних витрат на економ1ку держави;

Х визначення змшту поняття "оборонш витрати", його рол1 та мшця в економад держави;

Х визначення суп' оборонно"! економки як науки;

Х розкриття мехашзму функцюнування двосекторноУ модел! економки;

Х анал1з впливу оборонних витрат на розвиток економки;

Х пор1вняння впливу оборонних витрат на економжу промислово розвинених кра'ш такраш, що розвиваються;

Х ан&гиз структури фшансових ресурс!в держави та оборонних витрат як складово1 бюджетно'1 системи держави;

Х досщження впливу скорочення оборонних витрат на економ1чний стан держави в довгостроковому та короткостроковому плат;

Х визначення пршритетних напряммв оборонних витрат в умовах економжи перехщного перюду;

Х розробка нових пщход1в до формування оборонних програм I' оборонного бюджету;

Х створення та обгрунтування концепцн економ1чно'11 господарськоТ д1яльност1 Збройних Сил Украши з урахуванням нових досягнень економ1чно"1 науки I науково-техшчного професу;

Х розробка мехашзм1'в забезпечення додагкових надходжень на потреби оборони;

Х розробка мехашзмв забезпечення цивщьного контролю над оборонными витратами;

Х впровадження нових форм тдвищення ефективносп управшня ресурсами у обороншй сферц

Х розробка методики створення власно'1 системи поетапного оборонного планування 1 оборонного бюджету Украши;

Х визначення концептуальних напряммв 1 перспектив розвитку еконо-м1чно( реформи Збройних Сил Украши, яка провадиться з метою опти-М1заци оборонних витрат, зменшення тягаря на державний бюджет, тдвищення обороноздатносп держави;

Х розробка нових шдходав 1 пропозицШ щодо формування ново'1 системи оборонно!' економжи, яка б, з одного боку, забезпечувапа над ш ну оборону держави, аз другого- не булаб нaдмipним тягарем для и економжи I стимулювала б економ1чне зростання.

Об'ектом досщження е оборонна економжа держави.

Предметом досщження е витрати на оборону та Гх вплив на еконо-м1чний I сощальний стан держави.

Методолопчна I методична основа досщження. Методолопчну основу досщження складають теорп економ1чних систем, економ1чних в1дносин, системного анашзу, макрорацюнальних сшадвань.

Серед наукових праць, що склали теоретико-методолопчну основу досщження, сл!д вщилити роботи загального методолопчного р1вня та конкретш економжо-математичш мoдeлi анал1зу впливу оборонних витрат

на розвиток економши. Теоретичним та практичним досщженням про-цеЫв взаемозв'язку м1ж оборонними витратами та економ1чним зростан-ням, оцшщ ix впливу на р)'вень сукупноТ пропозицн та су купного попиту присвячеш роботи заруб1жних досщнимв - Е. Пейна i А. Саху, М. Мюлера i X. Ейтсоглу, Л. Мейера i Ф. Рейнса, Б. Biceaca i Р. Рема, П. Фреде-piKceHa та P. Луш, П. Кеннеди А. Мюннел, Б. Руссета, Р. Де Грассе, В.Иймаисью, Р. Бездека, В. Леонтьева, Ф.Дучша,К.Родшшьда,М. Вейден-баума та ia, а також радянських екононспв - АЛ.Пожарова, Б.Г. Гри-гор'ева, I.A. Глазкова, A.M. Лаговського, С.Я. Веселовського.

1з вичизняних cjiaxiBuiB вагомий внесоку дошдження проблем оборонно* економжи внесли економгсти В.Й. Ольшевський, В.П. Кузьменко.

нформацшна база досщження. Основнмми джерелами шформацн при виконанш дошдження стали Закони Укра'ши, нормагивно-правов1 акти та програмш документи Президента Украши, Верховно!' Ради Укра'ши, Ka6i-нету MiHicTpie Укра'1'ни; методичш i статистичш Marepiajin мнистерств фшана'в, eKOHOMiKH, статистики та Национального банку Укра'ши; матер1али досщжень мгжнародного центруiM. Дж. Маршала, школи управшня м. Джона Ф. Кеннеди Нацюнального оборонного ушверситету (м. Вашингтон), Нацюнального шституту стрэтепчних досщжень приОксфордському ушверситету Стокгольмського шституту досщжень проблем миру, Marepiajin Мгжнародного Валютного фонду, Свггового банку, Нацюнапьного шституту стратепчних досщжень Ради нашонально! безпеки i оборони Украши, Гарвардська програма "Национальна безпека Укра'ши" та in.

Наукова новизна одержаних результатов:

Х розкрито роль i значения потенщалу оборонно! сфери для економ!ч-ного зростання держави. Доведена хибшсть визначення успадкованих Украшою военно-промислового комплексу i армн як головних руйшвних чиншшв нашонально! економки. Показан! втрати економши вщ безси-стемного реформування оборонно!сфери. Запропоновано пщходи щодо подолання кризових явищ в економщ1 держави на основ! використання потенциалу, зосередженого в оборонной сфери

Х розроблено загальнометодичж рекомендацн щодо оцшки доцшьно-CTi оборонних витрат та шентифшацп ix прюритепв в умовах економишо! кризи. Визначено прюритети оборонних витрат з ураху ваннням специфш! Украши;

Х створено i обгрунтовано модель ноетапно!' трансформаци оборонно!' eKOHOMiKH командно-адмннстративноготипу в сощально-ор1ентовану рмн-кову економжу. Модель передбачае етапи розширення, окрем1 фази якого,

запежно вщ нащональних 1 нтереав та економ 1 чноУ доцшьност! носитимуть маятниковий характер. Спрогнозовано ефективнють и впливу на оборо-ноздатшсть та еконокнчну стабЫзацпо держави;

Х розроблено нову систему економ1чного забезпечення оборони УкраУни, яка грунтуеться на використанш сучасних комп'ютерннх технологи! 1 систем зв'язку з управшня та контролю грошових 1" товарних потомв. Система дозволяе автоматизувати процеси у прав л пня грошовими I товар-ними ресурсами, забезпечуе вхщний \ вихщний контроль кожного процесу, етапу, программ, атакож генеруе необхщш для прийняття управшських р!шень даш анашу та прогнозу;

Х запропоновано мехашзми отримання оборонною сферою додаткових надходжень за рахунок впровадження нових форм господарювання суб'ектт н господарсько'У д1яльностк Зпдноз розробленими мехашзмами, додатков1 джерела фшансових ресурсов отримуються у сфер1 управшня мш^стерства оборони 1 спрямовуються на пщтримання боеготовност! I боездатност1 Збройних Сил УкраУни. При цьому залучення Збройних Сил до процеЫв комерт'ашзацн не допускаеться;

Х вперше обфунтовано та розроблено Концепщю еконо\пчно'1 та госпо-дарськоУ д!яльносп Збройних Сил Украши в сучасних умовах, яка визначае основш напрямки науковоУ розробки та впровадження комплексно!' систе-ми фшансового забезпечення ЗСУ. Реал1заш'я Концепцп мае на меп ство-рення нормативно-правовоУ бази економ!чноУ та господарськоУ д!'яльносп ЗСУ, впровадження жорсткош контролю за ресурсними потоками в оборонит сфер], запобтання зловживань та шших порушень законодавства УкраУни;

Х вперше обгрунтовано дошльшсть переходу в УкраУш назмшану форму розробки оборонного бюджету як на функцюнально-ресурснш, так I на програмно-цшьов!й основ1 в рамках системи "планування - прогнозування - розробка бюджету". Впровадження такоУ форми розробки оборонного бюджету забезпечуе оцшку ефективносп використання ресурс!в, видше-них на оборону; дае можливкть узгодити процес фшансування з лицевою метою; надае шформащю для прийняття управл!нських ршень та цившьнош контролю за оборонними витратами; дозволяе оцщити можлив1 змши та насщки для оборонних завдань;

Х обгрунтовано методику перетворення позабюджетних коитв на бюджета 1 шляхом включения до доход в 1 видатю'в Державного бюджету УкраУни надходжень коитв В1д економ1чноУ га господарськоУ д1яльносп Збройних Сил УкраУни, що забезпечуватиме цившьний контроль над оборонними витратами;

Х запропоновано модель трисекторно! економки та доведено, що, вра-хову ючи реан сьогодення, здшснити прорив у цившьному чи оборонному сектор1 малоймов!рно. З'ясовано, що реальним ядром ново* конкурен-тоспроможно* економжи мае стати нтрепй сектор, побудований натехно-лопях 1 виробництвах подвШного використання та адаптуваши военних НД ДКР для впровадження в цившьному секторц

Х запропонована для використання в умовах Украши система аутсорсингу, яка передбачае залучення приватного сектора для обслуговування допом^жних функцш МО на конкурсних засадах, переход на прям1 поставки продукци вщ виробниюв, пщвищення Пякосп \ зменшення витраг, недопущения зловживань 1 неефективного вщтоку ресурав з оборонно? сфери.

Теоретичне I практичне значения дисертацшно? роботи полягае в тому, що запропонован! у шй да, методолопчш шдходи, методичний шстру-ментарш вжевикористовувались 1 можуть надаш бути використаш для искового обгрунту вання й пщготовки вищими органами виконавчо 1 законодавчо'1 гшок влади документе законодавчого, нормативного, прогнозного 1 програм-ного характеру, ор1ентованих на виршення сучасних проблем з забезпечення обороноздатност! й економ чно! стабЫзацн держави.

Проведений анатз заруб1жних досщжень дас можливють з'ясувати глибину проблеми, визначити роль оборонних витрат для розвитку оборонно! економки.

Запропонована модель трисекторно'1 економки е основою концепцн побудови господарського мехашзму держави як на макро-, так \ на мкро-р!внях для забезпечення економ1чно'1 стабшзаци держави. Запропоноваш методолопчш шдходи, методичний шструментарш, узагальнення заруб1ж-ного досв1ду можуть бути використаш Мппстерством економки Украши, Мшстерством фшанав Украши, Кабшетом Минстрш Украши при розробщ плаш'в та прогноз1веконом1чногогасощального розвитку Украши накоротко-строков11 довгостроков1 перюди.

Модель трансформацн оборонного сектора централ1зовано'1 економки може бути використана Фондом державного майна Украши, Антимоно-польним ком1тетом Украши, Мшютерством промислово} пол1тики Украши та шшими шститутами державно? влади при розробщ нормативно-правово) бази переходу до сощально ор1ентованоУ економки.

Концепту алый напрямки та перспективи розвитку економнно! рефор-ми Збройних Сил Украши дають можливють оптим1зувати оборонш витрати, частково зменшити навантаження на Державний бюджет Украши 1 шдвищити боеготовшсть Збройних Сил Украши.

Мехашзми формування позабюджетних ресурс!в для розвитку оборонно! сфери можуть бути застосоваж при формуванш системи фшан-сових ресурс!в держави та и бюджетно!' пол!тики.

Неуков! результата й висновки досл!дження ор!ентован! на використання економ!чними службами Адмтасграцп Президента Укра1ни, Ради нацюнально1 безпеки 1 оборони Украши, Каб!нетом Ммсщмв Украши, Комитетами Верховно!' Ради Украши, Мисгерством ф1 нанс!в Украши, Мнсгерством економ! ки Украши, Мнистерством промислово'1 пол^ики Украши, Державною податковою адмметращею Украши, Ммсгерсгвом оборони Украши та шшими вжськовими формуваннями для искового обгрунтування заход!в щодо вир!шення сучасних проблем реформування оборонно!" сфери економ!ки Украши.

Досщження ! одержан! результати мають теоретичну ! практичну цшнють не лише для Украши, а й, на думку автора, для св!тово1 сшльноти: адже не !снуе аналогов Украш! за масштабом ! обмежен!стю часу щодо скорочення оборонно! сфери. Украша з третьо'1 за ядерним потенщалом краши перетворилася набез'ядерну;знизилаоборонш витрати з 30% в!д ВВП до 1,5%; майже утрич! скоротила чисельжсть Збройних Сил; у чотири рази зменшилачисельшсть прац!вник!в ВПК.

Дисертащйне дошдження проводилось вщповщно до головних напрям-юв наукових розробок Национального шетиту ту страгепчних доедакень Ради национально'!' безпеки! оборони Украши, загверджених Президентом Украши та Секретарем Ради нацюнально!' безпеки! оборони Украши.

Реал1зац1я результате досл!дження та апробащя роботи. Результати представлених у дисертацшшй робот! наукових досш'джень знайшли свое в!дображеннятабули використан!:

Х при шдготовщ проегпв Закон!в Украши "Про Державний бюджет Украши на 1997 р."; "Про порядок введения в дто Закону Украши "Про Державний бюджет Украши на 1997 р."; "Про Державний бюджет Украши на 1998 р."; "Про правовий режим майна Збройних Сил Украши"; "Про господарську д!яльшсть Збройних Сил Украши"; "Про особливост! корпоратизаци та приватизацп шдприемств Мшктерства оборони Украши"; "Про внесения змш \ доповнень до Закону Украши "Про оренду державного майна" (листи комтет!в Верховно'! Ради Украши з питань економ!чно"1 поггикитауправшня народним господарством вщ 5 березня 1998 р. №06-8/11-294 та з питань оборони 1 державно! безпеки вщ 6 березня 1998 р. №06-20/164);

Х при розробщ Кон цеп цп" е коном чноТ ! господарсько!' д!яльност! Збройних Сил Украши в сучасних умовах, Указу Президента Украши

"Про Концепций економ!чно!1 господарсько! /цяльносп Збройних Сил УкраУни в сучасних умовах" в1д 19 квпня 1997 р. № 353/97);

Х при розробш Програми д1яльносп Кабшету Мш1стр!в УкраУни (серпень 1997 р. - жовтень 1999 р.), затвердженоУ Кабшетом Минстр^в УкраУни 13.01.1998 р. (роздши "Забезпечення збалансованост! бюджету, вдосконалення бюджетного процесу" та "Обороноздатжсть держави").

Науков1 результата дисертацшно'У роботи використовувалися при шдготовщ практичних рекомендацш Рад; нацюнальноУ безпеки 1 оборони УкраУни, Кабшетов! Мш!стр!в УкраУни, Мшютерству оборони УкраУни, Мннстерству е ко ном к и УкраУни, Мнистерству фшанЫв УкраУни.

Результати роботи доповщапись у МЬкнародному центр! стратепчних досщжень м. Дж. Маршала (17-20 вересня 1996 р., Гарм1ш-Партен-к!рхен, ФРН), на м1жнароднш конференщУ "Роль приватного сектора в оборот" (26-29 кв1тня 1997 р., Прага, Чех1я), в рамках програми "Партнерство заради миру" (17-19 лютого 1998 р., Брюссель, Бельпя); на мгжна-родному семшар! "Цившьний контроль зароззброенням", що проводився Фшським нститутом м1жнародних вщносин та 1нститутом вивчення проблем Сходу \ Заходу (21-22 лютого 1998 р., КиУв, УкраУна); на м1жнародному семшар! НАТО в формат! РЕАП "Управшня ресурсами у сфер! витрат на оборону" (25-27 лютого 1998 р., КиУв, УкраУна).

Публ1кацп. Матер]'али дисертац!У знай шли вщображення у 4-х монограф!ях, з яких 2 е авторськими, а 3 - колективними. На тему досль дження опубковано 20 роб1т (понад 80 друкарських аркуш!в), з яких 17 (понад 60 друкарських аркуцив) належать автору.

Особистий внесок автора. Науков! результати отримаш автором самост!йно.

Структура та обсяг дисертацжноУ роботи. Дисертац!я складаеться з вступу, 9 роздшв (28 параграф!в), висновкш, списку використаноУ л!тератури та додатку \ мае таку структуру:

Роздш 1. ОБОРОНИ А ЕКОНОМ1КА ЯК НАУКА Роздш 2. ОБОРОНН1 ВИТРАТИ ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНИХ Ф1НАНС1В

2.1. Складов! фшансових ресурс!в держави

2.2. Структура оборонних витрат

Роздш 3. ДВОСЕКТОРНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМ1КИ

3.1. Двосекторна модель центрашзовано! економжи

3.2. Двосекторна модель ринковоТ економжи

Розд1л 4. ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК М1Ж ОБОРОННИМИ ВИТРАТАМИ ТА ЕКОНОМ1ЧНИМ СТАНОМ ДЕРЖАВИ

4.1. Оборонш витрати та економ1чне зростання

4.2. Позитивш танегативш аспекти впливу оборонних витрат на економ!чний розвиток

Роздш 5. ВПЛИВ ОБОРОННИХ ВИТРАТ НА ЕКОНОМ1КУ РОЗВИНЕНИХ KPAi'H

5.1. Дошдження розвинених кра'ш

5.2. Оборонн1 i необоронн1 витрати: макроеконом1чне пор1вняння

5.3. Оборонш витрати i зайнятють

5.4. Економ1чш ефекти одностороншх i багатостороншх скорочень оборонних витрат в основних промислово розвинених кршнах

i крашах, що розвиваються

5.5. Теоретична модель взаемодн оборонних витрат i нацюнальжй' економки США

Роздш 6. МОДЕЛ1 ГОНКИ ОЗБРОСНЬ ТА ЕКОНОМ1ЧНИЙ СТАН

6.1. Моделювання военного суперництва через економ)'ку держави

6.2. Субмодель гонки озброень

6.3. Ключоварольтехнолопй

6.4. Гонка озброень як економ1ЧнавШна

6.5. Военне протистояннятаеконом1чнийстану перюдвШни

Роздш 7. ВПЛИВ ОБОРОННИХ ВИТРАТ НА ЕКОНОМ1КУ KPAIH, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

7.1. Досшдження краш, що розвиваються

7.2. Оборонш витрати i економ1'чний стан - звичайна модель

7.3. Оборонш витрати i економ!чний розвиток -збшьшена неокласична модель

7.4.1мпортзбро"1 i економ1чний розвиток

7.5. Зв'язок м1ж оборонними витратами та добробутом сусшльства Роздш 8. ПРОЦЕС ПРОГНОЗУВАННЯ ПЛАНУВАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ОБОРОННИХ БЮДЖЕТ1В

8.1. Досвщ Велико! Британн

8.2. Оборонний бюджет i практичний досвщ США

Роздш 9. ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ОБОРОННИХ ВИТРАТ

9.1. Роль приватного сектора в обороншй сфер!

9.2. Заходи щодо шдвищення ефективносп використання оборонних коцтв. Досвщ Канади 1 Велико! Британп

9.3. Оптим^защя чисельносп та структури збройних сил за умови фшансових обмежень

ВИСНОВКИ

ДОДАТОК

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

Дисертащя викладена на 510 сторшках машинописного тексту, що включають 67 таблиць, 71 рисунок, список використано! л^ератури з 114 назв та мютить додаток на 25 сторшках.

II. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

У встуш обгрунтовуеться актуальшсть теми дисертацн, формулю-ються мета тазавдання досгпдження, визначаються його предмет \ об'ект, висвгшоеться наукова новизна та практичне значения роботи, виклада-ються основш теоретичш та практичш результати.

У першому роздш роботи розкриваеться суть оборонно! економжи як науки, котравивчае военно-економ1чш вщносини,яю скпалисяв процесс вироб-ництва, розподщу, обмшу 1 споживання предмете оборонного призначення, що обслуговують оборони потреби держави. Розкриваеться такожтеоре-тичний аспект предмета 1 методу оборонно! економжи, умови и виник-нення, военно-економ1чж вщносини таоб'ективш закони оборонно! економжи, подано сторичний ракурс военно-економ1чнихстосунк1в в У крапп.

Визначаеться понятшний апарат: "оборонна економжа", "оборонж витрати", "оборонний бюджет". Обгрунтовуються граматико-семантич-ний порядок 1 етимолопчний змют термшв.

Оборонна могутшсть Украши складаеться з екожшчного, социального, науково-техжчного \ военного потенщашв. Пропонуються заходи, якихсщ вжити, щоб не втрагити оборонну могутшсть держави, коли вона пере-бувае у фаз1 загально! кризи та перехщно! економжи. У складних умовах сьогодення оборонна сфера залишилась вщтиснутою назадшй план. Комп-лексним насщком рефесивних процеав в економщ!, наущ, сощальних вщносинах стало значне скорочення й ру йнування оборонного потен шал у. Об'ектом досщження автор вибрав оборонну економжу Укра'ши, тому що переконаний, що саме там знаходиться агоритм виршення складних проблем, яю сьогодж переживае наша держава.

У другому роздш розкриваеться структура оборонних витрат як складово'У державних фшанав. З'ясовуються проблеми внутршшх 1 зовнь шшх чинниюв, що впливають на процес складання оборонних бюджет!в краш з перехщною економжою, до групи яких напежить 1 наша держава.

ГПд час формування оборонних програм у постсощагнстичних краТнах фах1вщ стикаються з певними труднощами:

а) поггичною невизначешстю, зумовленою непщготовлежстю держав до стр(мкого руйнування сощаш'стичноУ системи;

б) раптовим розривом нтеграцшних зв'язюв;

в) кризою влади;

г) виникненням военного протасгоянвднаетшчнШтарешйшй основах;

д)стр1мким падшням темшв сощально-економ1чного розвитку (змен-шенням валового внутршнього продукту, ппершфлящею, сощальним розшаруванням сусшльства, вщчугним зниженням життевого р1вня).

3 аналопчними труднощами заткнулась УкраТна. Сьогодш проблема полягае в тому, що стар1 методики формування оборонних програм та оборонного бюджету використовувати вже не можна, а нових, нау ково об-грунтованих та випробуваних, ще не юнуе.

Досвк) Украиш. За бойовим потенщапом УкраТна належить до другоУ групи, а за оборонними витратами - до третым, тобто до кра'(н з низькими оборонними витратами. Бойовий потенщал мае бути збапансованим з оборонними витратами. Для цього необхщно збшьшити оборонш витрати або зменшити бойовий потенщал. Врахувавши реальний економ1чний стан, наша держава вибрала шлях скорочення оборонних витрат (табл. 1 -3).

У зв'язку з тим, що ВПК виготовляв одночасно военну 1 народногоспо-дарську продукцпо, снуе неоднозначшсть оцшки його рол1 в украшсьий економщь У 1990 р. сшввщношенням1'жоборонним \ цившьним секторами в економщ! республ1ки оцшювалося як 40 до 60. Зпдно з визначеннями фах1вщв, военно-промисловий комплекс забезпечував четверту частину ВВП Украши.

Чому успадкований Украшою величезний военно-промисловий комплекс став швидше черговою перепоною на шляху розвитку и економки, шж позитивним надбанням?

По-перше, ВПК мае потребу у величезних шфлящйних кредитах.

По-друге, його дуже важко перевести на рейки цивщьного виробництва.

По-трете, надго великий стушнь його нтеграцнз шдприемствами колиш-нього СРСР.

Таблиця 1

Бойовий потенщ'ал звичайних озброень в Укранн

Види озброень Кшькють, шт.

Танки 4080

БМП 5050

Артилер1я 4040

Бойова aeiaqifl 1090

Бойов! гел!коптери 330

Джерело: Ковальськнй В.П. Техшчна оснащешстьЗбройних Сил Украши: оцшкаi прогноз. Монограф1я. К., Н1СД, №7, 1995. - С. 17.

Таблиця2

Бойовий потенщал та оборони! витрати за трупами кра'ш

Група Доход надушу насе- Бойовий Оборонж витрати,

краш ления, дол. США потенц1ал мрд. дол. США

1 > 7860 Високий > 100

II > 750 < 7860 Середнш >10<100

(3000) (30-40)

III <750 Низький < 10

Таблиця 3

Витрати Державного бюджету Украши на 1992-1996 pp.

Вщсоток в1д загально! суми

Статт1 витрат Державного бюджету

1992 1993 1994 1995 1996

Оборона 9,04 7,91 4,45 7,14 5,92

Наука 3,35 1,47 1,50 1,83 3,07

OceiTa 6,84 4,31 3,73 4,83 5,60

Охорона здоров'я та (нзична культура 1,72 1,21 1,72 1,95 2,66

Культура та засоби масово!' шформацн 1Д8 1,Ю 1,79 0,96 1,26

Головним критер1ем визначення р1вня розвитку економ1ки е ваповий внут-ршнш продукт. Тому йогообсяг, структура! динам1ка розвитку мають вельми важливе значения, в першу чергу- для з'ясування реального стану нацюналь-но1 економ!ки яку щлому, так! для и складово'1 частини - оборонно! економжи.

Тавгщя 4

Валовий внутршнш продукт Украшиу 1990- 1996 рр.

ВВП (кумулятивно) з початку року

И к номшалышй, мрд. крб.. змжа до аналогичного перюду,

з 1996р. - мн. грн. %

1989 154,3 _

1990 167,1 96,0

1991 299,4 91,3

1992 5032,7 90,1

1993 148273,0 85,8

1994 1203769,0 77,1

1995 54516,0 87,8

1996 80510,0 90,0

Джереж: Основш параметри еионом'ишого 1 социального розвитку Украл ш на 1998 р., серпень 1997р.

Анал1зуючи табл. 4, бачимо, як динамжа ВВП вщображае екопом1чну кризу, щотривае понад 6 ромв.

ВВП е основним джерелом формування фшаисових ресурав, через як! держава здшснюе вплив на економ1чний 1 сошальний розвиток кражи, (рис. 1)

Фшансов! ресурси - це грошов! фонди, яга сгворюються в процеа розпо-д^лу 1 використання валового нацюнальнопо продукту за певний перюд. Вони охоплюють ресурси вЫх сектор1в економжи. У кожному сектор! фшансов! ресурси розподшяюгься зар1внями упрашпння. Проте держава розпоряджаеться не вама фшансовими ресурсами, яю мае. У и розпорядженш перебувають ресурсибюд>кетно1 сисгеми,р!з1 тх цешршпзова! шх 1 деценграшзованих фовдв, а також державних фшансових шституцш (Национального банку, державних страхових оргаш'в, державних кредитних установ)1.

Доашдження рол1 фшанав у розподшьчих процесах мають важливе значения для з'ясування 1х сут1, осюльки саме в результат! руху фжан-сових ресурав формуються економ!чн! умови щодо 1хстворення! використання. На шдстав1 вищенаведеного можна впевнено стверджувати, що р1зке пад1ння оборонних витрат у нашш держав! в першу чергу пов'язане з перерозпод!лом фжансових ресурс!в не на користь витрат

1Вааишк ()./(. Державш (нанси Украши . - К., Вища школа. - 1997. Ч С. 17.

ВАЛОВИЙ ВНУТР1ШН1Й ПРОДУКТ

ПРИБУТОК ЗАР0Б1ТНА ПЛАТА ДОХОДИ В1Д ОСОБИСТОГО П1ДСОБНОГО ГОСПОДАРСТВА НАРАХУВАННЯ СОЦСТРАХУ АМОР-ТИЗАЦ1Я НЕПРЯМ1 ЧИСТ1 ПОДАТКИ

я < < т

с л н

^ ч я 3

Со н я

0-, и Ч

Ч < я м

я 2 о <

чЗ о 2 с Я" о о о о

т >> си

О о-. я >> и н

>, и аз о-

0 О и из

с < я ^

01 н я са

П0Б1ЧН1 ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ

ПРЯМ1 ВИТРАТИ -ОБОРОННИЙ БЮДЖЕТ

ПРИХ0ВАН1 ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ

Рис. 1. Вартюна структура валового внутршнього продукту 1 структура фшансових ресурЫв держави

на оборону. Проведеш досщження показують, що невиважений перерозпод1'л фжансових ресурс1в (а суть його полягае в тому, що загверджеж Державним планом видатки на оборону жколи не вщповщали фактично профшансованим) обумовив зменшення оборонних витрат до р1вня критично! ме>ю, за якою настае р1зке зниження боездагносп 1 боеготовность Це все вщбувалося за в!дсутносп системи планування 1 скла-дання оборонних бюджете, невизначеносл державного прюритету фшан-сування оборонних програм та вщсутносп мехашзму контролю.

Якщо поставало питания про необхщжсть зменшення видагав Державного бюджету, то, як правило, це здШсжовалось за рахунок видагав на оборону. Пояснениям було хибне переконання, що в УкраУш надто велика арм1я 1 народ таку арм1ю утримувати не може. В сучасних умовах критер1ем ефективносп Збройних Сил е не юлькюж показники, а якюж. Але якщо провести анал1з чисельносп Збройних Сил на 1000 чол. населения пор1вняно з постсощалютичними краТнами (рис. 2), враховуючи той факт, що Укра'ша е позаблоковою державою, дшдемо висновку - наша арм1я не надто велика при снуванш реальнихзовжшжхзагроз.

Думка про те, що обороти видатки в Укра'пп надто велим, невиправ-дана. Навггь якщо зовам не передбачати коитв на оборону, то цей захщ не перекрие дефщит Державного бюджету, не зупинить падшня впчизняного виробництва 1 життевого р1вня населения, а, навпаки, призведе до поглиб-

12.3 12.2 __

10.1 Ю _ 8.6

Г О * /

Рис. 2. Кшыасть вжськовослужбошивЗС на 1000 чол. населения у постсмиалютичних крантх та в УкраТш 1996 р. (мол.)

лення кризи га розбалансування держави як системи, оскшьки ослаблена у вщношенш безпеки кража стае легкодоступною для всякого роду провокащй, махшацж: сощальних, пол1тичних, економ]'чних, еколопчних тощо. KpiM того, держава не мала i не мае сьогодж ефективних мехаш'зм!в захисту вщ спрямування передбачених асигнувань для оборонних витрат на "латання д1рок". Немае даних про те, як були використаш щ ресурси в нтересах держави - сприяли вони економ1чному зростанню чи, навпаки, затримувапи його? На думку автора, причина криеться не у величезних оборонних витратах, а в шших структурних явищах.

У третьому роздЫ розкриваеться мехашзм функцюнування двосекторно'1 модел1 центрагизовано? i ринково1економжи.

Як обсяг оборонного сектора, так i темп зростання оборонних витрат впливають на загальний темп зростання економжи. Напрямок впливу обсягу оборонного сектора залежить вщ вщповщжп продуктивное^ фактор1в тавщповщного темпу технолопчного професу в обох секторах. Напрямок впливу темпу зростання також залежить вщ вщповщно\" продуктивное^ та технолопчного прогресу, а також вщ граничних зна-чень зовжшнього продукту оборонних витрат у цившьному секторк Оборонн1 витрати справляють як короткостроковий, так i довгостроковий вплив на темп зростання Bciei економжи.

Для Украши доцшьно прийняти спрощену двосекторну модель як для проведения досщжень, так i для побудови перспективи взаемодн м1ж секторами i розвитку економжи.

ГЙсля проведения досщження можна впроваджувати мехашзми ефективного функцюнування i взаемодн трисекторноГ модех економжи, де1 сектор-цивмьний; И-оборонний; III-сектор подвшного призна-чення, який може задовольнити одночасно як оборонно, так i цившьш потреби. Ядром III сектора е виробництво i технологи поденного призначення. Маятниковий характер функцюнування III сектора дае можливють зменшити негативний вплив оборонного сектора на нацю-нальну економжу, використати наявний потенщал оборонного сектора в нтересах цивщьного на мирний перюд часу без значних додаткових кашталовкладень i зберегти наявний потенщал для використання в нтересах оборони держави у военний час, вщповщно перебудувавши економжу якнайшвидше i з найменшими ресурсними витратами.

У четвертому роздин анал1зуеться вплив оборонних витрат на розвиток економжи промислово розвинених краж i краж, що розвиваються.

Для розвинених краш зростання оборонних витрат означае зростання

у сукупному попить Це, в свою чергу, спричиняе зростання виробництва товар1'в \ послу г, яке спрямовуеться назадоволення цього зростаючого попиту. При цьому досягаеться вищий р!вень прибутю'в \ зайнятост! в економщк Кр1~м того, вжськов! НДIДКР можуть сприяти притоку нових оборонних технолопй у цивщьний сектор економжи, зростанню продуктивное^ приватного сектора. Однаксл!д пам'ятати про можливють виникнення си-туащУ, коли такий взаемовплив розподщятиметься на р1зн! географ!чш репони нертнопрно, що призведе до виникнення дисбалансу зайнятосл в оборонних галузях, а це, в свою чергу, може виявитись складною проблемою при проведенш процеав конверси.

У контекст! проблем краУн, що розвиваються, таслаборозвинених краУн зростання оборонних витрат не завжди вважаеться чинником, який сприятиме екожшчному зростанню в щлому. 1снуе чимало тверджень про те, що оборонний попит краш, ям розвиваються, задовольняеться за рахунок мпорту товар1в. Таким чином, оборонт витрати можуть вщтягувати швестицп з виробництва, чим стримуватимуть економ1чне зростання та добробут краУни. Навтсь якщо оборонна продукщя виробляеться в1тчиз-няними шдприемствами, необхщно встановити, насюльки нов! технологи оборонного сектора позитивно впливають на цившьний сектор.

По-перше, з краТн, що протистоять одна однш, сильжип економ1чж та военш позици(за шших р1вних умов) мае та кра'Уна, яка забезпечуе бшьш широке постачання оборонних технолопй цивильному сектору.

По-друге, держава, яка волод1'е бшьш яюсним озброенням, може випе-редити краУну-суперницю в довготермшовому плаш за умови р1'вних позищй у ресурсах та показниках економ1чного стану.

По-трете, розвиток у краУш военних технолопй, призначених для засто-сування в наступальних д1'ях, значною м1'рою 361'льшуе витрати щеТ краши на военж потреби , отже, заважае и економ1чному зростанню. Навггь незначне, проте довготривале, збшьшення оборонного тягаря призводить до серйоз-них насл1дк!в. Прикладом такоУ ситуащУ може бути розпад Радянського Союзу.

Досщження, наведет у п'ятому роздЫ, показують, що в довго-строковому план! скорочення оборонних витрат в основному позитивно впливае наеконом1ку.

Якщо у короткостроковому плат скорочення оборонних витрат можуть спричиняти зростання безробггтя 1 викликаги необхщжсть налагодження нових структурнихзв'язмв, принайми! у деяких секторах економжи, то для забезпечення плавного "безбольного" переходу необхщно зд!йснити

правильно спрямовану державну пщтримку. Результата, отримаш за моделю М1ч1гана, можна використовувати для оцшки впливу скорочень оборонних витрат на показники сектор1в.

У шостому роздЫ розглядаються проблеми моделювання економ1ч-них насщмв военного суперництва.

Виконання цього завдання е особливо складним, коли розглядаються так1 змшш, що впливають на зв'язок "оборонт витрати - економ1чне зростання", а саме:

1)стан економжи (вона розвинена чи менш розвинена, мае повну зайнятють чи невикористаш ресурси);

2) економ1'чна та пол1тична системи;

3) культурна та сощальна оргашзашя;

4) величина та структура оборонних витрат;

5) наявшсть чи вщсутшсть военних супернимв 1 вшн.

Детально доонджуеться роль економки у военному протистояшп. Зокремаз'ясовуеться, що р1зниця в темпах економ1чного зростання краш-учасниць гонки озброень може призвести до порушення балансу стриму-вання)' до виникнення вшни. Наприклад, загальне банкрутство радянсько! економ1чно'1Системивщграло важпиву роль у припинснш "холодно! вШни".

Сьомий роздш роботи присвячено досщженню впливу оборонних витрат на еконокпку краш, що розвиваються. Спочатку розглядаються негативш аспекти впливу оборонних витрат.

По-перше, оборонш заходи негативно впливають на довюля в наел док проведения ядерних випробувань та нших експериментальних вибух1в, використання токсичних речовин, атакожзастосування широкого набору ресурав, яю не можнапоновити (енерпя, сировинш' матер1'али).

По-друге, велик) оборони! швестицп можуть призвести до створення або змщнення потужного военно-промислового комплексу, який впливае на державну пол^ику, гноруючи сощальш питания або питания добробуту суспшьства в цшому. Наприклад, такий комплекс може породжувати широку мштаризащю, шщадвати военну штервенщю чи агреа'ю в iншi краши й робити спроби отримати привте! для себе зарахунок сусшльства. У цившьному сектор1 також можуть виникати по/дбш утворення, об'еднаш за штересами. Однак вважаеться, що велик! вшеьюш бюджети сприяють виникненнюбшьш потужних 1 небезпечних груп. Велию оборонш витрати можуть призвести до створення репресивних режим1в, що проводять поломку панування й шдгримуютьсявшськовим 1стебл1шментом. Наприклад, ком1ая ООН зазначала: "Мштаризащя часто йде поряд з сощальною

напругою. Як захщ внутршньо! репреси, мштаризащя е досить пошире-ним явищем у кра'шах, де пану'готь значна сощ'альна диферент'ащ'я та жорстка експлуатащя широких верств населения".

По-трегге, у марксистських та неомарксистських доктринах вшськовий стебл1'шмент розггсядаеться як заа'б репреси та експлуатацн у в|'тчизняному [ м1жнародному масштабах. Мшггаризм е шструментом, який капггашзм вико-ристовуе для загвердження та ув1чнення свого мехашзму експлуатацн.

По-четверте, через снування дефщиту державних бюджеп'в оборонш витрати можуть породжувати шфляцШш процеси й ризводити до серйоз-них економ1чних диспропорщй. Наприклад, комиия ООН (1978, 70-71) зазначапа: "Велик1 оборонш витрати призводять до поп'ршення шфляцшних процеав. Зростання нфляцн тапорушення фшансових систем у минулому часто було пов'язане з военними змiнaми та швидким зростанням оборонних бюджет. Теор1я не мае даних для юльюсного анашзу рол1 оборонних витрат у стимулюванш шфляцн, але широю досщження под1бного взаемозв'язку вказують на снування такого впливу".

По-п'яте, оборони} закупки та системауправшня часто супроводжу-ються марним, невиправданим використанням ресурав. Тому, кр1-м вщво-канняресурав, негативний вшшв на економ1чне зростання породжуетакож безд1яльшсть управшня оборонними нвестищями. Яскравою ипостращею такоТ ситуацп може бути приклад США, де державш досщження засвщчили, що за деякий оборонний товар контрактерам з оборонного сектора сплачу вались суми, яю набагато перевищували снуюч1 ринюш цши.

По-шосте, завдяки присутностс военно-промисловоТ групи або просто завдяки характеру оборонно'!" д^яльнос-и багат! класи можуть мати з оборонних швестищй бшьшу вигоду, н1'ж незаможш. Це, в свою чергу, попршуватиме внутршньодержавниЙ розподш прибутку. Виходячи з того, що розподш прибутку е важливим чинником економ1чного розвитку, оборонш швестицп можуть сприяти ефектам, ям негативно впливають на екононичний розвиток кра'ши.

Дал1 розглядаються позитивш зовшшш фактори оборонних витрат.

Технолог1чний спшовер (сприятливий побочный фактор технологичного прогресу). Широковщомим позитивним зовш'шшм фактором, породженим оборонними швестищями,етой, що виникае завдяки швести-цЫм саме в оборонн1- НД 1 ДКР. Вш сприятливо впливае на шип сфери економки. Гснують твердження, що нов! технологи, яка створюються в оборонному сектору також позитивно впливають на продуктивность цившьного сектора. Зазначаеться, що военш ноу-хау в гапуз1 вшськово! ав1ацп, ядерно!

техшки, у використанш радюлокацшнихстанщй, в косм1чних технологиях та нших галузях були пристосоваш для використаня в цившьному господарств! 1 склали важливий зовшшнш чинник, який породжуеться оборонними швестищями, сприяючи економ1чному зростанню.

Хоча можлив1сть снування таких зовшшшх фактор1в е очевидною, 1х юлькюне значения не пщраховано. Комю1я ООН (1978: 46^17) повшстю спросту вала значения таких позитивних сшловер1в, зазначаючи: "Що стосу е-ться технологичного прогресу, то дшсний вплив великих оборонних витрат був здебшьшого мгфом. Твереза оцшка такого впливу засвщчуе, що вщпо-В1ДН1 твердження про його позитивнють е надто завищеними. Насправд1 вщомо, що багато винахцщв цившьного призначення не мають абсолютно жчогоабозовЫм малосшльногов плаш х подальшогорозвиткуу военних НД 1 ДКР... Дшсно вщомий той факт, як мало, а не як багато нового прийшло до цившьного сектора з сфери военних НД 1 ДКР... Немаесумшву в тому, що при остаточному анал1з1 технолопчного прогресу у цившьному сектор1 военш НД 1 ДКР не забезпечують, а значною м1рою пере-шкоджають економ1чному зростанню".

Сптовер людського катталу. Розглянемо ще один напрямок, де оборони! швестицй, як припускаеться, мають позитивний зовшшнш вплив нашил сфери економки. Стверджуеться, що в оборонному сектор1 здШснюеться кшька форм людських кашталовкладень, корисних для цившыю! економжи.

По-перше, навички та знания, здобут1 на вшськовш службу шзшше можуть бути корисними в цившьному секторг Наприклад, навчання у вшськово-повиряних силах дозволяе вшськовим льотчикам шсля звкпьнення працювати на цившьних л паках; техшчннй персонал армп, ВПС, ВМС, вшськов1 медики шсля звигьнення з вшськовог служби приносять користь суспшьству й економгщ краши.

По-дру ге, виховання в дусг суворо! дисципши та ф1зична шдготовка, яку отримують вшськовослужбовщ в збройних силах, стають цшним надбанням для сусшльства в щлому 4 не тшьки шсля (х звшьнення, а також через так званий "ефект демонстрацп" протягом вае! вшськово! кар'ери.

По-трете, особовий склад збройних сил, а шод1 й члени \х с1мей, забезпечуються хорошим харчуванням та медичним обслуговуванням. Тому стан \'х здоров'я кращий, шж пращвнимв нших сфер економжи. Особливо це стосуеться слаборозвинених краш, де р1вень загального харчування та стану здоров'я низький. Цей показник е корисним люд-ським каштаном для сусшльства, принаймш шсля звшьнення особового складу з збройних сил.

По-четверте, багато в1йськовослужбовщв протягом своеУ служби навчаються на загальноосв1тшх курсах. Це також е цшним надбанням, яке вш'грае позитивну роль { сприятливо впливас на ншу частину економ1'ки.

1нфраструктурний спшовер. Багато дор1 г, мостт, комушкацшних мереж, аеропорв, систем водопостачання та мютечок, побудованих за военним призначенням, використовуютьсятакож I цившьним населениям. Ц1 елементи шфраструктури е важливим зовшшшм фактором оборонних витрат, що позитивно впливае на шин сфери економжи.

Спшовер зайнятоспи. Приховане безроб^ття або недостатня зайня-сть е характерними рисами краТн, що розвиваються, тому оборонна д1ялынсть пом'якшуецю проблему, використовуючи "зайву" робочу силу. Тобто це позитивний зовшшнш фактор використання оборонних ко игл в.

Проте деяю науковщ не зовам погоджуються з твердженням про сприятливий вплив оборонних витрат на зайнятють. Так, ком1Ыя ООН (1978: 4-45) зазначала, що:

а) у загальному розумшш робоча сила е реальним ресурсом, який може бути використаний у раз1 вилучення його з д1яльносл, пов'язано! з оборонною сферою;

б) населения в кра'шах, що розвиваються, е незайнятим або недо-статньо зайнятим внасщок снування структурних проблем в eкoнoмiцi, ям поглиблюються внасщок високих оборонних витрат;

в) зростання технологично! складносп, висока кашталоштенсившсть та висока матер|'альна оснащеш'сть вшськово'шяльносп означас, що щ витрати породжують в обороншй с(|)ер|' меншу зайняпсть, жвшших сферах еконочи'ки.

Спшовер безпеки. Зрозумию, що кошти оборонного бюджету викори-стовуються на змщнення оборони й призначеш для створення безпечних сощальнихтаеконом1чнихумовудержавг Таким чином,оборонш кошти можуть позитивно впливати наеконом1чнезростання в плаш пщтримання внутршнього порядку, законносл тазабезпечення надежного функцюну-вання ринк1в. Тобто швидке економ1чне зростання кражи неможливе за умови юнування зафози зовшшньо1 агресп або небезпеки, 1 саме оборонш швестицн створюють безпечншн та продуктившип умови.

Оборонж витрати справд1 мають сощальну й економ1чну варсть. Однак Ух оптимальний р1вень е невизначеним, \гонка озброень може спри-чинити перевищення оборонних витрат понад р1вень, оптимальний для стабшьного м1жнародного середовища. Таким чином, фанична величина оборонного бюджету може лишитися невизначеною.

Безпосередне використання оборонного сектора в цивтьних цтях. У деяких випадках оборонний сектор надае безпосередню тдтримку цившьному населению. Наприклад:

а) використання цившьним населениям вшськових госппигнвтаишл;

б) застосування армн для наведения внутршнього порядку;

в) в1йськова допомога цившьнш влад1 при надзвичайних ситуащях (торнадо, повшь, пожежа, землетрус, морська стих1я тощо).

Допомога в мобШзаци ресурсов. Оборонна д1яльшсть мае сприяти вихованню почуття нащонально! пдносп, самопожертви, патрютизму, пщвищенню пильное^ фомадян. Це, в свою чергу, допомагае у мобшзацн ресурЫв як для оборонних, так 1 для необоронних цшей (Дегер, 1986).

Зростання сукупного попиту. У контексп дефщиту попиту оборонш витрати сприяють зростанню сукупного попиту, стимулюють виробничу д1яльнють та економ1чний розвиток. Цей позитивний зовшшшй чинник оборонно! д1яльност1 розглядаеться окремо.

Роль оборонного сектора як стимулятора високоХ продуктивности Бшыи технолопчно розвинений, пор1вняно з ншими секторами, оборонний сектор може виступати своерщним стимулятором загапьного зростання економжи. Зокремаякщо вхщна продуктивнють в оборонному сектор1 е вищою, шж в нших секторах, то зростання оборонних нвестицш пoкpaщитьтeмпeкoнoмiчнoгo зростання кра!ни за схемою Фредера(1983), так як випуск оборонно! продукцн е частиною загального продукту (ВНП). Однак емшричний анагиз присутностс та величини такого ефекту не дае досить Ч1тких прогнозних результате.

У восьмому роздш розкриваються процеси прогнозування, плану-вання та складання оборонного бюджету.

Перехщ на таку систему допоможе вщповюти на питания:

Чи мають традицШш методи складання бюджету меж1 для оцшок ефективносЩ розвитку ресурс1в при ухваленш военних ршень?

Чи дае бюджет нформащю вщносно цшей 1 задач, передбаченихтими, хто ухвалюе ршення в оборонному сектор1?

Чи виявляються взаемозв'язки м1ж початковими 1 кшцевими елемен-тами 4 чи правильно визначеш, вказаш1 зважеш вЫ початков} елементи?

1ншими словами, чи передають традищйш бюджети той вид нфор-мацп про свою д1яльшсть, який автоматично генеруеться в приватних ф1рмах, що дшть серед конкурентних ринюв?

Наводяться сучасш методики складання оборонних бюджет Велико! Британп \ США, яю, на думку автора, можна запозичити для впровад-ження в Укрш'ш.

Процес розподшу оборонних ресурс в в основному передбачае Ух прид-бання' I обслуговування, необхщне для ефективного здшснення военно'У стратеги. При цьому вш також забезпечуе р!зи1 елементи нацюнальних потшних1 економ1чнихстратегш, безпосередньо штегрованих у воснну (рис. 3).

Дев'ятий роздш роботи присвячено анашу ефективност1 оборонних витрат. Проблеми шдвищення ефективносп ! якосп оборонних витрат мають винятково важливе значения не лише у господарському, але й у военному бущвницш.

Сщ зауважити, що проблема ефективносп використання кошпв, перед-бачених на потреби оборони, спецш|чна. В нш поеднуються не лише еконо-м1чш, але й поггичштавоенш штереси I чинники. Кшцевий результат, якого необх1'дно досягти, засвоУм характером е поггичним чи военним, або тим 1 и ни им водночас. I хоча використання кошв на оборону мае також економ1чну cyтнicть, оскшьки це за будь-якоУ ситуащ'У вщображаеться на розвитку продуктивних сил та добробул народу, ш витрати безпосередньо не можна сшвставити з економ1чними господарськими витратами.

Ефектившсть економ|'чного забезпечення оборони базуеться на основ1 ефективносп функцюнування вах складових елеменп'в системи оборонно! економжи та и ланок. Оптимальне функцюнування оборонно) економжи передбачае наявшсть розгалужено! системи взаемопов'язаних, ч1тко су-бординованих критерпв |Уоптим1зацп.

Важливим для оборонно? економжи е критерш ефективносп н основ-но'У ланки - военного виробництва, де закладено специф1чний результат, який сл1д вим1'рювати не тшьки eкoнoмiчнoю, а й военною м1ркою. Вихо-дячи з призначення оборонно? економжи, результат функцюнування военного виробництва визначаеться не тшьки юльшстю виготовленоУ продукцп, а й тим, як1 види зброУ (бойово'У технжи випускаються, як очжуваний в1 д використання щеУ зброУ I технжи су купний бойовий ефект сшввщноситься з загальними витратами.

Тому необхщно мати всеб1чний, збалансований 1 науково обгрунто-ваний шдхщ до визначення програм военного виробництва з урахуванням найновших досягнень военно-техшчно'У думки, вимог сучасного военного мистецтва, що вимагае комплексного пщходу, системного аншнзу, застосу-вання економжо-математичного моделювання, найсучасшших систем програмування.

У пiдpoздiлi 9.1 досщжуеться роль приватного сектора в оборонит сфер!. Процеси, що вщбуваються в сусшльств! сьогодш, вимагають

перегляду шдход1в до матер1ально-техшчного забезпечення Збройних Сил Украши. Неможливо встигати за революцшними процесами в обороншй сфер1 без видшення кошпв на нау ково-досщш та досщно-конструкторськ! роботи. На превеликий жаль, ця стаття оборонного бюджету майже не фшансуеться. Вкрай важке становище статтями фшансування на утримання збройних сил, починаючи з бойово! шдготовки 1 закшчуючи грошовим забезпеченням.

Як побудувати такий агоритм, щоб найефектившше використати бюджетш асигнування?

Сш'д знаходити додатюш джерела для покриття мпн'мально необ-xiдниx оборонних потреб, яю сьогодш не може забезпечити уряд.

3-пом1ж ключових завдань, яш стоять перед збройними силами, насамперед вщзначимо такк збереження та розвиток снуючих бойових потенщашв, !х модершзащя, шдвищення р1вня житгя вiйcькoвocлyжбoвцiв, тобто збереження самих Збройних Сил Украши.

У зв'язку з необхщшстю пошуку додаткових джерел фiнaнcyвaння Мшстерством оборони за активно! учаеп автора (основний розробник) було створено Концепщю екоюшчно! та господарсько! д1яльносп Збройних Сил Украши в сучасних економ1чних умовах, затверджену Указом Президента вщ 19.04 1997 р. Г! створення було зумовлене проблемами, ям снують не лише в Збройних Силах, айв усьому нашому cycпiльcтвi. Концепция базуеться на розробщ 1 впровадженш нових пщход1в, мехашзм!в, шлях1в ефективного використання наявних потенщатв, внутршшх ресурЫв та шфраструктури Збройних Сил Украши, що позитивно вплине 1 наеконо-м1чний стан держави.

При реал!зацп Концепцн буде враховано досвщ шших кра!н щодо ствпращ Мшгстерства оборони з приватними структурами. Суб'екти господарсько! д1яльност1, створеш в штересах Збройних Сил Украши, посту-пово адапту ючись до роботи в умовах ринкових вщносин, стануть додат-ковим джерелом позабюджетних надходжень.

Головш питания концепцн - це оптимапьне сшввщношення м1ж потребами збройних сил та фшансовими можливостями держави, виб1р прюритев фшансування 1 створення д1евих мехашзм1в доцшьного та ефективного використання кошт1в, видшених нaoбopoннi потреби.

Пров1вши глибокий анал1з та розрахунки, военш економюти д1йшли висновку, що за рахунок використання внутршшх резерв1в Збройних Сил Украши вже цього року можливе збшьшення оборонного бюджету на 8%. Тривае широкомасштабна шдготовка законодавчо! бази для реашзаци

Рис. 3. Процес розподщу оборонних ресурЫв: зв'язок стратеги 1 реальное^

ново! економ1чно'1 концепцп, де буде враховано I доевщ сшвпраш Мастерства оборони з приватними шдприемствами - аутсорсинг.

Важливим с факт досягнення компро\нсу м]'ж Урядом I Верховною Радою Украши щодо оборонного бюджету. Так, 30 грудня 1997 р. Верховною Радою Украши було ухвапено Закон "Про Державний бюджет Украши на 1998 р.", яким передбачено кошти на фшансування нацюналъноТ оборони в сум1 1678269,0 тис. грн.

Як у доходах, так I у видатках Державного бюджету передбачено запропоновану автором статтю надходжень вщ економ1чно'11 господар-ськоУ д1яльност]' Збройних Сил Украши, а також реагнзацн надлишкового майна в обсяз! 242,8 мн. грн. Вона мае таку редакщю: "Забезпечення оборонних витрат у межах надходження коцгпв вщ реагпзацп надлишкового озброення, вшськовоТ та спешально! технжи, майна, передач)' в оренду основних фошп'в Збройних Сил Украши та шших вшськових формувань, а також за виконаш ними роботи та надаш послуги." Ухва-лення вищим законодавчим органом Украши дано! стагп в Закош Украши дае можливють забезпечити цившьний контроль заЗбройними Силами Украши, як це мае вщбуватися в демократичному сусшльствг

В дом о, що оборонш бюджети розробляються, як правило, на функцю-нально-ресурсшй основ)' з використанням традищйноУ бюджетноТ класифь кацн витрат, або на програмно-цшьовш основ1 у рамках системи "плану-вання - прогнозування - розробка бюджету". В додатках до Закону Украши "Про Державний бюджет Украши на 1998 р1к", який побудовано на

функцюнально-ресурснш основу зроблено розподш видаткмв Державного бюджету УкраТни по головних розпорядниках коигпв за функцюнальною кла-сиф1кац1ею. Кожному розпоряднику коигпв присвоено код, стагп видашв за економ1чною структурою подшеш напоточш такаштальш. До поточнихвклю-чаються витрати, пов'язаш в основному з шдтримкою бойово! могутно-ст1 ЗбройнихСил на досягнутому р1вш (грошовезабезпечення вшськово-службовщв, зароб1тна плата цившьного персоналу, витрати на медичне та жил види забезпечення особового складу, транспортш та шин витрати, пов'язаш з експлуатащею та ремонтом вшськово! тexнiки). Каштальш витрати вщображають процес матер1ально-техшчного переоснащення Збройних Сил \ розвиток вШськово! нфраструктури (витрати на военш НД1ДКР, закушвлю озброень тавшськовоУтехшки, вжськове буд1вництво).

МЫстр оборони затверджуе Сдиний кошторис видаЩ в Мшютерства оборони на поточний рж. У кошторис! витрати групуються запредметно-цшьовим принципом. Обяги \ розподш цих витрат перев1ряються таузагал ь-нюються Головним фшансовим та Головним управшням економжи Мнистерства оборони Укршни. Зараз у Кйшсгерсвд оборони проводиться розробка системи складання оборонного бюджету на програмно-щльовш основ!. Ц1ею роботою керуе автор дисертацшного досщження.

У висновках наведено основш науюш результата дисертацшно! роботи та пропонуються практичш рекомендаци щодо вир1шення окреслениху досщженш проблем.

У додатках представлено 1 проанашзовано один з перших оборонних бюджет1в Укражсько1 держави: "Ведомость яка сумма 1 з яких побор1в надходить впродовж року до Малоросшського вжськового скарбу, за винятком Малоросшськихзадшпровськихм1сць, вщведених ш'д поселения Ново! Серб11, та на ям саме витрати ця сума використовуеться, зазначено нижче цього, складена 1 с1чня 1755 року".

Висновки:

1. Фжансов1 можливосп держави, розкрит! в досщженш, переконують, що Украша здагна видшяти 3% вщВВП на нацюнальну оборону. Така сума не е надм^рним тягарем для нацюнальшм економжи, а навпаки, позитивно вплине напроцеси економ чно!' стабт зацн. Це дасть можливкпъ на мЫмально необхщному финансовому р^вш забезпечити функцюнування Збройних Сил Укражи, яи виконуватимуть функци оборони держави \ не становитимуть внутр1шньо1 загрози для И безпеки.

2. Позитивний вплив оборонних витрат на екожмчний стан можпивий за умов 1х збалансування в державному бюджетг Позитивним поб1чним

ефектом при цьому буде часткове виршення проблеми зайнятосп населения: система держзамовлення е прямою шдтримкою впчизняного виробника.

3. Сш'д розробити 1 ухвалити нову нацюнапьну програму як конверсп, так 1 реконверсп з метою збереження вггчизняного ВПК, створення кон-курентоспроможно'Т продукцп з виходом УкраТни на секторальш ринки озброень, военноТ технки та послуг вшськово-техшчного призначення, мета якоТ - забезпечити значт валютш надходження до УкраТни.

4. Для ефективного функцюнування оборонноТ сфери держави в мирний перюд доцшьно запровадити таку економ!чну модель, яка передбачатиме вико-ристання зосередженого в обороншй сфер1 искового, виробничого, техно-лопчного 1 людського потенщашв для надання платних послуг I виконання роб1т цившьного призначення з метою часткового покриття своТх витрат.

Небойов1 обслуговуюч1 пщроздши, оргашзацпта пщприемства оборонно']' сфери сщ максимально перевести на самозабезпечення, що дасть можливють зменшити тягар на Державний бюджет УкраТни.

У процеЫ досщження встановлено, що пщвищення ефективносп витрат на оборону мае досягатися через впровадження в обороннШ сфер1 системи аутсорсингу, яка передбачае заохочення приватного сектора економки до обслуговування оборонноТ сфери на конкурсних засадах. П1сля проведения конкурЫв, частину своТх функцш, особливо в сфер1 забезпечення, Мнп'стерство оборони може вщдати приватному сектору. Такий пщхщ зробить бiльш простою систему мобшзацп вс1еТ краТни на л1квщацно загроз И нацюнальнш безпещ.

5. Впровадження мехашзм1в здоровоТ конкуренцп дозволить Мпп-стерству оборони визначити, державний чи приватний сектор краще зможе виконати функцп забезпечення збройних сил, при цьому зекономивши видшеш державою кошти 1 не завдавши шкоди бойовш готовносл збройних сил. Щоб запоб1гти проникненню комерщйних структур у сферу управшня збройними силами, атакожтаким негативним явищам, як зловживання 1 корупщя в оборонних структурах, сщ розробити 1 впровадити нову нормативно- правову базу й ефективш еконок-пчш мехашзми управшня ресурсними потоками, що забезпечить прозор1сть л надшний контроль функцюнування оборонно'] сфери в систем! нацюнально'Т економки.

6. Результати досщжень лягли в основу Концепцн економ1чноТ I господарськоТ д1яльносп Збройних Сил УкраТни в сучаснихумовах, схва-леноТ Указом Президента УкраТни. Концепщя передбачае забезпечення цившьного контролю над збройними силами та недопущения неконтро-льованих процеав розповсюдження озброень, ракетних технолопй \

вщпливу "м|'зюв", ям працювапи у ВПК над створенням найсучасшших вадв озброень. В шй визначаються мехашзми виршення проблем сощального захисту в^ськовослужбовщв та прашвниюв ЗС УкраУни, ям шдлягають скороченню. Головним змютом запропонованих мехашзм1в е створення суб'ект1в господарськоУ д1яльност1 на баз! майна, що вившь-нюеться внасщок скорочення збройних сил, де понад 60% робочих мюць належатиме вказаним категор1ям населения.

7. В умовах реформування системи сощапьно-економ1чних вщносин в УкраУш, необх1дне впровадження поетапноУ трансформацн оборонно! економки, яка функцюнувала в умовах командно-адмшютративноУ системи, в сощально-ор1ентовану економ1ку ринкового типу.

Проведен! досщження дозволили обгрунтувати посщовшсть 1 зм!ст еташв такоУ трансформаций Ц1 етапи передбачають оцшку дшсного стану збройних сил, формування цшьових оборонних програм, визначення необхщних фшансових ресурав I можливостей держави, затвердження оборонного бюджету та виршення проблеми забезпечення оборонних програм недостатжми коштами. Реал1зашя запропонованоУ системи поетапного планування оборонних програм 1 оборонного бюджету дозволить уникнути структурних дисбаланав та забезпечити ефективне регулювання економки в умовах перехщного перюду.

8. Основним змютом ново! системи економ!чного забезпечення УкраУни мае стати використання найсучасшших комп'ютерних технолопй 1 систем зв'язку з управшня й контролю грошових 1 товарних потомв, яш забезпечують оборонш потреби держави через Нацюнальний банк УкраУни, Рахункову палату ВерховноУРади УкраУни, Мшстерство фшажв, Мшь стерство економки, Державну подагкову адмипстрацио, Раду нацюнальноУ безпеки 1 оборони УкраУни. 1х впровадження у поеднанш з! здшсненням розрахунково-касового обслуговування через систему регюнальних вщдшень Державного казначейства УкраУни, дозволить автоматизувати процеси управшня грошовими 1 товарними ресурсами, забезпечить вхщний 1 вих1дний контроль кожного процесу, етапу! програми оборонних витрат, а також дасть можливкть оперативно отримувати необхщну анагитичну шформащю для ухвалення оптимальнихуправшських ршень.

Дана система дозволить повшстю перейти на автоматизоване мате-р1ально-техьичне забезпечення вшськ, систематизу ваги заключения контракпв, починаючи зНД 1ДКР \ закшчуючи закупками техшки таозброення, перейти на користування електронними каталогами 1 комп'югерними базами даних через систему МегпеШШгале^ Це дасть можлив1сть привести у в1дповщшсть

до сучасних вимог не лише вШсыяш служби матер|'ально-техшчного та фшансового забезпечення, а й державш органиуправшня,яю несуть вщпо-вщальжсть за оборону i безпеку УкраТни, Впровадження дано! системи дозволить скоротити 3aB штамп стру ктури та инфраструктуру, пщвищить pi пень виконання поставлених задач з економншопо забезпечення оборони, забез-печить швидке реагування на 3Miny обставин.

9. Необхщний перехщ в Укра!ш назшшану форму розробки оборонного бюджету: нафункцюнально-ресурсшй i профамно-цшьовШ ochob в рамках системи "планування - прогнозування - розробка бюджету", що дозволить узгодити первинш елементами з кшцевою метою; отримати вичерпну нформащю для ефективного управшня оборонною сферою, а також забезпечити здшснення щшльного контролю за оборонними витратами.

10. Сщ створити анамтичний орган оборонно! економжи в Рад1 нацю-нально!безпеки i оборони Украши, наякий покласти функцн системати-зацн i моделювання економ)чного забезпечення оборонних потреб та ви-значення !х впливу на економ1чний стан держави. В Академп Збройних Сил Украши дощльно вщкрити кафедру оборонно! економжи, яка мае стати науковим центром по вивченню та досщженшо об'ективних закошв оборонно! економжи держави.

Досщження проблем впливу оборонних витрат наеконом1чний розви-ток Украши необхщно продовжувати з метою шдтримки балансу ресурст як для забезпечення найвагом^шого сусшльного блага- оборони, так i для надШного забезпечення економ1чного розвитку держави.

ОСНОВЫ ПУБЛ1КАЦН 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЦН

Авторськ! монографп

1 Муштяп B.I. Оборонний бюджет: евгтовий досвщтаможлив1 шляхи реформування в Украшг Монофаф1'я/ Рада нацюнально! безпеки i оборони Украши; Нац. h-t стратег. досщжень. - К.: Просвпа, 1996. - 240 с.

2. MyitmiHu В.1. Економшатаоборонш витрати: анашз заруб1жних доошджень i украшський шлях розвитку / Hay ково-досщний фшансовий шетитут при Мш1стерств1фшанЫв Украши. - К.: НДФ1,1998.-464 с.

Колективш монографп

3. Сощально-економ1чне, воИнно-пол1тичне становище Укра!ни i про-блеми "i! безпеки. Оборонний комплекс: Навч. поЫбник/Зельницький A.M.,

Кириленко B.I., Мун-пян B.I., ЬПколаева Л.О. та н; За ред. Кир1енко М.М. -К.: КВГ1, 1997.- 8,73. д.а.

4.0бороннапол1тика Укражи 1997р./Н1СД.-К.: АрсУкраша, 1998. Ч 16. д.а.

5. Муштяи В.1., Перепелиця Г.М., Соболев A.A. Военна пол^ика Укражи: проблеми i прюритети: Монограф1я / Рада Нац. безпеки i оборони; Нац. ж-т стратепчних досщжень. - К.: Н1СД, 1996. - 87 с. - ("Военна безпека". - Вип.З)

Статп та препринти

6. Муштяи B.I. Перспективи розвитку оборонного комплексу Укражи // Розбудова держави. - 1994. - №3. - С. 31-34.

7. Myiimiwi В.!. Проблеми трансформаци оборонно! сфери: Прес-рел1з // Потина думка. - 1994. - №10. - С. 22-23.

8. Муштяи В.1. Етапи розвитку нацюнально!державно!екожшки: Пошук власно!формули //Розбудовадержави,- 1995.-№ 1,№2.-С.7-9,5-8.

9. МуштяиB.I. Вжськове буд1вництво в Укршш // Бюлетеньтехшчно! шформацн. - 1995.-№3. - С. 3-4.

10. Муштяи B.I. BiiiCbKO таеконом1чний потенщал Укра!ни // Доповщ м1жнародного експертного клубу "Пол1тична думка": Додаток до укр. наук, ж-лу "Погтична думка". - К.,31бер. 1995. - С. 9-11.

11. МунтыиВЛ. Вшськовий бюджет i ринок // Диювий вюник. -1995. -№6. - С. 25-26.

12. Муит'ыи B.I. Проблеми оборонно! економ^ки Укражи //Економжа Укражи. - 1995. -№7. - С. 25-32.

13. Мунт'ы)1 B.I.Чи допоможе нам електрошка// В1че. -1996. -№2. -С. 83-88

14. Муитти B.I. Особливост1 фжансових вщносин у сфер1 оборони// Фжанси Укражи. - 1996. -№2. - С. 59 - 66.

15. Муштяи В. I. Пора "секреты" раскрывать // Дшовий вкник. -1996.-№11.-С. 20.

16. Маначипський А.Я., Myumixu В. I. Вшськовий бюджет, ВПК i безпека Укражи //Нова поггика. - 1997. -№3. - С. 17-18.

17. Муштяи B.I. Hoi технологи тарозвиток економши в обороншй сфер1 // 1дея. - 1997. - №4-5. - С. 242-263.

18. MyumiKu B.I. Оборонш витрати i нащональна економка II Економка Укражи. - 1997. - №9. - С. 25 - 32.

19. Мушпгян B.I. Удосконалення фшансового забезпеченняоборонно! сфери // Фжанси Укражи. -1997. - №9. - С.61-68.

20. Муппуян В./. Щодо проекту Державного бюджету УкраТни на 1998 рк: витрати на оборону // ГНдтекст. - 1997.-3-9 грудня(№44). - С. 22-26.

АНОТАЦ1Я

Мупт1яп И.1. Витрати на оборону в економпи держави. Дисертащя е рукописом наздобуття паукового ступеня доктора еконопчних наук за спещальшстю 08.02.03 -оргашзащяуправшня,планування \ регулюван-ня економкою. 1нститут економжи Нащонально'1 академп наук Украши, Кит, 1998.

Розкрито роль економ|'чного потенщ'алу, зосередженого в обороншй сферц та його значения для еконоличного зростання держави. Розроблено модель трансформацн оборонно')' економжи для функцюнування в умовах ринкових вщносин, обгрунтовано мехашзм фшансового забезпечення оборонних потребу перехщний период. Викладено конкретно рекомендаци щодо планування, прогнозу вання та ефективного використання видатюв на оборону в умовах фшансових обмежень. Запропоновано залучити суб'екти приватного сектора економки для обслуговування оборонно) сфери (аутсорсинг) на конкурсних засадах. Запропоноваш методолопчш пщходи, анап заруб1жного доев) ду та модел1 анагнзу взаемоди оборонних витрат 1 економ1чно'1 динамки. Основш результата пращ знайшли прак-тичневпровадження при розробщ Концепцпеконом1чно"! та господарсько! д1яльносп Збройних Сил Украши в сучасних умовах, а також в розробщ закон в Украши для и ре&тзаци.

Ключов1 слова: оборонка економка, оборонш витрати, оборонний бюджет, економ1ч!п модели системний анал1з, трисекторна економка.

АННОТАЦИЯ

Мунтиян В. И. Расходы на оборону в экономике государства. Диссертация является рукописью на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики. Институт экономики Национальной академии наук Украины, Киев, 1998.

Раскрыты роль экономического потенциала, сосредоточенного в оборонной сфере, и его значение для экономического подъема государства. Разработана модель трансформации оборонной экономики для функционирования в условиях рыночных отношений, обоснован механизм

финансового обеспечения оборонных потребностей в переходный период. Изложены конкретные рекомендации по планированию, прогнозированию и эффективному использованию средств, выделенных на оборону в условиях финансовых ограничений. Предложено подключить субъекты частного сектора экономики для обслуживания оборонной сферы (аутсорсинг) на конкурсной основе. Предложены методологические подходы, анализ зарубежного опыта и модели анализа взаимодействий оборонных расходов и экономической динамики. Основные результаты работы нашли практическое применения при разработке Концепции экономической и хозяйственной деятельности Вооруженных Сил Украины в современных условиях, а также при разработке законов Украины по ее реализации.

Ключевые слова: оборонная экономика, оборонные расходы, оборонный бюджет, экономические модели, системный анализ, трехсекторная экономика.

ANNOTATION

Muntiian V. I. Defence Spending and National Economy: The manuscript is a doctoral dissertation on 08.02.03 speciality - "Economic Management, Planning, and Control". Institute of Economy of National Academy of Science, Kyiv, 1998.

The author analyses the role of the economic potential of the defence sphere and its effect on the national economic growth. He also suggests a model to transform the defence economy for performing in market conditions and argumentation of means to finance defence needs during the transition period. The author provides specific recommendations as to planning, making prognoses, and effective use of defence allocations within financial limits. It is suggested to involve private sector entities for servicing the defence sphere on a competition basis. The author presents methodologies, reviews and generalises foreign experiences and suggests models for analysing relationships between defence spending and economic dynamics. The major suggestions contained in the dissertation have already been embodied during the preparation of the Concept of Economic Activity of Ukraine's Armed Forces under Present Conditions as well as during formation of Ukrainian laws on the Concept implementation.

Key words: defence economy, defence spending, defence budget, economic models, systems analysis, and three-sector economy.

Похожие диссертации