Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Новые информационные технологии в управлении многофункциональными объектами (на примере системы управления высшим учебным заведением) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Каминский, Олег Евгеньевич
Место защиты Киев
Год 1997
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Новые информационные технологии в управлении многофункциональными объектами (на примере системы управления высшим учебным заведением)"

O? MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРА1НИ

^ КИТвСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Камшський Олег Свгенович

HOBI 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ' В УПРАВЛ1НН1 БАГАТОФУНКЦЮНАЛЬНИМИ ОБ'СКТАМИ (НА ПРИКЛАД1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ВИЩИМ УЧБОВИМ ЗАКЛАДОМ)

Спец1альн1сть 08.03.03 Ч 1нформацшш системи в економщ'|

АВТОРЕФЕРАТ дисертацм на здобуття наукового ступени кандидата економ1чних наук

Khb 1997

Дисертафя е рукописом.

Дисертацшна робота виконана на кафедр! нформацшного менеджменту КиТвського нацюнального економшного ужверситету.

Науков'| кер!вники Ч кандидат економ'шних наук, доцент Гащин Володимир Костянтинович

Ч кандидат економ1чних наук, доцент Оболенська Тетяна вген!?вна

Офщ!йн1 опоненти Ч доктор економ1чних наук, професор Ткаченко 1ван Семенович

Ч кандидат еконои!чних наук, доцент Пономарьов Ми кол а Якович

Провщна установа Ч 1нститут змкту ! метода навчання Мшктерства осеки УкраТни

Захист в!дбудеться 1997 року 0 "Ф год.

на зааданш спе^алиованоТ вченоТ ради Д. 01.53.02. у КиТвському нацюнальному економ!чному уншерсител за адресою:

252057, м. КиТв Ч57, проспект Перемоги, 54/1, аудитора 214.

3 дисертащею можна ознайомитися в бгёлютеф КиТвського нацшнального економ!чного ужверситету.

Автореферат розкланий " 1997 року.

Вчений секретар спец|ал!зованоТ вченоТ ради

кандидат техшчних наук, професор Уа/у^ Шарапов О. Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнкть проблемы.

Процеси радикальних змЫ в економщ! I сусптьств!, лерехщ на ринкову I багатоукладну економжу ставлять нов1 завдання перед управмською д!яльшстью. Змши в управжж економжою краТни ве-дуть до перегляду рол1 оргашзац!йного управжня, метод1а роботи, розробки нових. методик 1' практичних д1й. З'являються нов1 вимоги до формування системи управжня, складу зв1ТН0Сп 1 показниюв, в1до-бражаючих роботу орган1зац|'й з умовах ринковоТ економ(ки. Бага-тофункцюнальж об'екти невиробничоТ сфери, зокрема вищ1 учбов1 заклади, стають все б!льш самоспйними, що характерно для роботи в умовах ринкових вщкосин. Збшьшуеться обсяг нформаци, зростають вимоги до своечасносп та якост! управжських р!шень. У вщповщносп з концепцию нформатизацн УкраТни та Указом Президента УкраТни "Про державну пол1тику нформатизацн УкраТни" передбачаеться за-безпечити розвиток в краТж нформацжноТ нфраструктури, створення нацюнальноТ нформацжно-комп'ютерноТ мереж), розвиток нформа-цшних ресурав орпжзацш та створення ефективних механ|'зм1в управжня з використанням сучасних нформацжних технолопй.

Для багатофункцюнальмих об'екпв управжня зджснення покики нформатизацГГ означае розробку нових нформащйних систем, як'| повинж використовувати найновш'| досягнення в облаем нформацж-них технолопй та управляя. Лише досконат функцюнування систем управжня може забезпечити ефективну дтльнють органЬацж в ринкових умовах, здатжсть до виживання в гострж конкурентна боротьби На практик ж можна спостер!гати нев1дпов|'дн|сть використовуваних методт та засобш управжня вимогам сьогодення.

Зокрема, потр1бна розробка нових, б1льш сучасних нформацжних систем, що в1дпов1дали б новим еимогам до управл1ння багатофунк-цюнальними об'ектами, а також удосконалення самого управжня.

Анал!з лаературних джерел показуе, що снуюч! жформацжж системи досить неповно використивують економжо-математичж методн,

сучасы методи управжня, I головне, не вщповщають у повнж м!р! ви-могам нових нформацмних технолопй з точки зору комужкацж, нте-грованносп, гнучкосп. Розповсюдження локальних обчислювальних мереж 1 багатотермЫальних обчислювальних систем, баз даних та знань доэволяе говорити про формування нового етапу у розвитку нформацтноТ технолопТ (1Т), а, отже, про нову концепщю створення нформацтних систем багатофункцюнальних об'ект. Це потребуе р!шення всього комплексу проблей побудови нформацжних систем (1С), починаючи з оргажзацжно-структурних ! замнчуючи прикладними аспектами, що стало шдставою для проведения досл1джень з литань розробки' принцип в Тх побудови методики проектування на баз1 нових нформацжних технолопй.

РеаЬащя сучасних вимог до управжня вищим учбовим закладом потребуе створення нформацжноУ системи, за допомогою якоТ можливо реаЬувати так! основж компоненти д1Яльност1 ВУЗу, як управжня пщсистемою навчання, оптим'|зац!я учбових плажв, прогно-зування ртня якосп тдготовки фах'1вц'|в, управжня ефективжстю наукових доонджень. Ефективне виршення цих питань можливо лише за допомогою використання елемент!в нових нформацжних технолопй.

Актуальность вибору об'екта та предмета досл1дження зумов-люеться наступними положениями:

Х потребою надати системам управления багатофункцюнальними об'ектами, зокрема вищими учбовими закладами, нових сучасних рис, що шдвищить Тх конкурентноспроможн!сть;

Х зростанням рол! нформацн та нформацжних технолопй в уах га-лузях сусшльного життя;

Х економ1чною важлив^стю розробки методологи проектування таких надто дорогих об'ект'ю, якими е нформацжж системи;

Х зростанням рол! шдготовки фактов з вищою осв1тою, новацжних розробок, наукових доонджень в економпному 1 пол'ничному жигп сусшльства;

Х заеданиям реформування вищоТ освпи I використання комп'ютер-них технолопй контролю 1 керування навчальним процесом.

Сукупнють цих питань св!дчкть про актуальн1сть досл1дження, спрямованого на розв'язання новоТ проблеми управЫня Ч системного комплексного впровадження нових нформацшних технолопй в управЫня багатофункцюнальними об'ектами невиробничоТ сфери, зокрема вищими учбовими закладами, що ! обумовило вибф теми та структуру дисертацмноТ роботи.

Мета I завдання досж'дження. Загальна мета цього досл1дження полягае з розробщ теоретичних, методичних та прикладних питань впровадження нових нформацжних технолопй в управЫня багатофункцюнальними об'ектами, зокрема у розробщ принцишв побудови та методики створення нформацмних систем вищих учбових закладт, призначених для вирииення таких функцюнальних задач управЫня, як управЫня тдсистемою навчання, оптимЬацш учбових плашв, про-гнозування р1вня якосп тдготовки фахшщв, управЫня економмною ефективнкгпо наукових досщжень.

В1дпов1дно до поставлено! мети, в дмсертацГг розв'язат так! основа завдання:

Х проведено анаЬ проблем функцюнування багатофункцюнальних об'ектт в сучасних ринкових вщносинах та обгрунтована необх1д-жсть впровадження нових нформацмних технолопй в управЫж такими об'ектами;'

Х проведено портняльний анал1з р1зних шдходт до побудови нфор-мацмних систем за рЬнимй характеристиками;

Х розроблена методика проектування нформацжних систем для багатофункцюнальних об'екп'в, зокрема вищих учбових заклад!в з використанням елементш нових Ыформацшних технолопй;.

Х розроблеж методи проектування бази даних ЫформащйноТ систе-мМ;

' Х розроблено схему проектування програмного забезпечення \ метод розподту нформацшних та програмних ресурст;

Х розроблеж методи управжня Ыдсистемою навчання, оптимшцп учбових планш, прогнозування ртня якосп тдготовки фахтщв, управжня ефективнктю наукових доЫджень у вищому учбовому заклад^

Х визначено ochobh компоненти нформацжноТ системи вищого уч-бового закладу.

Об'скт досл1Дження. За об'ект дисертацшного доондження прийнято систему управжня багатофункцюнальними об'ектами неви-робничо? сфери, зокрема вищими учбовими закладами.

Предмет досл1дження. Предметом дисертацжного досщження е теоретичш та практичн! аспекти, принципи i методи впровадження но-вих нформацжних технолопй в управжш багатофункцюнальними об'ектами невиробничоУ сфери.

Теоретична та методологнна основа дисертацшного досн дження. Для виршення г, .ставлених завдань була запропонована методика створення нформацжних систем управжня з використанням нових нформацжних технолопй на ochob Teopi обчислювальних систем та мереж, Teopi множин, теорп систем, анаЬу та наукового уза-гальнення досшджень в1тчизняних та заруб1жних вчених з питань фун-кц'юнування систем управжня багатофункцюнальними об'ектами, про-ектування нформацжних систем, мережевих технолопй, методик про-ектування баз дан их, засоб'т комужкацп, оргажзаци навчального про-цесу, поданих у працях Ashby Е., Архангельського C.I., Baldi S., Barry R.E., Берманта М.А., Bernstein L., Cordes R., Веттига Д., Гольца Г., Гроува Е. С., Девка Дж., Домбровського Р.Л., Hergerta J., Кан-тера Дж., Крайдера Б., Kempski H., Kluge Р., Лавжського Г.В., ily3K E.B., Мейера Б., Милера К., Савельева А.Я., Оммонса Дж., Scheible F.A., Фогеля С., Якубайтиса И.А. та нших.

Наукова новизна досл!дження. В результат! виконаного досл1-дження розроблено ряд положень та висновюв, що м!стять у co6i таю елементи науковоТ новизни:

Х розроблена методика проектування нформацжних систем багато-функцшнальних об'ект1в на 6a3 використання локальних обчислю-

вальних мереж, багатотермжальних систем та нших елемент|'в но-вих нформацжних технолопй;

Х розроблено мвтсд син7 езу бази даних нформац1йноУ системи управжня та и сегментаци у вщповщносп до комплексу задач системи;

Х запропонована трьохкомпонентна схема розробки програмного за-безпечення нформащйноТ системи, а також метод розподту

. нформацжних та програмиих ресурав по задачах системи;

Х розроблеш методи управжня пщготовкою фахшцт, яю включають моделювання процесу управжня 1 динамжи гидсистеми осв1ти, оп-тим1зац1Ю учбових плат'в, метод прогнозування р|'вня якосп шдго-товки фахшцт, моделювання управжня ефективжстю науковнх досшджень у вищих учбових закладах;

Х визначен1 основж складов! жформацжноТ системи вищого учбового закладу.

На захист виносяться:

Х методика проектування нформацжних систем управжня багато-функцюнальними сб'ектами, зокрема вищими учбовими закладами в умовах.нових нформацжних технолопй;

Х створення жформацжноУ системи управжня багатофункцюнальни-ми об'ектами невиробничоУ сфери, зокрема вищими учбовими закладами на засадах обчислювальних мереж, багатотермжальних систем та нших елеменв нових нформацжних технолопй;

Х метод синтезу бази даних нформацжноТ системи та 7 сегментацн вщповщно до комплекав задач системи, а також метод проектування програмного забезпечення для цгеТ системи;

Х методи управжня шдготовкою фахтцю у вищому учбовому заклад), що базуються на використанм ланцюпв Маркова та методш мережевого планування.

Практична значимкть роботи. Зм1ст висновю'в та розробок, от-

риманих в результат! проведеного досщження, дозволяе сформувати

науково обгрунтованнй Л1ДХ1Д до побудови нформацжних систем

управжня багатофункцюнальними об'ектами невиробничоУ сфери з

урахуванням особливостей, що виникають при використанж елеменв нових нформацжних технолопй, а також з урахуванням снуючого нформацжного середовища. Особливе м1сце при виршенж заадання проектування нформацжноТ системи придтяеться синтезу и бази да-них та розробц1 програмного забезпечення. Запропоноваж методи дозволяють заощадити витрати при створенж системи, розробити и оптимальну структуру, врахувати вимоги користувачт.

Запропоноваж методи управления шдготовкою фахшщв дозволять оптимЬувати процес навчання у вищому учбовому заклада зменшити витрати на нього та п1двищиги рЬень пщготовки ! формування про-фесжних якостей фах1вц1в.

Запропонований п!дх1д до ствэрення нформацжних систем та методика Тх проектування може бути використаний при розробщ нових I удосконаленж снуючих нформацжних систем в рЬних оргажзац1ях.

Вровадження результат^ роботи. Основж результати, покла-деж в основу дисертацжного досщження, можуть бути використаж при створенж нформацжних систем багатофункцюнальних об'ект та використовуються при створенн! нформацжноТ системи Кжвського нацюнального економгчного ужверситету.

Апробацт роботи. Основы матерели дисертацжного досл!джен-ня доповщалися та обговорювались на науковж конференцн "Соцн ально-економ5чж проблеми удосконапення економки" {м. КиТв 1993), на науковж конференцн "Нов1 нформацжж технологи навчання в уч-бових закладах УкраТни" (м. Одеса 1994), на симпоз1ум1 "Системний анал1з наукового знания" (м. Одеса 1994), а також на семЫарах про-фесорсько-викладацького складу \ асш'ргнтт КиУвського нацюнально-го еконсм1чного ужверситету.

Пубшацм. Основж положения дисертацжного досщження ви-кладеж в 3 пубжац!ях загальним обсягом 1,51 друкованого аркуша.

Структура дисертац!йноТ роботи. Структура роботи визначаеть-ся метою роботи, актуальною проблеми, загальною методикою вико-нання досщжень при вир1шенн! поставлених задач. Дисертацж скла-даеться з вступу, трьох глав, висновкт, б1блюграф1чного списку, що

чистить 120 найменувань, нараховуе 156 сторжок друкованого тексту, 18 малюнюв 1 таблиць, а також 3 додатюв.

Змкт роботн

У встуш викладено обгрунтування актуальное^ виконаного дос-л1дження, анаЬуеться загальний стан розробки проблеми в науц'|, визначено об'ект, предмет, мету ! завдання дооидження, сформульо-ано йога методичну I теоретичну основу, охарактеризовано наукову новизну ! практичне значения роботи.

У перилй глав! "Передумови вдосконалення управжня багато-функцюнальними об'ектами" на основ! анаЬу проблем управл!ння ба-гатофункцюнальними об'ектами невиробничоТ сфери в умовах ринко-во"| економжи обгрунтовуеться необхщжсть упровадження нових н-формацжних технолопй до Тх систем управжня.

До багатофункцюнальних об'ект(в управжня невиробничоУ сфери вщносяться: державж та соц|'альж заклади, науково-доаидж нститути, науково-виробнич! об'еднання, проектж та конструкторсью оргажзаци, шдприемства сервису, недичж заклади, заклади осв1ти тощо. Типовим прикладом багатофункцюнального об'екта е вищий учбовий заклад.

Багатофункцюнальж об'екти управжня в^ршяються великим розмфом вхщноТ та вихщноТ нформацм та мають так! характеристики, як великий обсяг циркулюючо! жформацп, р!зномажтжсть форм зв'язку елементт, наявжсть великоУ ю'лькосп чритермв ефективносл, реал;зац)я багатьох функцж (управжня, виробництво, науков1 досн дження, надання послуг, господарча та комерц!йна дшльжсть). ЗмЫи, що вщбуваються в економщ! краши в зв'язку з переходом на ринкове регулювання п розвитку, викликають реорганизую снуючих форм та систем управжня. Тому головнями принципами оргажзацп системи управжня в ринковж економщ! е гнучккть, синхрожзацш роботи вах тдрйздМв, адаптивжсть, шдвищення ритм1чносп роботи, комерфал|'-зацш. Через це для багатофункцюнальних об'екв постае потреба подальшого вдосконалення систем управл1ння з застосуванням нових нформацжних технолопй.

Будь-яка 1Т мае так1 атрибути, як ноем нформацп, нформацмна техн<ка, канали зв'язку, дан1 та НШ1, а також таю' характеристики, як швидюсть роботи, пропускна спроможжсть, над|йн!сть. Кожна нфор-мацжна технолопя може бути роздшена на там фази нформацшного циклу: сприйняття, передача, обробка, збер!гання та в!дображення нформацП'. Маючи загальн! риси, що властив! технологи взагат та 1Т зокрема, кожна II вщрЬняеться р!зними наборами та посщовжстю операцш \ процедур, з яких складаються фази нформацжного циклу, р1зними комплексами нформацжноТ технжи, р'1зними ноаями нформацп. 1нформащ'йна технолопя визначае нформацжж системи, Ух еле-ментну базу, архаектуру та нше.

На в^мЫу В1Д снуючих методик проектування нформацжних систем, реал!зована у робот! методика враховуе так! особливосп бага-то-функц!ональних об'екв, як:

Х багатофункцганальний характер управления;

Х велика кшьмсть складових частин, д!яльнгсть яких взаемозв'язана;

Х вплив великоТ юлькосп випадкових чинниюв на процеси управжня;

Х складний характер експлуатацн, п!д час якоТ можуть змшюватися умови функцюнування системи;

Х необхщжсть враховувати економ!чж чинники при побудов! системи.

Тому при створенн! жформацжних систем багатофункцюнальних об'ект1в треба, щоб:

1. Проектування нформацжноТ системи було комплексним, тобто проводився максимально повний анал!з зв'язюв, снуючих в об'ект! керування та в керуюч!й систем!. Кр'1М цього, потр!бно провести максимально повний обл!к уЫх чинник!в, впливаючих на яюсть нформацмноТ системи та и ефективн!сть.

2. 1нформац!йна система була розподтена на невелике число досить великих п!дсистем, що дозволить бмьш швидко ! точно визначати вимоги до характеристик елементт нформацшних систем по зада-них вимогах до функцюнування системи в цтому.

3. При проектуванж передбачалася властив!сть в^критосп системи. Тобто необх|'дно забезпечити можлив'шъ роэвмтку, удосконалення та модершзацн, що дозволить збмьшити термж експлуатацп системи.

4. Розподтена обробка жформацп, реал!зована засобами новоГ нформацжноУ технологи, поеднувалася з можлив!стю звернення до централ13ованих нформацжних та програмних фонд!в.

5. Використовувалися нов! методи проектування баз даних та ро-грамного забезпечення.

Друга глава "Методолопя проектування нформацжннх систем" присвячена досл!дженню та розробц! принцишв побудови та методики проектування нформацжних систем на засадах використання об-числювальних мереж та багатотермжальних систем, баз даних.

У розд!л! наведена пор1вняльна оц!нка р1зних п!дход1В до побудови нформацжноУ системи з точки зору задоволення ними ряду вимог до коммужкацж, жтеграцм та наджност!. В результат! анализу даних ( л!тературних джерел, як найб!льш придатний метод побудови 1С прий-нято створення и на баз! загальноУ мереж!. Загальна мережа включае як власн! елементи локальн! мереж, що д!ють а систем! управжня та складають основу для побудови сучасноТ нформацжноУ системи з арх!тектурою "кле'ент-сервер". Також в систему входять програмн! ! техжчж засоби, як! працюють у середовищ'1 операцжноУ системи I складають сервери, та нтегрована мережа. Така мережа включае середовище передач, яке визначаеться типом використаного кабелю, модульну структуру кабельноУ системи, що забезпечуе гнучк!сть I можлив!сть розширення системи, мережиау пщтримку робочих станц'ж (адаптери ! драйвери), модемне обладнання, жтелектуальн! концентра-тори, я,'Л утворюють локальну структуру окремих ЛОМ ! забезпечують з'еднання мереж з р!зними ф!зичними протоколами, маршрутизатори, що забезпечують нтерфейс ЛОМ з зовжшжм середовищем.

При проектуванж нформацжноУ системи найб!льщ важливнми елементами е проектування баз даних, програмного забезпеченя та розпод!л нформацжних та програмних ресурс!в у в!дпов!дност1 до задач системи управжня. База даних складае основу нформацжноУ си-

стеми I вщ и успешного проехтування залежить ефектиажсть роботи вас) системи управжня.

Через це у дисертацжному доондженн! сформульовано задачу синтеза бази даних нформащйно? системи. Система управЫня мае деяку область даних, представлену у вигляд1 множини елеменв та дношень м'|ж ними. За елемент прийнято лопчно неподтьну едину нформащю. За ведомою множиною елементш бази даних та

параметрами цих елементт: К,,- мльюсть значень елемента г, рг Ч довжина поля одного значения, X., Ч частота змж, та активжсть змЫ аД множиною агоритмов Х={х} I параметрами цих агоритма: X, Ч частота решения агоритма, в,1 Ч вх1дна фраза агоритма (ор1ентований ерархымий граф, вершинами якого е елементи 2 бази даних, а другими Ч в!дношення м'|Ж ними) та ах Ч активжстю вико-рнстання вх1дноТ фрази при його одноразовому виршенж, потр!бно:

Х визначити множину тип^в груп бази даних (БД): Н={г} та параметрл цих груп, тобто визначити матрицю [Ь^, де

1, якщо

_ о, якщо 2е г;

л вибрати множину групових в!дношень, що реалиуються в БД;

Х визначити бжарну матрицю групових в1дношень реаЬова-них в БД, елемент якоТ

1, якщо зв'язок М1Ж п г) реаЬований у БД,

_ о, у протилежному випадку;

Х визначити множин/ файл!в БД: {<} , тобто визначити матрицю

[ а Д ], де

1, якщо ге (,

_0, якщо г е

та параметри цих файл1в Ч структуру , тип корневог групи файла г0<, розм1р запису файла метод побудови файла з урахуванням об-межень ОС та вибраноТ СУБД.

Таким чином, щоб отримати максимум вибраного критерию ол-тим!зацп бази даних, як критерж стик!зацн вибрано повний час ро-боти з базою даних ycix агоритма системи впродовж нтервалу оп-тимЬацн, включаючи i агоритми коригування БД. За нтервал оп-тимЬацн сл!д прийняги р!к Ч максимальний терм!н ршення задач в нформацжнж систем!.

М1н1м1зац1Я загального функщонала е комб!наторною задачею, аелика розмфжсть якоТ та складний нежжний вигляд функцюнала не дозволяв вир!шувати TT будь-яким точним методом. диним шляхом вир!шення uieT задач! е евр!стичний cnoci пошуку депкого рацюнало-ного ршення, що задов!льняе як вимогам по обсягу БД, так i часу доступу до даних.

Повний обсяг даних, потр!бних для вир|'шення всього комплексу задач, може бути наспльки великим, що формувати едину базу даних не мае сенсу. Тому необх!дно весь комплекс задач системи розбити на групи або сегменти, що максимально незалежж один в|'д одного, та для кожного сегменту сформувати свою БД. У дисертацжнж pooTi сформульоваиа задача сегментаци комплексу задач системи, яка мае такий вигляд: '-'

Х= {х} Ч множина задач, що виршуються в систем!;

А* Ч частота вир!шення задач! х;

Pij Ч в!ропдн!сть переходу в!д задач! х, до задач! Xj. У детермжо-ван!й систем! P,j може мати т!льки два значения (0 або 1). Позначимо через Vjj обсяг жформацп, що передаегься з к, до Xj. Використовуючи множину {х} як вершини, побудуемо неор!ентований граф Гх з коефщккпв зв'язку

V =P V +Р V

Ч Ч Ч Я F

Параметри графа Гх е пох1дними даними для задач! сегментацм.

Якщо Z= {Z} Ч повна множина елеменп'в БД, Kz Ч юльюсть значёнь елемента Z, а pz Ч довжина поля одного значения елемента Z, то кожна х може використовувати деям даж з БД, що формально можна вщобразити матрицею:

1, якщо елемент Z використовуеться в задач! х

_ 0, у протилежному винятку.

Задача сегментаци множини Х={х} на групп формулюеться на-ступним чином: потр1бно знайти тдмножини {х, }, 1=1; Lit Taxi що

и Х|=Х, Хм, п Х|2=0 при 1,=12 1=1

2 . V;j min

XjИ X) сХ XjИ Х\Х|

при обмеженж: Г I КгРг U Q^'W^,

z хб Х(

де Т Ч припустимий коефщкнт дублювання елементш в БД.

W^ обсяг пам'ял, що визначаеться сптв^ношенням W^ = П -V,

де V Ч обсяг одного носш даних (HD, CD-ROM);

Т| Ч юльмсть носив в системь

Так як обмеження е оцшочною формулою, то теля розв'язання задач! сгид провести перевфку обмеження i коригування задач! сегментаци в pa3i необх1дност1 за рахунок величини W^ Пкля цього сегменти БД розм1щуються по вузлах системи.

Викладена концепцш проектування бази даних е досить ужвер-сальною, щоб прийняти TT для проектування будь-яких жформацжних систем.

3 метою вибору типу системи упрааЫня базою даних для 1С виз-начено ochobhI вимоги, яким вона повинна задовмьняти та розглянуто можлив1сть використання для П створення СУБД найбмьш переспек-тивних титв Ч реляцмних i об'ектно-ор1ентованих.

Використання елемент!в нових нформацжних технолопй накладуе додатков1 вимоги до розробки програмного забезпечення. Тому в ди-

сертс.ц!йному доавджент запропоновано трьохкомпонентну схему розробки програмного забезпечення, що складаеться з тзких sTuiiisi

1; Bn6ip !нформац!йних блоюв, як1 потр1бно синтезувати в результат! розробки програм в нтересах ршення прикладних задач. На цьо-му eTani також розроблюються головы агоритми обробки даних. Для опрацювання програм використовуються системи Windows, або GUI.

2. Розробка програм (для якоТ можливо використання технологи CASE Ч автоматизованоУ системи розробки програмного забезпечення).

3. Створення MacHBie вихщних даних.

Для шдвищення ефективностп та над!йносп програмного забезпечення, використовуеться об'ектно-ор!ентована розробка програм (ООРП). До ключових понять ООРП вщносяться: поняття об'екта, шд яким розум1ють об'еднання даних та процедур Тх обробки, групи та класи об'ект!в, технолопя нформацмного обм!ну м!ж об'ектами, технолога нформац!йного синтезу програми з об'ект, використання нтерфейсу користувача.

У дисертацжному дос/йдженж сформульована задача розподту нформацжних та нших pecypciB по задачах системи. Для досягнення ц!лей нформацжноУ системи потр!бно вир!шити комплекс задач Z= (ZEj}f де Zsj Ч j-та задача, що належить до s-У тдсистеми. Нам необхщно розподмити деякий ресурс R по задачах Z5. Вщповщно до посщовност! виконання задач створено граф Г= {Z, Z} , де Z Ч множина вершин графа, a Z Ч множина дуг, що вщображують умови передач! результат. Заданий граф дозволяе таким чиьом провести оц!нку BiflHOCHo'f важливосп задач! Zj к .слом задач, що використову-ють результати П виконання. Для кожноУ задач! Zj задаеться в!рог!дшсть и" усп!шного виконання Pj, як функцш обсягу вид|леного ресурсу Rj, Pj=Pj(Rj). Ця залежн1сть може бути визначена на баз'| екс-пертноУ оц1нки.

Модель задачI мае вигляд: п

Р(И)= П [Р](Я]>] тах ]=1

при обмеженнях Я; ф > О,

де с!| Ч параметр, що визначае вщносну важлив!сть задач! Ъ^ та за-лежить вщ юлькосп задач, безпосередньо використовуючих п резуль-тати. Виб!р критер!ю оптимальност! визначаеться м1ркуваннями максимально! наджносл системи.

Третя глава "Розробка основних компоненте управл!ння вищим учбовим закладом в умовах нових нформацжних технологий" присвя-чена досл1дженню системи управжня вищим учбовим закладом, ТТ функцюнування в сучасних умовах, розробц! метод!в управжня шдготовкою фахшцш та оцжки и я кости Визначено с.руктуру основних складових нформацжно? системи вищого учбового закладу.

Зокрема, розглядаеться моделювання процесу управл!ння ! дина-мжи'системи навчання, оптим1зац1я учбових плажв та програм, прогно-зування р!вня якост1 Ыдготовки, а також управжня ефективн!стю нау-кових доомджень у вищих учбових закладах.

Вищж учбовий заклад за своею структурою е складним багато-функцюнальним об'ектом управл!ння з орган!зацжно-економ!чними та соц!альними процесами.

В умовах ринковоТ економки вищ1 учбов1 заклади набувають рис самоспйност!, що характерн! для умов ринку. А це потребуе значного розширення сфери управл'жня, а отже, збтьшення обсяпв та усклад-нення характеру нформацжних роб|'г. Традицжн! методи та засоби управжня не повн!стю задов'тьняють ц!л!й низщ вимог практики:

Х вони досить повмьно зджснюють переробку та передачу даних;

Х не забезпечують оптимЬацп процесу навчання;

Х не в!дповщають вимогам широкого застосування економ!ко-матема-тичних та нших сучасних метод!в в управжн!;

Х нг^остатньо сприяють вдосконаленню оргажзацжноТ структурл уп-равжня;

Х не повжсгю виключають паралелам та дублювання в обробщ н-формаци;

Х досить погано забезпечують ун!ф!кац1ю та зменшення документами.

Це зумовлюе необх1дн!сть створення нформацжноТ системи ви-щого учбового закладу.

У сучасних умовах одним з найважлив'ших завдань вищого учбового закладу е створення системи управления ^дтотовкою фах'тц'т, яку можна реаЬувати лише за допомогою жформацжноТ системи. Завдан.чя комплексного управжня подготовкою фах1вц1в в умовах ви-користання нових жформацтних технолопй передбачае моделювання . процесу управжня i динамки п'щсистеми навчання, оптим'|зац'ио учбо-вих плажв, прогнозування р'|вня якосл п'щготовки фах'тц'т, моделювання управжня ефективжстю наукових доонджень у вищих учбових закладах.

У дисертацжному досл'щжент розглянуто модель тдсистеми навчання як складноТ керованоТ динам. ^иоТ системи. Як в1дпов'|дний мате-матичний апарат, використаж ланцюги Маркова з поглинаючими станами.

Якщо зафжсувати будь-який момент часу мЬк початком та к'жцем учбового року та тдрахувати юльюсгь студент на кожному кура, то отримаж результати можна уявити у вигляд1 1-MipHoro вектора з цтими додатними координатами:

S(t) = { S(1,t), S(2,t), ... , S(l,t)},

де S(i,t) Ч ктьюсть студенла на Kvpci i у момент часу t;

I Ч к!льюсть курс(в шдсистеми навчання {терм'|н навчання);

S(t) Ч вектор стану тдсистеми у момент часу t.

Визначимо через m (i,t) кмьюсть студентов категорн i у момент часу t, а через ш (i,j,t) Ч жльюсть студент, що знаходилися протя-гом року t в категор'п i та перейшли напримнц'| року t (або на початку року t+1) ? категорп i до категор'й' j. ГПд категорию розумтмо курс, факультет, спец1альн)сть та 'жше.

Yci можлив1 перем'шдення студент мЬк р1зними категориями мож-на уяаити у вигляд1 матриц'1, яка характеризуе граф можливих пе-рем'пцень у тдсистем1. Якщо перемщення з категори i до категори j можливо, то елемент з координатами (i,j) дортнюе 1. У протилежно-му випадку Ч 0. Така матриця зветься матрицею сумЫшостК

Величини m(,t) , m(i,j,t) е абсолютними величинами кшькост! студент р!зних категорж. Як величину, що вщображуе внутршню дина-м1ку переходу студенв з категори у категор!ю, та не дуже змтюеться з року в pK, виберемо пропорщю перемщёння з категори i до категори j протягом року t:

m (i,j,t)

p.,t =---.

Якщо щ пропорци BiflOMi, можна записати матрицю перем;щень

Зрозумто , що S(, tk) = S(i,i+1,tk) = S(,+1, (t+l\ ),

S(1,g= 1(1,0+ S(1,1,tn) - s(1,1,tk) - dd.t,) - f(1,tk); S(i.g = "(i.tn)+ s(i,i,tД) + s(-i,,g - s(,,tk)-d(,tn)- f(,tk);

,g(Uk) = l(,tn) + S(l,l,tn)+ S( l-1,l,tk) - - dfl.y-fO.y;

де tn Ч початок учбового року t; tk Ч заюнчення учбового року t;

SfM.i.t,,) Ч мльюсть студент, що знаходяться на Kypci i-1 у рощ t-1, та перейшовших на початку року t на i-й курс.

S(i,i,tn) Ч припинення у рощ t-1 осв'|ти на i-му Kypci та поно-влення його у рощ tn;

^СЛ ) ~ льюсть студент, виключених з курсу i до заюн-чення року t;

f('A) Ч природне зменшення з курсу i протягом року t;

I Ч юльюсть курст у тдсистем!;

g(I,tk) ~ випуск фах!вцт з курсу I по закжченж року t;

l(i,tД) Ч к'|льк'|сть студент'щ, що поступили на курс i до початку

року tn.

Вирахуемо за допомогою цих р'шностей пропорцп лерем1щення з категори i до категори j протягом року t.

Осюльки m(i,t) = S(i,tn), a m(i,j,t) = S(i,i+1,g, TO

s(U+1,g Py+1 =---,1=1, (1-1).

Юльюсть студенев, як\ влетали, характеризуе така пропор^я: S(r,i,(t-1)k) S(i,i,tk) p. . =---=------ i = 1. I.

s(i,g s(i,tn)

Юльмсть випускни-чв по закжченж учбового року характеризуе пропорцт:

P|,i +1 =--Х

Розрахунок майбутньго стану шдсистеми навчання за допомогою матриц'! перем1щень проводиться таким чином. Вектор S(tД)= ={S(1,tn), ..., S(l,g } характеризуе стан пщсистеми на початку року t. Розглянемо S(i,g Ч ктьюсть студентт на Kypci i тдсистеми на початку року t. Знаючи Py+i(t) та Р|+|,н-1 (*) ~ пропорцп перем!щень, а також враховуючи величину l(i+1,t) Ч студенти, як|' були прийнят! протягом року t, можна вирахувати мльмсть студенпв на Kypci i+1 на початку майбутньго року t+1.

S(i+I,(t+Dn) = pi+,,i(t) S(i,g + pi+w(t) S(i+I,u + I(i+I,(t+Dn),

i = 1,2.....1 -1.

Якщо вщома матриця пропорцм лерем!щення P(t) = {Py}, i,j = 1,1, то систему р!вностей можна записати у матричнж форм1 (.пропорцм не-складиих перем!щень вважаються дортпюючими 0).

S((t+i)n) = P(t) s(g +1 ((t+i)n).

Це ртняння характеризуе динамту пщсистеми навчання за термЫ м1ж початком року t та початком року t+1.

Таким чином, керувати тдсистемою навчання можливо, або змшюючи комионенти матриц! перемщень, або д!ючи на пщсистему за допомогою керуючих впливш, якими е вектори прийому студент.

Ця модель дозволяе визначити склад i к!льк!сть студент за р!зними категор!ями (курс, трупа, факультет, спец!альн!сть, ВУЗ) на початок i к!нець семестру, учбового року. Ршення ц]е"| задач! потребуе обробки значних масивт нформаци, i значно спрощуеться при вншо-ристанн! баз даних i комп'ютерноТ техшки, Виходячи з цього, вона включена до комплексу задач нформац!йноУ системи ВУЗу.

Для п!двищення якост! шдготовки фах!вц!в велике значения мае вдосконалення оргажзаци учбового процесу на 6a3i оптим!зацн учбо-вих плант. Процес навчання вщноситься до класу нтелектуальних npouecie, тому для його розгляду використана класична модель системи зв'язку Шеннона. Процес передач) нформаци в!д джерела (викладача) до рецептора (студента) можна в'|добразити наступним чином :

lSEN (S.A) = Hs - Не - Hn = l(S,A) - Нп,

де Isen (S.A) Ч змгсговна нформацю, що передаеться в!д джерела S до рецептора А ;

Hs Ч кшьюсть нформаци на виход! джерела нформаци;

Не Ч нформац!я, яка зникае з-за шуму;

, НД Ч обмеження прийому нформаци (т заурусний шум);

l(S,A) Ч к!льк!сть нформаци, що прибула на вх'|д рецептора.

Зм1стовно'| нформаци тим бтыие, чим бшыи придатним е тезаурус рецептора до прийняття даноТ нформаци (тобто, чим б^льша яюсть учбового плану). Семантична нформацш буде максимально цЫною, якщо збитки в'щ тезаурусного шуму НД = 0.

Таким чином, ршномфне завантаження студентт по учбових семестрах можна забезпечити не за рахунок планування юлькост! годин аудиторних, практичних та семжарських занять, як це робиться в снуючих методиках, а за рахунок науково-обгрунтованих учбових плажв. У зв'зку з цим можна складати учбов'1 плани та програми, ви-користовуючи засоби мережевого планування та багатофакторного регрессного анаЬу за допомогою комп'ютерноТ техжки.

KpiM цього, у дисертацжному досл'|дженн1 наведен! HOi методи прогнозування р1вня якост! шдготовки фах!вц!в та еизначення еко-ном1чно1 офективносп наукових доЫджень, як! теж входять до скла-

ду ^дач нформацжноТ системи ВУЗу. 1нформацжна система базуеть-ся на локальних обчислювальних мережах, як! об'еднуються в за-гальну нтегровану мережу вищого учбового закладу. В дчсертацп розглянуто склад компонент щеТ системи та основн) проблеми, пов'язаж з Тх створенням. Створення нформацжноУ системи спрощуе оргажзацжну структуру управшня,'надае можлив1сть зв'язку з ншими оргажзацшми, що сприяе реформуванню систем управжня вищого учбового закладу в сучасних умовах та тдвищенню Ух конкурент-носпроможностК

Розроблеж у дисертащйному досл1дженж принципи ! методи впровадження нових нформащйних технологш в системи управшня щком можуть бути основою для подальшого удосконалення технологи управления в умовах ринкових вщносин.

У висновках узагальнеж результати та зроблеж пропозицн щодо проведеного дисертацжного досщження.

Основы результати роботи

Узагальнення одержаних в дисертацжжй робол результат^ до-зволяе зробити таю висновки:

1. Проведений анал1з функцюнування багатофункцюнальних об'екв в сучасних ринкових вщносинах показав, що для нормального функцюнування в ринковж екоМомщ'| системи управтня такими об'ектами повинж базуватися на нових нформацжних технолопях.

2. Визначеж основж принципи пооектування нформащйноУ системи з урахуванням елеменв нових нформацтних технологий: мережевих технолог'^, сполучення розпод1леноУ обробки нформацп з центраЬованими нформащ'йними ! програмними фондами, елект-ронноУ пошти, мульмедю та н.

3. Запропонована портняльна оцжка рЬних вартнтш побудови нформацжноТ системи з таких критермв, як: варп'сть сисгеми, як1сть \ р1вень послуг, що надаються, продуктивнють системи.

4. Розробленп метод синтезу бази даних нформацтноУ системи та УУ сегментацП' з комплексних задач системи.

5. Розроблена методика проектування нформацжноТ системи, з ура-хуванням елементш новоУ нформацжноТ технологи, яка включае в себе: анажз снуючоТ системи управжня вищим учбовим закладом, визначення робочих м1сць керюниюв та фах'тцт, яю потребують використання засобш комп'ютерноТ техжки, проектування бази да-них, трьохкомпонентну схему розробки програмного забезпечення, < розподш нформацшних та програмних ресурав.

6. Проведений анал1з снуючоТ системи управжня вищого навчально-го закладу показав, що в сучасних економмних умовах виникла диспропорцш мм< методами \ формами обробки управжськоТ нформаци та вимогами до них аппарату управжня, що виявляеть-ся у невиправданому завищенж часу, що витрачаеться на зб1р нформаци на и обробку, невисокому р!вн1 и достовфносп. Подальше об'ективне зб!льшення потоюв 1' обсяпв нформаци, що переробляються в процеа управжня вищими учбовими закладами, лише загострить снуюч1 протир'нчя. Щоб запоб^и цьому, не-обх!дно створити нформацжну систему вищого учбового закладу з використанням нових нформащйних технологж.

7. Проведено Д0СЛ1Д>кення специфши упр-вжня як'ютю пщготовки фахшщв та розроблеж науково-методичж основи технологи управЫня пщготовкою, що складаються з моделювання процесу навчання, оптим'|зацп учбових плажв, прогнозування р!вня якост1 шдготовки фахшцщ, розрахунку ефективносп економ1чних досл(джень.

По тем1 А (сертацшноТ роботи надрукован! каетупк! рсботи:

1. Камшський 0.6. Застосування багатокористувацьких обчислю-вальних систем для автоматизаци адмшГстративного управжня у вищих навчальних закладах // Машинна обробка нформацп. М'жвщомчий наук. зб'|рник. Вип. N 57. Ч К., КДЕУ, 1995. Ч С. 42 48.

2. Камшський О.С Розробка методики проектування нформацжних систем для автоматизаци адмМстративного управжня в умовах hobo нформацжноТ технологи // Машинна обробка нформацп М1жв1домчий наук. зб1рник. Вип. № 59. Ч К., КДЕУ, 1996. Ч С. 50-57.

3. Камшський 0.6. Проектування конф1гурацГ|" жформацжних систем на 6a3i локальних обчислювальних мереж для автоматизаци адмжютративного управжня // Машинна обробка нформацп, МЫшдомчий наук. зб!рник. Вип. № 60. Ч К., КНЕУ. 1997. Ч С. 58-65.

АННОТАЦИЯ

Каминский О.

"Новые информационные технологии в управлении многофункциональными объектами (на примере системы управления высшим учебным заведением)".

Дисертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.03 Ч Информационные системы в экономике. Киевский национальный економический университет, Киев, 1997 г.

Дисертационное исследование посвящено разработке теоретических, методических и прикладных вопросов внедрения новых информационных технологий в управление многофункциональными объектами.

Были разработаны принципы и методы проектирования информационных систем, обеспечивающие использование элементов новых информационных технологий для улучшения работы систем управления в условиях рыночной экономики. На основе принципов теории систем был произведен анализ системы управления многофункциональных объектов, в часности высших учебных заведений и их функционирования в рыночной экономике. На основе критериев новых информационных технологий была разработана методика проектирования информационных систем. Для проектирования информационных систем разработан метод синтеза базы данных ИС. Разработаны методы управления качеством подготовки специалистов в высшем учебном заведении.

Ключов! слова: багатофункцюнальж об'екти, системи управжня, обчислюаальн'1 мереж, нформацжж системи, нов1 нформацжж технологи, бази даних.

SUMMARY

Kaminskiy 0. E.

New information technologies in multimedia objekt management (on example of higher educational institution system management).

Thesis for a scientific degree of Candidate of Economic Sciences in speciality 08.03.03 Ч Information systems in Economy. Ч Kyiv National University of Economica, Kyiv, 1997.

Thesis studi is devoted to the working out of theoretical, methodical and applied questions of introducing the new information technologies in multimedia object management.

Principles and methods of designing the information systems, ensuring using the new information technology elements for perfecting a work of managerial systems in conditions of market economy were developed. Analysis of managerial system of multimedia objects, in particular of higher educational institutions and their operations in market economy, was made. On the basis of criteria of new information technologies strategy of designing the informations systems was worked out. Method of syntheses of data base IS is developed for designing the information systems. Methods of quality governing of preparing the specialists in higher educational institution are designed.

Key words: multimedia objects, managerial systems, computing systems, information systems, new information technologies, data bases.

Похожие диссертации