Моделирование динамики развития кадрового потенциала науки Украины тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
Ученая степень | кандидат экономических наук |
Автор | Обушная, Елена Николаевна |
Место защиты | Киев |
Год | 1997 |
Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Моделирование динамики развития кадрового потенциала науки Украины"
о синвський унверситет мен траса шеочеóкл ш
иэ л . Х
2_ . см На правах рукопису
О Б У Ш Н А Олена Микола
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМКИ РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦАЛУ НАУКИ УКРАпНИ
спецальнсть 08.03.u2 - екошшÿсо-математичш методи модел
А втореферат дисертацÿ на здобуття наукового ступе
Киш -1997
Дисертаця с рукописом.
Робота виконана в Ки
Науковий кервник: кандидат фзико-матемаггичних наук, доце
Офцйн опоненти: доктор економчних наук, професор
Кнмеиюк Микола Миколайович
кандидат економчних наук . А о с с и в квген Васильович .
Провдна органзаця: нститут економки НАН Укра
Захист вдбудеться Ф
Тырци^ 1997 р. о 14 годин на засданн спецазовано
З дисертацúю можна ознайомитися у бблотец Ки
Автореферат розсланий" " /0/7)О2>& 1997 р
Вчений секретар спецазовано
Актуальнсть темп дисертацйного досдження. В перод трансформацÿ укра
Економ чна криза, що охопила Укра
Перехд до ринкових вдносин в умовах спаду виробництва, рзке скорочення попиту виробничо
Поглибленню кризового стану в науц реально сприяло також ?
витснення з державних проритетв. Так, частка державних асигнувань па
науку набула за 1990 - 1995 рр. л тенденцÿ до зменшення (з 3,1%
валового внутршнього родуку (ВВП) у 1990 р. до 0,6% ВВП у 1995 р.).
Це та межа, коли вже починаться руйнування науково-технчного та
нтелепуального потенцалу держави. Разом з тим, за оцнками таких
. * вдомих фахвцв як Б.Санто, О..Анчшкн, Д. Прайс, Дж.Бернал,
Г.М.Добров, Ю.М.Бажал, В.В.Косолапов та н., науково-технчний прогрес, що продуктом дяльност кадрового потенцалу науки, в перспектив зможе забезпечували до 90 вдсоткв приросту ВВП. Сьогодн на його основ одержуться близько двох третин такого приросту в ндустрально розвинених кра
Економчне зростання дедал бльше здйснються за рахунок нтенсивних та нновацйних факторв пдвищення наукового рвня виробництва (його наукомсткост), технологчного рвня капталу, зростання нновативного статя кервництва в усх галузях виробництва Успшне здйснення нновацйно
Трансформаця економки Укра
Досдже㳳сть 'проблеми. Вагомий внесок у вивчення проблеми розвитку науково-кадрового потенцалу зробили вчен .Ансофф, П.Багрй, Л.Бсзчасиий, В.Гончаров, В.Громекд, В.Грошев, А.Диикн, Г.Капч,
В.Кнменюк, М.КондратФв, Б.Малицькш, А.Маршал, Д.Сахат, Б.Твсс та
. Х . Ф Т
НШ ДОСЛДНИКИ. ,
Все ж питання теорÿ, структури кадрового потенцалу науки, пошуку шляхв пдвищення ефективност використання моделювання
динамки його розвитку потребують подальшо
Мета дисертацйного досдження поляга у комплексному аназ стану тенденцй розвитку кадрового потенцалу науки Укра
Х розкрити сутнсть тенденцÿ розвитку кадрового потенцалу
науки;' .
л досдити основн фактори формування кадрового потенцалу;
Х обгрунтувати вибр та провести аназ показникв кадрового потенцау науки Укра
розробити економко-математичн модел прогиозувзння розмшу
. кадрового потенця^у науки та його складових; .
Х визначити вплив соцально-економчних чи
розвггок кадрового потенцалу науки. Т
ОбТктом та предметом досдження кадровий потенцал науки УкраГш, скономко-математичне моделювання та прогнозування тенеденцй ного розвитку в умовах переходу до рпкових вдноснÿ. .
Методологя методика досд;::с
економко-математичного моделювання, кореляцйно-регресйногс аназу та прогнозування.
Джерелами нформацÿ були:
Х прац укра
Х офцйн статистичн матерали;
Х законодавч й нормативн державн документи щодо сфери науки в цлому ? кадрового потенцалу зокрема;
Х рчн звти, оперативн та оглядов матерали Мнстерства статистики Укра
Х первинн матерали дяльност окремих вдомств, науково-досдних органзацй, зокрема Мнстерства освти Укра
Х дан аназу соцологчного опитування студентв, що отриман автором.
Експериментальн розрахунки проводились на ПЕОМ з використанням ППП STATGRAPH1CS (дня обробки статистично
Наукова новизна дисертацйного досдження:
Х проведено аназ стану Ч^щенцй розвитку науково-кадрового потенцалу з точки зору його вдповдност умовам переходу до
, - * ринкових вдносин; .
Х визначено соцально-економчн фактори, до впливають на формування розвиток кадрового потенцалу науки;
Х виявлено, до зменшення обсягв фнансування науки нрнзвело до значного скорочення чисельност наукових працвникв та погршення
Х розроблено економко-математичн модел розвитку кадрового
потенцалу науки та його складових; Х
Х проведено прогнозн розрахунки динамки розвитку науково-
кадрового потенцалу; .
Х розроблено варантн прогнози за багатофакгорною рсгресйною моделю з метою подолання кризового стану а формуванн кадровйго потенцалу науки;
Х запропоновано механзми, впровадження яких могло б зупинити руйнацю кадрового потенцалу науки Укра
Теоретичне практичне значення дисертацйного досдження поляга у тому, що ряд його концептуальних засад та теоретичних пдходв ноже бути використало при яерспе
лроЗгцш робота та пубкаця результатв досджсгь.
Дÿссртацс досдження проголилось в рамках деркбюдахпю
Результати дисертацйного досдження доповдались та обговорювались на: Всеукра
економчно
Ряд висновкв та положень дисертацйного досдження знайшли вдображення у звтах про наукову роботу кафедри економчно
Основн положення та результати досджень пройшли апробацю у
навчальному процес на економчному факультет Ки
досдження операцй", Умтацйне моделюванняФ та УАРМ пдпримстваФ.
За пдсумками виконаних досджень опубковано 7 наукових робт загальним обсягом 1,9 д.а.
Обсяг структура роботи. Дисертаця складаться з вступу, трьох роздв, висновкв та пропозицй, викладених на 170 сторÿпсах машинописного тексту додаткв, що включають 37 таблиць, 24 рисункв. Список шпссристано
Роздл 1. Сучасний стан тенденцÿ роззитку науково-кадрового потенцалу Укра
1.1. Соцально-економчн характеристики наукового потенцалу.
1.2. Аназ динамки чисельност та структури наукових кадрв.
1.3. Основн фактори формувати кадрового потенцалу науки.
Роздл 2. Математичне моделювання процесу функцонування науки.
2.1. Модел взамодÿ науки та економки.
2.2. Огляд модельних пдходв до досдження науково
2.3. Методологя побудови регресШшх моделей та прогнозування.
Роздл 3. Екононко-матемзгачн модел та прогнозування тенденцй розвитку кадрового потенцалу науки. .
3.1. Моделювання та прогнозувати динамки розвитку науково-
Х кадрового потенцалу . С
3.2. Побудояа багатофакторно
Висновки та пропозицÿ. Х
Список використано
Основн положення та висновки дисертацÿ Досвд ндустрально розвинутих кра
масштаби суспльного розвитку багато в чому залежать вд науки, ? кадрового потенцалу. Ступнь ц㺿 залежност визначаться специфкою, особливостями сторичного розвитку цих держав, досягнутим рвнем економчного науково-технчного потенцалу, нтелектуальними ресурсами суспльства та ншими факторами.
Науков досдження нтенсифкують виробництво, розширюють його масштаби, посилюють концентрацю кооперацю, пдвищують продуктивнсть прац , таким чином, визначають ефективнсть виробництва та рвень господарювання.
До останнього часу розвиток науки в Укра
Наука - особлива сфера виробництва, що в основному зосереджена в наукових та освтнх закладах. Результатом науково
ункальний, ндивдуальний продукт - нов знання.
Висунення иауки у всх промислово розвинутих кра
нтенсивнсть зростання масштабв накопичення рзномантних нацональних ресурсв,
Мж зростанням ВВП та чисельнстю наукового спвтовариства, що вплива на його прирст, сну сильна кореляцйна залежнсть к=0,7978, а тому будь-яке скорочення кадрового потенцалу руйну науку, приводять до погршення соцально-економчного стану кра
Тому за вкрай необхдно зберегти не тльки наявний кадровий потенцал науки, але створити умови для його постйно
Х неспроможнсть держави включити в дю механзми вдтворення сучасного ринку не тльки в економц, айв науц;
Х недостатня тематична, структурна та функцональна вдповднсть науково-технчного потенцалу сучасним завданням соцально-економчного розвитку Укра
Х слабка технологчна оснащенсть науково-досдно
Х низький рвень оплати науковцв;
Х неспроможнсть суспльства ефективно використовувати науков знання.
Насдки трансформацÿ укра
Кадрова складоЬа першим найважлившим елементом продуктивних сил економчних вдносин. Саме науковими кадрами здобуваються, формуються нов знання, як основою науково-технчного розвитку продуктивних сил будь-яко
Х 1956-1965 pp. - переважно екстенсивний розвиток науково-кадрового потенцалу;
Х 1966-1989 pp.- здебльше нтенсивний розвиток;
Х почався у 1990 р. - руйнаця (скорочення загально
Ось чому так важливо, щоб кадрова потика в умовах незалежност Укра
Вдтворення наукових кадрв доцльно розглядати аназувати як цсний процес, кий включа в - себе
Безпосереднм джерелом поповнення кадрв науки, тобто фундаментальним фактором вдтворення дяльност наукового пзнання, вища освта, що останнм часом зазнала суттвих змн: розширилося саме поняття навчального закладу, перек яких доповнився коледжами, галузевими унверситетами; введено поняття рвня1 акредитацÿ вищого навчального закладу та нов освтньо-квафкацйн ступен молодшого спецаста, бакалавра, спецаста, магстра. Все це створю додатков можливост для поповненй в майбутньому кадрового потенцалу науки.
Соцологчне досдження, проведене автором серед студентв старших курсв провдних вузв м.Кива показало, що
Поповнення наукового потенцалу вищо
Саме доктори та кандидати наук у переважнй бльшост займають ключов пости в науц та вищй освт об'ктивно не тльки складають основу кадрового потенцалу науки, але впливають на його формування.
Тому науковий потенцал сд розглядати як складну народногосподарську ресурсну систему. Найбльш динамчним ? елементом науков кадри, чисельнсть, структура та тш вдтворення яких багато в чому залежить вд нших складових наукового потенцалу. Управння динамчнш процесом використання кадрв науки у систем народногосподарського науково-досдницького потенцалу охоплю деклька етапв:
Х передпланов досдження. На цьому етап вивчаться потреба в кадрах, визначаються можлив джерела
о прогнозування потреби у наукових досдниках з врахува
Х власне планувати (яксний та кльксний аспекти);
л регулювати динамки кадрв в процес науково
Предметом прогнозу динамки професйно-квафкацйно
Х загальн тенденцÿ розвитку суспльного подлу прац професйно
Х фактори методи формувати гфофесÿшо-квафкацйтх груп в сфер
науки; _
Х профл наукових працвникв;
Х динамка структура профссйно-квапфкац㳿них груп;
Х органзаця, налагодження форм взагмозв'язку професйно-
квафкацйних груп в процес розвитку мждисципнарних досджень тощо. - .
В основу прогнозних моделей, розроблених автором дисертацÿ були покладеш репрезаггагивн статистичн дал. На пдстав проведеного досдження ситуацÿ, що склалася в галуз науки, аназу результатв моделювання та прогнозування динамки чисельност рзномантних квафкацйних груп науковцв можна зробити так висновки:
1. Спостергаться стйка тенденця зростання чисельност аспрантв
(особливо стацонарно
2. Аназ статистичних дашшх та побудован трендов модел
динамки чисельност працвникв наукових органзацй та чисельност спецаств, що виконують науков досдження та розробки показав, що обидва ц показники мають тенденцю до зменшення. Проте темпи скорочення розглядуваних показникв дещо рзн: для працвникв наукових органзацй вони складатимуть 7,59 - 5,82%, а для спецаств-досдниив -10,65% за рк. Х
3. Розглянувши динамку рзномантних квафкацйних груп проаназувавши результати побудованих трендових моделей було зТясовано, що чисельнсть кандидатв наук продовзау спадап. За розрахунками, скорочення у вказанй груп наукових працвникв вдбуватиметься в середньому на 5-6% за рк.
4. На фон зменшення чисельност науковцв сд вдзначиш зростання чисельност докторв наук, темпи якого складають близько 2% за
рк. Це свдчить про те, до люди, як залишились в науц попри пс негаразд:!, продовтхуоть працювати вдосконалювати спй наукопий
рЕСТЬ.
5. Варто тако'с вдзначил зроспшит 'чисельност паукопо-псдагогчнóх тацтншся, що пиконуютт.
6. При прогнозуванн чисельност зайнятих у галуз "Наука та наукове обслуговування" (ННО) необхдно ерахевувати не пле попередн зпаче
л величина валового внутршнього гродукту, перерахована у цнах 1990 року з урахуванням нфляцйних процесв (х);
л частка ВВП, що едраховусться з державного бюджету на потреби галуз (х2);
Х вдношення середньо
Вибр цих факторв зумовлений тим, що . зростання ВВП безпосередньо повФзано з науково-технчним прогресом, який визначаться людьми науки. Зацкавленсть та можливост держави сприяти розвитков науково
направляться на потреби ц㺿 галуз. Вдношення середньо
На пдстав методу найменших квадратв була отримана батат факторна регресйна модель, яка повФязу мхс собою вказан показники опису динамку змни чисельност зайнятих у галуз ННО (у):
у = 0,255089*х, + 96,247653*х2 + 91,745304xj + 92,112281.
Побудована багагофакторна регресйна модель ма коефцúнт кореляцÿ, рвшй 0,993373 коефцúнт детермнацÿ R2=0,983433, що характеризу щльнсть нйного зв'язку досджуваного показника з вдбраною множиною факторв. Оскльки значення R3 близьке до одиниц, то модель адекватна, тобто майже нема рзниц мж фактичними та оцночними значеннями. Крм того, досить невисокою середня абсолютна похибка МАЕ=6,614669 (що становить близько 3%).
Розрахунки за отриманою моделю на 1990-1995 pp. показали досить незначн вдхилення модельних значень вд фактичних див. табл.1).
Для регресÿ характерний статистично суттвий звФязок, що пдтверджуться перевркою -значимост коефцúнта за допомогою F-стагастики. Оскльки отримане значення F = 99,9364 бльше, нж його критичне значення F{3; 2; 0,05) - 19,16419, то регресйне рвняння корисно для передбачення чисельност зайнятих в галуз ННО.
. Таблиця 1.
Чисельнсть зайнятих у галуз УНаука та наукове обслуговуванняФ
(тис. чол.)
Рк Фактичне значення Модельне значення Вдхилення, %
1990 553 549,2641066 -0,67557
1991 497 499,8870384 0,580893
1992 364 359,1871355 -1,32222
1993 326 326,946071 0,290206
1994 296 312,0111169 5,409161
1995 272 262,7049233 -3,41731
Аназ статистики коефцúнтв регресÿ вказу на те, що коефцúнти регресÿ при фактор х2 (частка ВВП, що вдраховуться на науку) стотньо вдрзняться вд нуля вдобража значимий вплив на зростання у -чисельност зайнятих у галуз ННО за рк. Це виплива з того, що при односторошй критичнй област для рвня значимост 5% та 2 степенв свободи критичне значення -сппистики = 4,302656, але ^ = 6,3770 > 4,302656. Коефцúнти регресÿ при факторах х (величина ВВП) та х (вдношення середньо
Отримана модель б цлому добре узгоджуться з висунутими гпотезами. Так, з рвняння регресÿ виплива, що зростання витрат на науку на 1% може принести до зростання чисельност зайнятих в галуз на 96,247 тис.чол. Оскльки коефцúнти регресÿ вдображають середнй оплив, то ми можемо очкувати, uto вплив вказаних факторв на зростання чисельност науковцв з часом з урахуванням нтенсивних факторв економчного зростання буде пдвищуватись. .
Побудована багатофакгорна регресйна модель пдтвердила той факт, що найвпливовшим чинником на процес формування науково-кадрового потенцалу е частка ВВП, цо вдраховуться з державного бюджету на розвиток галуз УНаука та наукове обслуговуванняФ.
Прогнозн дан, отриман за багатофакгорною моделю, майже не вдрзняються вд результатв трендового аназу. Оскльки результати прогнозу, розрахованого за моделю, залежать не лише вд параметрв модел, але й вд екзогенних змнних, тому за допомогою модел були проведен розрахунки отриман прогнози за нозкшими варантами поведнки екзогенних змнних, як показали, що дйовими заходами, здатними зарадити скороченню чисельност наукових кадрв, :
Х пдвищення частки державних асигнувань на науку хоча б на 0,25% ВВП за розрахудгпми приведе до зростання чисельност зайнятих в галуз "Наука та наукове обслуговуванняФ в середньому на 6,5% зз рк; /
л пдняття престижу иаушго
Проведене азтором дисертацÿ досдження дозволило зробити так висновки: .
Х застосовування апарату регресйкого аназу с ефективним засобом вивчення динамки розвитку кадрового Потенцалу науки Укра
для формування та подальшого розвитку кадрового потенцалу науки Укра
Х сконцетрувати наявн кадров ресурси на наукових напрямах, що мають виршальне значення для реазацй нновацй, прискорення темпв науково-технчного прогресу, реформування економки;
Х забезпечити поповнення кадрового потенцалу науки молодими
фахвцями, що повинно удосконалити вкову структуру наукових кадрв; -
Х розподл та використання народногосподарських ресурсв на науку наукове обслуговування необхдно здйсповзш таким чином, щоб забезпечувати найвищ (оптимальн) темпи оновлення само
Х наукова галузь тим проритетним напрямом, який дозволя при обмежених Х втратах держави отримувати значний народногосподарський ефект.
Сшсо;; робт, опубкова
1. Сарагодова О.О., Маслюк Г.Ф., Обупца О.М. Аназ тенденцÿ фнансування науки //Всник Ки
2.0бушна О.М. нформацйне забезпечешш проблеми прогнозування тенденцÿ розвитку науки Укра
3. Обушна О.М. Роль освта у формуванн кадрового потенцалу науки //У зб. наук доп. Всеукра
4. Обушна О.М. До питання культурологчного змсту поняття
Унауковий потенцаФ //Тези науковнх читань з нагоди 60-рччя вд дня народження А.С.Канарського. - К.: Ки
5. Обушна О.М. Бди освти - по науц рекоитом //Освта, №62,13 листопада 19% р. - с.4. - 0,3 д.а.
6. Обушна О.М. Аспрантура - нкубатор кадрв? //Укра
7. Обушна О.М. Наукова система Укра
АННОТАЦИЯ
Обушная E.H. Моделирование динамик разшгня кадрово
Диссертация является рукописью. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 -экономико-математические методы и модели. Киевский упверситет имени Тараса Шевченко. - Киев, 1997.
В диссертации исследуются вопросы моделирования и анализа динамики развития кадрового потенциала науки Украины. Разработаны и реализованы экономико-математические модели развития кадрового потенциала науки и его составляющих в зависимости от различных факторов.
ANNOTATION
Obushnaya E. N. The; dynamic of Ukrainian sciences skilled capacity development modeling.
The dissertation is a manuscript.
The dissertation is submitted for maintaining of the seietific degree of Candidate of Economic Sciences in speciality 08.03.02 - Economical and Mathematical Methods and Mode's. Kyiv Taras Shevchenko Uneversity. - Kyiv, 1997.
The issues of modeling and analysis of development of Ukrainian sciences skilled capacity dynamics. The methodical foundations of economical and mathematical analysis of the development of sciences skilled capacity and his components in imitation of various conditions.
Ключов слова: науковий потенцал, кадровий потенцал науки, трендовий та регресйпш аназ, моделювання динамки розвитку наукових кадрв, прогнозування тенденцй розвитку науково-кадрового потенцалу.
!) (].П7р. формат Я0х34/If'. Друк пфс. Ьпр /р;. к. Д|ук. яр- ],Г. !Тгг|>,ч:к !|.ЧЯ Х t**t 210. ДрукарняIBwimu-.'tav,!
Похожие диссертации
- Инновационная стратегия формирования кадровой политики социально-экономических систем
- Развитие ресурсного потенциала предприятий сферы услуг
- Методические подходы к оценке состояния и направлений развития ресурсного потенциала региона
- Совершенствование управления развитием кадрового потенциала вуза
- Организационно-экономические основы инновационной деятельности промышленного предприятия