Операційна система підприємства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
ономічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) охарактеризувала корпоративне управління у банківській сфері як "ряд відносин між органами управління компанією, ЇЇ акціонерами та іншими зацікавленими особами" [93].
ОЕСР сформулювала також комплекс основних принципів корпоративного управління, дотримання яких підвищує ефективність функціонування банківської операційної системи, а саме: справедливість, відповідальність, прозорість і підзвітність.
Принцип справедливості полягає у дотриманні прав акціонерів й однаковому ставленні до всіх власників акцій, включаючи дрібних та іноземних акціонерів.
Принцип соціальної відповідальності стосується участі в управлінні фінансовою установою зацікавлених осіб із метою збільшення суспільного багатства, створення робочих місць і забезпечення фінансової стійкості банківського сектору.
Принцип прозорості ґрунтується на вимозі надавати достовірну інформацію про всі істотні аспекти діяльності банку, включаючи відомості про фінансовий стан, склад власників і структуру управління.
Принцип підзвітності наголошує на обовязку ради директорів забезпечувати стратегічне управління бізнесом, контролювати роботу менеджерів і звітувати перед акціонерами.
У тому ж році Базельський комітет підготував документ про "Посилення корпоративного управління в банківських організаціях". У ньому зазначалося, що необхідною умовою корпоративного управління повинна стати прозорість інформації, яка дає учасникам ринку змогу оцінити ефективність системи управління і контролю за ризиками в банку.
У 2004 році прийнято Базель ІІ, де висунуто ще суворіші вимоги щодо розкриття інформації на основі принципу максимальної прозорості [84].
На думку фахівців, підвищення вимог до якості інформації і стандартів її розкриття одна з найважливіших причин, яка має спонукати банки відповідальніше ставитися до управління ризиками та організації корпоративного управління і внутрішнього контролю.
Базельський комітет загострив увагу на ролі законодавчих органів, державних регуляторів фінансових ринків, аудиторів і банківських асоціацій у створенні сприятливого середовища для формування й розвитку системи корпоративного управління в банках, а також наголосив на важливості формулювання органами банківського нагляду рекомендацій щодо організаційних структур і методів здійснення корпоративного управління в кредитних організаціях.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України в 2003 році затвердила "Принципи корпоративного управління", де під корпоративним управлінням розуміється система відносин між інвесторами власниками товариства, його менеджерами, а також зацікавленими особами, спрямована на забезпечення ефективної діяльності товариства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин [63].
У березні 2007 року НБУ затвердив "Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України". У цьому документі корпоративне управління визначається як процес, що застосовується для спрямування діяльності установи й управління нею з метою гарантування її безпеки та надійності, а також підвищення її вартості [48].
Рекомендації висвітлюють такі питання корпоративного управління у банках:
- роль акціонерів у захисті вкладників та інших зацікавлених осіб;
- професійна поведінка та чесність працівників банку;
- розподіл повноважень, компетенції та відповідальності між акціонерами, спостережною радою (СР) і правлінням;
- стратегія розвитку банку та контроль за її реалізацією (утому числі розвиток системи ефективного планування, ризик-менеджменту і систем внутрішнього контролю);
- розкриття фінансової інформації.
На наш погляд, корпоративне управління варто розглядати як механізм інтеграції та координації економічної поведінки субєктів корпорації (утому числі й банків). Основне завдання корпоративного управління створення сприятливого середовища для стабільного розвитку установи. Однією із внутрішніх перешкод для такого розвитку є конфлікт інтересів розбіжність між особистими інтересами посадової особи та її професійним обовязком діяти в інтересах корпорації.
Від конфлікту інтересів слід відрізняти корпоративний конфлікт, тобто суперечку між субєктами корпоративних відносин. Особливо гостро питання корпоративного конфлікту постає у відносинах між менеджерами й акціонерами (власниками) корпорації [10].
Крім примирення корпоративних інтересів та розвязання корпоративних конфліктів, є ще три потенційні переваги ефективного корпоративного управління в кредитній установі:
- Зростання довіри до банку. Наявність ефективної системи корпоративного управління слугує для інвесторів свідченням того, що активи використовуються в інтересах акціонерів, а не розкрадаються менеджерами банку.
- Полегшення доступу до ринку капіталу. Застосування міжнародних стандартів бухгалтерської звітності відкриває банку доступ до дешевшого фінансування у західних фінансових інститутах. Незалежний аудит забезпечує необхідний рівень довіри до звітності, на підставі якої приймаються управлінські рішення.
- Підвищення ефективності. Пряма відповідальність менеджерів банку перед акціонерами сприяє усуненню розбіжностей та суперечностей і таким чином позитивно впливає на якість управлінських рішень. Упровадження чіткої системи підзвітності мінімізує ризи