Німецька окупація України
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? своє числове значення. Чотири букви другого розміру відповідають по християнському календарю 1946 рокові. Рік Нюрнбергського процесу. Це і є третій конфлікт нащадків Яакова з амалекитянами.
Те "завтра" - є 16 жовтня 1946 року. В цей день було повішені нацистські кати після Нюрнбергського процесу.
Є ще один доказ, що нацисти нащадки Далека. Документ, складений в V столітті, говорить: "є триста князів Німеччини… Небезпека настане тоді, коли вони обєднаються".
Вестфальський мир розбив Німеччину якраз на 300 князівств. Бісмарк в 1871 році обєднав ці 300 князівств в імперію, яка й поставила завдання знищити євреїв.
Така, як вважають деякі дослідники, є історія виникнення і завершення боротьби євреїв за життя свого народу. Як бачимо нацисти відіграють тут не останню роль. І тому, саме вони були антисемітами.
Антисемітизм також справедливо називався "лабораторією терору". Гетто завжди слугували місцем, де проводились перші досліди різних методів терору. Єврейська власність першою підлягала конфіскації, а потім аналогічні методи широко вводились на практиці проти інших народів. Винищення євреїв дало німцям можливість набити руку для таких же дій з іншими.
Переслідування були направлені не проти конкретних євреїв, не тому, що той чи інший єврей був поганим громадянином чи не мав популярності. Малось на увазі знищення всього єврейського народу, - це було самоціллю, засобом для підготовки до війни і повинно було бути уроком для переможених народів.
Змова чи загальний план знищення євреїв проводився так методично і з такою точністю, що, не дивлячись на поразку Німеччини і розгром нацизму, ця мета гітлерівців в основному була здійснена.
Із 9600000 євреїв, які проживали на території Європи, 5700000 євреїв зникли з країн, де вони жили раніше. Історія не знає злочинів, які б були спрямовані одночасно проти такої маси людей, злочинів, здійснених з такою жорстокістю.
15 вересня 1935 року були видані жорстокі нюрнбергські декрети.
Євреї зганялись в гетто і їх змушували до каторжної праці; їх позбавляли можливості займатися своєю професією; їхня власність конфісковувалась; любі прояви культурного життя, школи, театр їм заборонялись і СД зобовязували слідкувати за ними.
Антисемітська політика гітлерівців була сформована в пункті 4 партійної програми НСДАП, де говорилось:
"Тільки представник раси може бути громадянином, а представником раси може бути тільки той, в кому тече німецька кров, незалежно від віри. Тому, ні один єврей не може бути представником раси".
В рапорті бригаденфюрера СС Шталекера Гімлеру від 1942 року говориться: " Антисемітські сили штовхались на єврейські погроми з перших годин захоплення території, хоча ця справа виявилась важко здійсненною.
Дотримуючись наших вказівок, поліція безпеки вирішила вирішити єврейське питання найрішучішим способом і любими засобами.
Однак було вирішено, щоб чиновники поліції не зявлялись на сцені одразу, в крайньому разі на початку, оскільки жорстокість заходів могла б збурити навіть німецьких людей. Потрібно організувати справу таким чином, щоб довести світу, що це здійснило саме місцеве населення".
Звичайно, всім зрозуміло, що ці "виступи" були організовані владою та нацистською партією.
Синагоги були обєктом особливої жорстокості.
10 листопада 1938 року був виданий наказ: "По наказу группенфюрера всі єврейські синагоги повинні бути зірвані або спалені. Ці операції повинні бути проведені людьми в штатському одязі. Про виконання цього наказу доповісти".
Влітку 1941 року були розроблені плани "повного вирішення" єврейського питання в Європі. Це "повне вирішення" означало знищення всіх євреїв, які, згідно з Гітлером, на початку 1939 року були причиною війни. Для введення в життя цієї політики був організований спеціальний відділ гестапо, яким керував Адольф Ейхман, начальник відділу Б-4.
План знищення євреїв був розроблений одразу ж після нападу на СРСР. Ейнзатцгрупи поліція безпеки і СД, створені для того, щоб зламати спротив місцевого населення, яке було в тилу німецьких армій, отримало нове завдання знищити всіх євреїв у цих регіонах. Ці спеціальні загони СС діяли незалежно від німецьких збройних сил.
Обдуманий і систематичний характер переслідувань євреїв найкраще розкриває бригадний генерал СС Штроп: "…Систематичне знищення євреїв в концентраційних таборах було другою частиною "повного вирішення проблеми", яке мало вираження в тому, що з усієї окупованої Європи нацисти зганяли євреїв в концентраційні табори. Їхній фізичний стан вирішував для них питання життя та смерті. Всіх, хто міг працювати, використовували для рабської праці в таборах, всі неспроможні фізично працювати знищувались в газових камерах, після чого їхні трупи спалювались. Для цієї місії були спеціально виділені деякі концентраційні табори, наприклад Треблянка та Освенцим."
Рудольф Гесс, генерал військ СС та СА, під час допиту на Нюрнбергському процесі так описував поводження з євреями: "Вязнів проганяли мимо одного з лікарів, який тут же на місці, поки вони проходили повз нього, приймав рішення відносно їхньої працездатності. Працездатні вязні залишались в таборі, інших негайно направляли на знищення.
Малі діти одразу знищувались, оскільки вони не могли працювати". В деяких таборах знищення, люди знали, що йдуть на смерть, в інших ні. Їм, наприклад, могли говорити, що потрібно пройти медичний огляд тощо.
Процес знищення Гесс оп?/p>