Німецька окупація України
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Розчленування території України та життя людей
На світанку 22 червня 1941 року, згідно з директивою №21(план "Барбаросса"), вермахт напав на територію СРСР. Сталін проголосив війну з Німеччиною Великою Вітчизняною. "Тисячолітньому рейху" залишилося жити 1418 днів.
Німецьке командування націлило на територію України групу армій "Південь" на чолі з фельдмаршалом Г. фон Рундштедтом. Напад розпочався з масованого бомбардування літаками люфтваффе (німецькі військово-повітряні сили) Києва, Львова, Одеси, Житомира. Ця група армій включала 57 дивізій загальною чисельністю 300 тис. чол. (три німецькі польові армії, одна танкова група, дві румунські армії, один угорський корпус).
3 липня 1941 року Й. Сталін по радіо так звертався до громадян всього СРСР:
"Товариші! Громадяни!
Брати і сестри!
Бійці нашої армії і флоту!
До вас звертаюсь я, друзі мої!
Віроломний воєнний напад гітлерівської Німеччини на нашу Батьківщину, розпочатий 22 червня, - триває незважаючи на героїчний опір Червоної армії, незважаючи на те, що кращі дивізії ворога й кращі частини його авіації вже розбиті і знайшли собі могилу на полях бою, ворог не перестає лізти вперед, кидаючи на фронт нові сили. Гітлерівським військам вдалось захопити Литву, значну частину Латвії, західну частину Білорусії, західну частину України…
Як могло статись, що наша славна Червона армія здала фашистським військам ряд наших міст і районів? Це пояснюється головним чином тим, що війна фашистської Німеччини проти СРСР почалась за невигідних умов для радянських військ і вигідних для німецьких. Справа в тому, що війська Німеччини, як країни, що веде війну, були вже цілком відмобілізовані, і 170 дивізій, кинутих Німеччиною проти СРСР і присунутих до кордонів СРСР, перебували в стані цілковитої готовності, чекаючи лише сигналу, щоб виступити, тоді як радянським військам треба було ще відмобілізуватись і просунутись до кордонів. Чимале значення мала тут і та обставина, що фашистська Німеччина несподівано і віроломно порушила пакт про ненапад, укладений 1939 року, укладений між нею і СРСР…"
Й. Сталін про Велику Вітчизняну війну Радянського Союзу.
Досить швидко німецькі війська просувалися територією України і на серпень 1942 року вся її територія була окупована.
Нацистські керівники на чолі з Адольфом Гітлером, не визнавали за Україною права на власне державне існування, і одразу після захоплення цієї благодатної території, почали хазяйнувати, запровадивши на нашій Батьківщині так званий "Новий порядок" . "Новий порядок" на окупованих територіях запроваджувався за планом "Ост", розрахованим на 30 років, що передбачав знищення місцевого населення для звільнення земель для німецьких колоністів.
Як говорив один з найбільших катів Німеччини Гіммлер "… однією з задач походу на Схід є знищення 30 мільйонів словян". В листопаді 1941 року його підтримав Геринг "В цьому році помре в Росії від голоду 20-30 мільйонів людей. Може це й на краще: адже деякі народи потрібно скорочувати". Таке бачення в нацистських катюг було з приводу найближчого майбутнього України. Вони і не збирались змінювати своїх рішень з цього приводу, і одразу ж почали втілювати свої звірські плани в життя. І ніхто їм в цьому не заважав.
Колонізатори все робили для того, щоб скасувати поняття "Україна". Територія її була свідомо поділена:
Закарпаття ще у березні 1939 року окупувала союзниця Німеччини Угорщина.
Східну Галичину під назвою "дистрикт Галичина" передали як округ до "генерал-губернаторства", створеного на території окупованої Польщі.
До Румунії відійшли Бессарабія, Північна Буковина, та "Трансністрія" (Одеська обл. , південні райони Вінницької, західні Миколаївської обл.)
З решти території створено рейхскомісаріат "Україна" (столиця м. Рівне на чолі з рейхскомісаром Е. Кохом).
У смузі бойових дій (Чернігівська, Сумська, Харківська, Ворошиловградська, Сталінська обл.) утворено "прифронтову зону".
Розділивши таким чином Україну на частини (ідею розподілу території на зони Гітлеру підкинув Альфред Розенберг), загарбники хвалились, що вона стала поняттям тільки "географічним". "України немає", - цинічно заявляв Еріх Кох, підбиваючи підсумки варварському поділу.
Звичайно, так говорилося тільки в колі своїх. Перед світовою громадською думкою німецька пропаганда намагалась зробити розбійницький поділ України як більш досконалий адміністративний устрій, який сприяє запровадженню "нового порядку". Окупанти намагались видавати себе як "визволителів", хоч їм ніхто й не вірив. На той час не були вже відомі секретні документи, такі, як директива Геринга від 8 листопада 1941 року, де прямо вказувалось, що "окуповані східні території експлуатуватимуться з колоніальної точки зору колоніальними методами", проте і так було зрозуміло, що хочуть гітлерівці . на Україні вже з перших днів окупації був встановлений найлютіший колоніальний режим.
Наказом Гітлера від 25 червня 1941 року вся повнота влади на окупованій території передавалась командуючим вермахту. Для підтримання "нового порядку" були створені німецька цивільна, а також місцева допоміжна адміністрація. Структура цього величезного адміністративного апарату мала такий вигляд: генеральний округ на чолі з генеральним комісаром; округ на чолі з гебітскомісаром; міська громада (місто районного типу) на чолі з бургомістром; середнє та ве?/p>