Національні меншини на Рівненщині
Контрольная работа - Туризм
Другие контрольные работы по предмету Туризм
Чисельність російських землевласників була другою після польських, в їхньому розпорядженні переважно були середні і дрібні землеволодіння. Пізніше відсоток російського землеволодіння відносно швидко почав зменшуватися, але загалом серед великих землевласників залишалося багато російських поміщиків.
Значну частину дворян та чиновників російської національності складали вихідці з інших губерній Російської Імперії, що свідчило про продовження процесів внутрішньої імміграції на Волинь цих категорій населення. Серед тимчасових мешканців краю були відомі діячі російської культури - композитор Ігор Странівський, письменник Андрій Бєлий.
Наступний період історичного розвитку Волині (1914-1921 рр.) характеризувався значним зменшенням чисельності російської меншини. Названа тенденція пояснюється військовими діями та супроводжуючими їх процесами. Слід врахувати також той факт, що перепис 1897 р. носив певною мірою субєктивний характер: чисельність росіян за його результатами була значно перебільшена за рахунок українців та інших національностей, що жили у містах і розмовляли російською мовою.
У Радянській Україні в 20-х рр. росіяни були найчисельнішою національною меншиною. При проведенні перепису населення в 1926 р. вперше бралася до уваги національна приналежність громадян. За переписом в Україні нараховувалося 2,677 тис. (9,2% населення республіки) росіян. З проведенням у Радянській Україні політики українізації, що вела за собою переведення діловодства в окружних, районних та сільських органах влади на українську мову, гостро постало питання про виділення національних адміністративно-територіальних одиниць, російських зокрема.
На підставі перепису 1926 р. була розширена мережа шкіл для національних меншин. У Волинській окрузі за його даними діяло 10 російських національних шкіл соціалістичного виховання (українських-354). На території Зх. Волині, що перебувала під Польщею (згідно Ризького мирного договору), також був проведений перепис населення у 1921 р. Цей перепис був недосконалим, оскільки проводився не за національним, а за релігійним показником. Основну частину населення Волині у 1921 р. складали православні. Їх нараховувалось 1,238,353 чол. Серед них Росіян-9450. Напевно, багато хто з росіян опинився в графі православних поляків (таких нараховувалось 62,425 чол.)
Наступний перепис населення у Польській державі проведений у 1931 р. на відміну від попереднього він враховував рідну мову і релігію опитуваних. За умовно порівняльними показниками національної приналежності (за переписом 1921) і рідної мови (за переписом 1931) власне російське населення на Волині за вказаний період збільшився на 150,43% і налічувало 23,637 чол. Таке зростання пояснювалося також приїздом у воєводство після 1921 р. значної кількості репатріантів та білої еміграції з Радянського Союзу.
Значна частина російського населення у цей період проживала в містах Волині (близько 13,5 тис. росіян). Польським урядом систематично розпалювалася ворожнеча між російськими та українськими партіями і суспільно-політичними організаціями. Хоча сам факт існування російських партій і організацій у Польщі (зокрема Російського Національного обєднання) слід оцінювати позитивно.
Наймасовіший міграційний рух росіян на Волинь припадає на післявоєнні роки. Йому сприяли як природні так і демографічні процеси, так і кадрова політика з радянських органів влади.
Про зростання російської етнічної групи засвідчив перепис населення 1959 р., - 37, 1 тис. осіб російської національності. Їх збільшення у Волинській області прослідковується і в наступні десятиріччя. За переписом 1979 р. чисельність росіян в області досягла 43,767 чол.
Внаслідок активної російської колонізації впродовж віків, росіяни стали найбільшою національністю серед національних меншин України, це дозволяло їм активно втручатися в етнічні процеси в Україні і оскільки таке втручання підтримувалось державою протягом ХІХ-ХХ ст. (особливо), відбувалися негативні процеси асиміляції не тільки інших національних меншин України, а й самої української національності. Цей парадокс, з одного боку ставить російську меншину в Україні на одному рівні з державною нацією, і вище над іншими національностями, а з другого - виникла досить негативне, та упереджене ставлення українців, та інших народів до росіян. В сучасних умовах росіяни на Волині, як і в цілому в Україні, на відміну від інших національних меншин, не піддаватися дискримінації. Про це свідчить існування на Волині російських шкіл, в яких учаться і українці. Взагалі російська культура, в осередках російських національних меншин, має всі реальні умови для свого існування і розвитку.
3. Німецькі колонії
На волинських землях вперше німецькі поселення згадуються за часів Галицько-Волинського князівства. Як правило, це були ремісники, яких запрошували для обслуговування знаті. А починаючи з кінця ХVІІІ - та початку ХІХ ст., князь Чарторийський одним з перших на Волині направив німецьких колоністів до свого маєтку у Корець. Саме тоді почали з являтися німецькі села-колонії. Першим таким селом був Міхельсдорфа (1782) неподалік від Холма. Деякі жителі села пізніше стали жити в нових селах заснованих ними в 1822 р. - Карлсвальд та Антонієндорф біля Острога. Але ще раніше, в 1809 р. на карті Рівненщини того часу з являється колонія Етвантоль-Корито в районі Малина Дубенського повіту. В1811 р. була заснована колонія Софіївка поблизу Висоцька Рівненського повіту; в 1817 р. - колонія Городище, в 3 км.