Національна і регіональна економіка України
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
та, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів І, II, III ступенів. І ступінь це початкова школа, II основна, III старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.
Основними показниками розвитку загальноосвітніх навчальних закладів є кількість учнів у денних та вечірніх (змінних) школах, гімназіях, школах-інтернатах, ліцеях, колегіумах та спеціальних загальноосвітніх закладах для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового виховання; випуск з 9-х та 12-х класів; прийом у 10-і класи; число учнів у 12-х класах; чисельність вихованців у дитячих будинках та школах-інтернатах для дітей-сиріт; введення в дію загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків і шкіл - інтернатів (кількість місць).
Чисельність учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів визначається на основі демографічних показників про загальну кількість дітей шкільного віку, відомостей про народжуваність та смертність дітей віком шести семи років, наслідків навчання в школах у минулому навчальному році, матеріалів шкільних мікрорегіонів.
Кількість дітей в інтернатних закладах освіти встановлюється на основі статистичної звітності, персонального обліку дітей-сиріт та дітей з вадами фізичного і розумового розвитку, реальних можливостей їх проживання в інтернатних закладах.
Контингент учнів, розподілений по типах загальноосвітніх навчальних закладів і групах класів (1-й 2-й класи, 3-й 4-й, 5-й, 6-й 7-й, 8-й 9-й, 10-й 12-й класи) є відправним показником для визначення потреби в педагогічних працівниках та прогнозування розвитку шкільної мережі.
Потреба в педагогічних працівниках визначається освітянськими органами управління за галузевою методикою.
Розвиток шкільної мережі спрямовується на досягнення відповідності між кількістю учнів та учнівських місць з урахуванням коефіцієнта змінності роботи шкіл. Загальна потреба в шкільних приміщеннях (кількість класів) розраховується за формулою:
де Ккл число класів у прогнозному періоді;
Упр чисельність учнів у прогнозному періоді;
Нкл наповнюваність класів, чол.;
Кзм коефіцієнт змінності роботи шкіл.
Управління розвитком культури в регіонах спрямовується на забезпечення потреб населення послугами її закладів масових бібліотек, клубів, кінотеатрів, парків культури і відпочинку, театрів, концертних залів тощо. Прогнози розвитку їх мережі розробляються, виходячи з нормативів забезпечення потреб населення та фінансових можливостей органів влади, профспілкових організацій, творчих спілок й інших структур.
Основними прогнозними показниками розвитку культури є кількість обєктів і місць в них та завдання по їх приросту за рахунок централізованих капітальних вкладень та інших джерел фінансування.
В сучасних умовах фінансування культури із державного і місцевого бюджетів здійснюється за залишковим принципом і вкрай недостатнє навіть для утримання ще діючих обєктів, кількість яких фіксується у регіональних програмах.
Однією з ланок соціальної інфраструктури, що серйозно потерпає в умовах ринкових реформ, є охорона здоровя населення. ЇЇ загальний стан характеризують середня тривалість життя людини, смертність дорослого населення, материнська та дитяча смертність, захворюваність працюючого населення, повязане з тимчасовою втратою працездатності, та інші параметри.
В Україні останнім часом склалася стійка негативна тенденція динаміки цих показників, яка супроводжується перевищенням смертності над народжуваністю та щорічним скороченням чисельності населення на 400 500 тис. осіб. Критична ситуація в галузі охорони здоровя населення свідчить про невідповідність соціальної політики Уряду положенням ст. 49 Конституції України: Кожен має право на охорону здоровя, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоровя забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоровя медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності.
Практична реалізація цих положень важливе завдання відповідних органів державного регіонального управління. Вони мають створити умови для своєчасного і повного надання медичної допомоги людині і забезпечення здорового способу життя.
Основою для обґрунтування завдань у галузі охорони здоровя населення регіону є визначення його потреб у всіх видах медичної допомоги та фінансові можливості їх забезпечення. Потреби встановлюються у розрізі медичних спеціальностей окремо по стаціонарній та амбулаторно-поліклінічній допомозі за затвердженими Міністерством охорони здоровя нормативами кількості лікарів усіх спеціальностей та середнього медичного персоналу, а також лікарняних ліжок у розрахунку на 10 тис. чоловік населення. При цьому враховуються особливості потреб місцевих мешканців у медичних послугах та специфіка організаційних форм їх надання.
У програмах соціально-економічного і культурного розвитку регіонів встановлюються також завдання по розшире