Моральне виховання учнівської молоді в Галичині кінця ХІХ початку ХХ століття

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

?ори Львівського Шкільного округу мав бути створений при кожній навчальній установі. У компетенцію членів кружка входили організація матеріальної допомоги (у вигляді харчів, грошей одягу) вбогим ученицям, забезпечення їм можливостей літнього відпочинку, патронат приватних станцій, нагляд за поведінкою дітей у школі та поза нею [98, а. 28]. Члени батьківського кружка шмагали дівчатам у проведенні шкільних імпрез, театральних вистав і концертів.

Особливе місце серед усіх створених чернецтвом шкіл займали фахові школи їх у Галичині було кілька. Сс Василинки в 1927р. у Львові, заснували кравецьку школу [17, с 6] Таку ж кравецьку школу для дівчат, у 1936р в Бориславі відкрили і сестри Служебниці [287, а.2]. ОО. Студити заснували промислову школу в Дорі. Зміст освіти цієї школи передбачав оволодіння учнями теоретичними знаннями й практичними вміннями у галузі столярства, кушнірства, шевства, а також утвердження і розвиток традицій гуцульського народного мистецтва [63, с.5].

Про високий рівень професійних знань і вмінь, естетичного виховання, розвиток фантазії і декоративної творчості, художнього смаку, наявність аристократичних і мистецьких здібностей учениць Василіянської школи свідчить доведений ними показ історичних костюмів різних епох у живих картинах. Ця імпреза відбулася у 1937р. в Народному Домі у приміщенні польського театру [9, с. 135]. Костюми, що були власноручно виготовлені дівчатами, викликали щире захоплення глядачів високим художнім рівнем і вишуканістю смаків. Показ одягу відбувався у супроводі декламацій поезій Лесі Українки, Ф. Петрарки та ін. авторів, чиї твори змальовували характерні картини певних історичних періодів. Ученицями був представлений типовий одяг Стародавнього Єгипту, Риму. Греції, епохи Середньовіччя, Ренесансу, барокко, ампіру (наполеонівські часи) та періоду бідермаєру. Яскравим національним елементом свята був завершальний показ історичних костюмів українського народу. Крім народних танців, у яких були представлені вбрання різних соціальних груп населення князів, міщан, козаків та ін., персоніфіковано одяг демонструвався ще й у чотирьох постатях княгині, боярині, гетьманші, міщанки [59, с.7]. Зважаючи на високий художній рівень і професіоналізм виставки, в наступному році школі було присвоєно статус фахової гімназії.

У плані морального виховання учениць, їх духовного збагачення, поширення світогляду важливу роль відігравала організація і проведення ними Шевченківських вечорів, Марійських свят, урочистих академій, присвячених Лесі Українці, Митрополиту Андрею Шептицькому та іншим видатним людям [8, с5].

Характер та зміст життя вихованок шкіл під опікою чернецтва формували духовні особи, віддані сестри і непересічні професори та учителі, які власним прикладом, глибоким патріотизмом, високим інтелектом уміли заохотити цю молодь. Випускники цих установ стали релігійними та освіченими людьми, і це і гуманне та патріотичне виховання вони передали своїм дітям та онукам. Перелік прізвищ вчителів Львівської гімназії є водночас переліком видатних вітчизняних науковців і культурних діячів. Це І.Крипякевич (викладач історії), Б.Барвінський (історія), Б.Вахнянин (природознавство), В.Щурат (українська мова), М.Зарицький (математика), Ф.Колеса (українська мова), Ю.Дзерович (німецька мова), І.Сітницькик (математика), С.Сидорович (ручні роботи), М.Гайворонський (спів), О.Степанів (історія, географія).

3 метою забезпечення духовенству можливостей перевірки, контролю й своєчасної корекції навчально-виховного процесу монастирських шкіл у 1935р., Митрополичий Ординаріят створив при своєму відомстві Шкільну Раду (далі М.О.Ш. Р.). У компетенцію цієї Ради входило: складання навчальних і виховних планів, підбір шкільних підручників, апробація педагогічного персоналу, проведення іспитів (визначення їх змісту та обсягу), організація комісій для них і т.д. [41, с.262-263]. До складу М.О.Ш. Р входили, як світські , так і духовні особи. Наприклад, у 1935р. її членами були о.Ю.Дзерович (професор Богословської Академії), о. М. Залєський (директор філії української гімназії у Львові), о. М.Хмільовський (Директор гімназії Малої Семінарії У Львові), В.Кузьмович (візитатор шкіл Рідної Школи), І.Копач (візитатор середніх шкіл у Львові), В.Левицький (візитатор середніх шкіл у Львові) [23, с.329].

Як бачимо, навчальні заклади (народні школи, гімназії, фахові школи), створені релігійними згромадженнями, стояли на високому професійному рівні. Учні здобували тут не тільки різнобічні та ґрунтовні знання, а й глибоке морально-релігійне, естетичне, фізичне, фахове виховання. У школах, які провадили сестри-монахині, виховувались діти різного соціального походження із різних релігійних конфесій, але у стосунках між ними завжди панували толерантність і такт. Учениці різних релігійних конфесій мали окремих катехитів і дотримувались своїх релігійних обрядів. Світські вчителі і духовні особи вели копітку роботу над формуванням в учениць християнських чеснот щедрості, чисноти, доброзичливості, покірності, пильності. Ученицям таких шкіл були притаманні не лише ґрунтовні знання з основ наук і різнобічне виховання, а й високий рівень національної свідомості та патріотизму. Характеризуючи навчально-виховний процес василіянських шкіл УХК зазначав, що їх випускники заклали основи для релігійного й національного відродження українського жіноцтва [66, с 69].

 

2.2 Виховна функція змісту шкільних підручників

 

Весь зміст освіти народних і середніх шкіл Галичини визначавс?/p>