Моральне виховання учнівської молоді в Галичині кінця ХІХ початку ХХ століття
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? дуже добра; добра, достатня і не достатня [105, а.5].
Характерною особливістю технології виховання, яка заслуговує на нашу думку високої оцінки, що застосовувалась у навчальних закладах чернечих згромаджень була орієнтація на самопізнання і самовдосконалення, її найважливішими постулатами виступали наступні твердження:
1. Лише шляхом самопізнання можна зрозуміти своє призначення у житті.
2.Викорінення негативних рис і проявів характеру, гартування духу та вироблення волі не повинні припинятися впродовж усього життя.
3.Постійний самоконтроль і самоаналіз власної поведінки привчить до 1 панування над собою, емоціями і примхами, не допустить аморальних вчинків, стане передумовою культурного зростання.
Зміст процесу виховання у монастирських школах включав у себе такі напрями: морально-релігійне, державно-громадське, естетичне, трудове, фізичне та ін. На практиці завдання цих напрямів реалізувалися, зокрема у діяльності шкільних гуртків і організацій. Найбільш поширеними були наступні: Марійські Дружини, Златоусти, Скаутські дружини (Пласт), класові самоуправи, шкільна самопоміч, комітет допомоги вбогим ученицям, Товариський крам, шкільні крамнички, крамнички і кооперативи, літературні, і краєзнавчі, драматичні, природничі, музичні і хорові гуртки, Червоний хрест, антиалкогольні обєднання, педагогічні гуртки у вчительських семінаріях та ін. Для прикладу наведемо перелік гуртків, які працювали у Львівській гімназії та ангельській семінарії (див. додаток Є). Усі гуртки працювали під наглядом вчителів. організовували диспути, відчити, збирали спеціальні бібліотечки. Розглянемо згадані вище напрями виховання більш детально.
Морально-релігійне виховання виступало провідним і фундаментальним напрямом усього процесу національного виховання. Метою такого виховання було прищеплення молоді непохитних релігійно-етичних переконань, що базуються на загальнолюдських моральних цінностях і вічних ідеалах правди, добра та краси [99, а. 15]. Опікунки намагались сформувати у своїх підопічних морально-релігійні характери, що зобовязувало б їх чесно виконувати свої обовязки перед Богом, самим собою і рідним народом. Формами такого виховання виступали уроки релігії (відбувалися два рази на тиждень), Марійські Дружини, шкільні Богослуження (відбувалися у неділю і свята), екзорти (щотижня) та інші різноманітні релігійні практики. Щодо останніх потрібно зазначити, що кілька разів протягом шкільного року учениці приступали до св. Причастя, щоденно до і після навчання відбувалися спільні молитви. Крім цього молодь брала участь у спеціальних Богослужениях у травні на честь Пречистої Діви Марії, у червні до серця Ісуса. Одним із засобів релігійного виховання учениць був спів побожних пісень під час Богослужень і після щоденної молитви. Велика кількість ученць Яворівської гімназії вдосконалювала свій релігійний вишкіл шляхом активної участі у діяльності Марійської Дружини, що була заснована у 1934р. о. І.Назарком. Наприклад, з ініціативи учасниць Марійської Дружини у 1934/35 шк.р. були проведені релігійна академія на честь Св. Йосафата з приводу заснування Ргіша Ргіtагіа (першої Марійської Дружини) [109, с. 13]. Плідною була й діяльність Марійської Дружини Львівської вчительської семінарії, в ряди якої вступило 100 із 135 учениць [106, с.10]. Детально мету, структуру та зміст діяльності цих організацій буде розглянуто нижче.
Християнські заповіді любові до ближнього, пошани батьків ставали підвалинами етико-морального світогляду учениць. Опираючись на моральні засади християнства, вихователі формували в учениць такі риси, як правдомовність, щирість, терпіння, толерантність, повага до старших. Велику увагу приділялося засвоєнню підопічними правил поведінки в церкві, школі, вдома, за столом, під час забав тощо. Ще одним аспектом етичного вишколу учениць гімназій і особливо вчительських семінарій було формування їх мовленнєвої культури. З метою удосконалення мовної культури вихованок, збагачення лексичного запасу, виявлення й усунення типових фонетичних помилок учениць, у Львівській гімназії був створений літературний гурток і Златоусти. Господиня І курсу вчительської семінарії у м. Яворів запропонувала створити гурток правильної вимови. Паралельно із формуванням я в учениць моральних переконань, опертих на засадах християнської любові, їм прищеплювалась національна гідність, патріотизм, пошана до рідного краю, народу, його культури, традицій і звичаїв.
Аналіз процесу релігійно-морального виховання показує, яке важливе і місце у ньому посідало формування в учениць таких рис як милосердя, і доброчинність готовність прийти на допомогу. Свідченням цього виступають ряд філантропічних, благочинних акцій, проведених ученицями. Так, і наприклад, гроші, вилучені за проведення аматорської вистави ученицями Яворівської учительської семінарії були скеровані на потреби сиріт і купівлю портрету Т.Шевченка для класної кімнати. Учениці Львівської гімназії її власноручно виготовили трикотажні та кравецькі вироби (светри, шалики, шапки, рукавички, панчохи, шкарпетки, фартушки та ін.), прикраси на ялинки тощо для дітей із вбогих родин і безробітніх. Загалом, у 1937р. вони виготовили 91 шт. трикотажних виробів, 159 кравецьких, 116 прикрас на ялинки і забавки. Кошти, потрібні на організацію таких доброчинних акцій, учениці виручали за проведення вистав, концертів, різноманітних імпрез, добровільних пожертв, а також шляхом збору й про?/p>