Міжособистісні стосунки учнів у класі

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

°жливіше для педагога ясно бачити структуру міжособистісних стосунків взаємин в класі. На жаль, як показує Я. Л. Коломінський, вчителям властива тенденція субєктивно оптимізувати статусну структуру класу. А без уміння обєктивно оцінити статус учня в системі колективних взаємин вчителеві значно важче знайти індивідуальний підхід до дитяти і допомогти йому вийти із скрутного становища.

Таким чином:

Оптимальні міжособові стосунки є заставою повноцінного формування у людини психічних процесів, психічних властивостей і функцій, а також розвитку особи в цілому.

Міжособові стосунки розвиваються впродовж всього періоду дитинства; на кожному етапі розвитку вони володіють рядом характерних властивостей, властивих певному віку.

У підлітковому віці складаються дві різні за своїм значенням для психічного розвитку системи взаємин: одна з дорослими, інша з однолітками. Виконуючи одну і ту ж загальну соціалізуючу мету, ці дві системи взаємин нерідко входять в суперечність один з одним за змістом і регулюючим їх нормам.

Для підлітків великої значущості набувають стосунки з однолітками, оскільки у них явно просліджується прагнення до самостійності, самовираження, равнопартнерських стосунків. Це прагнення, свої актуальні інтереси і потреби дитя може задовольнити повною мірою тільки в спілкуванні з однолітками, в процесі міжособистісних стосунків з ними.

Оптимальний рівень міжособистісних стосунків підлітків можливий за умови сприятливого психологічного клімату в колективі, який багато в чому залежить від стилю педагогічного керівництва і стилю педагогічного спілкування.

 

  1. Організація і методика досліджень. Інтерпретація результатів досліджень

 

Психологічні дослідження були проведені на базі 6 Б класу середньої школи №7 міста Астани (класний керівник Тіхая С.П. стаж педагогічної роботи більше 20 років). У класі що 29 вчаться, в дослідженні брало участь 26 чоловік, з них 12 хлопчиків і 14 дівчаток.

 

3.1 Виявлення соціального статусу кожного учня і рівня міжособистісних стосунків в класі

 

Для дослідження використовувалася методика Дж. Моренне Соціометрія, мета якої діагностика емоційних звязків. Дослідження направлене на вирішення наступних завдань:

  1. Вимір ступеня згуртованості-відокремленості в групі;
  2. Виявлення співвідносного авторитету членів груп по ознаках симпатії-антипатії (лідери, зірки, знехтувані);
  3. виявлення внутрішньогрупових згуртованих утворень на чолі з неформальними лідерами.

Результат дослідження: отримання зрізу динаміки внутрішньогрупових стосунків для подальшого переструктурування груп, підвищення їх згуртованості і ефективності діяльності.

Матеріали: бланк соціометричного опиту, список членів групи, соціоматриця.

Порядок дослідження: підготовлені критерії, що вимірюють стосунки учнів з приводу спільної діяльності, ради виконання якої створена група (учбова діяльність), а також критерії для виміру емоційно-особових взаємин, не повязаних із спільною діяльністю (вибір товариша для дозвілля). Для опиту запропоновані наступні питання:

  1. Якщо ваш клас розформовуватимуть, з ким би ти хотів продовжити спільно вчитися в новому колективі?
  2. Кого б ти з класу запросив на свій День Народження?
  3. З ким зі свого класу ти пішов би в багатоденний туристичний похід?

Перед початком опиту з учнями був проведений інструктаж, в ході якого було дано пояснення мети дослідження, важливості його результатів для класу, порядку виконання завдання (на кожне питання 3 відповіді). Була підкреслена необхідність бути щирими. Дослідники при цьому гарантували таємницю індивідуальних відповідей.

В процесі дослідження ми прагнули встановити атмосферу довіри в стосунках з учнями. Опит був проведений індивідуально з кожним учнем. Були створені всі умови для того, щоб опитувані не спілкувалися між собою. В ході опиту ми постійно нагадували про обовязковість відповідей на всі питання, не квапили випробовуваних з відповідями. Прізвища відсутніх оповістили і у вибір не включалися.

В ході бесіди були поставлені наступні питання:

1) якщо ваш клас розформовуватимуть, з ким би ти хотів продовжити спільно вчитися?

2) кого б ти з класу запросив на свій день народження?

3) з ким зі свого класу ти пішов би в багатоденний туристичний похід?

На підставі відповідей учнів була складена соціоматриця . Теоретично можлива кількість виборів 234; кількість отриманих виборів (соціометричний статус групи) 234.

На підставі підрахунків ми визначили статусні групи вчаться:

  • зірки - 3 чіл (18 -16 виборів)
  • що віддаються перевага - 12 чіл. (14 9 виборів),
  • що нехтують - 11 чіл. (8 -4 вибору),
  • ізольовані - 0.

(див. діаграму стор. )

Нас цікавила не лише кількість виборів, але і їх взаємність. Взаємних виборів 27, напіввзаємних (не співпадаючих по мотивах) 38, всього 65. Аналізуючи мотиви взаємних виборів що вчаться, можна зробити вивід про те, що превалюють суспільні мотиви над особистими (сумісне навчання, участь в колективному поході), їх 19 проти 7, що доводить в якійсь мірі згуртованість групи, прагнення учнів до спілкування, до співпраці. Примітно і те, що парні вибори зроблені такими, що не лише вчаться однієї підлоги. Вияв цікавості до представників іншої підлоги характерний досліджуваному віку (5 взаємних виборів).

 

 

Враховуючи приведені ?/p>