Методика формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
ї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 42; Шатілов, 1977, с. 53 55).
Проаналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С. П. Шатілов, О.О. Миролюбов, Н.І. Гез, А.І. Щукін досліджували зміст формування мовленнєвої компетенції. І вони виділили такі основні компоненти змісту формування мовленнєвої компетенції:
- Мовний матеріал, який повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити учням можливість користуватися іноземною мовою як засобом спілкування (Гез, 1982, с. 52 57; Миролюбов, 1967, с. 31 38; Шатілов, 1977, с. 55 58);
- Уміння і навички, які забезпечують володіння різними видами мовленнєвої діяльності (Гез, 1982, с. 52 57; Миролюбов, 1967, с. 31 38; Шатілов, 1977, с. 55 58).
Тепер вважаємо необхідним конкретизувати зміст і мету формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Це дозволить визначити які конкретно уміння і навички є необхідними для учнів шостого класу і які сприятимуть реалізації формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Тому важливо визначити систему вправ, завдяки якій будуть формуватися ці вміння і навички. Ця система вправ повинна реалізувати етапи формування умінь і навичок учнів шостого класу в аудіюванні і послідовність навчання аудіювання учнів шостого класу.
Таким чином, ми проаналізували і визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні і на основі компонентів змісту визначили систему вправ, яка необхідна для формування вмінь і навичок мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.
1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності.
С.Ю. Ніколаєва виділила такі основні компоненти мовленнєвої діяльності:
1. Мотив, який породжує певну думку;
2. Предмет, яким виступає думка;
3. Засіб існування, формування і вираження цієї думки. Ним являється система мови та її фонетичні, лексичні та граматичні засоби;
4. Способи формування та формулювання думки , які, в свою чергу, бувають:
- внутрішні;
- зовнішні усні;
- зовнішні письмові (Ніколаєва, 1999, с. 59 61).
Важаємо необхідним конкретизувати лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. За словами С.Ю. Ніколаєвої при аудіюванні учень одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Аудіювання являється рецептивним видом мовленнєвої діяльності і, в свою чергу, виступає як вербальний засіб спілкування.
Проаналізуємо лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Предметом аудіювання, на нашу думку, є розуміння думок іншої людини, засобом формування і вираження цих думок, і вважаємо, що аудіювання належить до внутрішнього способу формування та формулювання думки, адже, як уже було зазначено, аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, а внутрішній спосіб заключається в тому, що людина включається у рецепцію або думання.
Отже, ми проаналізували та дослідили лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.
1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення
Труднощі розуміння аудитивного повідомлення були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, С.П. Шатілова, М.Я. Демяненка, Ф.М. Борозьонової.
Необхідно узагальнити та конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення, саме тому розглянемо окремо це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі види труднощів:
1. Субєктивні труднощі зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів: рівнем розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової памяті, концентрації уваги (Єлухіна, 1989, с. 28 36; Миролюбов, 1967, с. 184 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 128; Шатілов, 1977, с. 114 117);
2. Мовні труднощі зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіо текстів. Виділяють такі типи мовних труднощів:
- Граматичні труднощі повязані з синтаксисом і морфологією
- Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшенні словникового матеріалу та його різноманітності, а також при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів
- Фонетичні труднощі повязані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення (Єлухіна, 1989, с. 28 36; Миролюбов, 1967, с. 184 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 128; Шатілов, 1977, с. 114 117);
3. Труднощі, зумовлені умовами сприймання (Єлухіна, 1989, с. 28 36; Миролюбов, 1967, с. 184 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 128; Шатілов, 1977, с. 114 117).
На відміну від С.Ю. Ніколаєвої, Л.А. Єпіфанцева виокремлює наступні труднощі навчання аудіювання.
- Труднощі фонетичного порядку, зокрема, наявність в французькій мові фонем, які відсутні в рідній мові: [r], [];
- лексичні труднощі проявляються у відмітних від рідної мови способах сполучуваності лексичних труднощів, у підвищеній порівняно з українською мовою омопімічності й багатозначності;
- граматичні труднощі зумовлені відмінностями в структурному оформленні граматичних явищ, розвиненою системою часів, наявністю граматичних явищ, відсутніх у рідній мові;
- графічні труднощі повязані з відмінністю між нап