Методика навчання дітей усного переказу в 2-му класі
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ь, чи інтонація розповіді відповідає задуму оповідача.
XI.Робота над осмисленням змісту тексту.
Послухайте речення і скажіть, хто з героїв оповідання міг би так
сказати.
- Тим, хто потрапив у біду, я з радістю допоможу!
- Якщо потраплю у біду, я сам собі допоможу!
- Я опинився у біді, прошу: допоможи мені!
Скажіть, який висновок хотів би почути від нас автор цього тексту. (Не залишайся байдужим до чужого горя).
XII. Домашнє завдання.
Намалюйте малюнок до абзацу, який вам найбільше сподобався.
Навчіться переказувати текст від імені мами.
Результатом використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь доповнювати текст і творчо переказувати його. Сформованість умінь творчого переказування тексту виявилася кращою в учнів експериментального класу, ніж в контрольного (див. табл. 2.4.).
Таблиця 2.4.
Порівняльна характеристика умінь творчого переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
№ п/пУмінняКонтрольний клас, %Експериментальний клас, %1Включення елементів опису, міркування, критичної оцінки67782Творче доповнення тексту73813Зміна кінцівки твору77844Зміна особи оповідача69805Передача змісту від особи одного з персонажів67786Зміна послідовності передачі окремих епізодів72847Використання елементів інсценування74818Зміна синтаксичних конструкцій іншими, заміна прямої мови на непряму67799Заміна певних слів і словосполучень синонімічними717810Введення у текст порівнянь, епітетів, прислівїв, сталих виразів738211Зміна літературно-художньої форми переказування тексту7587
Сформованість умінь переказування тексту на початку експериментального дослідження представлені на діаграмі 1.
Діаграма 1.
Сформованість умінь переказування тексту на початку експерименту
Сформованість умінь переказування тексту наприкінці експериментального дослідження представлена на діаграмі 2.
Діаграма 2.
Сформованість умінь переказування тексту наприкінці експерименту
Діаграми наочно ілюструють, що найлегшим для дітей виявився вибірковий переказ. Дещо важчим виявився детальний переказ, при цьому відмічалася така загальна помилка учнів, як спотворення кінцівки. Ще важчим виявився стислий переказ. При цьому діти намагалися переказувати детально. Найважчим видом переказу виявився творчий. Особливо поширена помилка у цьому виді переказування тексту - заміна особи оповідача.
Проте, незважаючи на допущені помилки, можна констатувати, що сформованість умінь переказувати текст краща в учнів експериментального класу, ніж в контрольного, що свідчить про ефективність формувального експерименту, і всього експериментального дослідження загалом.
Висновки
- Розвиток мовлення провідний принцип у роботі з читання, граматики, правопису, який обєднує всю мовленнєву діяльність учнів. Робота над правильною вимовою, чіткістю і виразністю усного мовлення, культурою, відчуттям змісту і краси, над збагаченням словника має стати складовою кожного уроку поряд з конкретними лінгвістичними завданнями. Розвиток мовлення у початковій школі значною мірою здійснюється на уроках читання.
- Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення мовленнєвої культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу, розвиток уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації та мети висловлювання; послідовно і логічно викладати думку; удосконалення граматичного ладу мовлення; оволодіння нормами українського літературного мовлення і засвоєння найважливіших правил спілкування.
Перелічені напрямки роботи з розвитку мовлення становлять основу для формування у молодших школярів умінь сприймати, відтворювати і будувати звязні висловлювання різних типів і стилів. Відповідно до цього, процес творення тексту включає такі етапи: орієнтування в умовах спілкування, планування ходу думки, добір найбільш відповідних мовних засобів для її вираження і забезпечення зворотного звязку. Всі ці етапи монологічного мовлення постійно змінюють один одного та перебувають у постійній взаємодії.
3.В умовах шкільного навчання ситуація уроку знімає природну комунікативність мовлення. Саме тому виникає потреба ввести учнів у мовленнєву ситуацію і навчити орієнтуватися у ній. Слід створити такі умови, які б викликали внутрішнє спонукання висловити свої думки і почуття, бажання розповісти про свої враження, побачене і пережите.
Найважливішим засобом учителя при створенні мотиву мовленнєвої діяльності є спосіб постановки завдання. Формулюючи те чи інше завдання, учитель бачить конкретну мету даного уроку, його місце в системі інших і, виходячи з цього, створює мовленнєву ситуацію, яка спонукає учнів до висловлювань.
Завдання усвідомити тему та межі висловлювання, підпорядковувати свій виклад основній думці вимагає від молодшого школяра умінь добирати матеріал для висловлювання. Для цього учень оволодіває чотирма групами комунікативних умінь (інформаційно-змістові, структурно-композиційні, граматико-стилістичні, редагування), які знаходять повне втілення у переказах як самостійній вправі з розвитку усного мовлення.
4.У процесі розвитку усного мовлення учнів засобом переказу основне місце відводиться ро?/p>