Методика викладання природознавства тема Звірі
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
ається інтерес до природи.
Екскурсію в весняний ліс я проводила у другому класі. Дітям дуже сподобалась така подорож. Хоча і не всіх звірів побачиш у лісі, але можна побачити де вони живуть, їх нірки. У лісі можна зустріти і білочку, і їжачка, і навіть зайчика.
Під час екскурсії вчитель проводить бесіду з учнями. Розповідає їм про життя звірів весною, їхні звички, поведінку.
Матеріал для бесіди
Березневий сніг.
Хоч зима по-зимовомуСонце в хмарах кострубатих,
ще одягнута в сніги,мов закутане в кожух.
та у березні додомуМи лелекам на санчатах
повернулися птахи,веземо обід на луг.
Опустив лелека крила,Лиш хвилинку почекати
шпак кружляє у горі...я прошу товаришів,
Школа двері відчинила:поки збігаю по хати
Не журіться, дорогі !по насіння до шпаків.
Ми раділи і сміялись,
бо з насінням залюбки
ще до вечора склювали
березневий сніг шпаки !
О.Сенатович
Парами літають лісові плетухи - сороки. Вони мусять усюди побувати, усе побачити. Що там, під кущем? Може заєць - біляк ? Правда, зараз він не білий. Це він узимку в білій шубці, щоб часом вовк або лисиця його не помітили. А коли вже сніжку вже немає, а всюди проглядає земля, вельми небезпечно показуватися в зимовій шубці - враз помітить хижі звірі! От і доводиться міняти зайчикові свою шубку на сіру. Тепер його не легко побачити. Саме про нього складено загадку: "Влітку - сірий, взимку - білий".
У цей час народжуються маленькі зайчата. Зайчата народжуються зрячими. Одягнуті вони теж уже по - літньому. Чимало їх у цей час може загинути від кігтів хижаків. Тож коли ви побачите зайчика, не лякайте його, обійдіть стороною. А якщо він хворий і безпорадний, допоможіть, нагодуйте.
- Діти, а хто з вас знає віршика про зайчика. /Діти розповідають віршики, які підготували за завданням вчителя/.
М.Познанська.
ЗАЙЧИКИ.
В лісі сніг. У лісі звірі.
Ось зайчатка скачуть сірі.
Сірі їстоньки хотять.
Бідні зайчики голодні,
Ще не снідали сьогодні.
Біжить зайчик дорогою.
Біжить зайчик дорогою
Та й скаче,
Затуляється лапками
Та й плаче:
"Усі ж бо я та й городи
Обійшов.
Ніде ж бо я капустиці
Не знайшов”
. П.Воронько.
Зайчика злякались.
Ми ходили по гриби,
Зайчика злякались.
Поховались за дуби,
Розгубили всі гриби,
Потім засміялись
Зайчика злякались !
І.Рісмане.
З а є ц ь с о н ь к о.
На верхівї сосни жив Зяблик, а під сосною - Зайчатко. Зяблик, бувало, вже причепурить своє гніздечко, поснідає і дзьобика вичистить, а сірий ще солодко спить. Прокинеться, розплющить очі і раптом згадає:
- Ой проспав. Знову без капусти залишусь. Вдень бігти за нею якось боязко.
І до Зяблика:
- Як ти рано встаєш ! Невже тобі солодкі сни не сняться ?
Зяблик відповідає:
- Сняться й мені. Але я назавжди запамятав материнську пораду.
- Я теж хочу її знати, - каже Заєць.
Зяблик підлетів до його вуха й прощебетав: -
- Щоб всього доволі мати, треба рано вставати.
- Ось яка чудова. казка про Зайчика і Зяблика.
Діти, а що корисного ви пізналися з цієї казки ?
- Дивіться - білочка пострибала по деревах. Не сидиться їй в дуплі. Вискочила, покрутилась туди - сюди, почухала лапкою за вухом і задумалась - весна... У березні збільшуються сімї білочки, зявляється 3-5 сліпих, голих і зовсім безпомічних білчат. Прозрівають вони лише через місяць. Мати - білочка має багато турбот - прогодувати й зігріти своїх малят, захистити від ворогів.
Вийшов з барлогу ведмідь. Підняв голову, потягнув носом - весною пахне... Потерся патлатим боком об дерево, стрепенувся, залишив біля себе багато хутра - линяє ведмідь. А мишам це тільки й треба! Згодиться для гнізда. Які незграбні кошлаті звірята! Це вилізли з барлогу малі ведмежатка. Цікаві, вони до всього, приглядаються. Малюки - звірята дуже люблять гратися.
Ведмеже сімейство.
На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Злякалася ведмедів бистра куниця. Зупинилась, наслухає обачна ведмедиха: чи все спокійно в лісі?
Туляться по матері маленькі ведмежата. Лячно їм у величезному лісі: лиш недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев, як пересвистується і співає невидиме птаство, а на висохлій сосновій верхівці дятел вистукує барабанний дріб.
Будуть ведмежата звикати тепер по рідного лісу, гратися й качатися по мяких купинах, лазити на дерева.
Не легко побачити ведмедів. Далеко чує ведмедиха. Не побачиш і не почуєш, як підуть, тихо зникнуть у темному лісі сторожкі звірі.
І. Соколов-Микитов.
Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок
І у тому піджачку
Він гуляє по садкуНатикає на голки
Груші яблуки, сливки
І до себе на обід
Він скликає.
Цілий рід.П. Воронько.
У їжачка - лісовичка зявились нові родичі - їжачки. Їжачок вже облишив свою зимову хатку, почистив шубку і побіг шукати щось попоїсти : червячка жучка мишку. Їжак - нічна тварина. Вдень він спить у своїй схованці, а вночі виходить на пошуки їжі. Їжак - хижа тварина. Він живиться комахами та їх личинками, червами, слизнями. Іноді його здобиччю стають жаби, миші, змії, яйця птахів, що гніздяться на землі. Розшукати здобич вночі їжаку допомагає дуже добрий нюх. Зір і слух в нього дуже поганий.
Отже, їжак живиться тваринною їжею. Чому ж то