Методика активізації пізнавального процесу школярів до фізичної культури
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
льність учнів фізичної культури на уроках, важливо ще й от чому. Не один вчитель познайомився на практиці з пасивністю учнів у навчальній діяльності з падінням інтерес до занять фізичними вправами. Причини? Одна з них у тім, що, згідно програмі, навчання тим самим руховим діям, бігу, наприклад, стрибкам, метанням, здійснюється протягом багатьох років, і вчитель часто не різноманітить цей процесс. Інша причина нерідко вчителі в своїй практичній роботі обмежуються в своїй практичній роботі обмежуються навчанням репродуктивним, т. т. вимагають виконання завдань за зразком У кращому випадку дається схема дії без пояснення доцільності рекомендованихспособів виконання вправ. Таке навчання позбавляє дітей прояву творчого початку в діях, що і приводить до пасивності [6,42].
Центральною ланкою педагогічної роботи вчителя є активізація пізнавальної активності, яка відбувається на уроці. А тому з точки зору організації кожен урок повинен бути зорієнтованим, спроектованим, інструментованим, а потім виконаним, проаналізованим, оціненим. Навчальний процес головна ланка в діяльності вчителя, який становить 90 відсотків часу спілкування вчителя з учнями.
Специфіка активізації пізнавальної діяльності вчителем на уроці полягає в тому, що він співпрацює з учнями, його успіх значною мірою залежить від взаєморозуміння та взаємодії всіх субєктів навчально-виховного процесу, розподілу і кооперації їх спільної праці. У його обовязки входить забезпечення, перш за все організації власної діяльності, яка реалізується у зовнішньому та внутрішньому аспектах. Це особливо важливо, тому що, як доведено вченими, коефіцієнт залежності організованості учнів від організованості вчителя досить високий [17]. З точки зору зовнішньої організація діяльності вчителя реалізується у створенні комфортної зони праці: обладнання робочого місця необхідними приладами, різновидами наочних посібників, класним журналом, учнівськими зошитами та ін. Їх наявність та організація повинні відповідати вимогам ергономіки (зручності і швидкодії у використанні).
Важливо також забезпечити відповідні санітарно-гігієнічні умови для продуктивної навчальної роботи в класі (освітлення класної кімнати чи навчального кабінету, температурний і повітряний режим у класі, усунення шумових завад). Учитель планує і оптимально розподіляє навчальне навантаження на учнів на кожному етапі уроку і уроці в цілому з врахуванням динаміки їх працездатності протягом уроку, робочого дня, тижня. До зовнішньої організації, як було зазначено вище, відноситься також організація кожної складової структури уроку.
Організації пізнавальної діяльності учнів та їхньої поведінки на уроці передбачає реалізацію певних завдань уроку, а саме:
- донесення до свідомості учнів розуміння поставлених завдань,
- використання різних установок (переконання, навіювання),
- досягалися стійкість і зосередженість уваги учнів, їхня підготовленість до уроку,
- актуалізування попереднього досвіду учнів у процесі вивчення нового матеріалу,
- використання прийомів і форм роботи, за допомогою яких досягає вчитель активності учнів, їхньої самостійності,
- відповідність викладу матеріалу встановленим вимогам до учнів;
- рівень особистої відповідальності учнів за якість та ефективність навчальної роботи,
- прагнення учнів до вирішення проблемних ситуацій, оволодіння знаннями, вміннями, навичками здійснювати самоконтроль, самооцінки, взаємооцінки,
- прагнення учнів зрозуміти значення засвоєного і використати його у власній руховій діяльності,
- інтерес учнів до власного розвитку, успіхів та рівень їхньої відповідальності за власний фізичний стан,
- стабільний емоційний стан учнів
2.2 Використання різноманітних вправ
2.2.1 Різноманітність вправ, які використовуються з метою активізації пізнавального процесу на уроці фізкультури
В сучасній теорії фізичного виховання найбільш науково обґрунтовані для практичного застосування виділяють фізичні вправи за такими ознаками.
Фізичні вправи за ознакою переважного впливу на прояв і розвиток фізичних якостей:
силові, що передбачають подолання опору;
швидкісні, що передбачають короткочасне виконання рухових дій з великою швидкістю;
швидкісно-силові, які вимагають прояву великих зусиль за якомога коротший час;
на витривалість, які передбачають тривале виконання рухових дій без перерви для відпочинку або їх повторне виконання до втоми;
на спритність, виконання яких вимагає складнокоординаційних дій, незвичайних вихідних положень, перебудови рухової діяльності відповідно до зміни ситуації;
на гнучкість, що виконуються з великою амплітудою;
на рівновагу, які виконуються на обмеженій площі опори на підвищенні та рухомій опорі.
Фізичні вправи за їх значенням для вирішення освітніх завдань:
основні (змагальні), які є предметом засвоєння відповідно до вимог програм фізичного виховання або конкретного виду спорту;
підготовчі, за допомогою яких розвивають необхідні для виконання основної вправи рухові якості;
підвідні, за допомогою яких легше засвоїти техніку складних за структурою основних вправ.
Фізичні вправи за їх значенням для розвитку тої чи іншої групи мязів: вправи для мязів рук і плечового пояса; вправи для мязів тулуба і шиї; вправи для мязів ніг і тазу.
Фізичні вправи за видами спорту (гімнастичні, ігрові, легкоатлетичні то