Методика активізації пізнавального процесу школярів до фізичної культури
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
рати в галку. 97,8 % в цурки, 18.1 % респондентів не знали ні однієї української народної гри.
Учням дали завдання зясувати у людей старшого покоління, в які ігри вони грали в дитинстві, а потім провести ш ігри з товаришами на уроці.
Таким чином, закріплювались звязки між поколіннями, відроджувались національні традиції і культура, виховувалася повага до них.
Творчість, що при цьому виявлялась, надавала дітям особливої чарівності, оскільки творча думка формується в учневі тоді, коли по відношенню до знань він займає свою особисту життєву позицію.
Активне вираження: особистого ставлення до здобутих знань і є тин, що слід назвати розумом особистості, яка формується. Активність виражалась насамперед у тому, що дитина ставала діяльним, зацікавленим учасником процесу оволодіння знаннями [23,55].
Аналіз результатів цієї роботи показав, що, по-перше, зросли рухова активність дітей та показники їхньої рухової підготовленості, по-друге, посилився інтерес до уроків фізичної культури, по-третє, виявився позитивний вплив занять на стан здоровя учта.
Було проведено архівне обстеження українських обрядів, і на сьогодні зібрано більш як 400 українських народних ігор та 70 лічилок.
Ігри упорядковані відповідно до вікових категорій по класах, за характером переважного виду діяльності (біг, єдиноборство, стрибки, метання, розвиток координаційних здібностей тощо), предметна (хороводи, пісні, танці, латки, схованки, жмурки, тихі ігри тощо), а також відповідно до фор" фізичного та естетичного виховання (перерви між уроками, спортивні години у трупах подовженого дня, екскурсії, походи, народні свята тощо).
Висновок
Мистецтво управління полягає в здатності виконувати завдання системно, комплексно, з урахуванням усіх обставин. Результат управління залежить від рівня знань, професійної підготовки вчителя, його вміння прогнозувати, використовувати сучасні методики, нові технології, форми й методи. Виховання в старших підлітків інтересу до занять фізичною культурою є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання.
Практика показує що навчання як процес засвоєння знаннь, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей прагненні до навчання, до оволодіння більш повними і глибокими знаннями. При навчанні школярів на уроках фізичної культури виховання пізнавальної активності має важливе значення.
Широкі можливості для підвищення в дітей інтересу до занять полягають, на наш погляд, в організації пізнавальної діяльності учнів та шляхом надання їм більшої самостійності, творчої ініціативи, шляхом ускладнення (у межах доступного) пізнавальних задач, що вимагають застосування набутих знанні і навичок в різних змінних умовах навчальної діяльності. Інший діючий засіб виховання пізнавальної активності завдання по взаємоаналізу дій учнів. Найбільше реанальный спосіб організації навчальної діяльності учнів у даному випадку змінний: одна зміна виконує завдання, інша не пасивно очікує черги, а спостерігає, учні, згадуючи відомості про біодинамічну структуру досліджуваних вправ, помічають помилки, допомагають усувати їх. Сприяють вихованню пізнавальної активності так звані пошукові ситуації. Учням називається учбово-пізнавальна задача яку вони повинні вирішувати самі, з частковою допомогою вчителя.
Втягнути дітей в навчальну роботу, активізувати їх дозволяє також застосування різноманітних методів і прийомів, серед яких не можна не виділити ігровий метод, як самий цілеспрямований, особливо в заняттях з дітьми молодшого шкільного віку. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є запровадження в школі національних ігор, які у всі член були одним із основних засобів виховання молоді, насамперед фізичного. Проведення таких ігор у будь-яку пору року не потребує ні спортивних залів, ні спеціально обладнаних майданчиків. Народні ігри без додаткових матеріальних витрат дозволять перейти до трьох уроків фізичної культури на тиждень. Полегшують вони і вирішення проблеми недостатньої кількості вчителів для проведення цих уроків традиції народних ігор завжди передавалися старшим поколінням молодшому. Це досить ефективний та діючий засіб активізації пізнавальної активності до зянять фізичною культурою.
Список літератури
- Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. 1987. - №4. С. 6 10.
- Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. 1987. - № 5. С. 8 12.
- Артюшенко О.Ф. та інші. Виховання інтересу до фізкультури у юнаків 15 17 років з урахуванням морфофункційних відмінностей. // Фізичне виховання дітей та молоді. К., 1990. Вип. 13. С.9 13.
- Безропильний О.П. Виховання в учнів інтересу до фізичної культури шляхом удосконалення методичного забезпечення шкільних спортивних майданчиків. // Фізичне виховання дітей і молоді. К., 1990. Вип. 13. С.33 35.
- Богданов Г.П. Игры и развлечения в группах продленного дня: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1985.
- Бахчанян Г.С. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою і спортом. // Педагогіка і психологія. 1998. - № 4. С. 41 47.
- Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 11 класи. Х.: Торсінг, 2004. 256 с.
- Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. К., 1988.
- Геллер Е.М. Игры на переменах для школьников 1 3 классов. М.: Физкультура и спорт, 1985.
- Геллер Е.М. И