Geum.ru

Методи збуту продукції промисловим підприємством

Курсовой проект - Маркетинг

Другие курсовые по предмету Маркетинг

ть сировини й обсяг закупівель. При збільшенні конкуренції серед постачальників сировини варто брати до уваги конюнктуру сировинних ринків (попит, пропозиція, ціни), а також тарифи на перевезення сировини, митне і податкове законодавство, що визначає вартість закупівлі сировини у виробників за межами України й всередині неї, якість сировини.

Коли постачальників багато, вибір найкращого доцільно проводити в два етапи. На першому етапі проводиться попередній відбір постачальників. Критеріями відбору можуть бути:

1) виробнича потужність;

  1. віддаленість постачальника;
  2. форми розрахунків;
  3. якість продукції (по специфікації);
  4. ціна одиниці продукції;
  5. можливість переналагодження устаткування;
  6. комплектність постачання;
  7. упаковка;
  8. розмір партії.

Перелічений перелік критеріїв не є вичерпним, оскільки такі критерії залежать від конкретних умов.

З попереднього списку потенційних постачальників відбираються 2-3 постачальники. Остаточний вибір постачальника здійснюється за допомогою системи бальної оцінки за такими критеріями:

  1. фінансові умови;
  2. час постачання;
  3. періодичність постачання;
  4. наявність сервісного обслуговування;
  5. комунікаційні умови;
  6. складські умови;
  7. інші критерії.

Усі перелічені критерії можна оцінювати одною системою балів: наприклад, бал 4 означає, що за даним критерієм постачальник цілком відповідає вимогам покупця, бал 3 свідчить про те, що за даним критерієм постачальник в основному відповідає вимогам підприємства-покупця, бал 2 характеризує часткове задоволення вимог покупця за даним критерієм, бал 1 показує повну неприйнятність постачальника для підприємства-покупця.

При постачаннях продукції на внутрішньому ринку існує система варіантів включення транспортних витрат у ціну підприємства, тобто система франкування. Термін "франко" означає, до якого пункту на шляху просування товару від постачальника (виробника) до споживача транспортні витрати включаються до складу ціни.

У міжнародній комерційній діяльності обовязки контрагентів при навантаженні, розвантаженні, транспортуванні і страхуванні товарів під час перевезення, а також розподіл ризиків між постачальником і покупцем передбачені в міжнародних торговельних правилах "Інкотермс". Ці правила можуть стати складовою частиною договору тільки при згоді обох партнерів комерційних відносин.

Велике значення в комерційній діяльності має приймання продукції за критеріями якості і кількості. Приймання імпортних товарів за кількістю, якістю і комплектністю варто здійснювати за участю експерта торгово-промислової палати.

Важливою складовою частиною комерційних взаємин постачальників зі споживачами є розрахунки за продукцію. Форми і порядок розрахунків партнерів за поставлену продукцію визначаються законодавством України. Форми розрахунків відрізняються одна від одної порядком документообігу і видом платіжного механізму. Вибір форми розрахунків (перекази через банк платіжними дорученнями, за допомогою векселів, чеками, акредитивна форма та ін.) визначається видом товару, його попитом та пропозицією, характером комерційних звязків між контрагентами угоди, трудомісткістю розрахункових операцій, швидкістю обороту коштів і фінансовим становищем контрагентів.

Після визначення потреби в матеріальних ресурсах та вибору постачальників розробляється план закупівель. Цей план потрібний для раціональної закупівлі матеріальних ресурсів. Скласти план закупівель означає визначити обсяг закупівель на визначений період, а також вид закупівель. Цей план побудований на теорії логістики, відображає процес руху сировини, матеріалів, комплектуючих, запасних частин та іншої продукції з ринку закупівель до складських приміщень підприємства. Логістика являє собою сферу управління матеріальними потоками та повязаною із ними інформацією у виробництві та сфері обігу. Мета застосування логістики полягає в тому, що потрібний вантаж у потрібній кількості повинен бути в потрібному місці та у визначений час.

План закупівель повинен вирішувати наступні задачі:

  1. визначення потреби в сировині, в тому числі за номенклатурою;
  2. вибір постачальників;
  3. визначення методу закупівлі;
  4. узгодження цін на матеріально-технічні ресурси;
  5. визначення термінів постачання;
  6. визначення бюджету закупівель.

Обґрунтування плану закупівель з однієї сторони повязано із виявленням витрат, необхідних для безперебійного забезпечення потреб підприємства в матеріалах, а з іншої мінімізацією запасів. Тому при плануванні закупівель дотримуються наступних принципів:

  1. оптимізації (транспортних потоків, витрат на зберігання та
    транспортування);
  2. економічності (облік мінімальних витрат обігу, економія часу);
  3. планомірності (діяльність на основі укладених договорів та погоджених графіків);
  4. ритмічності (організація постачань, які забезпечують ритмічність виробничо-комерційної діяльності відповідно до попиту);
  5. оперативності (можливість зміни плану закупівель залежно від
    змін попиту);
  6. технологічність (використання сучасної індустріальної системи);

> наявність резерву (на випадок форс-мажорних обставин).

Для вітчизняних підприємств характерне матеріальне забезпечення, орієнтоване на створення запасів, то при визначенні обсягу закупівель враховується рівень виробничих запас