Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
итель (20 %).
Контрольну бесіду 3 вчителів (60 %).
Репродуктивну бесіду 1 вчитель (20 %).
Систематизуючу бесіду - 2 вчителів (40 %)
Евристичну бесіду 4 вчителів (80 %).
Катехізисну бесіду жоден вчитель (0 %).
Це можна зобразити у виді діаграми (Рис. 1).
Рис. 1 Види бесід, що використовують на уроках природознавства
Основними критеріями відбору питань для бесіди використовують:
поділ змісту матеріалу на смислові частини 4 вчителів (80 %);
створення системи питань 5 вчителів (100 %);
побудова бесіди за принципом наступності 3 вчителів (60 %);
запитання конкретні за змістом 2 вчителів (40 %) (Див. Рис. 2).
Рис. 2 Критерії відбору питань для бесіди
Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку:
фенологічні спостереження 5 вчителів (100 %);
мотивація навчальної діяльності 1 вчитель (20 %);
перевірка домашнього завдання 2 вчителів (40 %);
актуалізація опорних знань 5 вчителів (100 %);
пояснення нового матеріалу 5 вчителів (100 %);
узагальнення та систематизація знань учнів 4 вчителів (80 %);
підбиття підсумків уроку 4 вчителів (80 %) (Див. Рис. 3).
Рис. 3 Використання бесіди на різних етапах уроку природознавства
Всі опитані вчителі (5 вчителів - 100 %) вважають бесіду ефективним методом навчання, оскільки з її допомогою ознайомлює дітей з певною темою, дізнається рівень знань учнів, а також їхню думку щодо певного питання, у ході бесіди формуються природничі знання; вчитель може активізувати учнів; учні у ході бесіди роблять свої певні узагальнення, висновки.
За допомогою методу анкетування було виявлено, що усі опитані вчителі використовують метод бесіди на уроках природознавства. Вони використовують різні види бесіди. Найчастіше вчителі використовують вступну бесіду (4 вчителів - 80 %), евристичну (4 вчителів - 80 %) , контрольну (3 вчителів - 60 %) та систематизуючу (2 вчителів - 40 %).
Готуючись до використання бесіди, вчителі використовують певні критерії відбору питань: поділяють зміст матеріалу на смислові частини (4 вчителів - 80 %), створюють систему питань (5 вчителів - 100 %), будують бесіду за принципом наступності (5 вчителів - 100 %), відбирають запитання конкретні за змістом (2 вчителів - 40 %). Це свідчить про те, що вчителі використовують такі критерії відбору питань, що сприяють побудові ефективної бесіди на уроках природознавства.
Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку. Найчастіше використовують під час фенологічних спостережень (5 вчителів - 100 %), актуалізації опорних знань учнів (5 вчителів - 100 %), пояснення нового матеріалу (5 вчителів - 100 %), узагальненні та систематизації знань учнів (4 вчителів 80 %), підбиття підсумків уроку (4 вчителів - 80 %), перевірці домашнього завдання (2 вчителів 40 %).
Усі ,опитані, вчителі вважають бесіду ефективним методом навчання на уроках природознавства. Вона впливає позитивно на особистість учня: з її допомогою учні дізнаються багато їм невідомого і нового, висловлюють свої думки, разом з тим розвиваються мислення уява, увага, тобто психічні процеси, учні під час бесіди повинні слідкувати за своїм мовленням,вчаться вступати у діалог, використовуючи певні етичні норми під час ведення діалогу. Тобто завдяки бесіді вчитель розвиває творчий потенціал учнів, вчить набувати та використовувати раніше набуті знання.
Проходячи практику у ЗОШ №54, я спостерігала за уроками вчителя методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.
Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь
1. Бесіда з учнями.
Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.
Отже, всі тварини обєднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.
Тема сьогоднішнього уроку Чим живляться тварини. Ланцюги живлення.
Для чого ми будемо вивчати цю тему?
А для чого нам це потрібно?
2. Робота в парах.
Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.
3. Гра Яка це тварина? Чому?
Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.
4. Слово вчителя.
(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємоповязані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги це звязки.
Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки девяти обєктів природи).
Розгорніть підручник, с. 140, рубрика Поміркуй. Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2-3 учнів.
Отже, можна зробити висновок, що бесіда є ефективним методом навчання, який можна використовувати на всіх етапах уроку, тим самим навчаючи учнів природничих знань, розвиваючи психічні