Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
овторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Пере формулювання запитання здійснюється тоді, коли діти не проявляють активності або здебільшого відповідають на запитання неправильно. Наприклад, на уроці за тезою Степи (4 клас) [16, с. 160] пропонується запитання: Як пристосувалися рослини до життя у степу? Діти відразу не можуть відповісти на нього. Вчитель організовує аналіз самого запитання:
- Про що говориться у запитанні? ( Про рослини)
- Де ростуть ці рослини? (У степах)
- Що потрібно розповісти про рослини, які ростуть у степах? (Як ці рослини пристосувались до життя у степах?)
- Що означає слово пристосувалися?
Крім у основних , у бесіді є додаткові запитання, які виконують функцію коригування відповіді, уточнення і доповнення. Вони не повинні бути підказуючими, а тим паче невизначеними.
Часто на уроках природознавства після неповної відповіді вчитель ставить додаткові запитання: А ще що ти можеш сказати? Що ти можеш доповнити? А ще? Ще…? І т. н.. Учень починає відповідати все, що знає, і навіть те, що не стосується конкретного питання. Вчитель запитує (Що ще…?) учнів до того часу, поки хтось із них не дасть правильну відповідь.
Щоб зосередити увагу дітей на запропонованому запитанні, воно ставиться перед усім класом, а для відповіді викликається один учень. Для інших дітей обовязковою є настанова з її мотивацією на уважне слухання відповіді.
Бажано, щоб усі запитання були індивідуалізовані. На кожне з них відповідає той учень, рівень підготовки і розвитку якого дозволяє успішно це зробити. Так, якщо запитання складне, то відповідь на нього дає сильний учень, а середній чи слабкий її повторює. Якщо просте, воно адресується слабкому учневі, а інші доповнюють і коригують його відповідь.
Запитання, які складають бесіду, бувають різні за характером:
а) репродуктивно мнемічні. Вони активізують память і спонукають до відтворення раніше здобутих знань і умінь;
б) репродуктивно пізнавальні. Ці запитання стимулюють репродуктивну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів наочності, спостережень, дослідів і т. ін.;
в) продуктивно пізнавальні. Відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розвязання проблеми.
У кожного із цих видів є свої особливості, які обовязково повинен врахувати вчитель, оскільки вони впливають на зміст запитань, структуру бесіди, її хід і результативність.
Під час бесіди важливо звернути увагу на якість відповідей учнів і за змістом, і за стилем. Вони повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформлені. Якщо учень неправильно відповідає на запитання, його формулюють зрозуміліше для нього, якщо ж він і в такому разі не може відповісти, ставлять легше запитання, відповідь на яке допоможе підійти до правильного висвітлення питання в першому його формулюванні.
Причини неточних або неправильних відповідей можуть бути різними. В одних випадках це неглибоке розуміння змісту навчального предмета, в інших невміння проаналізувати запитання і зрозуміти його сутність або словесно сформулювати відповідь.
Отже, для того, щоб бесіда дала очікуваний результат, до неї висуваються певні вимоги: вчитель повинен ретельно підготуватися, поділити матеріал на змістові частини; питання повинні бути короткі і точні, розвивати думку учня, розвивати його самого, кількість запитань оптимальна. Ефективність методу бесіди залежить від уміння вчителя формулювати і ставити запитання. Крім того, важливо, щоб учень давав відповідь повну, усвідомлену, точну, чітку, літературно правильно оформлену.
2.2 Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу Я і Україна
Бесіду можна проводити на всіх етапах уроку природознавства: при опитуванні, вивченні нового матеріалу, актуалізації знань тощо. Це можна показати за допомогою фрагментів уроків з природознавства.
Організаційна частина. Її мета мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.
- Які ми учні на уроці?
- Уважні та старанні.
- Що ми робимо на уроці?
- Здобуваємо знання.
- Хто ми з вами?
- Ми майбутнє України. (Із досвіду вчителя школи №54 м. Львова).
Фенологічні спостереження. Їх основна мета навчити дітей спостерігати за змінами, що відбуваюся в природі.
Тема Природа навколо нас 2 клас.
- Діти, яка зараз пора року?
- Чому ви думаєте, що осінь?
- За якими ознаками ви дізнались, що саме така пора року?
- Скажіть, який стан неба?
- На вулиці тепло чи холодно?
- Чи були опади?
- Чи є вітер? [ 13, с. 25].
Тема Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Гірські породи потребують охорони 3 клас.
- Яка пора року минає? Назвіть місяці осені.
- Якою була осінь? Доведіть.
- Яка була найвища і найнижча температура? [9, с. 67].
Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу.
Тема Водойми України 4 клас.
Бесіда з використанням технології Мозковий штурм.