Активізація навчально-пізнавальної діяльності на уроках алгебри
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
и вимагають активної діяльності кожного учня, тому клас необхідно готувати до їх проведення: запропонувати літературу з теми уроку, порадити узагальнити практичний досвід, придивитись до конкретного явища.
І сьогодні освіта не може бути вдосконалена без принципового переосмислення ролі вчителя у навчально-виховному процесі. Учитель нині повинен навчатися управляти діяльністю як усього колективу учнів, так і кожного окремого учня, проте це неможливо в межах традиційного уявлення про педагогічний процес. Кращі вчителі завжди ведуть пошук, використовують активні методи навчання: роботу в малих групах бригадах, парах. Кожний учитель бере на озброєння все найкраще. Використовують технічні засоби навчання, вводять опорні сигнали, роботу асистентів, збільшують час самостійної роботи на уроці[14, С.4].
Постійно застосовувати аналітико-синтетичний метод як під час пошуку розвязку задачі, так і під час виведення правила чи доведення теореми, а також в якості організаційної форми застосовувати колективну пояснювальну бесіду, охоплюючи при цьому якнайбільшу частину учнів класу.
Як один з прийомів активізації самостійної діяльності учнів можна проводити підготовлених окремими учнями пяти семи хвилинних повідомлень з питань, які безпосередньо відносяться до програмового матеріалу. Сюди ж відносяться і більш складні задачі. До цього намагатися залучати якнайбільше різних учнів класу; матеріал для їх виступу підбираю з урахуванням їх підготовки з математики, розвитку мови і т.д.
Отже, найважливішою умовою активізації навчально-пізнавальної діяльності є забезпечення мотивації навчання, яка підвищує інтерес учнів до знань, викликає наполегливість, сприяє засвоєнню нових знань, прагненню досягти поставленої мети.
Розділ 2. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики
2.1 Формування творчої активності та мислення на уроках математики
Сучасна педагогіка і психологія спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу будь-якої дисципліни, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.
Одним із видів творчих завдань є завдання по складанню задач. Такі завдання можуть бути запропоновані як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі його закріплення. Такі завдання давати і в класі, і додому.
Учителі інколи вчать дитину думати, відкривають перед нею першоджерела думки, навколишній світ, дають їй велику людську радість радість пізнання.
Гра Математичний капусняк не тільки сприяє глибокому повторенню та систематизації знань за матеріалом 5 та 9 класу, а ще й допоміг викликати інтерес до предмета, спонукав дітей у майбутньому до творчої активності, довів дітям, що математика наука строга і вимоглива, а також весела і жартівлива.
Отже, такі форми роботи значно підвищують мовну активність і тим самим сприяють позитивному впливу на мислення, творчість дітей та спонукають їх бути впевненими в собі.
Викликати творчу активність (збудити) допомагає розвивальне навчання; учень повинен розуміти цілі і завдання уроку, повинен захотіти вивчати матеріал (Ти можеш, він може, я можу).
Якщо ми розвяжемо проблеми: а) від знати до володіти; б) відійти від слова боюсь; в) від знати перейти до вільного мислення, - то це дасть учневі радість розумової праці[13, С.2].
Одним з ефективних є метод створення проблемних ситуацій, що набагато покращує засвоєння матеріалу учнями та розвиває в них увагу, гнучкість розуму, наслідком чого є висока активність учнів на уроці. Необхідно давати учням можливість експериментувати та не боятися помилок, виховувати у них сміливість не погоджуватись з учителем.
Пропонуємо кілька прикладів створення проблемних ситуацій.
Приклад 1
На дошці швидко записується розвязання рівняння. При цьому умисно робиться помилка:
(3х+7)Ч2-3=17,
6х+14-3=17,
6х=0,
х=0.
Звичайно, при перевірці відповідь не співпадає. Діти шукають помилку, таким чином розвязують проблему. Результат уважність і зацікавленість учнів на уроці.
Приклад 2
Оголошується домашнє завдання зі словами : У мене не виходить розвязати цю задачу. Спробуйте ви. Хоча розвязок відшукти нескладно. На наступному уроці радісні обличчя - вони розвязали.
Приклад 3
Під час розвязування квадратного рівняння, допускається навмисна помилка :
3х2 - 2х-2=0,
D= (2)2-4Ч3Ч (-2) =25.
Після знаходження коренів учням пропонують зробити перевірку. Вона показує, що знайдені числа не є коренями даного рівняння. Знаходять помилку D=28.
Такі приклади активізують діяльність учнів.
Пропонуємо вашій увазі декілька прикладів нестандартних логічних задач, задач на кмітливість. Задача пробуджує думку учня, активізує його розумову діяльність. Вони виражається у проведенні аналізу порівняння, узагальнення, встановлення звязків, аналогій тощо.
Приклад 4
Звичайна форма завдання .
Функцію задано формулою
у = х+5
Знайдіть значення функції, якщо :
х = 0, 7, -5,1.
Цікава форма завдання.
Запрошую до дошки учня, даю йому картку, на якій записано
&