Лучна рослинність України
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?айно до високих грив і підвищено-рівнинних ділянок, які майже повністю втратили звязок з алювіальним процесом. Характеризуються дуже бідними пилувато-піщаними, пилуватими підзолистими ґрунтами. Крім того, вони зрідка зустрічаються по неглибоких плоских, добре дренованих зниженнях, ґрунти яких значною мірою промиті повеневими водами і збіднені на поживні речовини. В заплавах малих і середніх річок пустищні луки нерідко зустрічаються в притерасних частинах заплав на делювіальних відкладах (шлейфах других піщаних терас або вододілів), що знаходяться поза сферою впливу повені.
Травостої пустищних луків здебільшого рідкі. Поряд з мезофітами на них ростуть оліготрофні рослини холодно-сухої екології (психрофіти, мезопсихрофіти і психромезофіти). Домішка оліготрофних рослин часто досягає великої кількості. Переважання в травостої справжніх психрофітів над мезофітами свідчить вже про зміну пустищної луки пустищем. У заплавах поліських річок пустищні луки представлені головним чином угрупованнями Nardus stricta.
В заплавах поліських річок пустища представлені дуже слабо. Вони властиві головним чином суходільним місцезнаходженням, сильною мірою збіднілим на поживні речовини. В поліських заплавах (переважно Дніпра і Припяті) вони звичайно представлені фрагментами овечокострицевих (з перевагою Festuca ovina) і замоховілих туїдійових (з перевагою моху Abietinelia abietina) пустищ, які приурочені до найвищих гряд, їх місцезростання звичайно характеризуються дерновими опідзоленими піщаними, рідше пилувато-піщаними бідними ґрунтами.
У заплавах малих поліських річок переважають торфяні болота. На лучну рослинність (головним чином болотистих і торфянистих луків) припадає невеликий процент.
У заплавах середніх поліських річок Західного Бугу (притока Висли), Турії, Горині, Стиру, Случі, Ужа (праві притоки Припяті), Тетерева (права притока Дніпра), Снову (права притока Десни), по їх прибережних, найбільш дренованих гривах і грядах переважно розвиваються різнотравно-злакові угруповання справжніх луків. Найчастіше зустрічаються угруповання з переважанням Festuca rubra, Agrostis tenuis, Poa pratensis, Cynosurus crista-tus, Anthoxantum odoratum, рідше Festuca pratensis. На більш піщаних грунтах (в заплавах річок Тетерев і Уж) зустрічаються угруповання Calamagrostis epigeios і Agrostis alba. Трохи нижче (на порівняно невисоких гривах, рівнинних і знижено-рівнинних ділянках) справжні луки представлені угрупованнями Festuca pratensis і Alopecunjs pratensis.
На негативних елементах рельєфу розвиваються головним чином болотисті і торфянисті луки. До перших належать здебільшого угруповання Poa palustris, Agrostis stoionrfera, Phalaroides arundinacea, Carex acuta та інших, які розвиваються на лучно-болотних, мулувато-глейових ґрунтах. У складі торфянистих луків найчастіше зустрічаються угруповання з переважанням Deschampsia caespitosa, Molinia caerulea, Carex fiava, C. nigra. Угруповання торфянистих луків розвиваються найчастіше на торфяно-глейових і торфянисто-глейових ґрунтах.
На обводнених, слабо проточних зниженнях розглядуваних заплав часто зустрічаються також угруповання Acorns calamus.
Для притерасних шлейфів багатьох поліських річок характерні угруповання Nardus stricta, що належать до пустищних луків. Взагалі в заплавах цих поліських річок найкраще представлені болотисті й справжні луки (вогкі варіанти), на другому місці стоять торфянисті і пустищні луки. Остепнені луки, за винятком заплав Тетерева і Ужа, майже зовсім відсутні.
Остепнені луки Тетерева і Ужа (в межах нижніх течій) представлені головним чином угрупованнями з переважанням Agrostis vinealis, рідше Carex praecox.
Заплавні луки Припяті і Сожу представлені болотистими та торфянистими формами внаслідок того, що заплава Припяті в межах України значною мірою заболочена. Майже вся її притерасна частина (25-30%) зайнята торфяними болотами, в яких травянистій рослинності основна роль належить Carex rostrata, C. elata, C. appropinquate та ін. з участю болотного різнотравя (Comarum palustre, Caltha palustris, Lysimachia vulgaris та ін.), Dryopteris thelypteris і зелених мохів із родів Drepanocladus, Calliergonella, Calliergon та ін.
Лучні ділянки в заплаві Припяті зайняті головним чином болотистими і торфянистими луками (понад 45%). На справжні луки припадає порівняно невелика площа (понад 20%). Крім того, тут нерідко зустрічаються угруповання остепнених (5-7%), пустищних (2- 3%) луків і навіть фрагменти пустищ (до 2%).
До складу болотистих луків здебільшого входять різнотравно-осокові, злаково-осокові і чисто заростеві осокові угруповання з переважанням Carex acuta та осоково-злакові, різнотравно-злакові і злакові з домінуванням Glyceria maxima і G. fluitans та Poa palustris. Крім того, зрідка зустрічаються угруповання Beckmannia eruciformis і Carex vesicaria.
Торфянисті луки представлені головним чином різнотравно-злаковими, злаковими і осоковими угрупованнями з переважанням Agrostis саnіna, Molinia caerulea, Deschampsia caespitosa, Carex cespitosa і C. nigra.
До справжніх луків входять головним чином різнотравно-злакові і злакові угруповання Calamagrostis epigeios, Agrostis tenuis, рідше Cynosurus cristatus.
Справжні луки на території припятьської заплави займають порівняно невелику площу і представлені малою кількістю угруповань, що свідчить про одноманітність і обмеженість їх місцезростань.
Остепнені луки зустрічаються головним чином у прирусловій і центральній частинах заплави і повязані з верхніми частинами високих грив і гряд. Вони розвиваються переважно на дерново-лучних пилувато-піщаних порівняно добре прогріваних ґрунтах, які ще не повністю втратили звязок з алювіальним процесом. До складу цих луків найчастіше входять угруповання з перева