Культура стародавнего Египта укр
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО ЭГИПТУ
План
- Уведення. Місце історії Стародавнього Єгипту у світовій історії.
- Економічний розвиток Стародавнього Єгипту.
- Фінанси і торгівля в Стародавньому Єгипті.
- Грошова система Стародавнього Єгипту.
- Внутрішня торгівля Єгипту.
- Зовнішня торгівля Єгипту.
- Оподатковування в Стародавньому Єгипті.
- Єгипетське право.
- Література і релігія Стародавнього Єгипту.
- Внутрішня і зовнішня політика Рамзеса II.
- Широке монументальне будівництво в Стародавньому Єгипті епохи Рамзеса II.
- Економічне становище Стародавнього Єгипту епохи Рамзеса II.
- Військові походи Рамзеса II.
- Висновок. Роль епохи Рамзеса II в історії Стародавнього Єгипту й у світовій історії.
1. Уведення
К
ультура Стародавнього Єгипту (Країни Великого Хапі) з незапамятних часів залучала до себе увагу всього людства. Вона викликала подив у гордого своєю цивілізацією вавілонського народу. У єгиптян училися мудрості філософи і вчені Стародавньої Греції. Великий Рим схилявся перед стрункою державною організацією країни пірамід.
Минули тисячоріччя , але жвавий інтерес до історії Стародавнього Єгипту аж ніяк не зник . Навпроти! Але довгий час величезний шар єгипетської історії був невідомий людям : учені не могли розшифрувати таємничі письмена- ієрогліфи. Спроби проникнути в їхню таємницю були ще в далекій давнині, над загадкою билися й античні філософи, історики, письменники. Вирізані на камені зображення - це магічні знаки, - говорив римський поет Лукіан, що жив у I столітті нашої ери. Єгипетський лист має символічний характер. Кожен ієрогліф позначає ціле слово чи навіть фразу, - припускав історик Плутарх, що жив на рубежі I і II століть. Писали про єгипетські ієрогліфи й Апулей, і Геродот, і багато хто інші. Але знадобилася кропітка праця багатьох поколінь дослідників , щоб до кінця виявити всі таємниці єгипетського листа. Ця знаменна подія - одне із самих видатних відкриттів в історії світової науки , що відбулося лише в XIX столітті. Йому передували роки болісних і марних шукань. Усією душею прагнучи до заповітної мети, багато вчених непомітно для себе ухилялися вбік і вступали на такий шлях, що вів їх усе далі по заплутаному лабіринті фантазій і домислів. Але після дешифрування ієрогліфів перед нами обрисувалася у всій своїй величі могутня цивілізація, що процвітала кілька тисяч років на берегах Нілу. Єгиптологія широко відкрила доступ до скарбниці культурних цінностей, створених талановитим і працьовитим народом. Ми можемо зараз по достоїнству оцінити величезний внесок древніх єгиптян у розвиток світової культури , науки і мистецтва.
Як вже було сказано вище, інтерес до культури Стародавнього Єгипту не зникає дотепер. Написано безліч книг про історію, традиції Країни Великого Хапі, про їх місце у світовій історії.
Єгиптяни здавна споряджали торгові і військові експедиції в Аравію, розташовану на стику трьох материків і яка була сполучною ланкою в спілкуванні областей Середземноморя (у тому числі і Єгипту) зі Східною Африкою й Індією, а через неї з Китаєм.
Рамсес II згадується в Старому Завіті стосовно до двох історичних періодів - час поселення ізраїльських племен у Єгипті (час Йосипа) і утиск нащадків Ізраїлю в країні фараонів (час Мойсея). Існує думка, що в основі цих біблійних розповідей лежать, швидше за все, перекази ханаанського населення Палестини, що неодноразово проникали в Єгипет. Але можливо і сполучення цих переказів з переказами власне ізраїльських племен часів перших фараонів девятнадцятої династії.
2. Економічний розвиток Стародавнього Єгипту
Р
аннім царством називають період правління I-II династій по Манефону. Древнім же царством прийнято вважати правління III-VIII династій. Основна маса зведень про цей період дійшла до нас у формі розписаних фарбами рельєфів і написів, що покривають стіни внутрішніх приміщень гробниць вельмож Стародавнього царства.
Основою економіки Єгипту в цей період було сільське господарство. Уся долина Нілу є, власне кажучи, гігантським оазисом. Якби не Ніл, то весь Єгипет представляв би собою пустелю, подібну Лівійській. Весь родючий ґрунт долини Нілу складається з могутніх відкладень річкового мулу; він легко піддається обробці і відрізняється винятковою родючістю.
Своєрідність історії найдавнішого Єгипту полягає в тому, що тут у силу природних умов країни, навіть при тодішньому рівні розвитку техніки, виявився можливим величезний ріст продуктивності землеробства.
Могутню ріку Ніл, що не тільки зрошувала землю, але й відкладала при щорічних своїх розливах плодоносний іл., людині необхідно було освоїти для того, щоб вона могла відігравати важливу роль у розвитку господарства. Без штучного осушення і зрошення долина Нілу залишалася би багнистою низиною посередині хитких пісків.
На зображенні, що дійшло до нас з часу одного з до династичних царів, показані його піддані, що голими руками і мотикою працюють на багатоводній протоці. У представленні сучасників I династії будь-яка область їхньої країни була насамперед зрошуваною землею; саме слово область (ном) у той час писалося знаком, що зображував землю, поділений зрошувальною мережею на чотирикутники. Пересічений зрошувальними спорудженнями Єгипет уже при I династії став країною виня