Криміналістична габітологія
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?ини (голови, обличчя, рук, ніг, зубів, шкіряних покривів та ін.). Внутрішні (структурні) дані характеризують зовнішню будову тканин, органів, різних виділень людського організму.
Біологічні дані людини є трьох видів: динамічні, голосові й мовні. Динамічні дані означають рухові навички, що проявляються під час руху людини, в індивідуальній каліграфії, при жестикуляції, у голосі, манері поведінки. Голос дані людини, джерело звукових слідів. Завдяки голосу можна формувати індивідуальні комплекси ознак ідентифікувати людину за голосом, звуковою мовою. Мова дані людини, що є засобом спілкування з іншими. Криміналістами досліджується усна і письмова мова.
Соціальні дані людини характеризують її як особу. Усі соціальні дані можна обєднати в окремі класи: персонографічні, психофізіологічні, психічні, світосприймальні, виробничо-ділові, морально-побутові.
Персонографічні дані прізвище, імя, по батькові, стать, дата народження, місце народження, національність тощо.
Психофізіологічні дані характеризують:
- стан людини веселість, збудливість, пригніченість;
- тип нервової діяльності людини сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік;
- фізичні вади людини глухота, сліпота, різні каліцтва.
Психічні дані є сталими душевними якостями індивіда, що набуваються в процесі життєдіяльності, виховання та самовиховання відчуття, сприймання, увага, память, почуття, мовлення, уява, мислення, воля. Система психічних даних може впливати на темперамент та характер людини, її психічні якості: енергійність, рішучість, запальність, мужність, сміливість, працьовитість тощо.
Світосприймальні дані характеризують духовне, ідейне обличчя людини (ідейність, принциповість, вірність). Вони дозволяють визначити: заангажованість, вподобання особи, прихильність до певних ідей, ідеології; переконання, погляди, дотримування певних принципів; стійкість і незмінність у своїх почуттях, відносинах, у виконанні обовязків, повинності.
Виробничо-ділові дані характеризують ставлення людини до праці: працездатність, ощадливість, марнотратство, безгосподарність, жадібність, користолюбство. Виробничо-ділові дані визначають властивість особи, спроможність виконувати певну діяльність, також її психічний стан і позитивні та негативні моральні риси. Виробничо-ділові дані як психологічні установки орієнтують особу до здійснення певних дій, живлять її прагнення.
Морально-побутові дані характеризують людину в побуті, сімї, малому колективі. Це показники системи норм і принципів поведінки особи у ставленні до членів сімї, родини, іншої малої соціальної групи. Відповідні показники стосуються міцних звязків між указаними членами суспільства або навпаки. Це, зокрема, єдність цілей, міжособистісних, ідейних, ділових, організаційних стосунків, високий рівень спілкування. Згуртовуючим фактором морально-побутових даних, що характеризують особу в побуті, сімї, малому колективі, є мета передбачення в її свідомості результату, на здобуття якого спрямована належна діяльність [26, 102].
Ознаки і дані зовнішності є головним компонентом криміналістичної габітології, їх потрібно віднести до фізичного виду габітологічної характеристики. Зовнішній вигляд людини завжди використовувався для її розшуку і ототожнення. При цьому субєкти криміналістичної діяльності брали до уваги зовнішні ознаки і дані людини. Зовнішні ознаки людини поділяють на анатомічні та внутрішньоструктурні.
Анатомічні ознаки людини це природжені її особливості (розмір і розташування окремих частин тіла). Кожна група обєктів дослідження становить підрозділ криміналістичної габітології: дактилоскопія (гр. daktilos палець), дентоскопія (лат. dento зуби), дермоскопія кримінальна (лат. derma шкіра).
Отже, криміналістична габітологія вивчає: габітоскопію вчення про зовнішність, дактилоскопію, дентоскопію, криміналістичну дермоскопію обличчя. У процесі становлення та розвитку криміналістики як науки ознаки зовнішності людини піддавалися класифікації. Розроблялася методика опису ознак.
Спеціальну термінологію для позначення ознак зовнішності вперше дослідив і запропонував французький криміналіст А. Бертільон. Він назвав її "словесний портрет", запропонував описувати анатомічні ознаки, характеризуючи зовнішню будову тіла, фізіологічну діяльність.
У даний час у практичній діяльності ознаки "словесного портрету" використовуються як система опису свідками і потерпілими зовнішності підозрюваного у вчиненні злочину з метою його впізнання (ідентифікації) та затримання. Так, за "словесним портретом" (див. рис. 55) розшукується виконавець убивства на замовлення 35 літнього киянина Олександра X., яке було скоєно 24 травня 2004 року біля спорткомлексу "Схід" у Дарницькому районі м.Києва. Підозрюваний чоловік віком 35-40 років, зріст близько 170 см, міцної статури, обличчя коловидне "червоного" кольору, волосся чорне, коротке, очі темні, ніс і губи середні. Був одягнений у джинси чорного кольору, такого ж кольору куртку з синіми вставками.
Найбільш повну класифікацію ознак зовнішності людини зробив у 1976 р. П.П. Цветков. Вчений класифікував ознаки зовнішності людини на три групи:
- загальнофізичні стать, вік;
- демографічні тип раси, національність;
- анатомічні зріст, статура, угодованість, голова, волосся, обличчя, шия, плечі, груди, спина, руки, ноги.
Кожна група ознак має більш детальну класифікац