Криміналістична габітологія
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
Вступ
Актуальність теми дослідження. Зовнішній вигляд (зовнішність) людини здавна використовується під час упізнання та кримінальної реєстрації злочинців. Зовнішність людини залишається відносно незмінною протягом всього її життя. Ознаки, які характеризують зовнішню будову людини, називаються ознаками зовнішності. У кожної людини зовнішній вигляд є суто індивідуальний і має здатність відображатися в матеріальних слідах та памяті людини у вигляді уявних образів. Ознаки зовнішності складають основу криміналістичного дослідження під час вирішення ідентифікаційних та діагностичних завдань.
Вчення про ознаки зовнішності людини, про їх матеріальні та ідеальні відображення, про методи та засоби їх фіксації й використання для встановлення фактів, які відіграють значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів, утворює окрему теорію науки криміналістики, яку називають криміналістичною габітологією або габітоскопією. Термін "габітоскопія" (лат. habitus зовнішність, skopeo розглядати) введений у криміналістику В.О. Снетковим.
Габітологія (або габітоскопія) галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи. Науковою основою габітології є дані анатомії, антропології, біології.
Ідентифікація людини за ознаками зовнішності являє собою встановлення тотожності або відмінності конкретної особи в оперативно-розшукових або кримінально-процесуальних цілях. Така ідентифікація можлива через індивідуальність зовнішнього вигляду людини та відносну його незмінність (стійкість).
Ідентифікованою за ознаками зовнішності є особа, яка перевіряється (розшукувана особа). Це може бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений. Ідентифікуючими обєктами виступають:
- мисленнєвий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у памяті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом предявлення для впізнання;
- матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;
- словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого);
- останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп).
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Метою курсової роботи є дослідження криміналістичної габітології.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
- дослідити сутність і значення криміналістичної ідентифікації;
- дослідити поняття і значення криміналістичної габітології (габітоскопії) як галузі криміналістичної техніки;
- визначити криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі.
Обєктом дослідження курсової роботи є законодавство України, що регулює суспільні відносини щодо кримінальної відповідальності.
Предмет дослідження криміналістична габітологія.
Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.
Теоретичною основою даного дослідження є підручники, навчальні посібники, збірники наукових праць, що відносяться як до науки криміналістики, психології, конституційного, кримінально процесуального права.
Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
Розділ 1. Сутність і значення криміналістичної ідентифікації
1.1 Поняття ідентифікації
Термін "ідентифікація" походить від пізньолат. identifico ототожнюю. Теорія ідентифікації вивчає технічні засоби, методи і прийоми встановлення тотожності обєктів, що мають значення для розслідування злочину.
Вирішення питань про тотожність має важливе значення при розслідуванні різних злочинів. Водночас встановлення тотожності є встановленням суттєвих у справі обставин.
Встановлення тотожності різних обєктів дає змогу встановити факти, важливі для розслідування злочину, тобто доказові факти, одержати докази.
Процес встановлення тотожності обєктів (взуття за слідами, особи за прикметами зовнішності, знаряддя злому за відбитками тощо) здійснюється різними методами. Теорія ідентифікації вивчає загальні прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам встановлення тотожності, і тому називається загальною теорією криміналістичної ідентифікації.
Для того, щоб вирішити питання про тотожність або відмінність, необхідно в одних випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну експертизу), в інших провести слідчі дії (наприклад, предявлення для впізнання). Тому розрізняють оперативно-слідчу та експертну ідентифікацію.
В усіх випадках встановлення тотожності являє собою процес, який охоплює дослідження, порівняння або зіставлення ознак, такий процес називається ідентифікацією, або ототожненням. Таким чином, криміналістична ідентифікація це процес встановлення індивідуальної тотожності