Криміналістична габітологія
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
аного відображення;
при поясненні збігу враховувати:
а) стійкість ознак;
б) наскільки часто ознака трапляється в обєктах ідентифікації (чим більш рідкісною є ознака, тим вона цінніша);
в) конкретні умови відображення обєктів ідентифікації.
Істотне значення для наукового пояснення й збігу і відмінностей в ознаках має вивчення умов і механізму утворення ознак.
Висновок про тотожність, відмінність або групову належність, яким закінчується ідентифікація, повинен будуватися на даних дослідження і бути обґрунтованим. Цей висновок повинен бути результатом глибокої оцінки збігу і відмінності в ознаках, при цьому ознаки повинні розглядатися у взаємозвязку і взаємозалежності, як єдиний комплекс ознак обєкта. Для висновку про наявність тотожності необхідним є збіг комплексу ознак, неповторних у даному сполученні та ні в якому іншому обєкті. Для тотожності необхідним є збіг саме комплексу ознак, окремі ознаки можуть бути у багатьох обєктів. Таким чином, для індивідуальної ідентифікації (встановлення конкретної тотожності) необхідним є збіг комплексу загальних і окремих ознак. Критерієм для вирішення питання про достатність даного комплексу для висновку про тотожність є практика, наукові положення [15, 34].
Для висновку про групову належність (групову ідентифікацію) необхідним є збіг всіх істотних ознак даної групи (роду, виду, системи, сорту, марки тощо), тобто таких ознак, за відсутності однієї з яких виключається належність обєкта до групи.
Результат ідентифікації може бути виражений:
а) у позитивній формі тотожність установлена;
б) у негативній формі установлена відмінність;
в) у категоричній формі інше вирішення даного питання за переконанням експерта неможливе;
г) у ймовірній (передбачуваній) формі існує велика можливість даного рішення, інше рішення хоча і малоймовірне, але можливе, припустиме.
Наукова достовірність визначається в результаті вирішення таких основних питань:
а) чи необхідні спеціальні знання для вирішення питання про тотожність і якщо так, то чи була призначена судова експертиза, чи достатньо кваліфікований експерт;
б) чи були надані експерту необхідні обєкти; чи мали вони потрібні властивості;
в) у яких умовах провадилася ідентифікація;
г) чи є науковими метод і засоби, які застосовувалися при порівняльному дослідженні;
ґ) наскільки обґрунтований збіг комплексу ознак; чим мотивуються відмінності;
д) чи немає логічних суперечностей.
Розділ 2. Поняття і значення криміналістичної габітології (габітоскопії) як галузі криміналістичної індентифікації
2.1 Поняття і значення криміналістичної габітології
Криміналістична габітологія (лат. crimen злочин + habitus зовнішній вигляд людини, її будова тіла + гр. logos вчення) це галузь криміналістичної техніки, що ґрунтується на засадах анатомії, антропології, біології й охоплює систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини, а також сукупність методів і науково-технічних засобів, що забезпечують збирання, дослідження і використання відповідних ознак для ототожнення особи.
Отже, серед криміналістів нині є загальновизнаним, що габітологія вивчає сліди ознаки зовнішньої будови людини та їх використання в процесі досудового та судового слідства. Однозначного підходу щодо використання терміна "габітологія" не існує. Криміналісти застосовують також термін "габітоскопія".
Криміналістична габітоскопія (лат. crimen злочин + habitus зовнішній вигляд людини, її будова тіла + гр. scopeo розглядати) це криміналістичне вчення про ознаки зовнішнього вигляду людини, їх матеріальних та ідеальних відображень, про методику використання цих ознак при встановленні фактів, що мають значення для провадження досудового слідства в кримінальних справах про злочини та їх попередження. Як бачимо, габітоскопія вивчає криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовнішності, є галуззю криміналістичної техніки, що охоплює вивчення, систематизацію, оцінку ознак зовнішності з метою застосування прийомів і методів ідентифікації особи.
Що стосується історичного аспекту проблеми, то, наприклад, на початку 90х років минулого століття в підручнику з криміналістики був передбачений спеціальний розділ "Криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовнішності". Ототожнення особи за ознаками зовнішності можливе тільки тому, що кожна людина наділена від природи неповторною сукупністю ознак зовнішності, і ці ознаки притаманні тільки цій людині на відповідному етапі її розвитку. Зміни в зовнішності людини можуть трапитися з різних причин, у тому числі умисно [26, 100].
Людина наділена даними, що забезпечують її життєдіяльність. їх можна класифікувати за трьома видами: фізичні, біологічні, соціальні. Це означає, що людині притаманні відповідно три види слідів. Отже, на місці події людина (злочинець, потерпілий, свідок) залишає сліди, які мають інформацію про неї.
- Фізичні дані характеризують будову тіла людини.
- Біологічні дані характеризують функціональну діяльність людини як біологічного механізму в соціальному середовищі.
- Соціальні дані характеризують людину як субєкта правовідносин, суспільних відносин.
Фізичні дані людини, у свою чергу, є двох видів: зовнішні (анатомічні) і внутрішні (структурні). Зовнішні (анатомічні) дані характеризують будову тіла лю?/p>