Комплексний теоретичний аналіз проблеми однобічності та неповноти дізнання, досудового та судового слідства у кримінальному судочинстві
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ПЛАН
ВСТУП
Розділ 1 Однобічність або неповнота дізнання, досудового та судового слідства у кримінальному процесі України
1.1 Поняття „всебічності”, „повноти” та „обєктивності” у кримінальному процесі
1.2 Всебічність, повнота та обєктивність як засіб встановлення обєктивної істини по справі
1.3 Співвідношення всебічності, повноти і обєктивності дослідження обставин справи та предмету і межі доказування при проведенні дізнання і досудового слідства
Розділ 2 Однобічність або неповнота дізнання досудового чи судового слідства, як підстава для скасування вироку
2.1 Загальна характеристика однобічності або неповноти дізнання досудового чи судового слідства як підстави для скасування вироку
2.2 Фактори, що призводять до неповноти та однобічності під час розгляду кримінальних справ у суді
Розділ 3 Процесуальний порядок скасування вироку суду з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового та судового слідства
3.1 Порядок апеляційного скасування вироку суду з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового та судового слідства
3.2 Порядок касаційного скасування вироку суду з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового та судового слідства
СУДОВА ПРАКТИКА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми обумовлена реформуванням судової та правоохоронної системи в Україні, необхідністю здійснення якісного переходу на більш високий рівень ефективності правосуддя, що, безперечно, потребує нових підходів у питанні забезпечення всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи у кримінальному судочинстві. Дана проблема є вкрай важливою. Якщо за результатами розгляду кримінальної справи не буде допущено помилки, всі обставини будуть встановлені вірно, то понесуть покарання дійсно винні у вчиненні злочину особи, і, одночасно, отримають законний захист інтереси потерпілих та не постраждають непричетні до злочину особи.
Проблема забезпечення всебічного, повного і обєктивного дослідження справи наскрізь пронизує напрямок адаптації кримінально-процесуального законодавства України до законодавства Європейського Союзу та забезпечення неухильного дотримання вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.), зокрема, закріпленого у ст.6 права на справедливий суд, а також положень інших міжнародно-правових актів в галузі правосуддя та захисту прав людини в сфері кримінальної юстиції.
Актуалізація проблематики реалізації принципу всебічного, повного і обєктивного дослідження справи зумовлена також і необхідністю приведення порядку доказування та системи кримінально-процесуальних доказів до вимог змагальності з метою неухильного виконання конституційної вимоги щодо забезпечення сторонам свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Шлях до всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи у кримінальному суді - це шлях від ймовірних знань до достовірних висновків, він повязаний зі складними психологічними механізмами формування внутрішнього переконання судді, що потребують невідкладного осмислення з огляду на нові політико-правові та соціально-економічні умови соціального розвитку, на розбудову нової системи цінностей в суспільстві.
Питання дослідження правових проблем всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи розглядались у наукових працях Л.Є.Владімирова, С.І.Вікторського, Й.В.Михайловського, Д.Г.Тальберга, В.К.Случевського, І.Я.Фойницького, В.Д.Бринцева, Ю.М.Грошевого, М.М.Михеєнка, І.Л.Пєтрухіна, М.М.Полянського, М.С.Строговича, Г.І.Чангулі, В.П.Шибіки, та інших.
Мета і задачі дослідження. Метою дипломної роботи є комплексний теоретичний аналіз проблеми однобічності та неповноти дізнання, досудового та судового слідства у кримінальному судочинстві як підстави для скасування вироку.
Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити такі задачі:
- дати визначення поняттям „всебічності”, „повноти” і „обєктивності” у кримінальному процесі;
- встановити співвідношення принципу всебічності, повноти і обєктивності дослідження обставин справи та межі доказування в кримінальному процесі;
- визначити місце принципу всебічності, повноти і обєктивності дослідження обставин справи серед інших принципів та його співвідношення з іншими ключовими принципами кримінального судочинства;
- визначити наслідки скасування рішення на підставі однобічності та неповноти дізнання, досудового і судового слідства;
- встановити фактори, що призводять до неповноти і однобічності під час розгляду кримінальних справ у суді.
Обєктом дослідження є проблема однобічності та неповноти дізнання, досудового та судового слідства, що є підставою для скасування вироку.
Предмет дослідження юридичні норми судочинства України, законодавство зарубіжних країн, практика правозастосування й доктринальні положення, що стосуються всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи у кримінальному судочинстві.
Методологічною основою дипломної роботи є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах обєктивного та всебічного аналізу правового явища, яким є проблема всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи у кримінальному судочинств?/p>