Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
ракторах загального призначення, літом на універсально-просапних тракторах. В цей же час механізатори працюють на зернозбиральних комбайнах (30…35 днів).
Таблиця 10.
Річне розподілення трудозатрат на експлуатацію тракторів різного класу
ПоказникиК700А, К701Т150КТ150, ДТ75 (всіх модифікацій)МТЗ і ЮМЗ (всіх модифікацій)Інші (Т40АМ, Т40М, Т25А)Кількість обстежених тракторів13666717537Приходиться на один трактор, люд./год.:на виконання механізованих робіт11001219103216301799в т.ч. тракторно-транспортних робіт35181313791515на технічне обслуговування машин9597748635на ремонт і зберігання техніки346344252186140Для вирівнювання річної зайнятості механізаторів рекомендується наступна структура розподілу трудозатрат:
виконання механізованих робіт 1130…1270 люд/год (60…68%) фонду робочого часу);
виконання ремонтно-обслуговуючих робіт 350…420 люд/год (20…22%);
роботи по додатковій зайнятості (включаючи виробниче навчання) 150…350 люд/год (10…20%).
Загальною закономірністю для господарств, що характеризуються високим рівнем забезпеченості механізаторськими кадрами, є наявність міцної ремонтно-технічної бази, чим досягається річна зайнятість трактористів-машиністів і покращуються умови праці в зимовий період. Наявність кваліфікованих механізаторських кадрів і необхідної ремонтно-технічної бази дозволяють виконувати роботи по технічному обслуговуванню і ремонту засобів механізації силами господарств. Рівномірна зайнятість механізаторів в окремі періоди року досягається шляхом оволодіння ними суміжних професій. Переважно це професії, повязані з ремонтом і технічним обслуговуванням машин (слюсар з ремонту МТП, майстер-діагност, електрогазозварник, майстер-налагоджувальник, слюсар з ремонту машин на фермах тощо).
В структурно-технологічній схемі виконання ремонтно-обслуговуючих робіт на машинному дворі господарства трактористи-машиністи задіяні на одинадцяти видах робіт (рис. 7).
У трактористів-машиністів, які оволоділи суміжними професіями ремонтників, річна зайнятість збільшується на 150…250 годин, або на 10…15%.
Якщо в період сільськогосподарського року (березень-жовтень місяці) робочим місцем трактористів-машиністів є поле, то в період закінчення польових робіт (листопад-лютий місяці) таким же робочим місцем їх повинен стати машинний двір.
В умовах сільськогосподарського підприємства професія механізатора обєднує декілька спеціальностей, які на промислових підприємствах мають самостійне значення. Можна вважати, що в аграрному виробництві спеціальність тракториста-машиніста стає частковим випадком із цілого набору спеціальностей, якими він повинен володіти. Тому добиватися універсалізації механізатора по всім видам робіт з кожним роком стає все важче із-за ускладнення техніки і збільшення робочих швидкостей.
В процесі функціонування сільськогосподарського виробництва змінюється характер і зміст сільськогосподарської праці. Одночасно поглиблюється спеціалізація і розширюється універсалізація працівників однієї професії.
В сільському господарстві, як і в інших сферах виробництва, діє закон зміни праці закон функціонування робочої сили в умовах технічного розвитку. Закон зміни праці виражає обєктивну необхідність в умовах машинного виробництва, розвитку фізичних і розумових здібностей працівника, без чого не можливо поєднання його з складними механізованими знаряддями праці. Ключовою рисою закону змін праці є вираження функціонального звязку між технічним рівнем галузі і культурно-технічним рівнем робочої сили, що характеризує придатність працівників в разі зміни потреби в праці, всебічний розвиток їх здібностей. Забезпечення круглорічної зайнятості трактористів-машиністів досягається шляхом оволодіння ними додаткових професій (рис. 8) в системі професійної освіти і навчально-курсової мережі Міністерства аграрної політики.
Рис. 7. Структурно-технологічна схема виконання механізаторами ремонтно-обслуговуючих робіт на машинному дворі господарства
Рис. 8. Схема додаткових професій тракториста-машиніста
Крім слюсарних і інших ремонтних спеціальностей в господарствах все більше виникає потреба в машиністах і апаратниках по обслуговуванню переробних галузей і комунальних потреб. Таких спеціальностей механізаторського профілю налічується понад 10 видів. Ними вирівнюється 40% (100…105 днів) річного фонду робочого часу трактористів-машиністів, що залишаються після роботи на машинно-тракторних агрегатах.
Використана література
1. Методика определения потребности сельскохозяйственных предприятий в механизаторах, Москва 1979
2. Журавлев Г.Е., Лобань В.Г. Определение состава машинно-тракторного парка для сельскохозяйственных предприятий. // Определение состава МТП с использованием математического программирования. Материалы выездного пленума отд-ния механизации и электрификации сел. хоз-ва ВАСХНИЛ в 1964г. [Ред. коллегия: акад. Лучинский и др.] М., Колос 1966. С. 3-23.
3. Губко В.Р., Финн Э.А., Варшавский М.Л., Определение состава машинно-тракторного парка для хозяйств основных зон Украинской ССР. К.: УкрНИИНТИ, 1972. 44с.
4. Губко В.Р., Фінн Е.А., Комзакова Л.М. Питання методики і результати розрахунків машинно-тракторного парку на ЕОМ. // Застосування математичних методів у дослідженнях складних процесів сільськогосподарського виробництва. / Ред. кол.: В.С. Крамаров / К., Урожай, 1972. С. 10-17.
5. Определение оптимальной потребности в тракторах и сельхозмашинах (методические рекоменда?/p>