Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
актики зміни механізаторів на тракторах через добу. В той же час доведено, що втома механізатора наступає після чотирьох годин безперервної праці і прогресує з кожним послідуючим часом роботи.
Враховуючи тривалість світового дня на рис. 26 показані оптимальні режими роботи механізаторів протягом року.
В зимовий період доцільно встановлювати семи годинну робочу зміну із 8 до 17 годин і обідньою перервою з 12-ої до 14-ої години. При десяти годинній тривалості зміни у весняно-осінній періоди механізатори працюють із 7 до 19 годин із двогодинною перервою.
Із квітня по вересень тривалість світового дня (14…17 годин) дозволяє використовувати техніку в дві зміни:
механізатори першої зміни працюють з 5…6 години до 13-ої години (перезміна від 13-ої до 14ої години);
механізатори другої зміни з 14-ої до 21…22-ої години.
Схематично графік двозмінної роботи механізаторів можна представити так:
ДеньПочаток зміниПерезмінаКінець зміни(5…6 год.)(13…14 год.)(21…22 год.)1-йІІІ2-йІІІ3-йІІІі т.д.ІІІ
Рис. 5 Оптимальні режими роботи робочого дня механізаторів.
Перший механізатор
Другий механізатор.
Суть приведеної двозмінної роботи полягає в тому, що перезміна механізаторів відбувається один раз на добу. Так, механізатор, який заступив на зміну о 14-й годині працює залежно від періоду робіт до 21…22-ої години, а наступного для, після нічного відпочинку, він працює в першу зміну до 13-ої години. Його змінює напарник, який працює за таким же розпорядком. Під час перезміни обидва трактористи-машиністи проводять технічний догляд агрегату, зясовують особливості виконання роботи на даному полі; при цьому виключається заочна передача машин механізаторами.
Впровадження раціональної форми організації двозмінної роботи механізаторів, наприклад, в господарствах Шполянського району Черкаської області дозволило збільшити денний виробіток агрегатів на обробітку кукурудзи з 22…24 га до 38…45 га; скоротити строки посіву озимих культур із 10…12 днів до 6…8 днів.
Однією з головних умов підвищення продуктивності машинно-тракторних агрегатів, скорочення строків та поліпшення якості виконання сільськогосподарських робіт є раціоналізація балансу часу робочої зміни механізатора. Масові дані свідчать, що непродуктивні затрати часу робочої зміни сягають до 40% і більше. Простежується прямий звязок рівня раціональності використання робочого часу і змінної продуктивності праці. Свідченням тому є аналіз виконання технічно обґрунтованих норм виробітку на механізованих роботах.
Технічно обґрунтована норма це по суті плановий рівень продуктивності праці в жорстко виділених технічних, технологічних і організаційних умовах.
Розробка раціонального балансу часу робочої зміни один з найбільш складних і відповідальних моментів наукової організації праці. Розробка такого балансу полягає в обґрунтуванні затрат робочого часу по елементах. Починають цю розробку з вивчення фактичних затрат робочого часу за спостереженнями робочого дня механізатора. Затрати зводять по елементам і здійснюють по ним оцінку використання робочого часу. Наприклад, проведемо аналіз фактичного розподілу часу робочої зміни механізатора на посіві кукурудзи і розробимо раціональний баланс її в межах обґрунтованих норм. Як правило, на механізованих роботах нормується виробіток машин і агрегатів, а не виробіток працівників їх обслуговуючих. В даному випадку дослідження направлені на ущільнення робочого дня механізатора.
Із показників табл. 9 видно, що фактична тривалість робочої зміни на 1,64 години перевищує нормативну, а чистий робочий час складав лише 38,0%. Досить високі трудозатрати 3,06 год. (31,8%) припадали на виконання допоміжних робіт: повороти і заїзди, завантаження насіння в сівалку (1,91 год.), переїзди на дільниці під час зміни; мали місце (7,6%) короткочасні простої агрегату.
Методика розрахунку науково-обслуговуючих трудозатрат за робочу зміну механізатора наступна: сівба кукурудзи 3…8 травня; тракторист-машиніст 1 класу; агрегат МТЗ-80+СУПН-8 із робочою шириною захвату 5,6 м. Проведено шість фотографій робочого дня; довжина гонів складала 600…1000 м; середня робоча швидкість агрегату 5,5 км/год.
Чистий робочий час зміни визначається по формулі:
де
Тр чистий робочий час зміни, год;
Тз тривалість зміни, год;
Тпз час на підготовчо-заключну роботу;
Тпр час на перевірку якості робіт і регулювання робочих органів машин;
Тфіз час на зупинки для фізіологічних потреб;
?пов коефіцієнт поворотів агрегату;
?пер коефіцієнт внутрішньозмінних переїздів агрегату;
?зав коефіцієнт завантаження сівалки;
?оч коефіцієнт очищення робочих органів сівалки.
Таблиця 9.
Порівняльний баланс трудозатрат робочої зміни механізатора на посіві кукурудзи
ПоказникиНауково-обґрунтовані трудозатрати за робочу змінуФактичні трудозатрати за робочу змінув годинахв %в годинахв %Чистий робочий час4,7759,63,6638,0Підготовчо-заключна робота0,506,31,2312,8Допоміжна робота:2,0725,93,0631,8 повороти і заїзди0,243,00,707,3 завантаження насіння в сівалку1,8022,51,9119,8 переїзди на дільниці під час зміни0,030,40,454,7Додаткова робота:0,394,80,535,5 очищення робочих органів сівалок0,172,10,282,9 перевірка якості роботи і регулювання робочих органів0,222,70,252,6Зупинки по фізіологічних потребах0,273,40,424,3Простої агрегатів0,747,6Регламентована тривалість робочої зміни8,001009,64100
Розробку раціонального балансу часу робочої зміни почнемо із визначення коефіцієнта поворотів аг?/p>