Зразки засобiв iммобiлiзацiСЧ
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
тез при косих переломах трубчастих кiсток центральноосьового напряму стиснення при застарiлих переломах та несправжнiх суглобах тощо.
Полiконтактна. Засiб (або засоби) iммобiлiзацiСЧ уламок бiльше, нiж у двох мiiях.
Найчастiше це вiдбуваСФться при екстракорпоральному знерухомлення, однак найкращий позитивний ефект спостерiгаСФться при iнтракорпоральних та екстра-iнтракорпоральних методиках виконання iммобiлiзацiСЧ, коли iСЧ засоби дiють не тiльки багатозахватно, але й безпосередньо на уламки.
Зокрема, на принципi багатозахватностi ТСрунтуються численнi методики полiелементного остеосинтезу за допомогою пучкiв шпиць, шпицьових апаратiв, а також бiльш травматичних засобiв: стержнiв, пластин, балок, шурупiв тощо, якi при правильному виборi та вiдповiднiй квалiфiкацiСЧ виконавця практично завжди можуть забезпечити стабiльно-функцiональний ступiнь iммобiлiзацiСЧ.
До цiСФСЧ ж групи можна умовно вiднести й окремi способи моноелементного остеосинтезу, зокрема, iнтрамедулярним стержнем, оскiльки вiн тiсно, в багатьох мiiях i на великiй дiлянцi контактуючи з уламками зсередини, дiСФ як засiб багатозахватноСЧ iммобiлiзацiСЧ.
Кiлькiсть задiяних кiсток.
Моноосальна. РЖммобiлiзацiя найбiльш рацiональна тодi, коли нею задiяна тiльки травмована кiстка.
На це орiСФнтована переважна бiльшiсть методик остеосинтезу, що СФ його головною перевагою порiвняно зi способами екстракорпоральноСЧ iммобiлiзацiСЧ, при якiй, як правило, одночасно захоплюСФться кiлька сумiжних кiсток або й кiлька дiлянок тiла. Однак це не виключаСФ можливостi обмеження зовнiшньоСЧ iммобiлiзацiСЧ тiльки однiСФю кiсткою, але, на жаль, тiльки .плечовою, бо топографоанатомiчнi особливостi iнших кiсток цього не дозволяють.
Правда, А.К. Попсуйшапка (1989) повiдомляСФ про можливiсть функцiонального лiкування дiафiзарних переломiв стегновоСЧ кiстки, але ортез i навантаження на стегно все-таки вiн не застосовуСФ з самого початку лiкування, а лише через кiлька тижнiв пiсля перебування хворого на скелетному витяганнi. При цьому на пiдошвi хвороСЧ ноги встановлюСФться контрольний "дозатор-сигналiзатор" навантажень.
Бiосальна. Знерухомлено одразу двi сумiжнi кiстки.
Екстракорпоральними засобами iммобiлiзацiю iнколи обмежують лише двома кiстками, але це можливе тiльки при окремих локалiзацiях вогнищ ураження, наприклад, на фалангах пальцiв або у дiлянках суглобiв. У iнших мiiях такими засобами iммобiлiзуСФться щонайменше три кiстки.
РЖнтра- та екстра-iнтракорпорально двi кiстки можуть бути задiянi при артродезуючих операцiях, при вiдновленнi синдесмозiв, при формуваннi синостомозiв тощо шляхом захоплення обох кiсток шпицьовими або стержньовими апаратами, кiстковими трансплантатами, шурупами, шпицями, скобами, мостовидними пластинами та iншими засобами.
Порiвняно просто i малотравматично запропонували iммобiлiзувати кiстки передплiччя при моноосальних переломах И.С. Макаров, Г.Г. Ткачев (1974) та Демьянов i спiвавт. (1987): зламану кiстку вони транскутанно прикрiпляли шпицями до цiлоСЧ кiстки без перфорацiСЧ шкiри на протилежнiй сторонi.
Полiосальна. РЖммобiлiзацiя поширюСФться бiльше, нiж на двi кiстки.
При цьому часто захоплюються i непошкодженi кiстки. Як правило, це здiйснюСФться на порiвняно невеликих кiстках i шляхом остеосинтезу шпицями.
Сюди також вiдносяться практично всi методики екстракорпоральноСЧ iммобiлiзацiСЧ та традицiйнi способи iммобiлiзацiСЧ витяганням, тому що при СЧх здiйсненнi змушенi захоплювати не тiльки травмовану кiстку, але й судини.
РЖнколи це може мати певний позитивний ефект. Наприклад, в окремих випадках переломiв променевоСЧ кiстки у типовому мiii це дозволяСФ, захопивши гiпсовою шиною дiлянки пястка i передплiччя, звiльнити вiд суглоб, оскiльки значну частину iммобiлiзацiйних функцiй у такiй ситуацiСЧ бере на себе непошкоджена лiктьова кiстка.
З аналогiчних мiркувань можна також обмежити зовнiшню iммобiлiзацiю i уникнути вiдкритоСЧ операцiСЧ остеосинтезу при переломах плесневих кiсток, якщо крайнi з них непошкодженi. Подiбно мiiе при переломах окремих ребер, через що iммобiлiзацiйнi заходи часто обмежують тiльки мякотканинними повязками та наклейками або i без них.
У iнших випадках включення в iммобiлiзацiю непошкоджених кiсток, а значить i утворюваних ними суглобiв, маСФ лише негативний функцiональний ефект.
На цьому фонi лiкування витяганням виглядаСФ дещо краще, нiж iншi методики. Наприклад, скелетним витяганням при переломi виросткiв стегновоСЧ кiстки знерухомлюються лише сусiднi з нею суглоби, а при застосуваннi митноСЧ гiпсовоСЧ повязки - практично всi суглоби нижньоСЧ кiнцiвки. Це значно збiльшуСФ тривалiсть функцiональноСЧ реабiлiтацiСЧ пiсля зрощення перелому i СФ одним iз основних недолiкiв знерухомлення за допомогою жорстких екстракорпоральних засобiв.
Розмiщенiсть засобiв вiдносно кiстки.
Розмiщенiсть засобiв iммобiлiзацiСЧ вiдносно кiсток (або СЧх фрагментiв) маСФ визначальне значення для багатьох базових термiнiв, зокрема тих, що стосуються остеосинтезу. Накiстковий, внутрiшньокiстковий, черезкiстковий та iншi його назви на перший погляд здаються простими та однозначними. Проте, далеко не всi вони виявляються такими насправдi, що видно навiть iз того мiнiмуму варiантiв розмiщення, який ми видiлили i подаСФмо практично без урахування СЧх численних поСФднань.
Екстраосальна. Засоби iммобiлiзацiСЧ знаходяться зовнi кiст