Зовнiшньоекономiчна полiтика США
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµксона-Венiка, яка обумовлювала надання СРСР у торгiвлi режиму найбiльшого сприяння за умови демократизацiСЧ радянського законодавства щодо емiграцiСЧ); про спiвпрацю у мирних цiлях у космосi, охорону навколишнього середовища, у сферi охорони здоровя, в галузi науки й технiки.
Цi та наступнi домовленостi сприяли значному послабленню напруги як в американо-радянських, так i загалом у мiжнародних вiдносинах.
Адмiнiстрацiя Р.Нiксона скористалася погiршенням, а згодом розривом радянсько-китайських вiдносин. 8 сiчня 1970 року в американському посольствi у Варшавi почалися переговори мiж США та КНР на рiвнi послiв. Тодi ж США стосовно Китаю вдалися до тактики малих крокiв: скасували ембарго на торгiвлю з КитаСФм та деякi обмеження на американський експорт до цiСФСЧ краСЧни, вiдбулися двi поСЧздки. Г.Кiссiнджер двiчi СЧздив до Пекiна з метою пiдготовки офiцiйного вiзиту президента США, який вiдбувся в лютому 1972 року. Сполученi Штати i КНР визнали одне одного, хоча дипломатичними службами обмiнялися лише 1979 року. США зняли вето на вступ КНР до ООН i надання йому мiiя постiйного члена Ради Безпеки. При цьому Бiлий дiм продовжував дотримуватися полiтики "двох КитаСЧв", тобто визнання Республiки Тайвань та СЧСЧ членства в ООН.
3. УкраСЧнсько-американськi вiдносини
Нульовою, якщо не мiнусовою точкою вiдлiку украСЧнсько-американських вiдносин можна вважати промову Президента США Джорджа Буша, виголошену 1 серпня 1991 у КиСФвi, в якiй вiн однозначно висловився за збереження СРСР i пiдтримку М. Горбачова.
Безпрецедентним для США було те, що вiдправляючись з Москви до КиСФва, Джордж Буш показав текст цiСФСЧ промови радянському керiвниковi. Для США це був перiод болiсноСЧ переоцiнки зовнiшньополiтичних прiоритетiв. Державний департамент дотримувався московоцентричноСЧ тенденцiСЧ, демонстрував фатальне нерозумiння глибинних процесiв, що вiдбувалися на пострадянському просторi. З iншого боку, тверезомислячi полiтики, зокрема Дик Чейнi, ЗбiгнСФв Бжезiнський, Генрi Кiсiнджер та iншi усвiдомлювали необхiднiсть визнання державноСЧ незалежностi УкраСЧни, встановлення з нею повномасштабних мiждержавних вiдносин. Однак протягом майже всього перiоду 1991 - 1993 рр. цi полiтики були в меншостi. Визнавши Росiю СФдиною правонаступницею СРСР, США фактично блокували полiтичнi й економiчнi контакти з УкраСЧною.
Отож головною метою зовнiшньоСЧ полiтики УкраСЧни на американському напрямi в цей перiод було здобути вiд США реальне визнання УкраСЧни як рiвноправного партнера.
5 - 11 травня 1992 р. вiдбувся перший офiцiйний робочий вiзит президента УкраСЧни Л. Кравчука до США. В ходi вiзиту було пiдписано низку документiв, зокрема полiтичну декларацiю та меморандум про взаСФморозумiння мiж урядами УкраСЧни та США. В полiтичнiй декларацiСЧ вперше було зафiксовано формулу демократичного партнерства двох краСЧн. Практика ж тодiшнiх украСЧнсько-американських вiдносин залишалася на тому ж рiвнi.
Головним конфронтацiйним питанням цього перiоду була проблема набуття УкраСЧною безядерного статусу. У засобах масовоСЧ iнформацiСЧ США зявилася серiя тенденцiйних антиукраСЧнських публiкацiй.
Майже до середини 1993 р. Вашингтон займав жорстку, майже ультимативну позицiю щодо УкраСЧни. США наполягали на якомога швидшiй ратифiкацiСЧ Договору про обмеження стратегiчних та наступальних озброСФнь та приСФднання УкраСЧни до Договору про нерозповсюдження ядерноСЧ зброСЧ (ДНЯЗ).
Адмiнiстрацiя Б. Клiнтона, яка прийшла до влади в сiчнi 1993 р., постала перед дилемою: продовжувати полiтику Буша, чи шукати новi пiдходи до розбудови украСЧнсько-американських вiдносин. Пiсля деяких сумнiвiв був обраний другий шлях. Важливу роль тут вiдiграли насамперед впливовi представники Конгресу США.
У квiтнi 1993 р. Держдепартамент виступив iз заявою про необхiднiсть i невiдкладнiсть спiльного подолання кризи довiри. 9 травня того ж року КиСЧв вiдвiдала делегацiя на чолi з послом з особливих доручень, спецiальним радником Державного секретаря США iз звязкiв з новими незалежними державами С.Телботом. Вiн заявив про бажання американськоСЧ сторони розпочати новий етап у вiдносинах з УкраСЧною, пiдкреслюючи, що не тiльки Бiлий дiм, а й уся адмiнiстрацiя провели iнтенсивний перегляд полiтики США щодо УкраСЧни. Американська сторона запропонувала також розробити i пiдписати на найвищому рiвнi украСЧнсько-американську Хартiю про партнерство, дружбу i спiвробiтництво.
Отже, були закладенi серйознi пiдвалини для надання украСЧнсько-американським вiдносинам принципово нового рiвня. Важливим свiдченням позитивних зрушень стало схвалення Конгресом США 30 вересня 1993 р. фiнансовоСЧ допомоги УкраСЧнi в розмiрi 350 млн. $. 24 - 25 жовтня 1993 р.
КиСЧв з офiцiйним вiзитом вiдвiдав Державний секретар США В. Крiстофер. Була, зокрема, досягнута домовленiсть про те, що США сприятимуть приСФднанню УкраСЧни до ГенеральноСЧ угоди з торгiвлi та тарифiв (ГАТТ), налагодженню конструктивного спiвробiтництва з МВФ та МБРР. Однак невдовзi в украСЧнсько-американських вiдносинах знову виникла напруженiсть. Вона була викликана тим, що УкраСЧна, на думку США, непослiдовно i не вповному обсязi виконувала зобовязання, прийнятi у Лiсабонi 23 травня 1992 р. щодо договору про СНО-РЖ.
Важливим кроком на шляху подолання цiСФСЧ проблеми стала ратифiкацiя 18 листопада 1993 р. Верховною Радою УкраСЧни Договору про СНО-РЖ. Принципове значення для дальшого полiпшення украСЧнсько-американських вiдносин мало пiдписання Пр