Зовнiшньоекономiчна полiтика США
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?онам, означав вiдмову вiд колективних дiй проти агресора.
Вперше США використали закон про нейтралiтет пiд час iтало-ефiопськоСЧ вiйни в 1935 р., а потiм i громадянськоСЧ вiйни в РЖспанiСЧ у 1936-1939 рр. У першому випадку вони спiвпрацювали з РЖталiСФю, розширили торгiвлю нестратегiчними матерiалами. У другому випадку вони спiвпрацювали з Франко. Спiльним для обох випадкiв було те, що жертви агресiСЧ були позбавленi будь-якоСЧ можливостi отримання пiдтримки з боку США. Лише громадськi органiзацiСЧ та окремi особи виступили на пiдтримку ЕфiопiСЧ i республiканськоСЧ РЖспанiСЧ. Вони надсилали жертвам агресiСЧ медикаменти, тисячi американських добровольцiв воювали в iнтербригадах на боцi республiканцiв РЖспанiСЧ.
ПодiСЧ в РДвропi, повязанi з захопленням Нiмеччиною АвстрiСЧ i Мюнхенською угодою, вимагали вiд уряду США визначитись щодо Нiмеччини. Однак цього упродовж 1938 р. не вiдбулось. Лише громадськi органiзацiСЧ протестували проти агресивних дiй Нiмеччини, проводили демонстрацiСЧ солiдарностi з Чехословаччиною в Нью-Йорку, ФiладельфiСЧ, Сент-ЛуСЧсi та iн. мiстах.
У 1939 р. Конгрес США обговорював питання про можливiсть союзу з АнглiСФю i ФранцiСФю i прийшов до висновку, що оборона США це i оборона РДвропи, що незалежнiсть ЛатинськоСЧ Америки це i незалежнiсть США.
У лютому 1939 р. Ф. Рузвельт на нарадi з членами сенатськоСЧ комiсiСЧ по воСФнних справах заявив, що нова свiтова вiйна швидко насуваСФться; Нiмеччина прагне встановити своСФ панування в РДвропi, i це дасть СЧСЧ можливiсть проводити тодi боротьбу за свiтове панування, що створить загрозу iнтересам США. У березнi 1939 р. Ф. Рузвельт запропонував Конгресу переглянути закон про нейтралiтет. Однак Конгрес не пiдтримав свого президента.
Разом з тим, розвиток воСФнноСЧ промисловостi США здiйснювався такими темпами, що вона тАЬмогла витримати будь-яку тривалу вiйнутАЭ. Додатковими воСФнно-технiчними засобами в цьому вiдношеннi служив тАЬПлан промисловоСЧ мобiлiзацiСЧтАЭ на випадок надзвичайних обставин (1938 р.) i тАЬАкт про стратегiчнi сировиннi матерiалитАЭ (1939 р.) США суттСФво збiльшили витрати на змiцнення ВМФ (додатково 1 млрд. доларiв). Було вжито заходiв щодо укрiплення стратегiчних островiв у Тихому океанi, Панамського каналу.
Полiтична стратегiя США базувалась на принципi створення можливостi Сполученим Штатам залишатися поза вiйною i збагатитися на поставках озброСФнь, якщо вiйна почнеться.
Ф. Рузвельт очолював ту групу американських полiтикiв, яка вважала, що iзоляцiонiсти (Гувер, Тафт, Херст та iн.) приведуть до послаблення позицiй США, до втрати союзникiв, ринкiв. До того ж не можна було i надалi не враховувати загрози нiмецького фашизму i японського мiлiтаризму.
Дiзнавшись про Пакт Молотова-Рiббентропа, Ф. Рузвельт поставив ряд запитань, вiдповiдi на якi на той час, схоже у нього не було: СРСР хоче виграти час; СРСР ображений за Мюнхен; СРСР йде на союз з тАЬВiссютАЭ?
Таким чином, США явно не використали своСЧ можливостi свiтового лiдера для попередження ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни. Це дорого обiйдеться народам свiту. США будуть змушенi зайняти бiльш активну позицiю щодо агресивних держав тогочасного свiту.
2. Основнi напрямки зовнiшньоСЧ полiтики США пiсля II СвiтовоСЧ
Участь Сполучених Штатiв у другiй свiтовiй вiйнi обернулася для них бiльше дивiдендами, анiж втратами. Щоправда, число загиблих i тих, хто пропав безвiсти, склало 415 тис., поранених - 671 тис. осiб. Проте США не зазнали, на вiдмiну вiд СФвропейських держав, проблем, повязаних з вiйною руйнацiСЧ мiст та сiл. проблеми бiженцiв. Зате на США припала третина воСФнних витрат в антигiтлерiвськiй коалiцiСЧ. Вiйна обiйшлася СЧм у 341 млрд. доларiв.
Найголовнiший результат американськоСЧ участi у другiй свiтовiй вiйнi полягав у тому, що США перетворилися в наймогутнiшу краСЧну капiталiстичного свiту, стали його економiчним та фiнансовим центром i незаперечним вiйськово-полiтичним лiдером. З 1941 по 1945 рiк СЧхнi виробничi потужностi збiльшилися удвоСФ, а експорт - у пять разiв. Кiлькiсть найманих робiтникiв зросла у промисловостi за цi ж роки з 54 млн. до 64 млн. осiб. У роки вiйни американцi працювали багато, iнтенсивно i патрiотично: робочий тиждень був збiльшений до 45.2 години (з 37.5 годин). Профспiлки впроваджували полiтику соцiального партнерства, вiдмовлялися вiд страйкiв тощо. Середньорiчнi темпи промислового виробництва склали упродовж вiйни 9 вiдсоткiв. За американським доларом було закрiплено статус свiтовоСЧ резервноСЧ валюти, тобто головноСЧ грошовоСЧ одиницi у мiжнародних розрахунках та платежах ( у Бреттон-Вудсi 1944 року).
Вiдповiдних показникiв досягнуто i у вiйськово-стратегiчнiй царинi. Американська сухопутна армiя нараховувала у 1945 роцi 12 млн. воякiв, тобто за цим показником США перемiстилися з довоСФнного 17-го мiiя на перше. Аналогiчна ситуацiя склалася у вiйськово-морських та вiйськово-повiтряних силах. США монопольне володiли атомною зброСФю i мали сотнi вiйськових баз по всьому свiтi.
У першi повоСФннi роки американська економiка продовжувала утримувати високi темпи розвитку. Вже на середину 1947 року США швидко й успiшно здiйснили реконверсiю, тобто переорiСФнтацiю свого господарства на випуск мирноСЧ продукцiСЧ.
Серед факторiв, якi стимулювали повоСФнне пiднесення економiки США, вiдзначають наступнi.
1. Вiдсутнiсть конкуренцiСЧ з боку iнших держав;
2. Ефективна органiзацiя виробництва та високопродуктивна праця американцiв;
3. Широке застосування здобуткiв науково-технiчного прогресу;
4. Накопичений за роки вiйни спожи?/p>