Зовнiшньоекономiчна полiтика США
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ромисловостi i ринок збуту своСЧх товарiв. Однак Англiя не хотiла уступати там своСЧ економiчнi позицiСЧ. Це було однiСФю iз причин загострення англо-американських суперечностей. Вкладання капiталiв в економiку краСЧн ЛатинськоСЧ Америки (у 1913 р. вони вклали 747 млн. доларiв, у 1919 р. 3 млрд. доларiв, у 1929 р. 5 млрд.587 млн. доларiв) i утвердження над нею свого контролю шляхом насаджування марiонеткових урядiв i диктаторiв було основним у боротьбi з англiйським капiталом.
РЖ лише пiсля цього в краСЧни ЛатинськоСЧ Америки надсилались американськi вiйська для захисту власностi американських громадян та iнтересiв США. У деяких латиноамериканських краСЧнах, як це було в Нiкарагуа, американськi вiйська знаходились багато рокiв. На 1928 р. США контролювали 14 iз 20 латиноамериканських краСЧн. Все це обТСрунтовувалось правом США на втручання у внутрiшнi справи краСЧн ЛатинськоСЧ Америки (доктрина Монро). У конфлiктах мiж державами ЛатинськоСЧ Америки США намагались вiдiгравати роль посередника.
У роки свiтовоСЧ економiчноСЧ кризи за час президентства Г. Гувера загострилась боротьба мiж США та АнглiСФю за Латинську Америку. ПозицiСЧ американського капiталу там явно ослабли.
США брали участь у роботi мiжнародних конференцiй. Найбiльш продуктивною для них була конференцiя по морських озброСФннях (Лондон, 1930 р.).
Участь у роботi ЖеневськоСЧ конференцiСЧ по роззброСФнню (1932 р.) не була продуктивною. Мабуть, тема переговорiв СЧх не влаштовувала, адже СЧх воСФнний бюджет зрiс на 27%. РДдине, на що вони були готовi пiти, так це на обмеження виробництва танкiв i артилерiСЧ, але були проти обмеження морських озброСФнь.
З приходом до влади Ф.Рузвельта були дещо змiненi акценти в американськiй зовнiшнiй полiтицi. В СЧСЧ основу було покладено нейтралiтет i добросусiдство. Економiчна криза змусила Ф.Рузвельта бiльше уваги придiляти внутрiшнiм проблемам. До того ж iзоляцiонiсти були проти союзiв з СФвропейськими державами. Це надавало американськiй зовнiшнiй полiтицi бiльшоСЧ стриманостi i мало iнiцiативностi.
Новим елементом зовнiшньоСЧ полiтики США був курс на нормалiзацiю вiдносин з СРСР. Великi промисловцi 23 червня 1933 р. на зСЧздi асоцiацiСЧ кредиторiв висловилися за встановлення нормальних вiдносин мiж США i СРСР i розширення торгiвлi. Таку ж позицiю займав виконавчий комiтет торговоСЧ палати усiх штатiв. До цiСФСЧ позицiСЧ приСФднувались письменники, робiтники, фермери.
Формальним приводом для невизнання Сполученими Штатами Америки Радянського Союзу було звинувачення у пропагандi проти iмперiалiзму. Економiчнi вiдносини на рiвнi американських приватних осiб i державних установ СРСР мали мiiе. За 2 роки (1923-1925) товарообiг мiж обома краСЧнами зрiс у 4 рази. Кредитно торгiвельнi операцiСЧ здiйснювали приватнi банки США.В 1928 р. Дженерал електрик пiдписала договiр з СРСР на поставки електрообладнання на 25 млн. доларiв. Автомобiльна компанiя Форд пiдписала угоду з Горьковським автозаводом на поставку йому обладнання. У 1928 р. до 20% експорту тракторiв США направлялися в Радянський Союз.
У жовтнi 1933 р. президент США Ф. Рузвельт звернувся з пропозицiСФю до уряду СРСР почати переговори про встановлення нормальних дипломатичних вiдносин мiж обома краСЧнами. 16 листопада 1933 р. мiж США i СРСР були встановленi дипломатичнi вiдносини, що мало, безперечно, позитивне значення. 24 листопада 1933 р. у примiщеннi американо-радянськоСЧ торговоСЧ палати в Нью-Йорку був влаштований прийом у мiнiстра закордонних справ СРСР Литвинова. На прийомi було 2 тис. гостей. Послом СРСР в США був призначений Троянiвський, а послом США в СРСР був призначений Буллiт.
Чому саме в 1933 р. США пiшли на встановлення дипломатичних вiдносин з СРСР? Торговий оборот США на той час рiзко скоротився. Ринок Радянського Союзу був безмежним для американськоСЧ промисловоСЧ продукцiСЧ, що вело i до збiльшення зайнятостi американських робiтникiв.
Соцiально-економiчна ситуацiя в краСЧнах ЛатинськоСЧ Америки була небезпечною для iнтересiв США. Антиамериканськi настроСЧ в багатьох краСЧнах континенту могли вийти iз-пiд контролю. До того ж за роки економiчноСЧ кризи значно послабились позицiСЧ США в краСЧнах ЛатинськоСЧ Америки. Саме за таких умов у груднi 1937 р. уряд США вiдмовився вiд полiтики тАЬвеликого кийкатАЭ i проголосив курс на полiтику тАЬдоброго сусiдатАЭ, яка повинна була загальмувати небажанi для США процеси в краСЧнах ЛатинськоСЧ Америки. Так, це була вiдмова вiд воСФнноСЧ iнтервенцiСЧ в латиноамериканськi краСЧни. Американськi окупацiйнi вiйська були виведенi з Нiкарагуа i ГаСЧтi. Все це зовсiм не означало про вiдмову вiд змiцнення позицiй американського капiталу в краСЧнах ЛатинськоСЧ Америки.
На 1936 р. США уклали 11 торгових договорiв з краСЧнами ЛатинськоСЧ Америки. Торгова експансiя США набула величезних масштабiв. Все це вiдбувалось пiд прикриттям iдеСЧ панамериканiзму, яка послужила ТСрунтом для проведення панамериканських конференцiй у 1932 р. в Монтевiдео, в 1936 р. в Буенос-Айресi, в 1938 р. в Лiмi. Мета цих конференцiй полягала в тому, щоб обСФднати краСЧни ЗахiдноСЧ пiвкулi пiд егiдою США. Рiшення конференцiй (помякшення митних правил, про запобiгання конфлiктiв та iн.) позитивно вплинули на змiцнення полiтичних i економiчних позицiй США в Латинськiй Америцi.
Друга половина 30-х рокiв це час пiдготовки провiдними державами свiту до новоСЧ вiйни. США вирiшили, не послаблюючи зусиль по нарощуванню своСЧх озброСФнь, заявити про свiй нейтралiтет. Вперше це зробив Конгрес у серпнi 1935 р. Закон про нейтралiтет забороняв експорт зброСЧ воюючим сто?/p>