Значення глiкемiчного монiторингу кровi спортсмена
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?вноцiннiй (виснажливi фiзичнi навантаження, як правило, зменшують концентрацiю мязового глiкогену на 100 ммолькг-1, тобто з 130 до 30 ммолькг-1).
Найважливiшими дiСФтичними факторами, якi впливають на швидкiсть вiдновлення пiсля фiзичних навантажень запасiв мязового глiкогену СФ: а) швидкiсть надходження вуглеводiв до органiзму; б) тип вуглеводiв; в) вибiр часу для прийому вуглеводiв пiсля фiзичних навантажень.
Синтез глiкогену зростаСФ вiд 2% за годину при надходженнi 25 г вуглеводiв через кожнi двi години до 5-7% за годину при надходженнi 50 г i бiльше вуглеводiв через аналогiчнi промiжки часу. Плато, яке було виявлене пiд час синтезу глiкогену, наступало через накопичення вуглеводiв у шлунково-кишковому трактi. При внутрiшньовенному введеннi глюкози у дозi 100 г через кожнi двi години прискорення синтезу мязового глiкогену було не бiльше 7-8% за годину. Це ймовiрно повязано з наявнiстю невiдомих факторiв, якi лiмiтують ресинтез мязового глiкогену пiсля фiзичних навантажень. Не виключено, що доставка глюкози до мязiв обмежуСФться мязовим кровотоком i що збiльшення кiлькостi глюкози, яка вводиться у кров, робить малопомiтною доставку глюкози до мязовоСЧ тканини.
Швидкiсть синтезу глiкогену при споживаннi продуктiв з високим глiкемiчним iндексом становить 5-6% за годину. Аналогiчна реакцiя спостерiгаСФться пiсля прийому рису (100 г через кожнi двi години), який маСФ середнiй глiкемiчний iндекс. Це повязано з тим, що продуктам з середнiм глiкемiчним iндексом притаманна висока швидкiсть надходження глюкози у кров. Проте споживання фруктози забезпечуСФ ресинтез мязового глiкогену лише зi швидкiстю 3% за годину, оскiльки вона маСФ низький глiкемiчний iндекс. Якщо ж фруктозу споживати разом з глюкозою, то швидкiсть ресинтезу мязового глiкогену буде iдентичною продуктам з високим глiкемiчним iндексом. Невисока швидкiсть ресинтезу мязового глiкогену продуктами з низьким глiкемiчним iндексом повязана з тим, зокрема, що для перетворення фруктози на глюкозу потрiбний певний час, а гранули, наприклад, бобових недоступнi травним ферментам.
Протягом перших двох годин пiсля закiнчення фiзичного навантаження швидкiсть ресинтезу мязового глiкогену становить 7-8% за годину, тобто ця швидкiсть дещо вища звичайного рiвня (5-6% за годину), проте явно недостатня. Спортсменам варто споживати достатню кiлькiсть вуглеводiв вiдразу пiсля припинення мязовоСЧ роботи, тому що для вiдновлення запасiв глiкогену потрiбний тривалий час.
Вiдразу пiсля виснажливоСЧ фiзичноСЧ роботи люди не вiдчувають голоду i часто надають перевагу споживанню рiдини, нiж СЧсти твердi продукти. Тому в наявностi повиннi завжди бути напоСЧ, якi мiстять глюкозу, сахарозу, мальтодекстрини в концентрацiСЧ 6 г100 мл-1 i вище. У таблицi 2 представленi обСФми рiзних високоглiкемiчних розчинiв, споживання яких через кожнi двi години забезпечить надходження до органiзму щонайменше по 50 г вуглеводiв за прийом. Проте немаСФ причин вiдмовлятися i вiд прийому твердих продуктiв. При вiдновленнi апетиту твердi продукти варто споживати у кiлькостi, що забезпечило б надходження до органiзму за 24 години близько 600 г вуглеводiв.
При складаннi рацiону треба орiСФнтуватися на продукти, якi мають середнiй i високий ГРЖ, хоча певна кiлькiсть продуктiв з низьким глiкемiчним iндексом (1/3 вiд загальноСЧ кiлькостi) теж не виключено. Спортсменам рекомендуСФться уникати прийому СЧжi, яка мiстить менше 70% вуглеводiв, з високим вмiстом жирiв i бiлкiв, особливо протягом перших шести годин пiсля припинення фiзичного навантаження, оскiльки така СЧжа часто пригнiчуСФ вiдчуття голоду, гальмуСФ випорожнення шлунку i у такий спосiб обмежуСФ надходження вуглеводiв у кров.
На практицi, як правило, немаСФ можливостi, враховуючи денну зайнятiсть i сон, часто (через кожнi двi години) приймати СЧжу, яка мiстить 50 г вуглеводiв. Тому коли мiж прийомами СЧжi виникаСФ значний часовий промiжок, то останнiй СЧСЧ прийом повинен забезпечити надходження до органiзму такоСЧ кiлькостi вуглеводiв, яка вiдповiдала б наступному часовому промiжку (тобто 50 г для двох годин, 150 г для шести годин або 250 г для десяти годин).
Зрушення в концентрацiСЧ глюкози в кровi вiд заданого (константного) значення сприймаються глюкорецепторамi гiпоталамуса, який реалiзуСФ своСЧ регулюючi впливу на клiтини через симпатичний i парасимпатичнi вiддiли вегетативноСЧ нервовоСЧ системи. Цi впливи обумовлюють термiнове пiдвищення або зниження вироблення iнсулiну, глюкагону i адреналiну ендокринною апаратом пiдшлунковоСЧ залози i надниркових залоз. Бiльш повiльний ефект гiпоталамiчних впливiв здiйснюСФться через гормони гiпофiза. Для пiдтримки константного рiвня концентрацiСЧ глюкози iснуСФ i бiльш коротка петля зворотного звязку - вплив глюкози, що циркулюСФ в кровi, безпосередньо на бета-клiтини острiвцiв Лангерганса пiдшлунковоСЧ залози, що виробляють гормон iнсулiн. При зниженнi вмiсту глюкози в кровi лiтрi до рiвня менше 0,5 г, викликаному голодуванням, передозуванням iнсулiну, маСФ мiiе недостатнiсть постачання енергiСФю клiтин мозку. Порушення СЧх функцiй виявляСФться почастiшанням серцебиття, слабкiстю i тремором мязiв, запамороченням, посиленням потовидiлення, вiдчуттям голоду. При подальшому зниженнi концентрацiСЧ глюкози в кровi вказаний стан, iменуемоегiпоглiкемiей, може перейти в гiпоглiкемiчну кому, що характеризуСФться пригнiченням функцiй мозку аж до втрати свiдомостi. Введення в кров глюкози, прийом сахарози, iнСФкцiя глюкагону попереджають або послаблюють цi прояв?/p>