Зброя й бойові формації

Информация - Безопасность жизнедеятельности

Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности

·вичай, що хлопця вперше саджали на коня тоді, коли робили йому постриги, перший раз остригли волосся.

Підготовкою до війни були лови. На звіря йшли часто пішки з рогатиною, особливо на ведмедя й кабана. За дикими кіньми гнали верхи й ловили їх руками такі лови описує Володимир Мономах.

У раніших часах, коли в більшому розвитку був флот, дуже поширене було знання веслярства й орудування човном. Святослав у болгарському поході сам веслував, переїжджаючи Дунай: приїхав якимось скитським човником, тримаючи весло й разом із іншими гребучи, якби й усякий інший.

В тих часах бували вже й показові ігрища, де охотники хизувалися зручністю й силою. Для таких змагань були окремі витоптані майдани, що теж звалися ігрищами. Один письменник описує, як охоче народ ішов приглядатися таким показам: грища втолочені, й людей така велика сила, що починають пхати один одного. Пізніше відбувалися й лицарські грища, як це було в західноєвропейського лицарства. Першу згадку про них маємо з 1150 р. з Києва. Князь Ізяслав святкував тоді свою перемогу і справив святочний бенкет: тоді й угри на фарах (конях) і на скоках грали на Ярославовому дворі, велика сила; кияни ж дивувалися числу угрів і зручності їх і коням їх.

Такі лицарські змагання знаємо із Галичини. Князь Василько, Данилів брат, раз для розваги почав борню з якимось угорським боярином: добув меча свого, играючи на слугу королевого, а той ухопив щит, граючи. Як видко з опису, лицарі ставали один проти одного пішки, з мечами та щитами. Під мурами Ярослава 1245. р. князь стрічався з угрином Воршем на коні: і як він зустрічався з Воршем, упав під ним кінь і він розбив собі плече.

Також в щоденному житті воївник повинен був заготовлюватися до витривалості та здержаності, вміти витримувати холод і спеку, голод і невигоди. Він повинен був уставати до схід сонця, сам усе доглянути, не покладаючись на отроків та службу, ставити до себе якнайбільші вимоги. Зразками таких лицарів був Святослав Ігоревич, Володимир Мономах, Данило й інші визначні князі а полководці.