Загальна патологiчна характеристика пухлин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Злоякiснi мезенхiмальнi пухлини. Цi пухлини мають загальну назву сарком, тому що на розрiзi нагадують рибяче мясо (грец. sarcos - мясо). Вони супроводжуються тканинним i клiтинним атипiзмом, а також гематогенним метастазуванням, внаслiдок чого метастази зявляються досить рано i СФ розповсюдженими. 3 цих причин саркоми мають дуже злоякiсний перебiг. Вони розвиваються з тих же тканин (похiдних мезенхiми), що i доброякiснi мезенхiмальнi пухлини. Видiляють декiлька видiв сарком мяких тканин.
Фiбросаркома виникаСФ iз волокнистоСЧ сполучноСЧ тканини, маСФ вигляд вузла з нечiткими межами, iнфiльтруСФ тканини, що СЧСЧ оточують, i характеризуСФться досить злоякiсним перебiгом.
Лiпосаркома розвиваСФться з незрiлих жирових клiтин. Вона може досягати великих розмiрiв i довго не давати метастазiв.
Мiосаркоми, залежно вiд виду мязовоСЧ тканини, подiляються на лейо-мiосаркоми, якi розвиваються iз гладкоСЧ мязовоСЧ тканини, i рабдомiосаркоми, якi розвиваються iз посмугованих мязiв. Клiтини цих пухлин характеризуються атипiзмом i полiморфiзмом, нерiдко повнiстю втрачають схожiсть з мязовою тканиною, у звязку з чим визначення початковоСЧ тканини можливе лише за допомогою електронного мiкроскопа.
Ангiосаркома це злоякiсна пухлина судинного походження. Вона маСФ надзвичайно злоякiсний перебiг i рано даСФ гематогеннi метастази.
ПЕРВИННРЖ ПУХЛИНИ КРЖСТОК
Доброякiснi первиннi пухлини кiсток. До цiСФСЧ групи належать хондрома i остеома.
Хондрома - це пухлина iз гiалiнового хряща, росте у виглядi щiльного одного або декiлькох вузлiв у дiлянцi суглобiв кистi, стопи, хребта, таза.
Остеома виникаСФ частiше в кiстках черепа. Гiстологiчно вона складаСФться з невпорядковано розташованих кiсткових балок, мiж якими проростаСФ сполучна тканина. Особливiсть остеоми полягаСФ в тому, що вона руйнуСФ кiстку, але не даСФ метастазiв.
Злоякiснi первиннi пухлини кiсток. До цiСФСЧ групи належать саркоми кiсток хрящiв.
Остеосаркома виникаСФ в кiстках, часто пiсля СЧх травми. Пухлина швидко руйнуСФ кiстку, даСФ множиннi гематогеннi метастази, особливо в печiнку i легенi.
Хондросаркома складаСФться з атипових хрящових клiтин, тканина СЧСЧ нерiдко ослизнюСФться i некротизуСФться. Ця пухлина росте вiдносно повiльно i метастазуСФ пiзнiше, нiж iншi саркоми.
ПУХЛИНИ З МЕЛАНРЖНПРОДУКУЮЧОРЗ ТКАНИНИ
Пухлини цiСФСЧ групи розвиваються з клiтин нейрогенного походження (мела-ноцитiв), що продукують меланiн та мелатонiн. Меланоцити можуть бути родоначальниками справжнiх пухлин - меланом, а також пухлиноподiбних утворiв -невусiв.
Невус найчастiше спостерiгаСФться в дiлянцi обличчя i тулуба у виглядi виступiв над поверхнею шкiри.
Меланома - одна з найбiльш злоякiсних пухлин. ЗустрiчаСФться, головним чином, у вiцi вiд 30 до 50 рокiв, переважна СЧСЧ локалiзацiя - шкiра спини, голови, шиСЧ, тулуба у чоловiкiв, у жiнок - частiше це стегна та гомiлки. Рiдше меланома розвиваСФться в пiгментнiй оболонцi ока, мозкових оболонках, надниркових зало-зах. Вона маСФ вигляд плями або вузла рiзних вiдтiнкiв чорного кольору. Меланоми виникають або з невусiв (частiше), або без попереднiх змiн.
Меланома росте у всiх напрямках, маСФ схильнiстъ до рецидивування пiсля оперативного видалення i до раннього, поширеного, переважно гематогенного, метастазування. Самолiкування, часто через косметичнi незручностi, або бiопсiя посилюють агресивнi властивостi пухлини.
Пухлини нервовоСЧ системи та оболонок мозку, пухлини системи кровi описанi в наступних роздiлах.
Тератоми - це особливий вид пухлин, якi виникають iз зародкових клiтин.
СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Общая патология человека. Руководство для врачей. Т. 1 и 2. Под ред. А.И. Струкова, В.В. Серова, Д.С. Саркисова. 2-е изд-е, перераб. и дополн. М: Медицина, 1990. 448 с. 416 с.
2. Пауков В.С., Литвицкий П.Ф. Патология: Учебник. М.: Медицина, 2004. 400 с: илл.
3. Патология: Руководство / Под ред. М.А. Пальцева, В.С. Паукова, Э.Г. Улумбекова. М.: ГЭОТАР МЕД, 2002. 960 с.
4. Патологическая физиология. Под ред. А.Д. Адо и В.В. Новицкого. Томск, Издание Томского университета. 1994. 468 с.
5. Руководство по общей патологии. Под ред. Н.К. Хитрова, Д.С. Саркисова, М.А. Пальцева. М.: Медицина, 1999. 728 с.
6. Саркисов Д.С., Пальцев М.А., Хитров Н.К.. Общая патология человека. Издание второе, перераб. и дополн. М.: Медицина, 1997. 608с.