Життя i творчiсть С.П. Галябарди
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ЗМРЖСТ
ВСТУП
БРЖОГРАФРЖЯ
ТВОРЧИЙ ДОРОБОК
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Зi здобуттям УкраСЧною незалежностi вперше за багато рокiв украСЧнська культура отримала можливiсть розвиватися без утискiв i диктатури краСЧн, пiд владою яких була УкраСЧна, без навязування тiСФСЧ чи iншоСЧ iдеологiСЧ, що суперечить украСЧнським культурним цiнностям i традицiям. Проте виявилось, що разом з цим украСЧнська культура в теперiшнiх умовах зовсiм не маСФ пiдтримки з боку держави. Наша влада майже не сприяСФ розвитку i поширенню серед громадян високих зразкiв культури i мистецтва, особливо тих, що створюються нашими сучасниками.
У звязку з цим виникаСФ необхiднiсть детальнiше ознайомлюватись з творчiстю сучасних митцiв украСЧнськоСЧ культури, яка з рiзних причин СФ маловiдома бiльшостi громадян, проте маСФ велику культурну цiннiсть i заслуговуСФ на визнання.
Нинi в УкраСЧнi живуть i працюють багато визначних особистостей, якi своСФю дiяльнiстю збагачують нацiональну культуру i аналiз творчостi яких вартий особливоСЧ уваги.
Зокрема, дана робота присвячена дослiдженню життя i творчостi видатного украСЧнського поета-пiсняра Степана Петровича Галябарди.
З-пiд його пера вийшли такi вiдомi пiснi як На УкраСЧну повернусь, Новий день над УкраСЧною, Яворина, Несу свiй хрест, З роси й води та iншi, якi вже стали народними. Але попри популярнiсть цих пiсень про творчiсть Степана Галябарди широкому загалу мало що вiдомо.
А поет-пiсняр протягом своСФСЧ творчоСЧ дiяльностi випустив уже пять збiрок високолiричних, мелодiйних поезiй, понад двiстi з яких стали пiснями i з успiхом звучать на украСЧнськiй естрадi, а також, працюючи директором радiостанцiСЧ Промiнь, вiн сприяСФ популяризацiСЧ украСЧнськоСЧ пiснi.
Тому життя i творчiсть вiдомого украСЧнського поета-пiсняра Степана Галябарди заслуговуСФ вивчення i глибокого аналiзу.
БРЖОГРАФРЖЯ
Поет-пiсняр Степан Петрович Галябарда народився 2 грудня 1951 року в селi Суходiл Гусятинського району ТернопiльськоСЧ областi в простiй сiльськiй сiмСЧ. Батьки Петро РЖванович (1914-1965) та Марiя Антонiвна (1920-2001) виховували майбутнього поета у нацiонально свiдомому оточеннi. Вже з шести рокiв вiн почав складати першi вiршi.
Спочатку Галябарда навчався у Суходiльськiй восьмирiчнiй школi, а потiм закiнчив Гусятинську середню школу. Вищу освiту здобував у Чернiвецькому державному унiверситетi на факультетi фiлологiСЧ з 1968 по 1973 рр., де отримав фах викладача украСЧнськоСЧ мови i лiтератури. Проте педагогiчною дiяльнiстю в подальшому так i не займався.
По закiнченнi унiверситету пiвтора року пропрацював лiтературним працiвником ЧорткiвськоСЧ районноСЧ газети. З 1974 по 1977 рр - лектор, керiвник лекторськоСЧ групи, заступник завiдуючого вiддiлом Тернопiльського обласного комiтету Ленiнсько-комсомольськоСЧ спiлки молодi УкраСЧни (ОК ЛКСМУ). У 1977-1979 рр. навчаСФться у вищiй комсомольськiй школi при ЦК ВЛКСМ на вiддiленнi журналiстики, що пiзнiше врятувало поета вiд проходження вiйськовоСЧ служби. З 1979 по 1984 рiк працював iнструктором, вiдповiдальним органiзатором, завiдуючим кабiнету комсомольськоСЧ роботи ЦК ЛКСМУ. [7]
Стосовно своСФСЧ десятирiчноСЧ роботи в комсомольських органах Степан Петрович висловлювався: Для мене це було дещо дивним i незвичним, адже вирiс на Тернопiльщинi, виховувався у нацiонально свiдомому оточеннi. Але то такi були часи, i я довгий час працював на рiзних посадах в комсомольських органах. Переважно займався написанням рiзноманiтних текстiв i виступiв. Це в мене непогано виходило. До речi, лише три людини в ЦК комсомолу УкраСЧни говорили украСЧнською мовою, серед них був i я. Нас ще тодi називали "нацiоналiстами". [3]
Попри роботу в комсомольських органах Степан Галябарда пiдпiльно знайомився з поглядами i творчiстю поетiв та письменникiв-нацiоналiстiв Василя Стуса, Левка Лукяненка, Василя Симоненка та iнших, що формувало нацiональну свiдомiсть поета.
Згодом доля привела його на телебачення. Головою Держтелерадiо в той час був Зiновiй Кулик. Вони iз Степаном Петровичем були сусiдами та разом святкували пiдпiльно i Рiздво, i Великдень. Саме Кулик запропонував йому пiти на телебачення, де вiн пропрацював два роки вiдповiдальним секретарем дирекцiСЧ телебачення, а згодом з 1986 до 1992 був головним редактором молодiжноСЧ радiостанцiСЧ Молода гвардiя. [4]
Як редактор МолодоСЧ гвардiСЧ у 1987 роцi здiйснив першу поСЧздку за кордон, в Америку, яка йому добре запамяталася на все життя. Це був Горбачовський перiод i перший рiк пiсля ЧорнобильськоСЧ катастрофи. Ставлення тодi було до Радянського Союзу негативне, зокрема i через Чорнобиль. В Америцi украСЧнськi емiгранти роздавали рiзнi прокламацiСЧ, книги, листiвки. Тодi вiн вперше побачив книги Стуса. Через свою необачнiсть кiлька таких папiрцiв взяв з собою, внаслiдок чого у Москвi в аеропорту мав великi неприСФмностi. Довелося писати рiзнi пояснення. [3]
Пiсля знайомства з Левком Лукяненком, який у 1989 роцi вийшов з вязницi, Галябарда нелегально, вночi почав записувати його на студiСЧ, щоб вранцi вистрелити в ефiр публiцистичним словом. Вiн це робив не дивлячись на цензуру, яка тодi була вже досить ослаблена. Того року вперше зазвучало iмя Степана Галябарди. Творчi люди вiдчули, що вiн може СЧм допомогти i потягнулися до Степана Петровича. Саме в цей час розпочалася активна творча дiяльнiсть поета-пiсняра. [1]
З 1992 по 1994 рр. Степан Галябарда