Життя i творчiсть С.П. Галябарди
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В° про долю славетноСЧ украСЧнки з наших краСЧв. На основi цього твору у 2000 роцi було створено однойменний мюзикл, спiвавтором якого СФ Галябарда.
Результатом тривалоСЧ спiвпрацi Степана Галябарди та Павла Зiброва стала книга Я чекаю тебе, яка була випущена видавництвом Молодь-сюжет у 1996 роцi. Вона складаСФться з пiсень Павла Зiброва на слова Степана Галябарди.
У 2001 роцi вийшла збiрка Пiснi райського саду, головним твором в якiй СФ Яворина (У райськiм саду), яка на той час вже стала пiснею. [8]
Також у творчому доробку поета-пiсняра СФ i один прозовий твiр За УкраСЧну, за СЧСЧ волю, що вийшов 1995 року. Це лiтературний запис життя Левка Лукяненка, з яким Степан Петрович був добре знайомий i спiвпрацював, коли знаходився на посадi головного редактора радiостанцiСЧ Молода гвардiя. [7]
Усi своСЧ книги автор змушений був видавати за власний кошт через вiдсутнiсть спонсорiв. Тому вони виходили невеликим тиражем i багато з них Степан Петрович роздаровував.
Ще одним виявом творчостi Степана Галябарди став вихiд пяти аудiоальбомiв його пiсень: тАЮНе поверну човентАЭ, тАЮНа УкраСЧну повернусьтАЭ, тАЮЯ люблю тiльки ВастАЭ, тАЮДва келихи винатАЭ, тАЮТисячолiтня УкраСЧнатАЭ - , а також компакт-диска тАЮПiснi Степана ГалябардитАЭ. [5]
Також Степан Петрович активно проводить своСЧ творчi вечори, на яких шанувальники його творчостi мають змогу послухати улюбленi пiснi.
Перший бенефiс Галябарди вiдбувся у 1992 роцi, коли поет мав уже бiля 30 пiсень i разом з Павлом Зiбровим зробив перший творчий вечiр. Наступний творчий вечiр було здiйснено до 50-рiчного ювiлею Степана Петровича у палацi УкраСЧна, який зiбрав найкращих виконавцiв та викликав великий ажiотаж. Такий успiх концерту пiдштовхнув поета-пiсняра показати подiбну концертну програму по всiй УкраСЧнi. З наступного року три творчi вечори вiдбулися у Львовi, потiм два в РЖвано-Франкiвську.
31 травня 2003 року творчий вечiр Степана Галябарди вiдбувся у мiстi його студентськоСЧ молодостi Чернiвцях, у Лiтньому театрi парку культури i вiдпочинку iм. Т. Г. Шевченка, завдяки давньому знайомству з мiським головою Миколою Федоруком та за сприяння мiськоСЧ ради. Вiв поет-пiсняр свято досить умiло, пiдiгрiваючи зал читанням своСЧх глибоко лiричних поезiй. Було дуже багато вiдомих i молодих чернiвецьких виконавцiв: РЖво Бобул, Василь Зiнкевич, Валентина Степова, Степан Гiга, Лiлiя Сандулеса, Алла Кобилянська та багато iнших. Чернiвцi для мене мiсто особливе. Це колиска мого Слова. Можливо, цей концерт для мене навiть вiдповiдальнiший, анiж у КиСФвi. Багато людей памятають мене ще студентом, думаю, вони будуть приСФмно здивованi цим творчим вечором. Це буде духовна, душевна сповiдь перед землею, з якоСЧ почалося моСФ Слово, - говорив Степан Галябарда перед концертом в одному з iнтервю. [2]
Пiсля свята мiський голова Микола Федорук у своСФму виступi вiдзначив: Степан Галябарда активно сприяСФ популяризацiСЧ буковинських митцiв. А його мистецька зоря поета-пiсняра зiйшла завдяки пiснi у виконаннi РЖво Бобула На УкраСЧну повернусь, яка стала популярним шлягером на роки. Яворина, навiяна вiдходом Назарiя Яремчука, а через сiм рокiв виконана Степаном Гiгою, стала народною. Пiсня Два образи у виконаннi Оксани Савчук та РЖвана Кавацюка стала, як засвiдчила поСЧздка до РЖталiСЧ, духовним заповiтом багатьох украСЧнцiв, якi працюють за кордоном. Пiсня Моя УкраСЧна у виконаннi Василя Зiнкевича стала справжнiм народним гiмном Батькiвщинi. Також Микола Федорук у цьому виступi дав рекомендацiю прiзвище Степана Галябарди вкарбувати в Алею зiрок Чернiвцiв. Його пропозицiю пiдтримали всi присутнi на бенефiсi. [2]
У 2006 роцi Галябарда провiв творчий вечiр до свого 55-рiччя у Тернополi, на своСЧй малiй Батькiвщинi.
Де б я не був, мене завжди тягнуло на свою малу Батькiвщину. Мабуть вже у зрiлих лiтах приходить розумiння, що рiдний край СФ величезною цiннiстю, яку не можна втратити. Тут я вiдчуваю натхнення i тому саме тут я хочу зустрiтися зi своСЧми друзями та земляками, провести цей своСФрiдний творчий звiт. Адже коли тобi пятдесят, ти розумiСФш, що це вже багато. Коли тобi пятдесят пять, зясовуСФться, що життя тiльки починаСФться, - вiдповiдав поет на запитання кореспондентiв, чому вiн вирiшив вiдзначати ювiлейний вечiр саме у Тернополi. [4]
Варто вiдзначити, що поет-пiсняр i надалi активно здiйснюСФ свою творчу дiяльнiсть, пише новi пiснi та спiвпрацюСФ з багатьма композиторами.
ВИСНОВОК
Отже, пiдсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що Степан Галябарда СФ яскравим представником сучасноСЧ украСЧнськоСЧ творчоСЧ елiти, який своСФю пiсенною i поетичною дiяльнiстю вiдчутно збагачуСФ украСЧнську нацiональну культуру i пiдносить СЧСЧ на якiсно новий рiвень розвитку.
Також варто зазначити, що на украСЧнських теренах справжнiх поетiв-пiснярiв СФ дуже мало. Адже, щоб написати пiсню, потрiбно не просто мати поетичнi здiбностi, а i вiдчувати всi тонкощi творення пiснi, бути щирим у висловлюваннях, вмiти передати образ i емоцiСЧ через Слово, щоб воно викликало вiдгомiн у кожному серцi. Поет-пiсняр повинен писати, як дихати, жити сьогоднiшнiм днем. Усi цi якостi i вмiння однозначно притаманнi Степану Галябардi.
Читаючи вiршi, слухаючи пiснi на слова Степана Галябарди маСФмо змогу насолодитися красивим i високим поетичним словом, оригiнальною образнiстю i тонкою лiричною щирiстю автора, вмiнням торкнути найсокровеннiшi струни людськоСЧ душi.
Тому, чим бiльше таки